Транспортування постраждалих при переломах і вивихах

Характер першої медичної допомоги залежить від виду травми, ступеня пошкодження та стану потерпілого. Необхідно знати, що при ранах, переломах кісток, опіках різкі рухи перевертання, переміщення потерпілого, особливо за зламані або вивихнуті кінцівки, різко підсилюють біль, що може значно погіршити загальний стан, викликати шок, зупинку серця та дихання. Тому піднімати потерпілого слід обережно, підтримуючи знизу ушкоджені частини тіла. При накладанні пов’язки на рану, особливо при переломах, кровотечах, слід правильно зняти одяг.

Одним із найчастіших прийомів першої допомоги є іммобілізація (створення нерухомості ушкодженої частини тіла). Вона створює стан спокою в зоні травми, що веде до зменшення болю і тим самим є протишоковим заходом, особливо при переломах кісток і суглобів; попереджає зміщення країв рани і є засобом захисту рани та проникнення інфекції всередину, зменшує небезпеку розвитку ускладнень-ушкодження гострими краями уламків кровоносних судин, нервів, м’язів. Іммобілізація – є основним прийомом першої допомоги при переломах кісток, вивихах і пораненнях суглобів, обширних пораненнях і опіках м’яких тканин. Проводиться з використанням спеціальних предметів – шин, які прикріпляються до пошкодженої ділянки тіла бинтами, ременями. Імпровізовані шини роблять із підручного матеріалу, обов’язково твёрдого – дошки, лижі, палиці, тростини, парасольки тощо.

Транспортування має бути швидким, безпечним, щадним. Виникнення болю під час транспортування сприяє розвитку ускладнень – порушенню діяльності серця, шоку. Вибір виду та способу транспортування залежить від умов, у яких перебуває потерпілий, і від виду травми. За відсутності якого-небудь транспорту слід здійснити перенесення на імпровізованих носилках (див. рис. 8.1. та 8.2), за допомогою лямки і на руках. Одна людина може нести хворого на руках спереду, на спині, на плечі (рис. 8.3). Якщо хворий у свідомості й може самостійно триматися, то легше переносити його на “сидінні з двох рук” – з двох рук сидіння, а з двох інших – опору для спини, або на “замку” з трьох або чотирьох рук (рис. 8.4). Для запобігання ускладненням під час транспортування потерпілого слід перевозити в певному положенні, відповідно до виду травми. Дуже часто правильне положення рятує пораненого.

Санітарні носилки

Транспортування хворих із пораненнями голови, ушкодженнями кісток черепа 1 головного мозку слід здійснювати на носилках у положенні лежачи На спині. При переломі ребер і ключиці – в сидячому положенні. При переломах кісток тазу транспортують на спині при згинанні ніг у колінах. При підозрі на перелом хребта потерпілого транспортують на носилках із дощок, на твердому щиті, але ні в якому разі не на м’яких носилках, що показано на рис. 8.5, 8.6, 8.7.

Завантаження пораненого у вантажний автомобіль

Перенесення потерпілого на сидінні з двух рук

Іммобілізація шляхом прибинтовування пошкодженої частини тіла

При нещасному випадку необхідно не тільки негайно надати потерпілому першу допомогу, а й швидко і правильно доставити його в найближчу лікувальну установу. Порушення правил перенесення 1 перевезення потерпілого може призвести до непоправної шкоди. При підніманні, перенесенні та перевезенні постраждалого слід стежити, щоб він знаходився в зручному положенні. При перенесенні на руках (без носилок) надаючи допомогу треба йти в ногу, дрібними кроками, з трохи зігнутими колінами. Піднімати і класти потерпілого на носилки необхідно узгоджено, краще по команді. Брати постраждалого потрібно зі здорової сторони, при цьому ті, хто надає допомогу, повинні стояти на тому самому коліні й так підсувати руки під голову, спину, ноги і сідниці потерпілого, щоб пальці було видно з іншого боку його тіла.

Треба намагатися не переносити потерпілого до носилок, а, не встаючи з колін, злегка підняти його з землі, щоб хто-небудь підставив носилки під нього. Це надто важливо при переломах, і в цих випадках необхідно, щоб хто-небудь підтримував місце перелому. Потерпілих із пораненнями голови, пошкодженнями черепа та головного мозку, хребта та спинного мозку, травмами живота, переломами кісток таза і нижніх кінцівок транспортують у положенні лежачи на спині. При цьому голову потерпілого варто повернути вбік для того, щоб у дихальні шляхи не потрапили блювотні маси і кров.

