Поняття про перелом кісток
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хірургічне лікування перелому кута нижньої щелепи. Фіксація кісткових уламків пластинами. Принципи остеосинтезу — стабільність (нерухомість уламків, що створює умови для зрощення кісток) та функціональність.
Запит «Перелом» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Перело́м (лат. fractura) — часткове або повне порушення цілісності кістки, яке спричинює вплив на неї механічної сили: насильно або в результаті падіння, удару, а також внаслідок патологічного процесу, пухлини, запалення[1].
Класифікація[ред. | ред. код]
Класифікація за пошкодженням зовнішніх покривів тіла[ред. | ред. код]
- відкритий перелом (шкіра у ділянці перелому пошкоджена)
- закритий перелом (шкіра у ділянці перелому не пошкоджена)
Класифікація за формою кісткових уламків[ред. | ред. код]
- поперечні
- косі
- гвинтоподібні
- скалкові
- роздроблені
Класифікація за порушенням цілісності кістки[ред. | ред. код]
- повні
- неповні
Класифікація за зміщенням[ред. | ред. код]
- зміщені, зміщені з «вколоченням»
- незміщені
Класифікація за кількістю переломів[ред. | ред. код]
- одиночні
- множинні
Діагностика[ред. | ред. код]
Є відносні і абсолютні ознаки перелому, відносні є орієнтовними, і дозволяють лише запідозрити травму даного типу. Абсолютні ознаки підтверджують факт перелому, і дозволяють відрізнити його від інших, схожих за клінічними ознаками травм.
На місці травми[ред. | ред. код]
Основними ознаками перелому є:
- сильний біль
- набряк
- синець
- крепітація уламків (хрускіт)
- патологічна рухливість
- вкорочення сегменту
- несправжній суглоб у віддаленому періоді
- деформація кістки (кінцівки)
- порушення функцій кістки (кінцівки)
У стаціонарі[ред. | ред. код]
Діагноз встановлюють за допомогою рентгенологічного дослідження.
Перша допомога при переломах[ред. | ред. код]
При всіх видах переломів повинна бути проведена транспортна іммобілізація (знерухомлення).
Фіксація проводиться готовими шинами або пов’язкою з використанням підручних матеріалів (палки, дошки тощо). Фіксація створює максимальний спокій ділянки перелому, що попереджує подальшу травматизацію м’яких тканин гострими уламками кісток та вторинне зміщення уламків, а також зменшує біль та, відповідно, можливість поглиблення больового шоку.
Транспортна шина повинна фіксувати не менше двох суглобів, поєднаних з місцем перелому (вище та нижче).
При переломі плечової та стегнової кісток потрібна фіксація трьох суглобів (променевозап’ястковий суглоб при переломі плеча, гомілковий — при переломі гомілки). При транспортуванні постраждалому стараються ввести наркотичні анальгетики(наприклад: морфін).
При відкритих переломах під час транспортної іммобілізації вправлення кісток не проводять. На рану накладають стерильну пов’язку. При артеріальній кровотечі накладають джгут.
У лікувальному закладі після обстеження постраждалого приймають рішення про подальше лікування. Найчастіше проводять репозицію (співставлення та відновлення фізіологічного положення) уламків, а потім накладають відповідний тип гіпсової пов’язки (наприклад: лонгету). Для лікування переломів застосовують різні лікувальні методи: шинні та гіпсові пов’язки, скелетне витягування, оперативне лікування за допомогою різних видів імплантів швів, цвяхів, гвинтів, пластинок. Хірургічним лікуванням переломів є остеосинтез. Остеосинтез виконують за допомогою металевих пластин (металоостеосинтез), стрижнів, апаратів зовнішньої фіксації, або спиць та серкляжів (репозиційний).
При відкритому переломі проводять первинну хірургічну обробку та лікування рани. Вводять протиправцеву сироватку, антимікробні препарати.
Зростання кісток[ред. | ред. код]
Зламана кістка починає процес відновлення одразу після перелому. Зростання перелому проходить три головні стадії.
Утворення згустку[ред. | ред. код]
Спочатку кров збирається в кінцях зламаної кістки, утворюючи в’язку масу у вигляді згустку. Зі згустку утворюються волокна, які стають основою для наростання нової кісткової тканини.
Заповнення згустку[ред. | ред. код]
Незабаром клітини, які загоюють кістки — остеокласти і остеобласти, — заповнюють згусток. Остеокласти починають згладжувати зазубрені краї кістки, а остеобласти заповнюють проміжок між її кінцями. Через кілька днів з цих клітин формується гранулярний міст, який зв’язує кінці кістки.
