Закритий перелом гомілки
Перелом гомілки може мати різну тяжкість, яка визначається типом пошкодження, локалізацією травми та іншими характерними ознаками. При підозрі на перелом ноги потерпілому потрібно правильно надати допомогу, при цьому екстрені заходи можуть вимагати зупинки кровотечі, яке можливо при зміщенні зламаної кістки. Лікування та реабілітація залежать від характеру травми, але існують загальні риси для періоду відновлення.
1 Класифікація
Перелом гомілки класифікують за кількома ознаками:
- локалізація ушкодження;
- характер перелому;
- кількість кісткових уламків;
- ступінь пошкодження суглобів і м’яких тканин.
Типи травм та їх характеристики:
| Характеристика травми | Типи | Фото |
|---|---|---|
| Кількість утворених кісткових відламків | Поділяють на одиничні і множинні:
| |
| Лінія перелому і форма краю уламка | Виділяють наступні лінії перелому:
За формою краю уламка:
| |
| Наявність зсуву | Зміщення визначається розташуванням кісткових відламків:
| |
| Наявність/відсутність пошкодження м’яких тканин | При відкритих переломах, крім порушення цілісності кістки, є відкрита рана, утворена в результаті розриву м’язової тканини. Виглядає це, як стирчить відламана кістка. Виникає кровотеча, інтенсивність якого залежить від виду пошкоджених кровоносних судин. При закритих переломах шкірний покрив гомілки залишається цілісним, а м’язова структура пошкоджується мінімально | |
| Наявність/відсутність пошкодження колінного або гомілковостопного суглоба | Переломи гомілки можуть бути:
|
Переломи можуть бути однієї або обох кісток, подвійний перелом ) гомілки, зачіпати її верхню, середню або нижню третину.
Виділяють три виду перелому:
- Перелом проксимальної частини гомілки (верхня третина ). У цьому випадку можуть бути пошкоджені виростки і горбистості великої гомілкової кістки або шийки і головки малогомілкової кістки.
- Перелом середньої частини, тобто диафизов кісток — подовжені ділянки кісток між потовщеннями на кінцях.
- Перелом дистальної частини (нижня третина). Він може зачіпати щиколотки.
У першому і третьому випадку практично завжди пошкоджуються колінні і гомілковостопні суглоби. Подібні травми є вкрай тяжкими.
Ступеня тяжкості переломів:
| Ступінь тяжкості травми | Типи ушкоджень |
|---|---|
| Клас А — легкі переломи | Закриті переломи, які не викликають сильного пошкодження м’яких тканин |
Клас В — середня тяжкість | Відкриті і закриті переломи, що призводять до травматизації м’яких тканин. Однак суглоби і нерви не пошкоджені |
| Клас С — важкі травми | Переломи, що призводять до пошкодження кровоносних судин, нервів та суглобів |
виникає сильний біль, і набрякає голеностоп. Стопа може бути звернена назовні або досередини, спертися на ногу неможливо
Можна використовувати будь-які стандартні шини: пневматичні, пластмасові. Якщо їх немає, то використовують підручні засоби: дошки, хмиз, смужки заліза і т. д. Накласти шину потрібно від верхньої третини стегна до кінчиків пальців ноги, при цьому кінцівку в колінному суглобі повинна бути випрямлена, а в гомілкостопі зігнута під прямим кутом. Фіксуючі елементи примотуються до ноги і тулуба бинтами, а під ними укладають тканину, вату або поролон.
4 Лікування
В умовах стаціонару пацієнту проводять рентген. Для визначення стану та ступеня ушкодження м’яких тканин — МРТ і КТ.
Лікування залежить від тяжкості травми. Методи терапії також відрізняються залежно від локалізації пошкодження:
Переломи диафизов гомілки лікуються набагато легше. Ходити в гіпсі (лонгете) зазвичай припадає 2-3 тижні. Після його зняття пацієнт починає пересуватися на милицях, але наступати на пошкоджену ногу не можна. Тільки через 3 місяці дозволяється спиратися на ногу під час ходьби, але цей час може бути відстрочено у залежності від тяжкості травми і від того, як зростається кістка. З цього періоду починають проходити сеанси масажу і фізіотерапії.
Зазвичай, через 2-3 тижні після зняття гіпсової пов’язки, пацієнту дозволяється займатися лікувальною фізкультурою. Використовують вправи, які дозволять поступово відновити рухливість в ушкодженому суглобі.
