Зростання перелому

Перелом (fractura) – порушення цілісності кістки, що спричинене механічною дією або патологічним процесо у кістці (пухлина, запалення).

Класифікація кісток

Розрізняють довгі, короткі та плоскі кістки.

Довга кістка (Рис. 3.15) має два кінці (епіфізи), тіло (діафіз) та перехідну частину між ними – метафіз. Ділянки на кістці, до яких прикріпляються сухожилки м’язів, називаються апофізами. Діафіз утворюють компактні пластини. Всередині діафізу знаходиться кістково- мозковий канал, що в дитячому віці виповнений червоним кістковим мозком, а у дорослих-жиром. У кістково-мозковому каналі знаходяться артерії, які живлять кістку. Епіфізи представлені губчастою кісткою, а зовнішня та внутрішня поверхні покриті пластинчастою кісткою. Епіфізи покриті гіаліновим хрящем і беруть участь в утворенні суглоба. У дитячому віці епіфіз розмежовується з метафізом хрящовою ростковою пластиною, за рахунок якої кістки ростуть в довжину. Зовнішня поверхня кістки покрита окістям, за рахунок якого кістки ростуть в товщину. Внутрішня поверхня покрита ендоостом (середкістя). Окістя в дитячому віці товсте і міцне, побудоване з зовнішнього фіброзного і внутрішнього клітинного шарів. З віком окістя втрачає своє первинне призначення і потоншується до плівки.

Рисунок. 3.15. Відділи довгої трубчастої кістки (1 – діафіз, 2 – метафізи, 3 – епіфізи, 4 – апофізи)

Короткі та плоскі кістки, як правило, побудовані з губчастої кістки, покриті різної товщини пластинами.

З віком кістки зазнають кількісних та якісних змін: зменшується товщина кортикального шару, зменшується кількість кісткових балок та їх товщина. У міру змін на молекулярному рівні наступає порушення міцності окремих елементів кісток і кістки в цілому.

Класифікація переломів

1. За сполученням із зовнішнім середовищем: Відкритий перелом – ділянка перелому сполучається з навколишнім середовищем. У таких випадках висока ймовірність мікробного забруднення ділянки перелому і розвитку інфекції. Тяжкий різновид відкритих переломів – вогнепальні, які часто бувають багатоуламковими з дефектом тканин, кровотечею та розвитком інфекційних ускладнень.

Закритий перелом – ділянка перелому не сполучається з навколишнім середовищем. При цьому зміщення уламків може відбуватися під час перекладання потерпілого та його транспортуванні і шкіра може ушкоджуватися із середини. Такі переломи називаються вторинно відкритими.

2. За походженням:

Вроджені – на грунті патологічних змін кісток плоду або внутрішньоутробного травмування.

Набуті – травматичні, акушерські (переломи – при проходженні плоду через родові шляхи матері), патологічні (на грунті остеомієліту, пухлини, туберкульозу, сифілісу кісток).

3. За ступенем ушкодження:

Повний перелом – порушення цілісності кістки з повним порушенням анатомічного зв’язку між відламками.

Неповний перелом (тріщина) – порушення цілісності кістки з частковим порушенням анатомічного зв’язку між відламками; надлом – підокістний перелом зі збереженням цілісності окістя (перелом у дітей за типом “зеленої гілки”),

4. За ушкодженнями внаслідок перелому та стану оточуючих органів і тканин:

Неускладнені.

Ускладнені – відкриті переломи, коли ушкоджена шкіра або слизова оболонка, що сприяє проникненню мікрофлори та розвитку інфекції, переломи, що супроводжуються ушкодженням великих судин, нервових стовбурів, внутрішніх органів (легень, органів тазу, головного та спинного мозку, суглобів).

5. За локалізацією – діафізарні, епіфізарні та метафізарні.
6. За відношенням лінії перелому до поздовжньої осі кістки – поперечні, косі та гвинтоподібні (спіральні). (Рис. 3.16).
7. За положенням кісткових уламків по відношенню один до одного – без зміщення та зі зміщенням (по ширині, довжині, осі, периферії) уламків. За кількістю уламків: одинарні, множинні, багатоуламкові.

