Види транспортування при переломах

Транспортування потерпілих

При серйозних травмах, а також при підозрі на них, особлива увага приділяється транспортуванні потерпілих, оскільки неправильне переміщення може посилити травму, ставши додатковим фактором, що ушкоджує. Рекомендація лікарів така: транспортувати серйозно постраждав людини повинні фахівці, тому краще за все не робити цього самостійно, а викликати швидку допомогу. На жаль, не завжди це представляється можливим.

Транспортувати потерпілого своїми силами доводиться в таких ситуаціях:

• Безпосередня небезпека для життя там, де сталася травма. Наприклад, якщо потерпілий знаходиться на залізничному полотні, в палаючому будинку, задимленому приміщенні, будівлі, яке може в будь-який момент обрушитися і т.п.
• Немає можливості приїхати швидкої допомоги.

Відео: 06 ТРАНСПОРТУВАННЯ ПОТЕРПІЛОГО

Всього виділяють три види транспортування:

1. Екстрена. Проводиться при наявності безпосередньої загрози життю, максимально швидко, використовується будь-який відповідний спосіб видалення людини з небезпечної зони найближчим безпечне місце. Така транспортування може бути вельми травматичною для потерпілого, але метою є порятунок життя людини, тому правилами переміщення постраждалих в даному випадку нехтують;
2. Короткострокова. Здійснюється своїми силами людей, що знаходяться поруч з постраждалим. В даному випадку є необхідність вибирати оптимальний метод переміщення потерпілого з тим, щоб по можливості не заподіяти йому дискомфорту, що не посилити хворобливі відчуття, не завдати вторинну травму. Як правило, в даному випадку транспортування здійснюється не надто далеко, а до найближчого місця, де людині можуть надати фахову допомогу або де він може її дочекатися в безпечній обстановці;
3. Тривала. Транспортування силами і засобами фахівців, максимально зручна і безпечна для потерпілого. Зазвичай проводиться після надання першої медичної допомоги на місці і знеболення.

Відео: Перша допомога — транспортування потерпілого

У тому випадку, коли немає можливості приїхати швидкої допомоги, тривалу транспортування доводиться здійснювати силами оточуючих.

Рекомендації, про які піде мова далі, призначаються для короткострокової транспортування, так як в умовах сучасного життя, як правило, від неспеціалістів потрібно саме вона.

Підготовка до транспортування потерпілих

Готуючись транспортувати людину, яка потребує допомоги, слід мати на увазі:

• Постраждалого необхідно уважно оглянути, щоб скласти уявлення про характер травм. Слід оцінити стан хребта, голови, шиї, грудної клітки, живота, тазової області і кінцівок. Переконайтеся в тому, що людина знаходиться в свідомості, якщо він без свідомості, потрібно перевірити пульс і дихання;
• Якщо є підозра на важкий характер травм, множинні поєднані травми, потерпілого потрібно транспортувати лише в крайньому випадку, якщо немає надії на приїзд швидкої допомоги. При таких травмах переміщати потерпілого слід по можливості в тій позі, в якій він знаходиться.

Загальні правила переміщення постраждалих

Правила і способи переміщення постраждалих можуть відрізнятися в залежності від характеру травм (крововтрата, переломи і т.д.), однак є кілька загальних принципів:

1. При транспортуванні людини з травмою шийного відділу хребта його голову і шию иммобилизуют, тобто фіксують, щоб перешкоджати руху. У всіх інших випадках постраждалого транспортують з головою, повернутою набік. Це необхідно, щоб уникнути попадання блювотних мас в дихальні шляхи, а також асфіксії внаслідок западання язика;
2. Людини з великою крововтратою переміщують таким чином, щоб його ноги знаходилися вище голови. Таке положення забезпечує приплив крові до головного мозку;
3. При підйомі по сходах, а також при приміщенні в транспортний засіб потерпілого несуть вперед головою, під час спуску і винесенні з транспорту — вперед ногами;
4. Той, хто несе потерпілого попереду, призначається головним, його завдання — уважно стежити за дорогою, помічати перешкоди і керувати переміщенням, координуючи дії інших рятувальників (приклад команди: «на рахунок три піднімаємо носилки — раз, два, три!»). При цьому рятувальникам категорично забороняється рухатися «в ногу»;
5. Той, хто несе потерпілого ззаду, стежить за його станом, і в разі погіршення попереджає інших про необхідність зупинки.

Види транспортування постраждалих в залежності від травми і стану

Вище вказувалося, що при серйозних поєднаних травмах потерпілого слід переміщати без зміни його положення. Тепер розглянемо, в яких положеннях слід транспортувати постраждалих в інших, менш тяжких ситуаціях.