Для перенесення потерпілого з ушкодженим хребтом на полотнище носилок слід покласти широку дошку, а поверх неї – одяг; потерпілий при транспортуванні повинен лежати на спині. За відсутності дошки потерпілого кладуть на носилки животом униз. При переломі нижньої щелепи, якщо потерпілий задихається, слід покласти його на живіт обличчям додолу. При травмах живота або переломах кісток таза потерпілого варто покласти на спину в положенні “жаба”. Потерпілого з ушкодженнями грудної клітки переносять у напівсидячому положенні, поклавши йому під спину одяг.

По рівній поверхні потерпілого несуть ногами вперед. При підйомі в гору або по сходах, а також якщо потерпілий у стані несвідомості, його варто нести головою вперед. При цьому, щоб не додавати носилкам перекошеного положення, люди. Які надають допомогу, що знаходяться нижче, повинні піднімати їх. Для попередження поштовхів і хитавиці носилок надаючи допомогу треба йти не в ногу і короткими кроками. Під час перенесення на носилках варто слідкувати за постраждалим. а також за станом накладених пов’язок і шин. При тривалому транспортуванні слід змінювати положення тіла потерпілого.

Знімаючи потерпілого з носилок, варто підійти таким чином, як і при укладенні його на них. Допомагаючи при перенесенні носилок з потерпілим на великі відстані треба нести їх на лямках, прив’язаних до ручок носилок, перекинувши лямки через шию.

Источник

Іммобілізація, транспортування

Одним із найчастіших прийомів першої допомоги є іммобілізація (створення нерухомості ушкодженої частини тіла). Вона створює стан спокою в зоні травми, що веде до зменшення болю і тим самим є протишоковим заходом, особливо при переломах кісток і суглобів; попереджає зміщення країв рани і є засобом захисту рани та проникнення інфекції всередину, зменшує небезпеку розвитку ускладнень-ушкодження гострими краями уламків кровоносних судин, нервів, м’язів. Іммобілізація — є основним прийомом першої допомоги при переломах кісток, вивихах і пораненнях суглобів, обширних пораненнях і опіках м’яких тканин. Проводиться з використанням спеціальних предметів — шин, які прикріпляються до пошкодженої ділянки тіла бинтами, ременями. Імпровізовані шини роблять із підручного матеріалу, обов’язково твёрдого — дошки, лижі, палиці, тростини, парасольки тощо.

Транспортування має бути швидким, безпечним, щадним. Виникнення болю під час транспортування сприяє розвитку ускладнень — порушенню діяльності серця, шоку. Вибір виду та способу транспортування залежить від умов, у яких перебуває потерпілий, і від виду травми. За відсутності якого-небудь транспорту слід здійснити перенесення на імпровізованих носилках (див. рис. 8.1. та 8.2), за допомогою лямки і на руках. Одна людина може нести хворого на руках спереду, на спині, на плечі (рис. 8.3). Якщо хворий у свідомості й може самостійно триматися, то легше переносити його на «сидінні з двох рук» — з двох рук сидіння, а з двох інших — опору для спини, або на «замку» з трьох або чотирьох рук (рис. 8.4). Для запобігання ускладненням під час транспортування потерпілого слід перевозити в певному положенні, відповідно до виду травми. Дуже часто правильне положення рятує пораненого.

Транспортування хворих із пораненнями голови, ушкодженнями кісток черепа 1 головного мозку слід здійснювати на носилках у положенні лежачи На спині. При переломі ребер і ключиці — в сидячому положенні. При переломах кісток тазу транспортують на спині при згинанні ніг у колінах. При підозрі на перелом хребта потерпілого транспортують на носилках із дощок, на твердому щиті, але ні в якому разі не на м’яких носилках, що показано на рис. 8.5, 8.6, 8.7.

Для перенесення потерпілого з ушкодженим хребтом на полотнище носилок слід покласти широку дошку, а поверх неї — одяг; потерпілий при транспортуванні повинен лежати на спині. За відсутності дошки потерпілого кладуть на носилки животом униз. При переломі нижньої щелепи, якщо потерпілий задихається, слід покласти його на живіт обличчям додолу. При травмах живота або переломах кісток таза потерпілого варто покласти на спину в положенні «жаба». Потерпілого з ушкодженнями грудної клітки переносять у напівсидячому положенні, поклавши йому під спину одяг.