Рис. 3.16. Окремі види переломів: 1. косий; 2. роздроблений; 3. гвинтоподібний; 4. підокістний (по типу “зеленої гілки”); 5. Сегментований (багатоуламковий, багатоскалковий); 6. поперечний

Механізми виникнення переломів: згинання (у т.ч. відривні переломи), скручування (ротація при фіксованій кінцівці), стискання, прямий удар (в т.ч. вогнепальне поранення). Стискання довгих трубчастих кісток в повздовжньому напрямку спричиняє вколочення тонкого та міцного діафізу в широкий і менш міцний губчастий метаепіфіз. Наприклад, при падінні на зігнутий ліктьовий суглоб виникає вколочений перелом хірургічної шийки плеча. Стискання поперекового відділу хребта за сильного згинання при обвалах або падіння на сідниці спричиняє компресійний перелом зі сплющенням тіл хребців.

Різкий поворот тіла за повздовжньою віссю при фіксованій стопі або передпліччі спричиняє гвинтоподібний гвинтоподібний перелом. Відривний перелом спостерігають в місцях прикріплення до кістки сухожилків та зв’язок. Вони виникають при раптових сильних скороченнях м’язів та рухах у незвичній для суглобу площині. Особливість переломів від зсуву (удар в стегно) – поперечне розміщення площини надлому та зміщення одного з уламків в напрямку дії травмуючого предмету. При різних комбінаціях та особливостях основних механізмів травми, залежно від будови окремих кісток, віку хворого можуть виникнути косі, Т-подібні, У-подібні, повздовжні, за типом “зеленої гілочки” (у дітей) та епіфізіоліз (у віці до 25 років).

При переломі можливе зміщення уламків. Зміщенним вважають дистальний уламок. Чинники зміщення – травмуюча сила, скорочення м’язів (реакція на біль), тяга дистальної частини кінцівки, недостатня іммобілізація. Види зміщеннь – по довжині (dislocatio ad longitudineum), по ширині (dislocatio ad latum), ротаційне (dislocatio ad rotati), кутове (dislocatio ad axin).

Важливе значення для діагностики та лікування переломів мають дані про патологічний процес у кістці, який мав місце до отримання травми (пухлини, остеомієліти, туберкульоз тощо).

Источник

Скільки зростається перелом? Це питання цікавить багатьох пацієнтів. Навіть самий грамотний фахівець не дасть відповідь на питання, скільки часу зростається перелом. Це залежить від безлічі факторів і кожного конкретного випадку.

Чим старша людина, тим довше заживають травми. З віком кістки стають крихкими через брак кальцію в організмі і тому легко ламаються.

Зміст статті:

Скільки часу зростається перелом
Як прискорити процес зрощення кісток
Надання допомоги при переломах
Відео “Як збільшити швидкість зростання кісток після перелому і стан хрящів суглобів”

Дрібні кістки зростаються досить швидко

Скільки часу зростається перелом

Дрібні кістки зростаються досить швидко. Перелом фаланги пальця зростається близько трьох тижнів, перелом великої та малої гомілкових кісток ноги – кілька місяців.

Дуже важкими переломами вважаються переломи шийки плеча або стегна, які потребують операції і подальшої реабілітації до року. У даних випадках операцію потрібно робити обов’язково, інакше кістка не зростеться, і пацієнт залишиться прикутим до ліжка.

Схема рівнів переломів шийки стегна Статистика показує, що 10-20% літніх пацієнтів помирають протягом першого року після перелому шийки стегна. Найважчим і небезпечним з усіх переломів є перелом хребта.

Найчастіше люди ламають руки і ноги, рідше ніс, щелепи, ребра, ключицю, зовсім рідко тазові кістки і лопатки.

Розрив зв’язок і м’язів значно уповільнює процес загоєння. Чим більше переломів і чим вони складніші (осколкові, відкриті або переломи зі зміщенням), тим більше часу знадобиться для лікування.

Наявність гострих або хронічних захворювань, недостатньо міцна імунна система уповільнюють процес зрощення кісток.

Важливо і місце перелому. Зламана рука, зафіксована в нерухомому стані, зростається за півтора-два місяці. Нога ж, навіть при використанні милиць, зростається в два рази довше, тому що відчуває певні навантаження.