• Стійке положення на боці. У такій позі повинні переміщатися постраждалі в разі:
  а) нападів рвоти-
  б) знаходження в несвідомому стані-
  в) при опіках чи інших непроникаючих травмах заднього боку тіла (спина, сідниці, задня частина стегон) —
• Сидяче або напівсидяче положення застосовується в таких ситуаціях:
  а) травми шеі-
  б) травми грудної клітини-
  в) переломи ключиці, рук-
• Положення лежачи на спині з піднятими ногами:
  а) травми черевної полості-
  б) підозра на внутрішнє кровотеченіе-
  в) наявність великої кровопотері-
• Положення лежачи на спині зі злегка розсунутими ногами і підкладеним під коліна валиком ( «поза жаби»):
  а) при травмах хребта, пошкодження спинного мозку або підозрі на подібну травму-
  б) при переломі кісток тазу або підозрі на нього.

При транспортуванні необхідно постійно стежити за станом потерпілого, пам`ятаючи про те, що воно в будь-який момент може погіршитися. У разі якщо це станеться, необхідно зупинитися і почати проводити реанімаційні заходи (дихання «рот в рот», «рот в ніс», непрямий масаж серця). Реанімацію проводять до появи лікаря або до відновлення дихання і пульсу.

Источник статьи: https://medastukr.ru/rizne/9924-transportuvannja-poterpilih.html

Основные принципы транспортировки пострадавших с переломами

1.Транспортировку раненых с повреждениями костей черепа и головного мозга следует осуществлять в положении лежа на спине. Иммобилизацию головы производят с помощью ватно-марлевого круга, надувного подкладного круга или подсобных средств. При локализации раны в затылочной области и переломе костей этой зоны, пострадавшего транспортируют на боку. Транспортировка пострадавших в бессознательном состоянии должна осуществляться в фиксированном стабилизированном положении. Это обеспечивает хорошую иммобилизацию головы и предупреждает развитие асфиксии от западения языка и аспирации рвотных масс.

2. При повреждениях челюсти и переломах костей носа транспортировку осуществляют в полусидячем положении. Что предупреждает аспирацию крови. В случаях бессознательного состояния пострадавшего следует перевозить в положении лежа на животе, с подложенными под лоб и грудь валиками из одежды и др.

3. При переломах ребер и ключицы больного следует перевозить сидя. При тяжелом состоянии больного транспортировку осуществляют на носилках с приданием больному полусидячего положения.

4. При переломах бедра и других костей нижних конечностей после иммобилизации шиной больных транспортируют на носилках в положении лежа на спине.

5. При переломах костей верхних конечностей транспортируют больных в положении сидя.

6. При переломах костей таза транспортировка осуществляется в положении на спине с полусогнутыми в коленных суставах нижними конечностями. Под колени укладывают тугой валик из одежды, одеяла высотой 25-30 см, бедра несколько разводят в стороны.

7. При переломах позвоночника больных следует перевозить в строго горизонтальном положении на спине на ровной, жесткой поверхности. При бессохзнательном состоянии транспортировать на животе.

При переломах шейного отдела позвоночника – на спине с валиком под шеей, обеспечивающим некоторое откидывание головы назад и фиксацию головы.

При всех травмах и заболеваниях. Сопровождающихся шоком, а также значительной кровопотерей, транспортировку следует осуществлять только в положении лежа с приподнятым ножным концом носилок для уменьшения обескровливания головного мозга.

Источник статьи: https://studopedia.ru/14_125126_osnovnie-printsipi-transportirovki-postradavshih-s-perelomami.html

Транспортировка пострадавших

При серьезных травмах, а также при подозрении на них, особое внимание уделяется транспортировке пострадавших, поскольку неправильное перемещение может усугубить травму, став дополнительным повреждающим фактором. Рекомендация врачей такова: транспортировать серьезно пострадавшего человека должны специалисты, поэтому лучше всего не делать этого самостоятельно, а вызвать скорую помощь. К сожалению, не всегда это представляется возможным.

Транспортировать пострадавшего своими силами приходится в следующих ситуациях:

• Непосредственная опасность для жизни там, где произошла травма. Например, если пострадавший находится на железнодорожном полотне, в горящем здании, задымленном помещении, здании, которое может в любой момент обрушиться и т.п.
• Нет возможности приехать скорой помощи.