Источник статьи: https://pidru4niki.com/16011013/bzhd/immobilizatsiya_transportuvannya

Первая помощь при переломах и вывихах

С наступлением холодов и появлением гололёда пешеходы падают чаще и, как следствие, – учащаются случаи переломов и вывихов. В этих опасных ситуациях важно знать правила оказания первой помощи.

Перелом – это нарушение целостности кости, полное или частичное.

Чаще всего причиной перелома является падение или удар (травматические переломы); кроме того, существует ряд состояний, которые приводят к нарушению нормальной структуры кости, что, в свою очередь, способствует возникновению переломов (патологические переломы). Причиной таких переломов являются заболевания (например, остеопороз – заболевание, характерное для людей пожилого возраста), нарушение питания, чрезмерные физические нагрузки. Травматические переломы могут быть закрытыми, при которых не нарушается целость кожи и слизистых оболочек, и открытыми, сопровождающиеся их повреждением.

Переломы могут быть полными и неполными (надломы и трещины). Полные переломы подразделяются: со смещением и без смещения. Полные переломы без смещения характерны для детского возраста. В этом случае нет достоверных признаков перелома, их легко можно принять за ушиб. Именно поэтому во всех неясных случаях необходимо обращаться к врачу.

Вывихи – стойкое изменение правильных анатомических взаимоотношений (конгруэнтности) суставных поверхностей, сопровождающееся нарушением функции пораженного сустава.

Для переломов и вывихов характерным является появление боли в поврежденной части тела, отёка (припухлости) и кровоизлияния вследствие травматизации лимфатических и кровеносных сосудов, нарушение функции повреждённой конечности. Эти признаки переломов и вывихов являются косвенными, т.к. встречаются не только при данных состояниях, но и при ушибах и растяжениях.

Если помимо указанных признаков у пострадавшего отмечается деформация конечности, укорочение её длины, необычная (патологическая) подвижность кости, при осторожном ощупывании слышится костный хруст, можно с уверенностью говорить о переломе (даже при наличии одного из этих признаков) – это достоверные признаки перелома. При открытом переломе в ране можно увидеть костные отломки; возможно удлинение части конечности. Достоверными признаками вывиха является деформация конечности в области сустава, её характерное вынужденное положение, запустение суставной впадины; при попытке совершения пассивного движения конечности отмечается пружинящее сопротивление.

Первая помощь при закрытом переломе

Первая помощь при закрытых переломах заключается в обезболивании и иммобилизации. Обезболивание можно обеспечить местным применением холода, созданием покоя повреждённой конечности и приёмом анальгетиков (порядок их использования приводится ниже). Иммобилизация – создание неподвижности части тела, конечности.

В условиях города, когда «Скорая помощь» прибудет через несколько минут, повреждённой конечности необходимо обеспечить покой и приложить холод к месту травмы. Иммобилизацию проведут медицинские работники после надёжного медикаментозного обезболивания. В случае отсутствия возможности вызова экстренной медицинской помощи и необходимости самостоятельно доставить пострадавшего в лечебное учреждение после обезболивания (желательно медикаментозного) приступают к обеспечению неподвижности пострадавшей конечности. Для уменьшения боли из анальгетиков лучше использовать анальгин 1 – 2 таблетки (для взрослых и детей старше 12 лет). Таблетки лучше измельчить и дать в виде порошка. В этом случае обезболивающий эффект наступит через 10 – 20 минут. Перед применением лекарственного средства необходимо выяснить, нет ли у пострадавшего непереносимости к каким-либо препаратам. Если таковая имеется, то медикаментов не давать.

Правила иммобилизации

Для создания неподвижности необходимо зафиксировать два сустава: выше и ниже перелома. При переломе плечевой и бедренной кости фиксируют три сустава (при переломе плечевой кости – лучезапястный, локтевой, плечевой суставы; при переломе бедренной кости – голеностопный, коленный, тазобедренный суставы). При закрытых переломах конечности придают физиологически правильное положение. Для верхней конечности – угол 90° в локтевом суставе, ладонь обращена к туловищу, пальцы полусогнуты. Для нижней конечности – угол 90° в голеностопном суставе, лёгкое сгибание в коленном суставе (угол 165° –170°). В качестве транспортных шин можно использовать подручный материал: доски, палки, лыжи и т.д. Их не накладывают на голое тело. Под костные выступы дополнительно подкладывают мягкую ткань. Одежду и обувь снимать не надо, если есть возможность осмотреть место повреждения.

