Перша медична допомога при переломах щелеп
Перелом – це порушення цілісності кісткової тканини в результаті посиленого механічного впливу на неї. Кожна така травма передбачає негайне надання першої допомоги при переломах і подальшому ефективному методі лікування.
Клікніть на картинку для її збільшення в повний розмір
Від того, наскільки правильно і вчасно потерпілому буде надана перша допомога при переломі, залежить ефективність майбутнього лікування, а інколи і життя потерпілого.
Види переломів
Відкритий перелом вважається найнебезпечнішим — кістки розривають м’які тканини і виходять назовні. Потрібне хірургічне втручання.
Які бувають переломи:
- закриті переломи легкого типу без зміщення і деформації;
- закриті травми зі зміщенням і порушенням анатомічної цілісності;
- відкриті ушкодження, при яких м’які тканини травмованої області розриваються кістковими відламками.
Загальні симптоми
Найбільш поширеними ознаками переломів вважають:
- гостра або ниючий біль в ділянці травми;
- виникнення гематоми;
- помітна візуальна деформація місця пошкодження;
- у разі перелому будь-якої кінцівки відбувається її укорочення;
- хрускіт і тертя травмованої області;
- поява набряклості;
- значне погіршення рухової функції зламаної кістки.
Загальні правила надання першої допомоги при переломах
Допомога залежить від причини ушкодження, характеру травми, місця локалізації і ступеня тяжкості, але є загальні правила, які можна використовувати незалежно від видів переломів:
- перша медична допомога при переломах починається з негайного виклику бригади швидкої допомоги. Під час розмови слід уточнити диспетчеру про загальний стан здоров’я потерпілого, про приблизний характер травми та про наявність кровотечі. Завдяки такій інформації, оператор зможе зрозуміти суть проблеми і відправити групу лікарів з найбільш відповідним обладнанням та препаратами для надання медичної допомоги та подальшою госпіталізацією хворого;
- у разі, якщо присутній сильний больовий синдром, то потерпілому необхідно забезпечити прийом будь ненаркотического знеболюючого, до якого є доступ;
- ні в якому разі не намагатися змінити розташування потерпілого, попередньо не зафіксувавши травмовану кістку в одному положенні;
- у тому випадку, якщо без транспортування хворого не обійтися, потрібно посприяти щоб навантаження на пошкоджену область була мінімальною, больовий синдром був відсутній, а фіксатор не стикався з шкірою потерпілого;
- ніколи не намагайтеся самостійно зіставити зміщені фрагменти, займатися цим повинен кваліфікований фахівець, а інакше можливо посприяти появі безлічі неприємних ускладнень.
Як правильно надавати
В залежності від того, що саме було піддано пошкодження, вибирається перша долікарська допомога при переломах найбільш підходить саме в цьому випадку. Травми можуть носити різний характер (наприклад, відкритий і закритий тип) і різні ступені тяжкості.
Перша допомога при відкритому і закритому переломі, звичайно, відрізняється, але деякі заходи, наприклад іммобілізація ушкодженої кінцівки, проводиться в обох випадках.
Травми суглобів
Пошкодження суглобів вважається одним з найбільш небезпечних видів травм. У випадку, якщо стався перелом іменного такого типу, то можливість повного відновлення працездатності суглоба менше, ніж при будь-якому іншому пошкодженні. Шанси на повну реабілітацію залежать від того, наскільки серйозною є травма і який її характер.
Перелом ліктьового суглоба
Найбільш поширеними випадками зустрічаються порушення цілісності суглобів нижніх або верхніх кінцівок. Визначити такий перелом можна завдяки прояву таких симптомів:
- травмована кінцівка стає коротшим, ніж здорова;
- в області суглоба спостерігається прояв набряклості;
- біль при пальпації або навантаження на хворий суглоб;
- виникає гематома;
- поламана кістка може видавати звуки скрипу і хрускоту.
Для того, щоб у подальшому лікування принесло позитивний результат, треба терміново надати ПМП.
Первинна допомога наступна:
- якщо больовий синдром дуже сильний, потерпілому забезпечують прийом знеболюючих засобів;
- Лід обов’язково повинен бути загорнутий в тканину
до області травми рекомендується прикласти що-небудь з вашої морозильної камери, перед застосуванням, компрес потрібно обмотати кількома шарами тканини;
- у випадку, якщо стався перелом суглобів нижніх кінцівок хворого кладуть спиною на рівну поверхню, а під ногу лягає спеціальний валик або згорток тканин тощо;
- якщо ламаються верхні кінцівки, то їх підв’язують до тулуба за допомогою пов’язок або подібних підручних матеріалів. Руку міцно фіксують, не дозволяючи їй зайвий раз напружуватися;
- після перерахованих вище маніпуляцій потрібно звернутися за допомогою фахівця.
Травма голови
У результаті травмування кісток голови існує величезна ймовірність, що може пошкодитися головний мозок, надання першої долікарської допомоги при переломах такого типу має бути екстреним і поставитися до таких пошкоджень потрібно з величезною серйозністю.