Термін зрощення кістки та реабілітації при дистальних і проксимальних переломах може варіюватися від тяжкості травми. У цих випадках відновлення має свої характерні особливості.
5 Реабілітація
В процесі реабілітації потрібно виконувати комплекс заходів, які спрямовані на швидке зрощення кісткової тканини та відновлення функціональності пошкодженої кінцівки. Н ужно досягти наступних цілей:
- запобігти атрофію м’язів гомілки і стегна;
- нормалізувати кровообіг в м’язовій тканині і сухожиллях (так вони заживають швидше);
- тонізувати м’язи гомілки;
- усунути застійні явища;
- відновити рухливість в колінному і гомілковостопному суглобі;
- нормалізувати рухову активність ноги.
Для досягнення цих цілей рекомендується використовувати наступні методи:
- Лікувальна фізкультура. Потрібно щодня виконувати спеціальні вправи. Інтенсивність і обсяг навантаження повинен бути встановлений лікарем.
- Масаж і розтирання. Ці процедури дозволяють забезпечити нормальну рухливість в суглобах, запобігти дистрофію м’язів і утворення рубців у м’яких тканинах.
- Фізіотерапевтичні процедури. Вони роблять благотворний вплив на весь організм, покращуючи обмінні процеси, прискорюючи загоєння ран і відновлення кісток.
- Дієтичне харчування. Для успішного зрощування кісток їжа повинна заповнювати організм необхідними мікроелементами і вітамінами.
Всі ці методики використовуються в комбінації один з одним. Реабілітація зазвичай триває від 2 до 4 місяців. Її можна умовно поділити на декілька етапів:
- 2-3 тижні від моменту зняття гіпсу — в цей період використовують щадну лікувальну фізкультуру, розтирання і масажі.
- 2-3 місяці після закінчення першого етапу — починають розробляти колінні і гомілковостопні суглоби.
- 1 місяць після другого етапу — поступово відновлюють рухову активність.
5.1 Розтирання і масаж
На першому етапі реабілітації потрібно обов’язково робити легкі погладжування руками, зачіпаючи всі м’язові структури гомілки. Розтирання шкіри здійснюють із застосуванням кремів з вмістом речовин, що сприяють відновленню тканин:
- кедрова олія;
- Хондроксид;
- Колаген Плюс і т. д.
У доповненні до масажу рекомендують водні процедури для хворої ноги з морською сіллю. Корисні будуть воскові та озокеритові обгортання.
5.2 Харчування
Для успішної реабілітації в раціоні повинні бути продукти, багаті кремнієм і кальцієм. Ці мікроелементи містяться в рибі, сої, сирі, лісових горіхах, квасолі, малині і т. д.
В достатній кількості в організм повинен надходити вітаміни D, C. Без них представлені мікроелементи не зможуть повноцінно засвоюватися. Перший можна легко заповнити, частіше перебуваючи під сонячними променями.
5.3 Фізіотерапевтичні процедури
У перші 10 днів після перелому будуть корисні:
- інтерференційні струми — вони сприяють розсмоктуванню гематом, зняттю набряків і усуненню болю;
- ультрафіолетове опромінення — знищують патогенні бактерії, запобігають попадання інфекції рани;
- електрофорез з бромом — допоможе від сильного больового синдрому.
Після протягом місяця слід продовжити сеанси інтерференційних струмів і ультрафіолетового опромінення. До них додають УВЧ-терапію, яка сприяє посиленню імунітету і поліпшення кровообігу.
5.4 Вправи
На першому етапі відновлення вправи не повинні навантажувати кінцівку, оскільки вони можуть спровокувати сильну біль. Бажано починати з простих і легких — акуратне рух стопою в різні боки, піднімання-опускання ноги, згинання кінцівки в колінному суглобі, напруга-розслаблення литкових м’язів.
Лікувальна фізкультура при переломах гомілки повинна допомогти відновити нормальне функціонування ноги, силу м’язів і повний обсяг рухів. Після іммобілізаційного періоду і попереднього розроблення кінцівки можна переходити до наступних вправ:
- Стати на здорову ногу, здійснювати обертальні рухи стопою пошкодженої кінцівки.
- Сісти на стілець. Виконувати легкі коливання вгору-вниз ногою, згинаючи в колінному суглобі.
