При відкритих переломах треба

Тактика при открытых переломах конечности. Принципы лечения

При открытых переломах показано срочное оперативное вмешательство с целью снижения риска нагноения, удаления поврежденных тканей и остановки кровотечения. В отделении неотложной помощи рану защищают стерильным материалом, накладывают тяжесть для уменьшения кровоточивости и иммобилизируют конечность с помощью шины. Проводится профилактика столбняка и воспаления.

Профилактическое назначение антибиотиков показано в первые 24-48 часов после зашивания раны. Используются препараты широкого спектра действия, обычно цефало-спорины первого поколения. При выраженных повреждениях и загрязнении раны добавляются антибактериальные препараты другого спектра действия, например, аминогликозиды.

При III степени тяжести открытых переломов назначаются цефалоспорины третьего поколения, а при повреждениях, угрожаемых по клостридиальной колонизации, так называемых «травмах скотного двора», применяют большие дозы пенициллина.

Как только состояние пациента стабилизируется, выполняется рентгенография поврежденной конечности. Оперативное лечение перелома должно быть гармонично включено в общую схему лечения с учетом всех сопутствующих обстоятельств. Помощь должна оказываться в операционной под общим наркозом или местной анестезией.

Механическое очищение раны предпочтительно выполнить в первые шесть часов после травмы, если реанимация пострадавшего и вмешательства в отношении угрожающих жизни конечности повреждений не занимают большего времени. Длительная задержка первичной хирургической обработки может увеличить риск нагноения. После тщательного удаления всех инородных тел и нежизнеспособных тканей (мышц, фасции, подкожно-жировой клетчатки и костных фрагментов), и обильного промывания раны растворами антисептиков, переходят к следующему этапу оказания помощи — выбору соответствующего способа фиксации перелома.

При внутрисуставных переломах обычно проводят накостный остеосинтез, а при переломах в области диафиза используют интрамедуллярные стержни или наружные фиксаторы. Для плотного прилегания стержней производится рассверливание костномозгового канала большеберцовой и бедренной кости, даже при открытых переломах. При многооскольчатых переломах, когда увеличивается риск выхода мозговой ткани с последующим развитием синдрома системного ответа на воспаление, используются стержни небольшого диаметра без рассверливания, временное применение наружных фиксаторов или развертки с ирригационно-аспирационной системой (RIA), что способствует профилактике жировой эмболии.

После фиксации перелома рану мягких тканей не зашивают, а оставляют под стерильным сохраняющим влагу материалом, так как она требует повторной обработки. Последние рандомизированные исследования показали, что зашивание раны после первичной хирургической обработки может сыграть положительную роль только при условии полноценно выполненного хирургического вмешательства.

Значительно снизить риск воспаления помогает нанесение на обширные и загрязненные раны антибактериального покрытия на основе метилметакрилата. Выраженность повреждений мягких тканей диктует необходимость повторной ревизии в условиях операционной, что должно быть сделано в течение первых 24-48 часов с целью оценки адекватности первичного хирургического вмешательства и дополнительного удаления пораженных тканей, потенциально опасных по бактериальному загрязнению.

Отложенное на 3-4 дня первичное ушивание раны способствует профилактике инфекционных осложнений. Когда состояние раны не вызывает сомнений в том, что ее можно ушить наглухо путем наложения швов или пересадки расщепленных кожных лоскутов, часто возникает необходимость закрытия дефекта мышечными лоскутами, что достигается за счет их локального перемещения или свободной пересадки из отдаленных участков с созданием капиллярных микроанастомозов. При тяжелых открытых переломах для соединения костных фрагментов нередко требуется трансплантация кости.

Остеопластика может быть выполнена только после надежного заживления раны, так как пересадка костной ткани во время первичной хирургической обработки или при отсроченном первичном закрытии дефекта увеличивает риск инфицирования.

– Также рекомендуем “Значение ранней диагностики переломов конечности. Комбинированные переломы”

Оглавление темы “Травмы нижней конечности”:

1. Показания к ампутации конечности при травме. Невозможность сохранения конечности
2. Реплантация конечности после травмы. Показания, особенности
3. Тактика при открытых переломах конечности. Принципы лечения
4. Значение ранней диагностики переломов конечности. Комбинированные переломы
5. Патофизиология переломов конечности. Биомеханика
6. Диагностика перелома нижней конечности. Сбор анамнеза, обследование
7. Тактика при переломах таза и вертлужной впадины. Диагностика
8. Тактика при повреждениях тазового кольца. Диагностика, лечение
9. Тактика при переломах вертлужной впадины. Диагностика, лечение
10. Тактика при вывихе бедра. Диагностика, лечение

Перелом – це порушення цілісності кісткової тканини в результаті посиленого механічного впливу на неї. Кожна така травма передбачає негайне надання першої допомоги при переломах і подальшому ефективному методі лікування.