Формування кісткового мозолю[ред. | ред. код]
Через 6-10 днів після перелому гранулярний міст з клітин стає кістковою масою, яка називається мозолем. Вона крихка і при різкому русі може зламатися. Ось чому зламана кістка під час загоєння повинна бути нерухомою. Пізніше мозоль перетворюється на тверду кістку.
Зрощення кістки[ред. | ред. код]
Через 2-9 тижні, за новими кровоносними судинами починає надходити кальцій до проблемної ділянки, що сприятливо впливає на кісткову тканину. Цей процес-окостеніння, з’єднує зламані елементи кістки. Кістка вважається загоєною, по проходженню всіх етапів, і стає міцною. Хоча пошкоджену ділянку можна звільнити від гіпсу, для остаточного одужання
необхідно близько року.
Щоб кістки швидше зрослися, необхідно точно слідувати вказівкам фахівця і дотримуватися обережності, в іншому випадку, може порушити процес загоєння. Це може сприяти неправильному зростанню кістки, поряд з погано проведеною операцією по складанню уламків і непрофесійної консультацій фахівця.
Джерела[ред. | ред. код]
- Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984. (С.?)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ S.T. Marshall; B.D. Browner (2012) [1st. Pub. 1956]. Chapter 20: Emergency care of musculoskeletal injuries. У Courtney M. Townsend Jr. Sabiston textbook of surgery: the biological basis of modern surgical practice. Elsevier. с. 480–520. ISBN 978-1-4377-1560-6. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Перелом не зростається 7 років: що робити?
- Скільки зростається кістка після перелому[неавторитетне джерело]
Источник
Прочитано:
1 618
Урок Захист Вітчизни, 10 клас, курс дівчат. Атестація вчителя.
- Автор: Блищик Руслана Степанівна
- Заклад: Великотелковицька ЗОШ І-ІІІ ступенів Володимирецький район Рівненська область, вчитель
- Тема: Поняття про переломи кісток, їх класифікація. Ознаки переломів. Заходи домедичної допомоги при переломах
- Спрямування: 10 клас, Захист Вітчизни
Мета: розглянути класифікацію переломів кісток, їхні ознаки. Формувати та розвивати пізнавальні інтереси, критичне мислення. Виховувати розуміння щодо правильного виконання, надання домедичної допомоги при переломах.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Матеріали та обладнання: підручник, робочий зошит, таблиця «Переломи кісток».
Очікувані результати:
- учні класифікують переломи;
- учні називають ознаки переломів;
- надають допомогу при переломах;
Хід уроку
І. Організаційний момент. Привітання.
Створення сприятливої психологічної атмосфери уроку.
Аутотренінг.
Учитель. Тож сядьмо обличчям один до одного,відчуйте тепло долонь, заплющмо очі та промовляймо:
«Я – розумна…»
«Я – щаслива…»
«Я – упевнена в собі, бо я живу заради добра на Землі…»
Розплющте очі й подаруйте один одному посмішку! Сподіваюсь, ваш позитивний настрій сприятиме успішній роботі.
ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності.
Інтерактивна вправа «Сніжна грудка»
Учитель називає слово, яке стосується теми попереднього уроку наприклад «травма», учениця складає речення із цим словом, наприклад «Це порушення цілісності тканин і органів». Друга учениця ставить питання до попереднього речення «Що є наслідками травм?», третя – відповідає на питання.
Або:
«Кровотеча» – «Вихід крові із кровоносних судин» – «Які є види кровотеч?»
«Рана» – «Пошкодження шкірного покриву, тканин тіла що супроводжується болем і кровотечею.» – «Перша допомога при пораненнях?»
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
- Розповідь учителя з елементами бесіди.
Скелет новонародженої дитини налічує 300 кісток. Деякі з них зростаються. Після припинення росту скелет людини має масу 17 кг і складається з 207 кісток найрізноманітнішої форми і розмірів.
Переломи це порушення цілісності кістки. Переломи виникають під час різких рухів, ударів,падіння з висоти. У дітей та молодих людей переломи виникають рідше, ніж у літніх людей. Це пояснюється тим, що у молодих людей вміст органічних речовин у кістках переважає вміст мінеральних, а у людей похилого віку – навпаки. Всього в скелеті дорослої людини міститься 1 кг Кальцію. Органічні речовини надають кісткам більшої гнучкості. З віком їх вміст зменшується. Для зростання кісток потрібен тривалий час (мінімум 15 днів, максимум 120 днів).
До основних ознак перелому належать: біль, набряк тканин, деформація кістки у місці перелому, порушення функції кістки, припухлість і неприродне положення, при відкритому переломі кровотеча.