- Треба встати на обидві ноги, спертися рукою об спинку стільця. У такому положенні виконують махи пошкодженою кінцівкою вперед-назад, затримуючи на кілька секунд ногу на вазі. М ожна робити похитування в бік. Для цього потрібно підняти хвору ногу, зігнувши в коліні, і виконувати махи справа-наліво. Варто звернути увагу, що навантаження при цих вправах падає як на голеностоп, так і на коліно.
- Встати рівно, спертися обома руками об стіл або іншу стійку горизонтальну поверхню. Виконувати повільні підйоми на носки. Навантаження на пошкоджену кінцівку підвищують поступово. Роблять мінімум 30 повторів.
- Лягти на спину і виконувати махи ногами в різні сторони.
З плином часу потрібно поступово починати ходити по рівній поверхні взуття і босоніж з опорою на пошкоджену ногу. Необхідно намагатися якомога частіше прогулюватися. Через місяць лікувальну фізкультуру можна урізноманітнити щоденними вправами на велотренажері за 10 хвилин.
Источник
Переломом голени называют нарушение костной целостности в данном участке нижней конечности. Затрагиваются, в частности, малая и большая берцовые кости, которые соединяют стопу с коленом. Непосредственный раскол происходит, в основном, в большеберцовой кости или же в обеих костях сразу.
Такая травма считается одной из наиболее распространенных. Именно поэтому каждому человеку необходимо знать, что является фактором риска травмы, как ее идентифицировать, как лечить. Важно распространять знания не только на самого себя, но и при травмах, происходящих с окружающими.
Перелом костей голени несет серьезную опасность, поскольку нередко приводит к осложнениям. Поэтому квалифицированная врачебная помощь является обязательным условием.
Разновидности травмы
Повреждения классифицируются по нескольким основаниям.
- По конкретному месту травмирования выделяют перелом костей голени в районе лодыжки, большой и/или малой берцовой кости (либо перелом обеих берцовых костей голени), мыщелков и возвышения между большой берцовой и мыщелком.
- В зависимости от вовлеченности конечностей в травму, может иметь место травма на одной или двух ногах. Во втором случае речь идет про так называемый бамперный перелом (название связано с самым распространенным механизмом получения повреждения – от удара бампером автомобиля).
- С учетом количества костных разломов принято говорить про единичный и множественный либо оскольчатый перелом голени. Именно множественными обычно бывают бамперные травмы.
- Линия разлома кости позволяет выделить прямые (горизонтальные), косые (диагональные), спиралевидные переломы. Линия располагается в месте падения на ногу тяжелого предмета или в месте удара.
- По вовлеченности в травму суставных элементов костей голени определяют внутрисуставные повреждения (участвуют мыщелки или лодыжки) и, соответственно, внесуставные (когда затронуты диафизы).
- Как и в случае с повреждениями других частей тела, переломы костей голени бывают открытыми, закрытыми, без или со смещением отломков костей.
В зависимости от вида перелома подбирается оптимальный формат лечения и подходы к реабилитации.
Перелом со смещением
Обломки костей голени меняют положение, отклоняясь от естественного состояния. Перелом голени со смещением хорошо заметен внешне: характерен деформированный вид конечности, нога укорачивается, неестественно выворачивается.
Перелом без смещения
В этом случае кости раскалываются, либо появляется трещина, однако обломки не смещаются. Внешне перелом голени без смещения идентифицировать невозможно, поэтому проверкой служит наличие ирридационного симптома. Суть проверки в том, что при переломе надавливание на голень в любом месте будет отражаться болью в зоне перелома.
Бывают случаи, когда происходит перелом левой и правой голени одновременно, причем из них первым будет замечено именно повреждение со смещением.
Закрытый перелом
Разрыва кожи и мышц не происходит, сильное кровотечение не наблюдается, части сломанных костей (обломки) не видны. Однако при этом пострадавший не может поднять поврежденную конечность. Закрытый перелом голени вызывают прямые и непрямые удары, а также скручивания средней силы.
Открытый перелом
Характеризуется сильными и ярко выраженными проявлениями. Открытый перелом голени сопровождает кровотечение, разрыв мягких тканей, наружу выходят костные обломки. Пострадавший испытывает головокружение и общую слабость из-за потери крови. Часто встречается открытый перелом костей голени со смещением. Это крайне серьезная и опасная травма, которая требует скорейшего медицинского вмешательства.