Всего выделяют три вида транспортировки:

1. Экстренная. Проводится при наличии непосредственной угрозы жизни, максимально быстро, используется любой подходящий способ удаления человека из опасной зоны в ближайшее безопасное место. Такая транспортировка может быть весьма травматичной для пострадавшего, но целью является спасение жизни человека, поэтому правилами перемещения пострадавших в данном случае пренебрегают;
2. Краткосрочная. Осуществляется своими силами людей, находящихся рядом с пострадавшим. В данном случае есть необходимость выбирать оптимальный метод перемещения пострадавшего с тем, чтобы по возможности не причинить ему дискомфорта, не усилить болезненные ощущения, не нанести вторичную травму. Как правило, в данном случае транспортировка осуществляется не слишком далеко, а до ближайшего места, где человеку могут оказать профессиональную помощь или где он может ее дождаться в безопасной обстановке;
3. Длительная. Транспортировка силами и средствами специалистов, максимально удобная и безопасная для пострадавшего. Обычно проводится после оказания первой медицинской помощи на месте и обезболивания.

В том случае, когда нет возможности приехать скорой помощи, длительную транспортировку приходится осуществлять силами окружающих.

Рекомендации, о которых пойдет речь дальше, предназначаются для краткосрочной транспортировки, так как в условиях современной жизни, как правило, от неспециалистов требуется именно она.

Подготовка к транспортировке пострадавших

Готовясь транспортировать человека, нуждающегося в помощи, следует иметь в виду:

• Пострадавшего необходимо внимательно осмотреть, чтобы составить представление о характере травм. Следует оценить состояние позвоночника, головы, шеи, грудной клетки, живота, тазовой области и конечностей. Убедитесь в том, что человек находится в сознании, если он без сознания, нужно проверить пульс и дыхание;
• Если есть подозрение на тяжелый характер травм, множественные сочетанные травмы, пострадавшего нужно транспортировать лишь в крайнем случае, если нет надежды на приезд скорой помощи. При таких травмах перемещать пострадавшего следует по возможности в той позе, в которой он находится.

Общие правила перемещения пострадавших

Правила и способы перемещения пострадавших могут различаться в зависимости от характера травм (кровопотеря, переломы и т.д.), однако есть несколько общих принципов:

1. При транспортировке человека с травмой шейного отдела позвоночника его голову и шею иммобилизуют, т.е. фиксируют, чтобы препятствовать движению. Во всех остальных случаях пострадавшего транспортируют с головой, повернутой набок. Это необходимо, чтобы избежать попадания рвотных масс в дыхательные пути, а также асфиксии вследствие западения языка;
2. Человека с большой кровопотерей перемещают таким образом, чтобы его ноги находились выше головы. Такое положение обеспечивает приток крови к головному мозгу;
3. При подъеме по лестнице, а также при помещении в транспортное средство пострадавшего несут вперед головой, при спуске и выносе из транспорта – вперед ногами;
4. Тот, кто несет пострадавшего впереди, назначается главным, его задача – внимательно следить за дорогой, замечать препятствия и руководить перемещением, координируя действия остальных спасателей (пример команды: «на счет три поднимаем носилки – раз, два, три!»). При этом спасателям категорически запрещается двигаться «в ногу»;
5. Тот, кто несет пострадавшего сзади, следит за его состоянием, и в случае ухудшения предупреждает остальных о необходимости остановки.

Виды транспортировки пострадавших в зависимости от травмы и состояния

Выше указывалось, что при серьезных сочетанных травмах пострадавшего следует перемещать без изменения его положения. Теперь рассмотрим, в каких положениях следует транспортировать пострадавших в других, менее тяжелых ситуациях.

• Устойчивое положение на боку. В такой позе должны перемещаться пострадавшие в случае:
  а) приступов рвоты;
  б) нахождения в бессознательном состоянии;
  в) при ожогах или иных непроникающих травмах задней стороны тела (спина, ягодицы, задняя часть бедер);
• Сидячее или полусидячее положение применяется в таких ситуациях:
  а) травмы шеи;
  б) травмы грудной клетки;
  в) переломы ключицы, рук;
• Положение лежа на спине с приподнятыми ногами:
  а) травмы брюшной полости;
  б) подозрение на внутреннее кровотечение;
  в) наличие большой кровопотери;
• Положение лежа на спине со слегка раздвинутыми ногами и подложенным под колени валиком («поза лягушки»):
  а) при травмах позвоночника, повреждении спинного мозга или подозрении на подобную травму;
  б) при переломе костей таза или подозрении на него.

При транспортировке необходимо постоянно следить за состоянием пострадавшего, помня о том, что оно в любой момент может ухудшиться. В случае если это произойдет, необходимо остановиться и начать проводить реанимационные мероприятия (дыхание «рот в рот», «рот в нос», непрямой массаж сердца). Реанимацию проводят до появления врача или до восстановления дыхания и пульса.

Источник статьи: https://www.neboleem.net/transportirovka-postradavshih.php