Відкритий перелом кісток гомілки
На думку багатьох уболівальників, лідерство серед видовищно-жахливих спортивних травм впевнено утримує перелом кісток гомілки. Складність травм полягає не стільки у лікуванні чи відновленні (хоча певні складності є і у цьому), скільки у механізмі нанесення ушкодження та сам вигляд кінцівки у момент отримання травми.
Такі спортивні жахи завжди емоційно сприймаються глядачами, викликають психологічний шок у самого спортсмена, а у стрічку новин відео з нанесенням травми часто потрапляє з позначкою 18+. Я давно хотів описати усі нюанси, що пов’язані з такими травмами, але не знаходилося зручного моменту. При цьому завжди у голові виринав образ Люка Шоу, але ця трагічна історія відбулася ну надто вже давно. Проте недавно до думки написати про цю спортивну травму мене повернув Демба Ба з жахливим епізодом у китайській Суперлізі, а останньою краплею стала важка травма французького атлета у Ріо, у якого також діагностували подвійний перелом кісток гомілки.
Отож, що відбувається з ногою під час цієї жахливої травми? Які існують методи лікування? Скільки часу необхідно для відновлення після такого складного перелому? Про все це, і навіть більше, Вам розповість блог “Спортивний медик” у черговому матеріалі.
Анатомія
Перелом гомілки − це ушкодження великогомілкової або малогомілкової кісток, а інколи і їх обох, внаслідок впливу певних пошкоджуючих факторів. Ця травма є доволі поширеною, і загалом становить біля 20% від загальної кількості переломів.
Гомілка – частина скелета між стегном і стопою, що складається з двох трубчастих кісток (великої і малої гомілкових). Основне навантаження бере на себе великогомілкова кістка. Виростки (виступи у верхній частині великогомілкової кістки) з’єднуються зі стегновою кісткою, утворюючи нижню суглобову поверхню колінного суглоба. Своєю нижньою частиною великогомілкова кістка сполучається з таранною кісткою, утворюючи гомілковостопний суглоб.
Малогомілкова кістка розташовується із зовнішнього боку, збільшуючи стабільність і міцність гомілки. Обидві кістки гомілки з’єднуються між собою (вгорі – за допомогою загального зчленування, в середній частині – за допомогою міжкісткової мембрани, внизу – за допомогою зв’язок). На нижніх кінцях обох кісток гомілки є виступи (кісточки), які з двох боків охоплюють гомілковостопний суглоб і надають йому поперечну стабільність.
Як правило, причиною перелому стає зовнішній чинник. Це може бути як акцентований удар у ділянку діафізу кістки, так і значний тиск ззовні при зафіксованому положенні стопи. Також подібні переломи можуть виникати і під час серйозних системних захворювань організму, таких як саркома чи остеомієліт.
Мехаізм травми та її види
Як вже зазначалося вище, причини таких складних переломів найрізноманітніші. Так Люк Шоу та Демба Ба отримали цілеспрямований удар у ділянку діафізу великогомілкової кістки, що призвело до перелому обох анатомічних структур гомілки. А французький гімнаст Самір Аїт Саїд спровокував перелом кісток гомілки невдалим приземленням після складного стрибка, який на завершальній фазі виконання вимагав стабільності у гомілковостопному та колінному суглобах.
Залежно від локалізації травматологія розрізняє:
- переломи кісток гомілки в її верхній частині (переломи шийки і головки малогомілкової кістки, переломи горбистості і виростків великогомілкової кістки);
- переломи кісток гомілки в її середній частині (ізольовані діафізарні переломи великогомілкової та малогомілкової кістки, переломи діафізів обох кісток гомілки);
- переломи кісток гомілки в її нижній частині (переломи кісточок).
Слід зазначити, що найстрашніші для ока пересічного уболівальника переломи − діафізарні, тобто переломи обох кісток гомілки, яких і зазнали вищезгадані спортсмени.
Симптоми
Діафізарний перелом кісток гомілки супроводжується такими симптомами:
- різкий біль в області ушкодження;
- набряк та синюшність гомілки;
- значна та помітна деформація гомілки;
- відхилення стопи назовні;
- крепітація (звук хрускоту уламків кісток);
- патологічна рухливість уламків кістки;
- неможливість опори на ушкоджену ногу.