Симптомы и причины перелома
Голень во время движения человека становится своеобразной «зоной риска», как и нижние конечности в целом. Нарушение целостности костей в районе голени важно уметь как правильно определить, так и предупредить, зная потенциальные причины.
Симптомы
Основные симптомы перелома голени различаются в соответствии с тем, какая из частей кости затронута. Общие признаки – это сильные болевые ощущения у пострадавшего человека, гиперемия, отек места травмы. Кроме того, при попытке движения поврежденной ногой слышится характерный костный хруст. Опора на травмированную ногу невозможна.
Ниже рассмотрим признаки конкретных видов нарушения костной целостности голени.
Мыщелковая область
- локализация боли и отека в коленном суставе, сочленении,
- резкое усиление болей при любой попытке совершить движение,
- излияние крови в коленный сустав (гемартроз), увеличение его размера,
- подвижный наколенник,
- в случаях, когда происходит смещение костных отломков – поворот голени на сторону.
Область тела кости
- острая боль в районе большой и малой берцовой кости,
- выраженная деформация конечности,
- отек в области тела кости голени (иногда – с гематомами, кровоизлиянием),
- укороченная конечность,
- отсутствие возможности двигать ногой, а при переломе большой берцовой кости – возможности опираться на ногу,
- характерный скрип частей кости друг от друга,
- при повреждении нервных путей – падение чувствительности конечности, отвисание стопы,
- при параллельной травме сосудов – синюшность, бледность, падение температуры конечности.
Область лодыжек
- боль и отечность концентрируются в голеностопе,
- нога в нижней части увеличивается в размере,
- движение голеностопа невозможно, активность ноги ограничена,
- гематома либо открытая рана,
- стопа развернута в неестественное положение,
- пострадавший не может опираться на ногу.
Окончательно подтвердит факт сломанной голени только врач – с помощью рентгена, магнитно-резонансной или компьютерной томографии.
Причины перелома голени
Данная травма может стать результатом сильного удара или давления. Как правило, она происходит при автокатастрофах и иных чрезвычайных ситуациях, занятиях спортом или бытовых серьезных падениях. К травме приводит также резкое скручивание ноги при фиксированной стопе. Кроме того, по статистике в 5% случаев такое повреждение встречается при патологиях костной ткани (туберкулез, онкология, остеопороз, остеомиелит, врожденные дефекты).
Оказание первой медицинской помощи при травмах голени
Проблемы, которые могут наступить после перелома голени, опасны такими осложнениями, как кровопотеря, болевой шок, патологическая деформация ноги. Во избежание рисков помощь пострадавшему оказывать нужно еще до доставки его в медицинское учреждение, до приезда бригады «скорой». Рекомендуются следующие меры:
- Следует обеспечить пострадавшего любым обезболивающим (таблетки, внутримышечные инъекции).
- Освободить травмированную конечность от обуви и одежды. Если такие действия требуют значительного нарушения покоя ноги, то лучше их исключить.
- Если после перелома голени началось кровотечение, то оно должно быть остановлено, а рана обработана антисептическим средством.
- Обездвижить ногу в месте травмы и двух соседних суставов (за счет шины) до наложения гипса врачом. Шина накладывается с захватом области колена и голеностопа, степень фиксации конечности выбирается средняя – во избежание передавливания и излишнего расслабления. Фиксация поверх костных отломков запрещена.
- При переломе голени со смещением запрещены самостоятельные попытки возвращения костей в нормальное положение.
Оперативность доставки человека с переломанной ногой или двумя ногами в стационар является также определяющим фактором. Не исключено, что врачам пострадавшего необходимо будет оперировать немедленно.
Принципы лечения после травмы голени
Лечить переломы голени положено с учетом специфики повреждения. Ниже поэтапно описан общий механизм для всех типов травм.
- Необходимо возвращение костных обломков на место. В медицине это называется репозицией. После перелома голени кости могут разойтись, сместиться, что приведет впоследствии к неправильному сращиванию. Вернуть голени анатомическую форму можно вправлением (консервативный подход) или операцией (открытый подход). Оперативное вмешательство используется, если у пострадавшего открытый и/или оскольчатый перелом костей голени. В сложных случаях для репозиции применяется скелетное вытяжение (экстензионный подход) длительностью не менее месяца.