Клікніть на картинку для її збільшення в повний розмір

Від того, наскільки правильно і вчасно потерпілому буде надана перша допомога при переломі, залежить ефективність майбутнього лікування, а інколи і життя потерпілого.

Види переломів

Відкритий перелом вважається найнебезпечнішим — кістки розривають м’які тканини і виходять назовні. Потрібне хірургічне втручання.

Які бувають переломи:

• закриті переломи легкого типу без зміщення і деформації;
• закриті травми зі зміщенням і порушенням анатомічної цілісності;
• відкриті ушкодження, при яких м’які тканини травмованої області розриваються кістковими відламками.

Загальні симптоми

Найбільш поширеними ознаками переломів вважають:

• гостра або ниючий біль в ділянці травми;
• виникнення гематоми;
• помітна візуальна деформація місця пошкодження;
• у разі перелому будь-якої кінцівки відбувається її укорочення;
• хрускіт і тертя травмованої області;
• поява набряклості;
• значне погіршення рухової функції зламаної кістки.

Загальні правила надання першої допомоги при переломах

Допомога залежить від причини ушкодження, характеру травми, місця локалізації і ступеня тяжкості, але є загальні правила, які можна використовувати незалежно від видів переломів:

• перша медична допомога при переломах починається з негайного виклику бригади швидкої допомоги. Під час розмови слід уточнити диспетчеру про загальний стан здоров’я потерпілого, про приблизний характер травми та про наявність кровотечі. Завдяки такій інформації, оператор зможе зрозуміти суть проблеми і відправити групу лікарів з найбільш відповідним обладнанням та препаратами для надання медичної допомоги та подальшою госпіталізацією хворого;
• у разі, якщо присутній сильний больовий синдром, то потерпілому необхідно забезпечити прийом будь ненаркотического знеболюючого, до якого є доступ;
• ні в якому разі не намагатися змінити розташування потерпілого, попередньо не зафіксувавши травмовану кістку в одному положенні;
• у тому випадку, якщо без транспортування хворого не обійтися, потрібно посприяти щоб навантаження на пошкоджену область була мінімальною, больовий синдром був відсутній, а фіксатор не стикався з шкірою потерпілого;
• ніколи не намагайтеся самостійно зіставити зміщені фрагменти, займатися цим повинен кваліфікований фахівець, а інакше можливо посприяти появі безлічі неприємних ускладнень.

Як правильно надавати

В залежності від того, що саме було піддано пошкодження, вибирається перша долікарська допомога при переломах найбільш підходить саме в цьому випадку. Травми можуть носити різний характер (наприклад, відкритий і закритий тип) і різні ступені тяжкості.

Перша допомога при відкритому і закритому переломі, звичайно, відрізняється, але деякі заходи, наприклад іммобілізація ушкодженої кінцівки, проводиться в обох випадках.

Травми суглобів

Пошкодження суглобів вважається одним з найбільш небезпечних видів травм. У випадку, якщо стався перелом іменного такого типу, то можливість повного відновлення працездатності суглоба менше, ніж при будь-якому іншому пошкодженні. Шанси на повну реабілітацію залежать від того, наскільки серйозною є травма і який її характер.

Перелом ліктьового суглоба

Найбільш поширеними випадками зустрічаються порушення цілісності суглобів нижніх або верхніх кінцівок. Визначити такий перелом можна завдяки прояву таких симптомів:

• травмована кінцівка стає коротшим, ніж здорова;
• в області суглоба спостерігається прояв набряклості;
• біль при пальпації або навантаження на хворий суглоб;
• виникає гематома;
• поламана кістка може видавати звуки скрипу і хрускоту.

Для того, щоб у подальшому лікування принесло позитивний результат, треба терміново надати ПМП.

Первинна допомога наступна:

• якщо больовий синдром дуже сильний, потерпілому забезпечують прийом знеболюючих засобів;
• Лід обов’язково повинен бути загорнутий в тканину

  до області травми рекомендується прикласти що-небудь з вашої морозильної камери, перед застосуванням, компрес потрібно обмотати кількома шарами тканини;

• у випадку, якщо стався перелом суглобів нижніх кінцівок хворого кладуть спиною на рівну поверхню, а під ногу лягає спеціальний валик або згорток тканин тощо;
• якщо ламаються верхні кінцівки, то їх підв’язують до тулуба за допомогою пов’язок або подібних підручних матеріалів. Руку міцно фіксують, не дозволяючи їй зайвий раз напружуватися;
• після перерахованих вище маніпуляцій потрібно звернутися за допомогою фахівця.

Травма голови

У результаті травмування кісток голови існує величезна ймовірність, що може пошкодитися головний мозок, надання першої долікарської допомоги при переломах такого типу має бути екстреним і поставитися до таких пошкоджень потрібно з величезною серйозністю.

