Ускладнення при переломах

Перелом – распространенный вид травм, при котором происходит нарушение целостности кости. Переломы делят на полные и частичные (трещины), а также на закрытые, когда сохраняются целыми кожные покровы, и открытые – когда в месте перелома появляется зияющая рана, образованная отломками кости.

Перелом является серьезной травмой и всегда требует врачебного вмешательства, поэтому во всех случаях, когда есть подозрение на перелом, необходимо обращаться за медицинской помощью. Целью же доврачебной первой помощи при переломах является обеспечение покоя травмированной области (с тем, чтобы не допустить повреждения мышц и сухожилий), по возможности облегчение боли и скорейшая доставка пострадавшего в больницу, для оказания квалифицированной медицинской помощи.

Признаки перелома

Основными признаками случившегося перелома является интенсивная боль, отек и патологическая подвижность в травмированной области. Существуют и дополнительные признаки, которые зависят от вида и локализации перелома, но для того, чтобы заподозрить перелом, достаточно трех основных, а иногда даже одного – сильной боли. Дело в том, что отек не всегда заметен неопытному глазу. Например, у людей плотного телосложения его бывает трудно обнаружить, а в ряде случаев он может быть и не слишком  выраженным. Что касается патологической подвижности, то она также не всегда может быть обнаружена, например, если перелом располагается близко к суставу.

Точно определить наличие перелома сможет врач после проведения рентгенографии, а для оказания первой помощи верным будет считать переломом любую травму кости, которая сопровождается сильной болью, усиливающейся при попытке движения. Если впоследствии окажется, что травма менее серьезна, например, ушиб или вывих, а оказана первая помощь как при переломе, это не принесет никакого вреда пострадавшему, тогда как недооценка тяжести травмы может привести к весьма серьезным осложнениям.

Меры по оказанию первой помощи при переломах

Первая помощь при переломе заключается в иммобилизации, т.е. придании неподвижности травмированной части тела, и скорейшей доставке пострадавшего в медицинское учреждение. При проведении иммобилизации важно соблюдать общие правила:

1. Не нужно пытаться придать травмированной кости правильную форму. Это может привести к болевому шоку, а также к дополнительной (вторичной) травме мягких и твердых тканей;
2. Если перелом открытый и видны отломанные участки кости, не следует пытаться «вдвинуть» их внутрь мягких тканей. При оскольчатых переломах не нужно пытаться ни удалять, ни вправлять осколки. Производить иммобилизацию нужно в таком положении, в котором находится пострадавший участок на момент оказания первой помощи;
3. Нельзя транспортировать пострадавшего с множественными травмами, в том числе множественными переломами, а также с переломами позвоночника и таза. Первая помощь при переломах такого типа оказывается на месте, а доставкой в больницу занимается скорая помощь;
4. При интенсивном болевом синдроме можно дать пострадавшему обезболивающее. Подойдет Парацетамол, Анальгин или любое другое обезболивающее безрецептурного отпуска;
5. В холодное время года необходимо следить за тем, чтобы пострадавший не переохладился, в том числе, чтобы не переохладилась травмированная конечность. Для этого на нее можно набросить что-либо из теплой одежды или одеяло, а пострадавшего напоить горячим чаем (если есть такая возможность).

Правила иммобилизации при различных переломах

Перед транспортировкой пострадавшего в больницу пораженную область необходимо зафиксировать, чтобы движения в этом участке не усугубили травму.

Переломы пальцев рук и ног:

При переломах пальцев рук или ног для иммобилизации достаточно прибинтовать поврежденный палец к соседнему.

Переломы конечностей:

При переломах конечностей накладывают шину. Шину можно сделать из любого подручного материала, который достаточно прочен, чтобы удерживать конечность в неподвижном состоянии.

Накладывать шину необходимо, соблюдая следующие правила:

1. Шина устанавливается таким образом, чтобы фиксировать не менее двух суставов – расположенных выше и ниже места перелома;
2. Между шиной и кожей обязательно должна быть тканевая прослойка;
3. Шина должна быть прочно зафиксирована, недопустимо чтобы она болталась, т.к. в этом случае вместо средства иммобилизации она превращается в дополнительный травмирующий фактор.