- Для дальнейшего заживления и срастания кости потребуется фиксация. С учетом прочности и размера костей ноги обязательно используются специальные медицинские инструменты и аппараты – болты, шурупы, спицы, пластины, петли. В случае переломов с появлением осколочных обломков применяются аппараты Илизарова, Гофмана, Ткаченко и другие такие конструкции. Продолжительность фиксации составляет от нескольких недель до 1,5-2 месяцев.
- Последний этап, принцип лечения – это иммобилизация. Речь идет об обездвиживании ноги с помощью туторов, лонгетов, а также особых приспособлений. Часто врачи накладывают гипсовую повязку на 1 месяц или более. В целом этот период может занять до полугода.
При травмах проксимального отдела дополнительно к описанным мерам требуется пункция сустава для удаления скопившихся там крови и суставной жидкости. При серьезных проблемах с повреждением кожи есть вероятность заражения крови. В таких условиях может быть показана ампутация конечности во избежание развития гангрены.
На каждом из этапов разные подходы могут чередоваться и заменять друг друга по решению врача. Также для правой и левой ноги при их одновременном переломе часто используются разные формы лечения.
Переход к реабилитации допускается примерно через 2 месяца при переломах без смещения костей, через 3 месяца – при повреждениях со смещением и через 5-6 месяцев – при оскольчатых и спиральных травмах. Для людей преклонного возраста и маленьких детей период лечения по мере возможности сокращается. Общий прогноз зависит от хода и успешности лечения.
Реабилитация и период восстановления
Поскольку перелом костей голени относится к серьезным травмам, важно подходить к восстановительному периоду со всей серьезностью. Пациенту придется набраться терпения. После перелома голени реабилитации подлежит не только двигательная активность, но также и состояние мягких тканей на пораженном участке тела.
Восстановить все функции после перелома ноги можно с помощью массажа, физиотерапии, а также стандартной ЛФК и сбалансированного питания. Средняя продолжительность реабилитации составляет около месяца.
Главные цели этого этапа – устранение мышечной атрофии, приведение тела в тонус, восстановление нормального кровоснабжения конечности, а также разработка суставов и общее возвращение подвижности ноге.
Массаж
Ежедневные растирания, переходящие в разминание и пощипывания позволяют устранить мышечную дистрофию, усиливают кровообращение, лимфоток, положительно влияют на заживление поврежденных тканей и подвижность в области суставов. Массаж начинают сразу после снятия гипса и проводят с использованием противовоспалительных кремов, мазей.
Лечебная физкультура
Упражнения необходимо делать ежедневно по 30-60 минут на протяжении всего периода реабилитации после перелома голени. Гимнастика выполняется лежа, сидя или стоя, в зависимости от состояния больного. Конкретный набор движений (махи, вращения, перекаты, ходьба обычная и на носках/пятках, велотренажер), количество подходов подбирает специалист.
Физиотерапевтические методики
Этот метод реабилитации является очень важным аспектом с точки зрения устранения воспалительных процессов и полноценного восстановления целостности тканей. Это также хороший способ улучшить метаболизм, укрепить иммунитет человека. Используются солевые и медикаментозные ванны, обертывания, электрофорез, УВЧ, УФ-облучение.
Диета
Правильный рацион служит дополнительным источником полезных веществ, которые способствуют общему восстановлению, укреплению организма. Рекомендовано питание продуктами с большим содержанием кальция и магния, а также легко усваиваемой натуральной пищей (овощи, фрукты, кисломолочные и молочные продукты, орехи, рыба). Дополнительной мерой выступает витаминотерапия (витамин С, Е, D либо поливитаминные комплексы).
Некоторое время после реабилитации пациентам предписывается ношение специальной обуви с использованием лечебного супинатора.
При переломе костей голени важно избежать следующих осложнений:
- заражение крови и закупоривание сосудов,
- нарушение нервных ходов,
- пападание к кровоток жировых тканей из кости (жировая эмболия),
- инфицирование тканей,
- деформация ноги,
- синдром ложного сустава, когда теряется двигательная возможность конечности,
- остеоартроз, остеомиелит.
Осложнения бывают результатом неправильно подобранного лечения, несвоевременно принятых мер реагирования или ошибок в процессе реабилитации. Поэтому пациенту надлежит внимательно отслеживать свое состояние совместно с врачом на всех этапах лечения.
Источник