Складання схеми «Класифікація переломів»
- Переломи без зміщення. (Переломи, під час яких не виникає зміщення відламків кісток один від одного).
- Переломи із зміщенням. (Переломи, коли зміщуються відламки поверхні).
- Переломи одиничні. (Переломи, внаслідок яких утворюються один, два відламки ).
- Переломи множинні. (Переломи з утворення трьох або більше уламків).
- Переломи закриті. (Переломи, під час яких не порушується шкірний покрив).
- Переломи відкриті. (Переломи, під час яких порушується шкірний покрив. Такий перелом завжди супроводжується кровотечею).
За формою переломи бувають поперечні, косі, спіральні, поздовжні.
Під час надання допомоги використовують прийоми, спрямовані на збереження життя (зупинка кровотечі, попередження травматичного шоку), а потім накладають пов’язки і проводять іммобілізацію.
Транспортна іммобілізація – заходи щодо забезпечення нерухомості кісток у місті перелому. Здійснюється накладанням відповідних шин, виготовлених з табельних чи підручних матеріалів, фіксацією двох розміщених поряд суглобів.
Такі заходи зменшують біль, що попереджає розвиток шоку.
Види табельних шин:
- Драбинчаста шина Крамера – виготовляється з гнучких металевих дротів і використовується для іммобілізації верхніх кінцівок.
- Сітчаста металева шина – застосовується для іммобілізації верхніх кінцівок, під час переломів у ділянці гомілкового суглоба, їй легко надати необхідну форму.
- Фанерна шина – виготовляється різної довжини, не піддається моделюванню, у випадку використання обгортається ватно – марлевими серветками.
- Транспортна шина Дитеріхса – виготовляється з деревини; складається з двох розсувних планок різної довжини, рухомої підошви і палички-закрутки для витягування кінцівки. Використовується для іммобілізації нижніх кінцівок.
Підручними засобами можуть слугувати відрізки фанери, картону, палиці, різні побутові предмети, використовуючи які, можна забезпечити нерухомість кісток у місці перелому.
Правила накладання шин.
- Опорний матеріал шини не повинен травмувати шкіру.
- Шина може виходити за межі як мінімум двох суглобів, розташованих вище і нижче за місце перелому.
- Шина фіксується (прибинтовується) міцно, але без порушення кровообігу.
- Правильна фіксація запобігає або зменшує зміщення кісткових уламків і травмування судин і м’яких тканин.
Зверніть увагу!
Постраждалих із переломами кінцівок і кісток плечового пояса транспортують сидячи. Якщо немає можливості накласти шину, то верхні кінцівки можна прибинтувати до тіла, а нижні – одна до другої.
При переломі ребер накладається туга пов’язка (можна прибинтувати руки). Хворих транспортують напівсидячи, лежачи.
При переломах кісток тазу, стегнової кістки постраждалих транспортують лежачи, та поза «жабки».
У разі підозри на травми черепа, шийного відділу хребта голова та шия мають бути зафіксовані з двох боків (підкласти щось м’яке).
У разі перелому хребта постраждалих переносять тільки на щиті «дверях». З метою попередження ускладнення таких травм краще не чіпати потерпілого до приїзду «швидкої допомоги».
- Робота в групах.
– Змоделюйте першу неспеціалізовану допомогу при різних травмах кісток і суглобів.
– Складіть будову скелета людини.
ІV. Закріплення нового матеріалу.
Тести
- До засобів першої медичної допомоги належать:
а) гумові рукавички;
б) тонометр;
в) термометр;
г) одноразові шприци.
2.Джгут накладають при:
а) артеріальній кровотечі;
б) внутрішній кровотечі;
в) венозній кровотечі;
г) капілярній кровотечі.
- На відкриту рану накладають:
а) шину;
б) джгут;
в) здавлюючи пов’язку;
г) покривну пов’язку.
- Кровотечу на артерії можна зупинити:
а) накладанням джгута;
б) накладанням закрутки;
в) опусканням кінцівок;
г) накладанням йодової пов’язки.
V. Підсумок уроку. Рефлексія.
- Що нового дізналися на уроці?
- Де застосуєте набуті знання?
- На якому етапі уроку було найцікавіше працювати?
- Щоб ви змінили на уроці?
VІ. Домашнє завдання.
- Вивчити зміст відповідного параграфа підручника.
- Підготувати презентацію «Перша допомога при переломах».
Література
- Коденко Я.В. Основи медичних знань: Навч.посіб. для 10 – 11 кл. серед. загальноосвіт. шк. – К: Арт – Освіта, 2004. – 159с.