При отсутствии какого-либо подручного материала для использования в качестве импровизированной шины можно выполнить аутоиммобилизацию, т.е. зафиксировать верхнюю конечность, прибинтовав её к туловищу, а повреждённую нижнюю конечность – к здоровой конечности.

Первая помощь при открытом переломе

В условиях города, когда «Скорая помощь» может прибыть через несколько минут, при открытом переломе первая помощь включает: остановку кровотечения (при артериальном кровотечении – наложение жгута), наложение стерильной нетугой повязки, обезболивание методом придания конечности наименее болезненного положения, прикладывания холода к месту травмы. Транспортную иммобилизацию произведут медицинские работники, предварительно выполнив медикаментозное обезболивание. Если нет возможности вызвать «Скорую помощь» и транспортировать пострадавшего вы собираетесь самостоятельно, необходимо выполнить транспортную иммобилизацию с помощью транспортных шин (при их наличии) или подручных средств после предварительного лекарственного обезболивания (при отсутствии аллергии).

Алгоритм оказания первой помощи при открытом переломе :

Остановка кровотечения (при артериальном кровотечении – наложение кровоостанавливающего жгута)
Обезболивание.
Наложение стерильной повязки на рану.
Иммобилизация.

Особенности иммобилизации при открытых переломах

При открытых переломах конечность фиксируют в том положении, в каком она находится после травмы.
Из раны ничего не вынимать, костные отломки не сопоставлять.
Давящую повязку на рану не накладывать.

Первая помощь при вывихах

Первая помощь при вывихах заключается в обезболивании и иммобилизации. Подходы здесь те же, что и при переломах. В случае ожидаемого быстрого прибытия «Скорой помощи» к месту травмы прикладывают холод и создают наиболее удобное (наименее болезненное) положение для пострадавшего. В автономных условиях пребывания пострадавшему необходимо дополнительно дать обезболивающий препарат, предварительно заручившись отрицательным ответом на вопрос о наличии лекарственной аллергии. После достижения эффекта обезболивания приступают к иммобилизации конечности. Особенность иммобилизации заключается в том, что конечность фиксируют в том положении, в каком она находится после травмы (поступают так же, как при открытых переломах). Нельзя пытаться самостоятельно вправить вывих, нужно помнить о том, что вывихи могут сочетаться с переломами.

Текст подготовлен, по материалам Малоймедицинскойэнциклопедии. — М.:Медицинскаяэнциклопедия. 1991-96гг., методистами по ОБЖ: Антоновым Н.В., Бычковым В.А., Герасимовой С.И., Труховым П.В.

Источник статьи: https://life.mosmetod.ru/index.php/item/pervaya-pomoshh-pri-perelomah-i-vyvihah

Источник

Способи транспортування потерпілого, коли допомогу надає одна людина При серйозних травмах, а також при підозрі на них, особлива увага приділяється транспортуванні потерпілих, оскільки неправильне переміщення може посилити травму, ставши додатковим фактором, що ушкоджує. Рекомендація лікарів така: транспортувати серйозно постраждав людини повинні фахівці, тому краще за все не робити цього самостійно, а викликати швидку допомогу. На жаль, не завжди це представляється можливим.

Транспортувати потерпілого своїми силами доводиться в таких ситуаціях:

Безпосередня небезпека для життя там, де сталася травма. Наприклад, якщо потерпілий знаходиться на залізничному полотні, в палаючому будинку, задимленому приміщенні, будівлі, яке може в будь-який момент обрушитися і т.п.
Немає можливості приїхати швидкої допомоги.

Відео: 06 ТРАНСПОРТУВАННЯ ПОТЕРПІЛОГО

Всього виділяють три види транспортування:

Екстрена. Проводиться при наявності безпосередньої загрози життю, максимально швидко, використовується будь-який відповідний спосіб видалення людини з небезпечної зони найближчим безпечне місце. Така транспортування може бути вельми травматичною для потерпілого, але метою є порятунок життя людини, тому правилами переміщення постраждалих в даному випадку нехтують;
Короткострокова. Здійснюється своїми силами людей, що знаходяться поруч з постраждалим. В даному випадку є необхідність вибирати оптимальний метод переміщення потерпілого з тим, щоб по можливості не заподіяти йому дискомфорту, що не посилити хворобливі відчуття, не завдати вторинну травму. Як правило, в даному випадку транспортування здійснюється не надто далеко, а до найближчого місця, де людині можуть надати фахову допомогу або де він може її дочекатися в безпечній обстановці;
Тривала. Транспортування силами і засобами фахівців, максимально зручна і безпечна для потерпілого. Зазвичай проводиться після надання першої медичної допомоги на місці і знеболення.