Перша допомога під час перелому гомілки
Перша допомога під час перелому гомілки полягає в її надійній фіксації, що допомагає уникнути додаткових ускладнень. За будь-яких переломів даної локалізації проводять накладання шини. Осколковий перелом гомілки вимагає особливої обережності під час транспортування до стаціонару, оскільки надмірна рухливість кісток може спровокувати відкритий перелом. За відкритого перелому пацієнту необхідно накласти джгут, оскільки в цьому місці проходять артерії, які під час пошкодження провокують сильну кровотечу.
Діагностика та лікування
Діагностування діафізарного перелому не складає значних труднощів для знаючого травматолога, адже зазвичай зовнішніх ознак вистачає, щоб зрозуміти, яка проблема трапилася зі спортсменом. Не зважаючи на це, лікарі обов’язково роблять рентгенографію дистального відділу ноги у двох проекціях задля підтвердження діагнозу та встановлення нюансів перелому, а також визначення місця розташування основних уламків.
/Рентгенографія ноги Демби Ба після отриманого перелому гомілки/
Як правило, травми, що стали темою нашої розмови, не заліковуються консервативним шляхом, адже супроводжуються утворенням уламків кісток та їхнім подальшим зміщенням, які вимагають репозиції. Таким чином, методом вибору у лікуванні таких переломів для більшості провідних травматологів-ортопедів є остеосинтез.
Остеосинтез − (грец. osteon (кістка) + synthesis (з’єднання)) – це хірургічне з’єднання уламків кісток у правильному положенні з метою стабільної фіксації аж до повної їхньої консолідації (кісткового зрощення) і досягнення відновлення цілості й функції кістки.
В свою чергу методи остеосинтезу поділяються на такі:
1. Внутрішній (занурювальний):
– внутрішньокістковий (інтрамедулярний);
– на зовнішньо кістковий;
– із застосуванням інших фіксаторів (гвинти, спиці та ін.);
– комбінований, коли застосовується декілька варіантів фіксації.
2. Зовнішній (зовнішній черезкістковий) – остеосинтез, обов’язковим елементом якого є зовнішня, розташована над шкірою, конструкція та елементи її зв’язку з кісткою (спиці, стрижні).
/Нога Люка Шоу після проведеного остеосинтезу/
Ця процедура задля успішності її проведення вимагає доволі довгого періоду часу, адже остеосинтез може проходити біля 4-6 тижнів. Після цього постраждалому накладають гіпсову лангету на період від 3 до 5 місяців. Всі терміни залежать від виду травми, особливостей розташування уламків, фізіологічних особливостей пацієнта та інших факторів.
Якщо ми говоримо про відновлення травм у спортсменів, то тут важливою є професійна реабілітація під наглядом спортивного лікаря та відновлення загальної спортивної підготовки хворого. Однак тільки після піврічного терміну лікування, розпочинається ранній етап реабілітації, що включає мобілізацію м’язів, які розташовуються поруч і відіграють важливу роль у рухах гомілки.
Після тривалого періоду реабілітації, метою якого є повернення пацієнта до нормального соціально-активного життя, розпочинається період спортивної фізичної підготовки спортсмена. Загалом відновлення після таких травм складе біля року. Тільки тоді спортсмен зможе знову набути хорошої спортивної форми, яка допоможе йому продовжити свою спортивну кар’єру.
Як підсумок хочу зазначити, що легких травм не буває. Кожна з них вимагає не стільки лікування, скільки довготривалої індивідуальної реабілітаційної програми під професійним наглядом спортивного реабілітолога, який би зміг її розробити і застосувати з опорою на передові технології у спортивній галузі.
Источник
Перелом гомілки може мати різну тяжкість, яка визначається типом пошкодження, локалізацією травми та іншими характерними ознаками. При підозрі на перелом ноги потерпілому потрібно правильно надати допомогу, при цьому екстрені заходи можуть вимагати зупинки кровотечі, яке можливо при зміщенні зламаної кістки. Лікування та реабілітація залежать від характеру травми, але існують загальні риси для періоду відновлення.
1 Класифікація
Перелом гомілки класифікують за кількома ознаками:
- локалізація ушкодження;
- характер перелому;
- кількість кісткових уламків;
- ступінь пошкодження суглобів і м’яких тканин.