- Цуканова Є.О. Захист Вітчизни. Курс навчання дівчат. 10 клас: розробки уроків. – Х.: Вид – во «Ранок», 2015. – 208 с. – (Серія «Сучасний майстер – клас»).
Авторськими правами на розміщений матеріал володіє автор, що підтверджено сертифікатом про публікацію №18-501 від 14.02.2018року. Відповідальність за достовірність та якість викладеного матеріалу також несе автор матеріалу.
Источник
Підручник з Захисту Вітчизни. «Основи медичних знань». Дівчата. 10 клас. Гудима – Нова програма
Чи відомі вам приклади випадків переломів з вашого досвіду. І якщо так, то що вам відомо про причини травми, надання домедичної допомоги
Переломом називають часткове або повне пошкодження цілісності кістки, що спричинене впливом на неї механічної сили: насильно або в результаті падіння, удару, а також він може бути наслідком запалення чи ураження кістки патологічним процесом, пухлиною тощо.
У бойових умовах у результаті поранень кулями або уламками виникають вогнепальні переломи, які супроводжуються пошкодження цілісності м’яких тканин і шкірних покривів.
Залежно від причини виникнення розрізняють травматичні й патологічні (нетравматичні) переломи руки. Травматичні переломи руки утворюються внаслідок інтенсивного травматичного впливу на кістку, що має нормальну структуру. Патологічні переломи виникають унаслідок вроджених і набутих патологічних станів, що супроводжуються порушенням структури і міцності кісток, у тому числі за остеопорозу (це захворювання кісткової системи, пов’язане зі зменшенням маси і щільності кісток, витонченням їх каркасної структури); остеомієліту кістки (це запальний процес, який уражає кісткову тканину, окістя, що її оточує, і кістковий мозок); доброякісних та злоякісних пухлинах кістки і деяких інших захворювань.
Є кілька класифікацій переломів, найбільш важливою є та, що поділяє їх за пошкодженням зовнішніх покривів тіла на відкриті та закриті. Закритими називають переломи з частковим або повним порушенням цілісності кістки без пошкодження цілісності шкіри і слизових оболонок у ділянці перелому (іл. 32.1).
Іл. 32.1. Закриті переломи: а — передпліччя руки; б — гомілки ноги
Ознаками закритого перелому кісток кінцівки є неприродне положення кінцівки; біль в ділянці рани, деформації кінцівки; патологічна рухливість в кінцівці; крепітація (хрускіт) — тертя уламків кісток у місці перелому; гематома (збільшення кінцівки в об’ємі, що виникає унаслідок скупчення крові в тканинах у ділянці травми, яка утворюється від розриву кровоносних судин); порушення функцій ушкодженої кінцівки.
Відкритий перелом — це пошкодження цілісності кістки з одночасним пошкодженням шкірних покривів (появою рани або декількох ран) у ділянці перелому. За відкритих переломів шкіра може пошкоджуватися як від зовнішнього впливу, так і внаслідок травми кістковими уламками. Рана в цьому випадку стає вхідними воротами для збудників інфекції, тому для людини відкриті переломи значно небезпечніші, ніж закриті (іл. 32.2). Також може бути ушкодження нервів, м’язів, кровоносних судин з кровотечою та виникненням стану шоку в постраждалого (патологічного процесу, що гостро розвивається та загрожує життю).
Іл. 32.2. Відкриті переломи: а — передпліччя руки; б — гомілки ноги
Ознаки відкритого перелому кісток кінцівки: наявність рани в місці перелому; кровотеча з рани; біль у ділянці рани; порушення функції ушкодженої кінцівки; неприродне положення кінцівки; патологічна рухливість у кінцівці: крепітація (своєрідний хрускіт) у місці перелому; наявність уламків кістки в рані.
Переломи залежно від положення кісткових відламків стосовно один до одного, можуть бути без зміщення відламків (іл. 32.3) або з їх зміщенням. Частіше відбуваються переломи зі зміщенням, бо відламки рідко залишаються на місці (іл. 32.4).
Іл. 32.3. Переломи без зміщення відламків
Іл. 32.4. Переломи зі зміщенням відламків
Іл. 32.5. Види переломів: а — поперечний; б — косий; в — повздовжній; г — гвинтоподібний; д — уламковий; е — роздроблений
За першого виду переломів не потрібно проводити репозицію (відновлення нормальної анатомічної конфігурації кістки для правильного її зрощення), а за другого виду — треба.
Залежно від напрямку, у якому площина перелому перетинає кістку, розрізняють такі переломи: поперечні, косі, повздовжні, гвинтоподібні, уламкові, роздроблені (іл. 32.5).