Переломы ребер:

При переломах ребер пострадавшему нужно наложить тугую, давящую повязку на грудную клетку, цель которой оказать достаточное давление для того, чтобы человек дышал в большей степени за счет мышц живота – это и обеспечит фиксацию, и уменьшит боль, поскольку при дыхании грудная клетка двигается. Не следует разговаривать с пострадавшим, поскольку речь также приводит к усилению болезненности.

Переломы позвоночника и таза:

При переломах позвоночника и таза, а также множественных переломах, пострадавшего не следует перемещать, делать это должны люди, обладающие достаточной квалификацией. Однако если такая возможность отсутствует, чтобы оказать первую помощь при переломах подобного типа необходимо изготовить носилки с твердым основанием, соблюдая максимальную предосторожность, переложить пострадавшего на них. Под колени необходимо положить валик из ткани (можно использовать свернутую одежду), после чего зафиксировать больного на носилках при помощи широких бинтов или заменяющей их ткани и транспортировать, не допуская резких движений.

Первая помощь при открытых переломах

Первая помощь при открытых переломах в целом состоит из тех же мер, что и при закрытых, однако в этом случае необходимо остановить кровотечение, поскольку большая кровопотеря опаснее, чем самый сложный перелом. Для остановки кровотечения следует наложить повязку, а в случае необходимости жгут (см. «Первая помощь при кровотечениях»). Поверхность раны желательно обработать антисептиком (спирт, йод), но не следует удалять из раны обрывки ткани, осколки и т.п.

Перелом – це травма, при якій кістки людини деформуються. Їх анатомічна цілісність порушується з-за зовнішнього впливу. Кісткові тканини пошкоджуються, якщо їх фізична міцність нижче сили травмуючого чинника. Найчастіше від цих травм страждають діти та літні люди. Правильно діагностувати тип травми лікарям допомагає класифікація переломів.

Переломи та їх симптоматика

У деяких випадках пошкодження може спричинити тяжкі ускладнення: сепсис, кровотеча, травми внутрішніх органів кістковими осколками, травматичний шок і т. д. Тому дуже важливо надати допомогу потерпілому як можна швидше.

Залежність травми від віку

В дитячому і дитячому віці кісткові тканини ще не дуже міцні і досить еластичні. З-за цього скелет дитини більш вразливий до впливу зовнішніх факторів, ніж у дорослої людини. Крім цього, високий травматизм у дітей пов’язаний з їх рухливим способом життя і тим, що у них ще слабо розвинений інстинкт самозбереження. У дітей найчастіше зустрічаються два види пошкоджень: епіфізеоліз (в паросткової зони роз’єднуються фрагменти кістки) і поднадкостнічний перелом.

В організмі літніх людей починають відбуватися специфічні зміни. З віком солі кальцію поступово вимиваються з кісткових тканин, розвивається остеопороз кістки втрачають свою природну міцність. У похилому віці підвищується ризик падіння, так як мозковий кровообіг порушено, а, отже, можуть виникати запаморочення. Порушується і координація рухів.

Молоді люди найчастіше страждають від таких травм у зимовий сезон і при надмірних фізичних навантаженнях.

Існує міжнародна класифікація хвороб, за якою переломи віднесені до 19-му класу. Це отруєння, травми та інші ушкодження, які є наслідками фізичного впливу ззовні.

Основні симптоми

Визначити пошкодження скелета у постраждалого відразу непросто. Але існує кілька ознак переломів, за якими їх можна розпізнати:

• Неприродна рухливість.
• Збільшення розміру і форми кінцівки.
• Сильні болі при русі.
• Синець і пухлина на місці травми.
• Неможливість здійснювати певні види рухів (при порушеннях функцій кінцівок).

Після травми кісткова тканина, порушується не повністю. Травма може призвести до появи надломів, тріщин, крайових і дірчастих зламів. Крім цього, може утворитися вколочений перелом, який відносять до повним. В основному він спостерігається в місцях розташування кісткових метафизов. При такому пошкодженні одна частина кістки щільно входить в інший.