Порядок дій такий:

• голову потрібно розташувати так, щоб вона знаходилася вище рівня грудної клітки;
• використовуючи підручні предмети з холодильника (лід, заморожене м’ясо та овочі) зробити компрес, обмотавши його тканиною, і прикласти до пошкодженої області. Така процедура сповільнить освіта набряклості і запобіжить здавлення головного мозку;
• у разі, якщо присутній рясна кровотеча, використовується тампон з вати, марлі або бинтів і прикладається до того ділянці, з якого йде виділення крові. Якщо потерпілий не зможе самостійно утримувати дане пристосування, то воно фіксується з допомогою пов’язки;
• далі терміново викликати бригаду швидкої допомоги.

Перелом хребта

Якщо пошкодженої областю став хребет, то шанси повного відновлення рухової функції, за статистикою, є найбільш мінімальними, ніж при травмах іншого типу. Тож невідкладна допомога при переломах хребетних кісток повинна бути своєчасною і максимально якісною.

Для визначення саме такої травми потрібно звертати увагу на такі ознаки:

• область трохи нижче травми втрачає свою чутливість;
• зламані частини хребців випинаються назовні або навпаки;
• погіршується або повністю зникає працездатність нижніх кінцівок;
• виникає нетримання сечі або неконтрольоване спорожнення кишечника.

Перша допомога при переломі такого типу полягає в повній фіксації тіла в одному положенні, щоб уникнути пошкодження спинного мозку, судин і нервових закінчень. Надання допомоги відбувається так:

• знаходиться абсолютно будь-яка тверда поверхня, яка відповідає зростанню потерпілого і буде використовуватися в якості нош;
• як мінімум два фізично добре розвинених людини перекладають хворого на носилки, міцно притримуючи голову, плечі, тазову область і ноги;
• спеціальні валики, зроблені з підручних засобів, підтримують область колін і голови в положенні лежачи;
• все тіло потерпілого ретельно кріпиться за допомогою різних ременів і мотузок. Це допоможе не допустити можливих ускладнень при транспортуванні хворого;
• викликати швидку допомогу, попередньо повідомивши диспетчера про отриману травму.

Травми кінцівок

Переломи кісток верхніх і нижніх кінцівок є найбільш поширеними видами травм. Вони трапляються щодня і практично нікого не обходять. Причинами їх виникнення можуть бути заняття спортом, дорожньо-транспортні пригоди, падіння або хвороби, які провокують погіршення структури кісткових тканин.

Ознаки переломів кінцівки:

• виникнення набряку і гематоми;
• біль у травмованій області;
• візуальна деформація місця перелому;
• хрускіт і скрип кісток;
• погіршення працездатності;
• укорочення кінцівки.

Приклад іммобілізації за допомогою шини при переломі стегна

Для того щоб допомагати хворому з травмованими кінцівками, потрібно подбати про предмети іммобілізації. Вони можуть бути:

• плоскі, дерев’яні палиці;
• дротові з трансформуючою поверхнею;
• пневматичними і вакуумними.

В побуті для виготовлення фіксуючих шин використовують лижі і палиці для них, різні підходящі за розміром дошки і палиці.

Як виявляється перша допомога при переломах кінцівок:

• при сильному больовому синдромі хворому обов’язково забезпечують прийом знеболюючих засобів;
• кінцівку фіксують за допомогою накладання шини;
• максимально зменшують навантаження на травмовану кістку;
• ні в якому разі не зіставляються зміщені відламки самостійно;
• викликається бригада швидкої допомоги.

Особливості надання ПМП при відкритих переломах

Перша допомога при відкритих і закритих переломах кінцівок відрізняється тим, що надаючи її, в першу чергу проводиться знезараження рани, щоб уникнути попадання інфекції і запобігти можливі наслідки.

Перша допомога при відкритому переломі:

• потрібно оцінити загальний стан здоров’я потерпілого і викликати швидку допомогу;
• щоб уникнути паніки і больового шоку хворому дають будь ненаркотическое знеболювальний засіб;
• Накладення джгута

  зупиняється кровотеча з допомогою джгута;

• область розриву обробляється спиртом або перекисом;
• накладається пов’язка;
• кость фіксується в одному положенні за допомогою підручних засобів.

Якщо вам довелося стати свідком появи такого перелому, то діяти треба дуже швидко, щоб надалі не виникли всілякі ускладнення.

Протипоказання до надання невідкладної допомоги

Для того, щоб не принести потерпілому ще більшої шкоди, існує ряд протипоказань, які ні в якому разі не повинні використовуватися при наданні медичної допомоги:

• ніколи не намагатися самому зіставити зміщені відламки, це повинен робити спеціально навчений фахівець;
• не можна навантажувати зламану кістку або суглоб;
• під час іммобілізації не варто намагатися зняти одяг із потерпілого;
• якщо до травмованої області прикладається крижаний компрес, він ніколи не повинен стикатися зі шкірою людини, попередньо його варто обмотати тканиною;
• якщо травмований без свідомості, ніколи не намагайтеся напоїти його знеболюючими засобами або водою. З-за цієї процедури потерпілий може просто задихнутися.