Після накладення гіпсової пов’язки необхідно забезпечити повну нерухомість місця, де стався перелом. Це необхідно для запобігання неправильного зрощення і зміщення кісткових уламків. Іммобілізація, тобто повна знерухомлених зламаної кістки, повинна дотримуватися до повного зрощення кістки. Якщо ж кістки зрослися неправильно, травмування кінцівку болить, проводиться оперативне лікування.

Як прискорити процес зрощення кісток

Процес зрощення переломів можна прискорити, якщо збільшити вживання сиру, молока, йогурту, які містять необхідний кісткам кальцій.

При цьому потрібно обов’язково приймати вітамін D, так як він сприяє засвоєнню кальцію.

Вітамін D здатний вироблятися в організмі людини під впливом сонячних променів. Багато його і в жовтку курячого яйця.
Вітамін С, що міститься в цитрусових, смородині, солодкому перці, допомагає утворенню колагену. А вживання в їжу холодцю постачає організму желатин, необхідний для відновлення кісткової тканини.
Для підвищення імунітету організму і прискорення відновних процесів необхідно приймати відвар шипшини.
Корисно вживання продуктів, що містять кремній – ріпи, топінамбура, цвітної капусти.
Хороший ефект дає прийом всередину наступного складу: шкаралупу зварених круто трьох яєць обсушити, видалити внутрішню плівку, потовкти в порошок і додати сік, вичавлений з одного лимона. Зберігати в холодильнику і починати приймати по чайній ложці двічі на день після того, як потовчене яєчна шкаралупа розчиниться в лимонному соці.
Швидкість зрощення переломів підвищується при прийомі всередину суміші муміє і рожевого масла.
Народні цілителі рекомендують вживати в їжу морську капусту (ламінарію), так як вона є прекрасним джерелом мінеральних солей.

При переломах незамінний і курс фізіотерапії. Для підтримки тонусу м’язів і посилення кровообігу необхідно масажувати шкіру легкими постукивающими і погладжують. Надмірна вага заважає швидкому регенерації тканин.

Надання допомоги при переломах

Швидкість зрощення переломів залежить від своєчасної і правильно наданої першої медичної допомоги, а також відповідальності самої людини при виконанні рекомендацій лікаря.

При відкритих переломах важливо не занести інфекцію в рану. При наданні допомоги здійснюється іммобілізація пошкодженої кінцівки за допомогою медичної шини, або ж використовуються підручні засоби – дошки, фанера. При транспортуванні хворих з переломом хребта і кісток тазу необхідно використовувати жорсткі носилки.

Кість починає зростатися відразу ж після перелому. Буває два види зрощення – первинне і вторинне. При первинному, коли з’єднання кісток надійне, необхідність в утворенні кісткової мозолі відпадає, а сам процес протікає плавно і при хорошому кровопостачанні. При вторинному зрощенні виникає необхідність у формуванні сильної мозолі через активну рухливості кісткових елементів.

Як же довго зростаються кістки? Цей процес проходить за наступною схемою: спочатку з кров’яних згустків на кінцях зламаної кістки утворюються волокна, що допомагають утворенню кісткової тканини. Через кілька днів зі специфічних клітин, які називаються остеокласти і остеобласти, утворюється гранулярний міст, що зв’язує кінці кістки. Потім утворюється кістковий мозоль, дуже тендітна за своєю структурою.

Щоб її не пошкодити, рекомендується нерухомість пошкодженої кістки в період зрощення. Згодом мозоль перетворюється в тверду кістку. Окостеніння – завершальний процес, при якому з’єднується зламана кістка і вона вважається загоєння.

У кінцевій стадії загоєння кістки спрацьовує так званий закон Вольфа, кістка знову стає міцною, здатною витримувати різні навантаження.

Травматологи визнають, що навіть після кваліфікованого лікування переломів рівень ускладнень доходить до 7%. Складні і осколкові переломи важко піддаються лікуванню, а їх кількість в останні роки сильно зросла.