Класифікація

Поставити правильний діагноз дозволяє поділ видів переломів за класами. Завдяки існуючій класифікації травм кістяка, можна легко підібрати оптимальний метод проведення терапії і зробити подальший прогноз. Пошкодження кісткових тканин поділяють за типом осколків кістки, зміщення її фрагментів, формі дефектів кісткових тканин, причини появи пошкодження і т. д.

Причини травми

В першу чергу лікарі виявляють етіологію перелому, який може бути патологічним або травматичним. Патологічні види:

• Потоншення кістки після хірургічного втручання.
• Наявність у потерпілого остеопорозу кісткової кісти і серйозних хронічних захворювань.
• Недосконалий остеогенез.
• Злоякісні і доброякісні пухлини.

Травматичні ушкодження поділяють на прямі і непрямі. Прямі виникають із-за сильних ударів, падінь, насильницьких дій і т. д. До них також відносять вогнепальні поранення (в цьому випадку перелом класифікується як відкритий). Якщо місце впливу зовнішнього фактора не збігається з місцем утворення перелому, то його називають непрямим.

Повідомлення відламків кістки

В залежності від того, як кісткові відламки сполучаються з навколишнім середовищем, розрізняють 2 типи переломів. Якщо на місці перелому утворюється рана, то він вважається відкритим. При відсутності ушкоджень зовнішніх тканин – закритим.

а — закритий перелом, б — відкритий

При відкритих переломах м’які тканини і шкіра ушкоджуються, у потерпілого утворюється рана, що повідомляється із зовнішнім середовищем. Це призводить до кровотеч, виникає ризик потрапляння на ранову поверхню хвороботворних мікроорганізмів. Відкриті переломи бувають первинні та вторинні.

При первинному дефект кісткової тканини рана утворюється в момент пошкодження. Вторинний може виникнути через деякий час, якщо транспортування потерпілого до медичного закладу була некоректною або, під час некваліфікованого вправлення кісткових фрагментів, їх гострі частини розірвали м’язову тканину, кровоносні судини та епідерміс.

Закритий перелом може бути:

• Комбінованим. Крім дефектів кістки у потерпілого ушкоджені вісцеральні органи.
• Поєднаним. Травма виникла під впливом хімічних, радіаційних та механічних факторів.
• Множинним. Зламані відразу кілька кісток.
• Одиничним. Зламана одна кістка.
• Повним. Кінці травмованої кістки повністю відділяються, відбувається її зміщення.
• Неповним. Відламки кістки залишаються на місці. До таких травм відносять надломи, тріщини, дірчасті і крайові переломи.

Часто зустрічаються види переломів кісток зі зміщенням відламків – найскладніші і небезпечні травми. Процес лікування і відновлення займає дуже багато часу. При зміщенні відламків кістки можуть розвинутися тяжкі ускладнення: знижується чутливість, настає параліч, виникають кровотечі (закриті і відкриті), порушується іннервація кінцівок. Якщо ушкоджені великі кровоносні судини і м’язова тканина, то настає геморагічний або больовий шок, що може призвести навіть до смерті потерпілого.

Місце розташування

Переломи, в залежності від місця їх локалізації, бувають такими:

• Эпифизиолизы – травма кістки у дітей в зонах росту.
• Эпифизарными – розташовані в порожнинах суглобів.
• Метафизарными – в області суглоба.
• Діафізарними – травми між кінцями трубчастих кісток.
• Импрессионными (вколоченными) – переломи губчастих елементів скелета.
• Окремо виділяють пошкодження трубчастих кісток.

Эпифизарная травма, по своїй суті, є не тільки переломом, але і вивихом. З-за цього лікування пацієнта проводити набагато складніше, а період відновлення триває дуже довго. Особливу увагу потрібно звернути на випадки эпифизиолиза, так як при неправильній терапії зони росту скелета передчасно закриваються. Це помітно проявляється в тому, що з часом ушкоджена кінцівка стає значно коротша від здорової.