Типи травм та їх характеристики:
| Характеристика травми | Типи | Фото |
|---|---|---|
| Кількість утворених кісткових відламків | Поділяють на одиничні і множинні:
| |
| Лінія перелому і форма краю уламка | Виділяють наступні лінії перелому:
За формою краю уламка:
| |
| Наявність зсуву | Зміщення визначається розташуванням кісткових відламків:
| |
| Наявність/відсутність пошкодження м’яких тканин | При відкритих переломах, крім порушення цілісності кістки, є відкрита рана, утворена в результаті розриву м’язової тканини. Виглядає це, як стирчить відламана кістка. Виникає кровотеча, інтенсивність якого залежить від виду пошкоджених кровоносних судин. При закритих переломах шкірний покрив гомілки залишається цілісним, а м’язова структура пошкоджується мінімально | |
| Наявність/відсутність пошкодження колінного або гомілковостопного суглоба | Переломи гомілки можуть бути:
|
Переломи можуть бути однієї або обох кісток, подвійний перелом ) гомілки, зачіпати її верхню, середню або нижню третину.
Виділяють три виду перелому:
- Перелом проксимальної частини гомілки (верхня третина ). У цьому випадку можуть бути пошкоджені виростки і горбистості великої гомілкової кістки або шийки і головки малогомілкової кістки.
- Перелом середньої частини, тобто диафизов кісток – подовжені ділянки кісток між потовщеннями на кінцях.
- Перелом дистальної частини (нижня третина). Він може зачіпати щиколотки.
У першому і третьому випадку практично завжди пошкоджуються колінні і гомілковостопні суглоби. Подібні травми є вкрай тяжкими.
Ступеня тяжкості переломів:
| Ступінь тяжкості травми | Типи ушкоджень |
|---|---|
| Клас А – легкі переломи | Закриті переломи, які не викликають сильного пошкодження м’яких тканин |
Клас В – середня тяжкість | Відкриті і закриті переломи, що призводять до травматизації м’яких тканин. Однак суглоби і нерви не пошкоджені |
| Клас С – важкі травми | Переломи, що призводять до пошкодження кровоносних судин, нервів та суглобів |
виникає сильний біль, і набрякає голеностоп. Стопа може бути звернена назовні або досередини, спертися на ногу неможливо
Можна використовувати будь-які стандартні шини: пневматичні, пластмасові. Якщо їх немає, то використовують підручні засоби: дошки, хмиз, смужки заліза і т. д. Накласти шину потрібно від верхньої третини стегна до кінчиків пальців ноги, при цьому кінцівку в колінному суглобі повинна бути випрямлена, а в гомілкостопі зігнута під прямим кутом. Фіксуючі елементи примотуються до ноги і тулуба бинтами, а під ними укладають тканину, вату або поролон.
4 Лікування
В умовах стаціонару пацієнту проводять рентген. Для визначення стану та ступеня ушкодження м’яких тканин – МРТ і КТ.
Лікування залежить від тяжкості травми. Методи терапії також відрізняються залежно від локалізації пошкодження:
Переломи диафизов гомілки лікуються набагато легше. Ходити в гіпсі (лонгете) зазвичай припадає 2-3 тижні. Після його зняття пацієнт починає пересуватися на милицях, але наступати на пошкоджену ногу не можна. Тільки через 3 місяці дозволяється спиратися на ногу під час ходьби, але цей час може бути відстрочено у залежності від тяжкості травми і від того, як зростається кістка. З цього періоду починають проходити сеанси масажу і фізіотерапії.
Зазвичай, через 2-3 тижні після зняття гіпсової пов’язки, пацієнту дозволяється займатися лікувальною фізкультурою. Використовують вправи, які дозволять поступово відновити рухливість в ушкодженому суглобі.
Термін зрощення кістки та реабілітації при дистальних і проксимальних переломах може варіюватися від тяжкості травми. У цих випадках відновлення має свої характерні особливості.
5 Реабілітація
В процесі реабілітації потрібно виконувати комплекс заходів, які спрямовані на швидке зрощення кісткової тканини та відновлення функціональності пошкодженої кінцівки. Н ужно досягти наступних цілей:
- запобігти атрофію м’язів гомілки і стегна;
- нормалізувати кровообіг в м’язовій тканині і сухожиллях (так вони заживають швидше);
- тонізувати м’язи гомілки;
- усунути застійні явища;
- відновити рухливість в колінному і гомілковостопному суглобі;
- нормалізувати рухову активність ноги.
Для досягнення цих цілей рекомендується використовувати наступні методи:
- Лікувальна фізкультура. Потрібно щодня виконувати спеціальні вправи. Інтенсивність і обсяг навантаження повинен бути встановлений лікарем.