Відео “Як збільшити швидкість зростання кісток після перелому і стан хрящів суглобів”

Які ж ускладнення виникають після переломів? Може виникнути синдром тривалого здавлення, якщо м’які тканини руки або ноги тривалий час піддавалися здавлення. Може нагноиться рана при відкритих переломах, виникнути остеомієліт, псевдосуглоб, можуть неправильно зростися відламки і навіть змінитися довжина кінцівки. У діагностиці ускладнень дуже допомагає рентгенологічне дослідження. Воно показує, наскільки добре заживає перелом.

В даний час простежується тенденція до збільшення кількості всіх видів переломів (за даними Міжнародної Асоціації по остеопорозу), а також до подовження термінів зрощення переломів у зв’язку з дефіцитом в організмі кальцію, фосфору і вітаміну D. Так як в більшості своїй травмуються особи працездатного віку, то це перетворюється вже в соціальну проблему.

Источник

Ïåðåëîì – ÷àñòêîâå àáî ïîâíå ïîðóøåííÿ ö³ë³ñíîñò³ ê³ñòêè, âèêëèêàíå âïëèâîì íà íå¿ ìåõàí³÷íî¿ ñèëè: â ðåçóëüòàò³ ïàä³ííÿ, óäàðó òà âíàñë³äîê ïàòîëîã³÷íîãî ïðîöåñó, ïóõëèíè, çàïàëåííÿ. Ôîðìóâàííÿ ê³ñòÿíî¿ ìîçîë³ íà õðåáö³. Çðîùåííÿ ê³ñòêè ï³ñëÿ ïåðåëîìó.

Ñòóäåíòû, àñïèðàíòû, ìîëîäûå ó÷åíûå, èñïîëüçóþùèå áàçó çíàíèé â ñâîåé ó÷åáå è ðàáîòå, áóäóò âàì î÷åíü áëàãîäàðíû.

Ðàçìåùåíî íà http: //www. allbest. ru/

Ì³í³ñòåðñòâî îõîðîíè çäîðîâ’ÿ Óêðà¿íè

Â³ííèöüêèé íàö³îíàëüíèé ìåäè÷íèé óí³âåðñèòåò ³ì. Ì.².Ïèðîãîâà

Ïåðåëîìè ê³ñòîê. Ìåõàí³çì âèíèêíåííÿ

Âèêîíàëà:ñòóäåíòêà 97-á ãðóïè

ªâäî÷åíêî À.Î.

Â³ííèöÿ 2016

Ïåðåëîì – ÷àñòêîâå àáî ïîâíå ïîðóøåííÿ ö³ë³ñíîñò³ ê³ñòêè, âèêëèêàíå âïëèâîì íà íå¿ ìåõàí³÷íî¿ ñèëè: íàñèëüíî àáî â ðåçóëüòàò³ ïàä³ííÿ, óäàðó, à òàêîæ âíàñë³äîê ïàòîëîã³÷íîãî ïðîöåñó, ïóõëèíè, çàïàëåííÿ.

Ñèìïòîìè ïåðåëîìó

Îñíîâíèìè îçíàêàìè ïåðåëîìó º:

· ñèëüíèé á³ëü

· íàáðÿê

· ñèíåöü

· êðåï³òàö³ÿ óëàìê³â (õðóñê³ò)

· ïàòîëîã³÷íà ðóõëèâ³ñòü

· âêîðî÷åííÿ ñåãìåíòó

· íåñïðàâæí³é ñóãëîá ó â³ääàëåíîìó ïåð³îä³

· äåôîðìàö³ÿ ê³ñòêè (ê³íö³âêè)

· ïîðóøåííÿ ôóíêö³é ê³ñòêè (ê³íö³âêè)

Ä³àãíîç âñòàíîâëþþòü çà äîïîìîãîþ ðåíòãåíîëîã³÷íîãî äîñë³äæåííÿ.