Форма лінії перелому

Переломи поділяють і по лінії пошкодження кісткових тканин. Травма може бути:

• Оскольчатой.
• Гвинтовий.
• Поздовжній.
• Поперечної.
• Косий.

При поперечних переломах травма вважається стабільною. Зміщення відламків кістки найчастіше не відбувається. В інших випадках кістка після травми зміщується, так як її тягне м’язова тканина.

Осколковий вид перелому характеризується відокремленням від кістки одного або кількох гострих осколків, які потрапляють у м’які тканини. При такому пошкодженні хворому знадобиться хірургічне втручання і тривалий реабілітаційний період. Така травма може бути крупно – і мелкооскольчатой.

Допомога при переломах

Надання першої допомоги при переломах – дуже важливий етап. Надавати її треба швидко і точно. Проте варто пам’ятати, що при різних видах травм необхідно проводити різні маніпуляції. Які бувають переломи і як правильно себе поводити, щоб не нашкодити потерпілому?

Закритий перелом кінцівки

Насамперед необхідно зафіксувати травмовану кінцівку за допомогою шини, яку можна виготовити самостійно. Якщо підходящих матеріалів під рукою немає, то одну нижню кінцівку можна щільно примотати до іншої, а верхню – підвісити, використовуючи хустка, шарф або хустку.

Завдяки цим діям травмована кінцівка буде знерухомлена. Це дозволить уникнути погіршення стану потерпілого під час його транспортування. Крім цього, до місця травми бажано додати кубики льоду або інший холодний предмет, щоб зняти набряклість, і дати хворому знеболюючий препарат.

Відкритий перелом кінцівки

Відкритий вид перелому дуже небезпечний. Кінцівка постраждалого сильно деформується, часто відкриваються сильні кровотечі. Ранову поверхню необхідно як можна швидше обробити антисептиком і накрити стерильною пов’язкою. Звичайно, як і при закритому переломі, кінцівку треба зафіксувати.

Ні в якому разі не можна намагатися самостійно випрямити місце пошкодження. Цю процедуру виконує тільки кваліфікований фахівець, після проведення рентгенографії. При таких пошкодженнях у хворого може наступити травматичний шок. Щоб уникнути цього людині необхідно дати лікарський препарат, який допоможе зняти больовий синдром, і як можна швидше доставити в травмпункт.

Перелом кісток щелепи

Головний ознака перелому щелепи – деформація овалу обличчя. Також людині стає важко ковтати, його мова стає невиразною.

Потерпілий повинен прийняти горизонтальне положення. У такому вигляді його потрібно доставити в лікарню. При транспортуванні можна акуратно притримувати зламану щелепу руками або заздалегідь підв’язати її.

Перелом хребетного стовпа

Самими небезпечними є пошкодження хребта. Після цієї травми у людини може розвинутися частковий або повний параліч. У деяких випадках може бути пошкоджено спинний мозок, що призводить до розвитку важких ускладнень. Перші симптоми перелому хребта – неможливість здійснення певних рухів і сильний біль.

Потерпілого необхідно максимально знерухомити і помістити на тверду поверхню в горизонтальному положенні. При відсутності нош можна використовувати дошки, двері і т. д. Тягнути його за руки або ноги не можна ні в якому разі – це може призвести до сильних пошкоджень спинного мозку. Після цього хворого потрібно максимально швидко і акуратно доставити в медичний заклад.

Переломи ребер

Один з найпоширеніших видів переломів. Якщо у людини зламане ребро, він буде відчувати біль при глибокому вдиху, покашлюванні, чханні і різких рухах. Якщо у потерпілого при диханні виділяється кров і піна, з’являються напади задухи і сильна спрага, то значить у нього травмовані внутрішні органи. Найчастіше зустрічаються ушкодження легень.

Після травми потерпілого необхідно привести в лежаче або напівсидяче положення і дати йому знеболюючий препарат. Потім хворий повинен видихнути, в цьому положенні йому перебинтовывают грудну клітку.