Відео: Перша допомога – транспортування потерпілого

У тому випадку, коли немає можливості приїхати швидкої допомоги, тривалу транспортування доводиться здійснювати силами оточуючих.

Рекомендації, про які піде мова далі, призначаються для короткострокової транспортування, так як в умовах сучасного життя, як правило, від неспеціалістів потрібно саме вона.

Підготовка до транспортування потерпілих

Готуючись транспортувати людину, яка потребує допомоги, слід мати на увазі:

Постраждалого необхідно уважно оглянути, щоб скласти уявлення про характер травм. Слід оцінити стан хребта, голови, шиї, грудної клітки, живота, тазової області і кінцівок. Переконайтеся в тому, що людина знаходиться в свідомості, якщо він без свідомості, потрібно перевірити пульс і дихання;
Якщо є підозра на важкий характер травм, множинні поєднані травми, потерпілого потрібно транспортувати лише в крайньому випадку, якщо немає надії на приїзд швидкої допомоги. При таких травмах переміщати потерпілого слід по можливості в тій позі, в якій він знаходиться.

Загальні правила переміщення постраждалих

Правила і способи переміщення постраждалих можуть відрізнятися в залежності від характеру травм (крововтрата, переломи і т.д.), однак є кілька загальних принципів:

При транспортуванні людини з травмою шийного відділу хребта його голову і шию иммобилизуют, тобто фіксують, щоб перешкоджати руху. У всіх інших випадках постраждалого транспортують з головою, повернутою набік. Це необхідно, щоб уникнути попадання блювотних мас в дихальні шляхи, а також асфіксії внаслідок западання язика;
Людини з великою крововтратою переміщують таким чином, щоб його ноги знаходилися вище голови. Таке положення забезпечує приплив крові до головного мозку;
При підйомі по сходах, а також при приміщенні в транспортний засіб потерпілого несуть вперед головою, під час спуску і винесенні з транспорту – вперед ногами;
Той, хто несе потерпілого попереду, призначається головним, його завдання – уважно стежити за дорогою, помічати перешкоди і керувати переміщенням, координуючи дії інших рятувальників (приклад команди: «на рахунок три піднімаємо носилки – раз, два, три!»). При цьому рятувальникам категорично забороняється рухатися «в ногу»;
Той, хто несе потерпілого ззаду, стежить за його станом, і в разі погіршення попереджає інших про необхідність зупинки.

Види транспортування постраждалих в залежності від травми і стану

Різні способи транспортування постраждалих Вище вказувалося, що при серйозних поєднаних травмах потерпілого слід переміщати без зміни його положення. Тепер розглянемо, в яких положеннях слід транспортувати постраждалих в інших, менш тяжких ситуаціях.

Стійке положення на боці. У такій позі повинні переміщатися постраждалі в разі:
а) нападів рвоти-
б) знаходження в несвідомому стані-
в) при опіках чи інших непроникаючих травмах заднього боку тіла (спина, сідниці, задня частина стегон) –
Сидяче або напівсидяче положення застосовується в таких ситуаціях:
а) травми шеі-
б) травми грудної клітини-
в) переломи ключиці, рук-
Положення лежачи на спині з піднятими ногами:
а) травми черевної полості-
б) підозра на внутрішнє кровотеченіе-
в) наявність великої кровопотері-
Положення лежачи на спині зі злегка розсунутими ногами і підкладеним під коліна валиком ( «поза жаби»):
а) при травмах хребта, пошкодження спинного мозку або підозрі на подібну травму-
б) при переломі кісток тазу або підозрі на нього.

При транспортуванні необхідно постійно стежити за станом потерпілого, пам`ятаючи про те, що воно в будь-який момент може погіршитися. У разі якщо це станеться, необхідно зупинитися і почати проводити реанімаційні заходи (дихання «рот в рот», «рот в ніс», непрямий масаж серця). Реанімацію проводять до появи лікаря або до відновлення дихання і пульсу.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Источник