Ìåõàí³çìè âèíèêíåííÿ ïåðåëîìó

Ïåðåëîì ê³ñòêè âèíèêàº ïåðåâàæíî âíàñë³äîê ðàïòîâî¿ ñèëüíî¿ ä³¿ çîâí³øí³õ ô³çè÷íèõ ÷èííèê³â. ßêùî ïåðåëîì âèíèêàº â ä³ëÿíö³ áåçïîñåðåäíüî¿ ä³¿ ô³çè÷íî¿ ñèëè, òî òàêèé ìåõàí³çì íàçèâàþòü ïðÿìèì, ÿêùî æ òðàâìóþ÷èé ÷èííèê ä³º íà â³äñòàí³ , òî òàêèé ìåõàí³çì ïåðåëîìó íàçèâàþòü íåïðÿìèì(íàäì³ðíå çãèíàííÿ, ðîçãèíàííÿ àáî ä³ÿ ñèëè íà ñêðó÷åííÿ ê³ñòêè).

Ïðÿìèé ìåõàí³çì òðàâìè

Íåïðÿìèé ìåõàí³çì òðàâìè ïðè êîìïðåñ³éíîìó ïåðåëîì³ ïîïåðåêîâîãî õðåáöÿ

Êð³ì ïåðåëîì³â òðàâìàòè÷íîãî ïîõîäæåííÿ, íåð³äêî âèíèêàþòü ïåðåëîìè âíàñë³äîê óðàæåííÿ ê³ñòêè ð³çíèìè ïàòîëîã³÷íèìè ïðîöåñàìè, à ñàìå: îñòåîì³ºë³òîì, ïóõëèíàìè, ìåòàñòàçàìè, äèñïëàç³ºþ, ì³ºëîìí³é õâîðîá³. Ê³ñòêà ðóéíóºòüñÿ ïîñòóïîâî ³ çà íàéìåíøîãî íàïðóæåííÿ, ðóõó, íàâ³òü óâ³ ñí³ âèíèêàº ïåðåëîì. Òàê³ ïåðåëîìè íàçèâàþòü ïàòîëîã³÷íèìè. Òðàâìàòè÷íèé ³ ïàòîëîã³÷íèé ïåðåëîìè ó á³ëüøîñò³ âèïàäê³â áóâàþòü ìîíî ôîêàëüíèìè, òîáòî âèíèêàþòü ³ îäíîìó ì³ñö³. Ó ðàç³ ïîë³ òðàâìè, ìåòàñòàç³â ïóõëèí, ïðè ïóõëèíàõ ïåðåëîìè âèíèêàþòü ó äâîõ, òðüîõ ì³ñöÿõ ³ á³ëüøå.

Õàðàêòåð ïåðåëîìó ó ðàç³ ïðÿìîãî ³ íåïðÿìîãî ìåõàí³çìó ä³¿ òðàâì³âíî¿ ñèëè ìîæå áóòè íàéð³çíîìàí³òí³øèì ³ çàëåæèòü â³ä ñèëè, ôîðìè, òðèâàëîñò³ âïëèâó òðàâì³âíîãî ÷èííèêà, àíàòîì³÷íèõ îñîáëèâîñòåé ä³ëÿíêè ïåðåëîìó,á³îìåõàí³êè ì’ÿç³â, ñóãëîá³â ê³íö³âêè.

Êëàñèô³êàö³ÿ ïåðåëîì³â

Êëàñèô³êàö³ÿ çà ïîøêîäæåííÿì çîâí³øí³õ ïîêðèâ³â ò³ëà

· â³äêðèòèé ïåðåëîì (øê³ðà ó ä³ëÿíö³ ïåðåëîìó ïîøêîäæåíà)

· çàêðèòèé ïåðåëîì (øê³ðà ó ä³ëÿíö³ ïåðåëîìó íå ïîøêîäæåíà)