- Масаж і розтирання. Ці процедури дозволяють забезпечити нормальну рухливість в суглобах, запобігти дистрофію м’язів і утворення рубців у м’яких тканинах.
- Фізіотерапевтичні процедури. Вони роблять благотворний вплив на весь організм, покращуючи обмінні процеси, прискорюючи загоєння ран і відновлення кісток.
- Дієтичне харчування. Для успішного зрощування кісток їжа повинна заповнювати організм необхідними мікроелементами і вітамінами.
Всі ці методики використовуються в комбінації один з одним. Реабілітація зазвичай триває від 2 до 4 місяців. Її можна умовно поділити на декілька етапів:
- 2-3 тижні від моменту зняття гіпсу – в цей період використовують щадну лікувальну фізкультуру, розтирання і масажі.
- 2-3 місяці після закінчення першого етапу – починають розробляти колінні і гомілковостопні суглоби.
- 1 місяць після другого етапу – поступово відновлюють рухову активність.
5.1 Розтирання і масаж
На першому етапі реабілітації потрібно обов’язково робити легкі погладжування руками, зачіпаючи всі м’язові структури гомілки. Розтирання шкіри здійснюють із застосуванням кремів з вмістом речовин, що сприяють відновленню тканин:
- кедрова олія;
- Хондроксид;
- Колаген Плюс і т. д.
У доповненні до масажу рекомендують водні процедури для хворої ноги з морською сіллю. Корисні будуть воскові та озокеритові обгортання.
5.2 Харчування
Для успішної реабілітації в раціоні повинні бути продукти, багаті кремнієм і кальцієм. Ці мікроелементи містяться в рибі, сої, сирі, лісових горіхах, квасолі, малині і т. д.
В достатній кількості в організм повинен надходити вітаміни D, C. Без них представлені мікроелементи не зможуть повноцінно засвоюватися. Перший можна легко заповнити, частіше перебуваючи під сонячними променями.
5.3 Фізіотерапевтичні процедури
У перші 10 днів після перелому будуть корисні:
- інтерференційні струми – вони сприяють розсмоктуванню гематом, зняттю набряків і усуненню болю;
- ультрафіолетове опромінення – знищують патогенні бактерії, запобігають попадання інфекції рани;
- електрофорез з бромом – допоможе від сильного больового синдрому.
Після протягом місяця слід продовжити сеанси інтерференційних струмів і ультрафіолетового опромінення. До них додають УВЧ-терапію, яка сприяє посиленню імунітету і поліпшення кровообігу.
5.4 Вправи
На першому етапі відновлення вправи не повинні навантажувати кінцівку, оскільки вони можуть спровокувати сильну біль. Бажано починати з простих і легких – акуратне рух стопою в різні боки, піднімання-опускання ноги, згинання кінцівки в колінному суглобі, напруга-розслаблення литкових м’язів.
Лікувальна фізкультура при переломах гомілки повинна допомогти відновити нормальне функціонування ноги, силу м’язів і повний обсяг рухів. Після іммобілізаційного періоду і попереднього розроблення кінцівки можна переходити до наступних вправ:
- Стати на здорову ногу, здійснювати обертальні рухи стопою пошкодженої кінцівки.
- Сісти на стілець. Виконувати легкі коливання вгору-вниз ногою, згинаючи в колінному суглобі.
- Треба встати на обидві ноги, спертися рукою об спинку стільця. У такому положенні виконують махи пошкодженою кінцівкою вперед-назад, затримуючи на кілька секунд ногу на вазі. М ожна робити похитування в бік. Для цього потрібно підняти хвору ногу, зігнувши в коліні, і виконувати махи справа-наліво. Варто звернути увагу, що навантаження при цих вправах падає як на голеностоп, так і на коліно.
- Встати рівно, спертися обома руками об стіл або іншу стійку горизонтальну поверхню. Виконувати повільні підйоми на носки. Навантаження на пошкоджену кінцівку підвищують поступово. Роблять мінімум 30 повторів.
- Лягти на спину і виконувати махи ногами в різні сторони.
З плином часу потрібно поступово починати ходити по рівній поверхні взуття і босоніж з опорою на пошкоджену ногу. Необхідно намагатися якомога частіше прогулюватися. Через місяць лікувальну фізкультуру можна урізноманітнити щоденними вправами на велотренажері за 10 хвилин.