Площина перелому перетинає кістку в разі поперечних — перпендикулярно кістці, косих — під кутом до кістки, поздовжніх — паралельно кістці, гвинтоподібних — лінія зламу подібна до спіралі, уламкових — утворюється три або більше уламка, роздроблених — утворюється велика кількість дрібних уламків.
За порушенням цілісності кістки переломи класифікують як повні (іл. 32.6.), так і неповні (іл. 32.7).
За повних переломів кістка розламується, як мінімум, на два відокремлених уламки, а за неповних — утворюється тріщина у кістці або її надлом, але кістка залишається з одного боку цілою. Особливий вид неповного перелому, коли кістка зламана, а її окістя залишається цілим і утримує уламки кістки від зміщення.
Іл. 32.6. Повний перелом шийки стегна
Іл. 32.7. Неповний перелом стегна
Іл. 32.8. Відкритий вогнепальний перелом гомілки
За кількістю переломів у людини розрізняють переломи одиночні та множинні. Вогнепальні переломи класифікують за видом снаряда, що ранить: кульові, осколкові, мінно-вибухові, унаслідок дії вибухової хвилі; за локалізацією перелому: посередині кістки чи на її кінцях; за характером поранення: відкриті, закриті, наскрізні; сліпі: дотичні, проникаючі та не проникаючі у суглоб; а також за іншими ознаками. Вони можуть бути як відкриті (іл. 32.8), так і закриті. До останніх відносять переломи внаслідок впливу дії вибухової хвилі, враховуючи її специфічні особливості, що має чимало схожого із загальним впливом кулі або уламку.
Ознаки переломів кісток поділяють на абсолютні, які достовірно указують на наявність перелому, та відносні, що свідчать про вірогідність перелому.
Абсолютними ознаками перелому можуть бути:
• виражена деформація кінцівки, коли чітко виражене неприродне положення кінцівки, наприклад, передпліччя руки вигнуте під кутом;
• рухливість кістки не в суглобі, а в місці пошкодження, нижній уламок кінцівки може вільно рухатися нижче за ділянку перелому;
• відчуття своєрідного хрусту (кісткова крепітація) під час випадкового руху кінцівок. Спеціально робити пошук крепітації категорично заборонено, це може спричинити травматизацію м’язів, судин і нервів у ділянці перелому.
Відносні ознаки перелому:
• відчуття постраждалим сильного болю в ділянці травми, особливо під час руху травмованої кістки або навіть бережного обмацування її, а також за осьового навантаження, наприклад, для підтвердження перелому гомілки — унаслідок спроби натискання на п’яту чи постукуванні по п’яті кулаком;
• наявність припухлості, набряку в ділянці травми, що свідчить про крововилив (гематому). Пульсація в місці травми є ознакою підшкірної кровотечі, яка ще триває; виникнення протягом короткого часу (15 хв – 2 год) набряку в місці перелому не є точним симптом, так як і удар по кінцівці може супроводжуватися набряком м’яких тканин;
• намагання повністю обмежити рухи ушкодженою кінцівкою зазвичай самим постраждалим та спротив напруженням м’язів кінцівки при спробі її рухати іншими;
• укорочення кінцівки.
За наявності лише одного з указаних вище симптомів не можна стверджувати про достовірність перелому, тому що вони можуть бути також і ознакою забою.
У сумнівних випадках щодо наявності перелому в постраждалого необхідно проводити всі заходи домедичної допомоги, як за точно визначеного діагнозу перелому. Ліпше перестрахуватися і надати її, ніж завдати шкоди без надання невідкладної допомоги постраждалому.
Основними ознаками вогнепальних переломів є наявність рани, кровотеча, сильний біль у місці перелому, зміна форми і положення кінцівки — деформація, поява рухомості в нетиповому місці з крепітацією (тертям) кісткових відламків, набряк тканин, а також порушення функції пошкодженої кінцівки.
Поняття про переломи кісток, їх класифікація. Ознаки переломів.
1. Що називають переломом?
2. Які виділяють переломи залежно від причини їх виникнення?
3. Як поділяють переломи за пошкодженням зовнішніх покривів тіла?
4. За якими ознаками переломи називають закритими?
5. За якими ознаками переломи називають відкритими?
6. Які бувають переломи залежно від взаємного положення кісткових відламків?
7. Які розрізняють переломи залежно від напрямку, у якому площина перелому перетинає кістку?
8. Як класифікують переломи за порушенням цілісності кістки?
9. Як класифікують вогнепальні переломи за видом снаряда, що ранить?
10. Назвіть ознаки переломів кісток, зокрема ознаки вогнепальних переломів.
Источник