Êëàñèô³êàö³ÿ çà ôîðìîþ ê³ñòêîâèõ óëàìê³â

· ïîïåðå÷í³

· êîñ³

· ãâèíòîïîä³áí³

· ñêàëêîâ³

· ðîçäðîáëåí³

Êëàñèô³êàö³ÿ çà ïîðóøåííÿì ö³ë³ñíîñò³ ê³ñòêè

· ïîâí³

· íåïîâí³

Êëàñèô³êàö³ÿ çà çì³ùåííÿì

· çì³ùåí³

· íåçì³ùåí³

Êëàñèô³êàö³ÿ çà ê³ëüê³ñòþ ïåðåëîì³â

· îäèíî÷í³

· ìíîæèíí³

Ïåðøà äîïîìîãà ïðè ïåðåëîìàõ

Ïðè âñ³õ âèäàõ ïåðåëîì³â ïîâèííà áóòè ïðîâåäåíà òðàíñïîðòíà ³ììîá³ë³çàö³ÿ (çíåðóõîìëåííÿ). Ô³êñàö³ÿ ïðîâîäèòüñÿ ãîòîâèìè øèíàìè àáî ïîâ’ÿçêîþ ç âèêîðèñòàííÿì ï³äðó÷íèõ ìàòåð³àë³â (ïàëêè, äîøêè òà ³í.). Ô³êñàö³ÿ ñòâîðþº ìàêñèìàëüíèé ñïîê³é ä³ëÿíêè ïåðåëîìó, ùî ïîïåðåäæóº ïîäàëüøó òðàâìàòèçàö³þ ì’ÿêèõ òêàíèí ãîñòðèìè óëàìêàìè ê³ñòîê òà âòîðèííå çì³ùåííÿ óëàìê³â, à òàêîæ çìåíøóº á³ëü òà, â³äïîâ³äíî, ìîæëèâ³ñòü ïîãëèáëåííÿ áîëüîâîãî øîêó.

Òðàíñïîðòíà øèíà ïîâèííà ô³êñóâàòè íå ìåíøå äâîõ ñóãëîá³â, ïîºäíàíèõ ç ì³ñöåì ïåðåëîìó (âèùå òà íèæ÷å).

Ïðè ïåðåëîì³ ïëå÷îâî¿ òà ñòåãíîâî¿ ê³ñòîê ïîòð³áíà ô³êñàö³ÿ òðüîõ ñóãëîá³â (ïðîìåíåâîçàï’ÿñòêîâèé ñóãëîá ïðè ïåðåëîì³ ïëå÷à, ãîì³ëêîâèé — ïðè ïåðåëîì³ ãîì³ëêè). Ïðè òðàíñïîðòóâàíí³ ïîñòðàæäàëîìó ââîäÿòü ìîðô³í.

Ïðè â³äêðèòèõ ïåðåëîìàõ ï³ä ÷àñ òðàíñïîðòíî¿ ³ììîá³ë³çàö³¿ âïðàâëåííÿ ê³ñòîê íå ïðîâîäÿòü. Íà ðàíó íàêëàäàþòü ñòåðèëüíó ïîâ’ÿçêó. Ïðè àðòåð³àëüí³é êðîâîòå÷³ íàêëàäàþòü äæãóò.

Ó ë³êóâàëüíîìó çàêëàä³ ï³ñëÿ îáñòåæåííÿ ïîñòðàæäàëîãî ó ïåðøó ÷åðãó ïðîâîäÿòü ðåïîçèö³þ (âïðàâëåííÿ) óëàìê³â, à ïîò³ì íàêëàäàþòü â³äïîâ³äíó ã³ïñîâó ëîíãåòó. Äëÿ ë³êóâàííÿ ïåðåëîì³â çàñòîñîâóþòü ð³çí³ ë³êóâàëüí³ ìåòîäè: øèíí³ òà ã³ïñîâ³ ïîâ’ÿçêè, ñêåëåòíå âèòÿãóâàííÿ, îïåðàòèâíå ë³êóâàííÿ çà äîïîìîãîþ ð³çíèõ âèä³â ³ìïëàíò³â øâ³â, öâÿõ³â, ãâèíò³â, ïëàñòèíîê. Õ³ðóðã³÷íèì ë³êóâàííÿì ïåðåëîì³â º îñòåîñèíòåç.

Ïðè â³äêðèòîìó ïåðåëîì³ ïðîâîäÿòü ïåðâèííó õ³ðóðã³÷íó îáðîáêó òà ë³êóâàííÿ ðàíè. Ââîäÿòü ïðîòèïðàâöåâó ñèðîâàòêó, àíòèì³êðîáí³ ïðåïàðàòè.

Çðîñòàííÿ ê³ñòîê

Çëàìàíà ê³ñòêà ïî÷èíàº ïðîöåñ â³äíîâëåííÿ îäðàçó ï³ñëÿ ïåðåëîìó. Çðîñòàííÿ ïåðåëîìó ïðîõîäèòü ÷îòèðè ãîëîâí³ ñòàä³¿.