Источник
Гомілкові кістки є частиною скелета гомілки і розташовані в нижньої кінцівки ноги. Великогомілкова кістка – це найбільша складова частина гомілки і одна з найбільш міцних кісток в скелеті людини. Її призначення – забезпечувати опорну і рухову функцію кінцівок. До неї примикає, будучи її складовою частиною, мала гомілкова кістка. Вгорі гомілкові кістки кріпляться до стегнової кістки, утворюючи колінний суглоб, а знизу складають голеностоп.
Зміст
- 1 Види переломів
- 2 Симптоми
- 3 Діагностування
- 4 Перша допомога
- 5 Лікування
- 5.1 Остеосинтез пластинами
- 5.2 Остеосинтез гвинтами
- 5.3 Остеосинтез стрижнями
- 6 Можливі наслідки
Перелом гомілкової кістки це травма, в результаті якої під впливом зовнішнього впливу повністю або частково порушується цілісність кісток гомілки. Причинами отримання травми можуть бути:
- дорожньо-транспортна аварія, це, так звана, бамперна травма, що супроводжується сильним ударом в верхню частину ноги,
- падіння з висоти або невдале приземлення з висоти на ноги,
- сильний цілеспрямований удар по гомілці,
- спортивні та професійні травми.
Види переломів
Переломи великогомілкової кістки залежать від сили удару і характеру отримання травми. Вони діляться на категорії:
- За характером пошкодження зовнішніх тканин:
- Закритий перелом. Пошкоджена кістка залишається всередині кінцівки. Розрізняють повний, тобто перелом кістки повністю, і неповний, званий також тріщиною.
- Відкритий перелом, при якому присутні внутрішні пошкодження кістки і виступання осколків кісток через шкірний покрив. При такій травмі у потерпілого людини може бути велика крововтрата через внутрішні ушкоджень осколками.
2. По виду зміщення осколків кістки:
- Стабільний (перелом великої гомілкової кістки без зміщення), при якому зміщення зламаної кістки незначний або відсутній. Ця найбільш легка з можливих травм.
- Перелом гомілкових кісток зі зміщенням, для якого характерно поділ уламків кістки в різних напрямках за рахунок мимовільного скорочення м’язів при травмі. Зсув уламків поділяють на первинне, тобто отримане під час трави, і вторинне, в результаті подальшого скорочення м’язів.
- осколковий перелом, або роздроблення пошкодженої кістки на відламки (більше двох). Це найскладніший з переломів, що характеризується сильним пошкодженням навколишнього м’язової маси, здавленням і (або) пошкодженням кровоносних судин і нервів.
3. У напрямку розлому кістки:
- поперечний,
- косою зі зламом по діагоналі виникає в разі нанесення удару під кутом,
- гвинтоподібний або скручується, що утворюється при фіксуванні нижній частині кінцівки в нерухомому положенні при одночасному нанесенні травми.
Симптоми
Відразу після травми потерпілий відчуває сильний біль в місці травми ноги, яка посилюється при спробах спертися на кінцівку, тобто при збільшенні тиску на гомілку або п’яту ноги. Рухливість ноги буде істотно обмежена або бути відсутнім. Про наявність перелому свідчать також неприродно вигнуте положення ноги, вкорочення травмованої ноги по відношенню до здорової, порушення або повна втрата чутливості кінцівки, набряк, крововилив. При відкритому переломі гомілкової кістки виступаючі осколки видно у відкритій рані. Переломи гомілкової кістки у дитини не так яскраво виражені і не виглядають, як у дорослої людини, проте необхідно звернутися до лікаря у разі скарги дитини на дискомфорт в кінцівки.
Діагностування
Після отримання пошкодження хворого потрібно терміново відвезти в лікарню. Перелом великогомілкової кістки спочатку діагностується на підставі візуального обстеження пацієнта наявність і вид набряків, положення кінцівки, рухливість. Уточнюється також вид і характер ушкоджує сили. За призначенням лікаря в лікарні проводять рентгенографію в декількох площинах, на підставі якої уточнюється характер травми і ступінь складності. Додатково лікар може призначити комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію. Після проведених обстежень призначається лікування.
Перша допомога
При отриманні травми хворого потрібно доставити в лікарню, бажано в машині швидкої допомоги. Перед приїздом лікаря хворого слід покласти на рівну поверхню, для зняття напруги в ступні через набряк зняти взуття, на місце набряку покласти холодний компрес, дати знеболююче.