Óòâîðåííÿ çãóñòêó

Ñïî÷àòêó êðîâ çáèðàºòüñÿ â ê³íöÿõ çëàìàíî¿ ê³ñòêè, óòâîðþþ÷è â’ÿçêó ìàñó ó âèãëÿä³ çãóñòêó. Ç³ çãóñòêó óòâîðþþòüñÿ âîëîêíà, ÿê³ ñòàþòü îñíîâîþ äëÿ íàðîñòàííÿ íîâî¿ ê³ñòêîâî¿ òêàíèíè.

Çàïîâíåííÿ çãóñòêó

Íåçàáàðîì êë³òèíè, ÿê³ çàãîþþòü ê³ñòêè — îñòåîêëàñòè ³ îñòåîáëàñòè, — çàïîâíþþòü çãóñòîê. Îñòåîêëàñòè ïî÷èíàþòü çãëàäæóâàòè çàçóáðåí³ êðà¿ ê³ñòêè, à îñòåîáëàñòè çàïîâíþþòü ïðîì³æîê ì³æ ¿¿ ê³íöÿìè. ×åðåç ê³ëüêà äí³â ç öèõ êë³òèí ôîðìóºòüñÿ ãðàíóëÿðíèé ì³ñò, ÿêèé çâ’ÿçóº ê³íö³ ê³ñòêè.

Ôîðìóâàííÿ ê³ñòÿíî¿ ìîçîë³

×åðåç 6-10 äí³â ï³ñëÿ ïåðåëîìó ãðàíóëÿðíèé ì³ñò ç êë³òèí ñòàº ê³ñòêîâîþ ìàñîþ, ÿêà íàçèâàºòüñÿ ìîçîëåì. Âîíà êðèõêà ³ ïðè ð³çêîìó ðóñ³ ìîæå çëàìàòèñÿ. Îñü ÷îìó çëàìàíà ê³ñòêà ï³ä ÷àñ çàãîºííÿ ïîâèííà áóòè íåðóõîìîþ. Ï³çí³øå ìîçîëü ïåðåòâîðþºòüñÿ íà òâåðäó ê³ñòêó.

Çðîùåííÿ ê³ñòêè

×åðåç 2-9 òèæí³, çà íîâèìè êðîâîíîñíèìè ñóäèíàìè ïî÷èíàº íàäõîäèòè êàëüö³é äî ïðîáëåìíî¿ ä³ëÿíêè, ùî ñïðèÿòëèâî âïëèâàº íà ê³ñòêîâó òêàíèíó. Öåé ïðîöåñ-îêîñòåí³ííÿ, ç’ºäíóº çëàìàí³ åëåìåíòè ê³ñòêè. Ê³ñòêà ââàæàºòüñÿ çàãîºíîþ, ïî ïðîõîäæåííþ âñ³õ åòàï³â, ³ ñòàº ì³öíîþ. Õî÷à ïîøêîäæåíó ä³ëÿíêó ìîæíà çâ³ëüíèòè â³ä ã³ïñó, äëÿ îñòàòî÷íîãî îäóæàííÿ íåîáõ³äíî áëèçüêî ðîêó. ïåðåëîì ê³ñòêà çðîùåííÿ ìîçîëü

Ùîá ê³ñòêè øâèäøå çðîñëèñÿ, íåîáõ³äíî òî÷íî ñë³äóâàòè âêàç³âêàì ôàõ³âöÿ ³ äîòðèìóâàòèñÿ îáåðåæíîñò³, â ³íøîìó âèïàäêó, ìîæå ïîðóøèòè ïðîöåñ çàãîºííÿ. Öå ìîæå ñïðèÿòè íåïðàâèëüíîìó çðîñòàííþ ê³ñòêè, ïîðÿä ç ïîãàíî ïðîâåäåíîþ îïåðàö³ºþ ïî ñêëàäàííþ óëàìê³â ³ íåïðîôåñ³éíî¿ êîíñóëüòàö³é ôàõ³âöÿ.

Ðàçìåùåíî íà Àllbest.ru

…

Источник