При відкритому переломі необхідно зупинити кровотечу, наклавши джгут вище місця пошкодження з запискою про час накладення джгута. Якщо видно кісткові фрагменти у відкритій рані, їх краще не чіпати. Слід продезінфікувати рану і закрити її стерильною пов’язкою або бинтом. Ні в якому разі не можна самостійно намагатися вправити осколки кістки таким чином можна додатково зламати її. Якщо лікар не може приїхати на місце травми, пошкоджену кінцівку хворого треба зафіксувати шиною (палицею, дошкою чи іншим твердим предметом) від гомілковостопного суглоба до середини стегна, замотавши таку шину бинтом, щоб знерухомити ногу. При необхідності пошкоджену кінцівку слід прибинтувати до другої ноги. Перевозити потерпілого в машині можна тільки в положенні лежачи.
Лікування
Лікування травми призначається тільки лікарем в залежності від характеру і тяжкості перелому, ускладнень при пошкодженні і інших факторів, в тому числі стану пацієнта. Пошкодження малогомілкової кістки, як правило, лікується накладенням гіпсового лангету. Зрощення кістки відбувається протягом 4-5 тижнів.
Перелом великої гомілкової кістки, в залежності від характеру ушкоджень, лікується консервативним або радикальним методом.
До консервативному методу лікування вдаються у випадках крайового перелому кістки (тріщини), закритого перелому без зміщення або з мінімальним зміщенням, а також при неможливості проведення операції. В цьому випадку для фіксації пошкодженої кінцівки накладається гіпсова пов’язка, яка фіксує коліно, голеностоп і стопу. Якщо присутній сильний набряк кінцівки, спочатку накладається шина або лангету. Після спадання набряклості пошкоджена нога підлягає обов’язковому гіпсуванню. Перед зняттям гіпсу призначається контрольний знімок. Якщо ускладнень немає, і кісткова мозоль з’явилася, гіпс знімається. Для додаткової підтримки пошкодженої кістки до повного зрощення на кінцівку одягається шина зі спеціальними механізмами для кріплення. Після зняття гіпсу призначаються реабілітаційні заходи. Повне відновлення може настати через 4 місяці.
При невеликому зміщенні кісткових фрагментів, в результаті якого кісткова мозоль НЕ буде утворена, проводиться репозиція. Ця процедура є анатомічним конструюванням пошкодженої кістки, за методом виконання ділиться на:
- внутрішню або закриту,
- зовнішню або відкриту.
Закрита репозиция використовується при травмах з невеликим зсувом уламків через ручне вправлення з подальшим контролем рентгенографией. На кінцівку накладають гіпс.
Відкрита репозиція – це зіставлення кісткових уламків хірургічним методом, коли осколки укладають на місце з обов’язковою хірургічної фіксацією кістковим трансплантатом, узятим з іншої кістки, або металоконструкцією (металлоостеосинтез).
У медичній практиці більше застосовується металлоостеосинтез. Залежно від характеру пошкодження кінцівки використовуються різні методики.
Остеосинтез пластинами
накістковий фіксація, яка використовується на великих кістках, при якій фіксація пластин різної конфігурації і товщини здійснюється спеціальними гвинтами безпосередньо на самій кістки. Пластина після зрощення кістки видаляється.
Остеосинтез гвинтами
Зовнішній остеосинтез є введення в кістку металевих спиць Кіршнера вище і нижче місця перелому. Зовнішні частини спиць фіксуються апаратом Ілізарова або Гудушаурі. За допомогою такого пристрою на підставі рентгенографії відбувається контроль за зрощенням осколків кістки.
Остеосинтез стрижнями
інтрамедулярні остеосинтез – найменш травматичний вид фіксації кісткових відростків, що дозволяє через кілька днів після операції приступити до реабілітації. Досягається це шляхом безпосереднього введення і закріплення стрижнів всередині кісткової тканини. Додатково можуть накладатися скоби, щоб не було зсуву кісток.
Можливі наслідки
Такий вид пошкодження кістки довго зростається і характеризується великою кількістю ускладнень. Терміни відновлення залежать безпосередньо від тяжкості перенесеного перелому і особливостей організму, але, в середньому, відновлення функцій відбувається протягом півроку. Однак після перелому великої гомілкової кістки у частини пацієнтів можуть спостерігатися больові відчуття, пов’язані з перепадами атмосферного тиску, набряк і можливе порушення функцій голеностопа і колінного суглоба.
Умовою успішної реабілітації є проведення сеансів масажу, лікувальної фізкультури, фізіопроцедур, що призначаються безпосередньо лікарем, а також дотримання дієти, багатої кальцієм і вітамінами.
Источник