Порядок дій такий:
- голову потрібно розташувати так, щоб вона знаходилася вище рівня грудної клітки;
- використовуючи підручні предмети з холодильника (лід, заморожене м’ясо та овочі) зробити компрес, обмотавши його тканиною, і прикласти до пошкодженої області. Така процедура сповільнить освіта набряклості і запобіжить здавлення головного мозку;
- у разі, якщо присутній рясна кровотеча, використовується тампон з вати, марлі або бинтів і прикладається до того ділянці, з якого йде виділення крові. Якщо потерпілий не зможе самостійно утримувати дане пристосування, то воно фіксується з допомогою пов’язки;
- далі терміново викликати бригаду швидкої допомоги.
Перелом хребта
Якщо пошкодженої областю став хребет, то шанси повного відновлення рухової функції, за статистикою, є найбільш мінімальними, ніж при травмах іншого типу. Тож невідкладна допомога при переломах хребетних кісток повинна бути своєчасною і максимально якісною.
Для визначення саме такої травми потрібно звертати увагу на такі ознаки:
- область трохи нижче травми втрачає свою чутливість;
- зламані частини хребців випинаються назовні або навпаки;
- погіршується або повністю зникає працездатність нижніх кінцівок;
- виникає нетримання сечі або неконтрольоване спорожнення кишечника.
Перша допомога при переломі такого типу полягає в повній фіксації тіла в одному положенні, щоб уникнути пошкодження спинного мозку, судин і нервових закінчень. Надання допомоги відбувається так:
- знаходиться абсолютно будь-яка тверда поверхня, яка відповідає зростанню потерпілого і буде використовуватися в якості нош;
- як мінімум два фізично добре розвинених людини перекладають хворого на носилки, міцно притримуючи голову, плечі, тазову область і ноги;
- спеціальні валики, зроблені з підручних засобів, підтримують область колін і голови в положенні лежачи;
- все тіло потерпілого ретельно кріпиться за допомогою різних ременів і мотузок. Це допоможе не допустити можливих ускладнень при транспортуванні хворого;
- викликати швидку допомогу, попередньо повідомивши диспетчера про отриману травму.
Травми кінцівок
Переломи кісток верхніх і нижніх кінцівок є найбільш поширеними видами травм. Вони трапляються щодня і практично нікого не обходять. Причинами їх виникнення можуть бути заняття спортом, дорожньо-транспортні пригоди, падіння або хвороби, які провокують погіршення структури кісткових тканин.
Ознаки переломів кінцівки:
- виникнення набряку і гематоми;
- біль у травмованій області;
- візуальна деформація місця перелому;
- хрускіт і скрип кісток;
- погіршення працездатності;
- укорочення кінцівки.
Приклад іммобілізації за допомогою шини при переломі стегна
Для того щоб допомагати хворому з травмованими кінцівками, потрібно подбати про предмети іммобілізації. Вони можуть бути:
- плоскі, дерев’яні палиці;
- дротові з трансформуючою поверхнею;
- пневматичними і вакуумними.
В побуті для виготовлення фіксуючих шин використовують лижі і палиці для них, різні підходящі за розміром дошки і палиці.
Як виявляється перша допомога при переломах кінцівок:
- при сильному больовому синдромі хворому обов’язково забезпечують прийом знеболюючих засобів;
- кінцівку фіксують за допомогою накладання шини;
- максимально зменшують навантаження на травмовану кістку;
- ні в якому разі не зіставляються зміщені відламки самостійно;
- викликається бригада швидкої допомоги.
Особливості надання ПМП при відкритих переломах
Перша допомога при відкритих і закритих переломах кінцівок відрізняється тим, що надаючи її, в першу чергу проводиться знезараження рани, щоб уникнути попадання інфекції і запобігти можливі наслідки.
Перша допомога при відкритому переломі:
- потрібно оцінити загальний стан здоров’я потерпілого і викликати швидку допомогу;
- щоб уникнути паніки і больового шоку хворому дають будь ненаркотическое знеболювальний засіб;
- Накладення джгута
зупиняється кровотеча з допомогою джгута;
- область розриву обробляється спиртом або перекисом;
- накладається пов’язка;
- кость фіксується в одному положенні за допомогою підручних засобів.
Якщо вам довелося стати свідком появи такого перелому, то діяти треба дуже швидко, щоб надалі не виникли всілякі ускладнення.
Протипоказання до надання невідкладної допомоги
Для того, щоб не принести потерпілому ще більшої шкоди, існує ряд протипоказань, які ні в якому разі не повинні використовуватися при наданні медичної допомоги:
- ніколи не намагатися самому зіставити зміщені відламки, це повинен робити спеціально навчений фахівець;
- не можна навантажувати зламану кістку або суглоб;
- під час іммобілізації не варто намагатися зняти одяг із потерпілого;
- якщо до травмованої області прикладається крижаний компрес, він ніколи не повинен стикатися зі шкірою людини, попередньо його варто обмотати тканиною;
- якщо травмований без свідомості, ніколи не намагайтеся напоїти його знеболюючими засобами або водою. З-за цієї процедури потерпілий може просто задихнутися.
Источник
Практичнезаняття
ТЕМА 11: Перша медична допомога при переломах кісток. Транспортна іммобілізація.
Мета: – дати поняття про різні види переломів, їх класифікацію;
– визначити характерні ознаки перелому;
– навчити вибирати спосіб транспортування потерпілих.
Навчальні питання:
1. Поняття про перелом. Класифікація переломів.
2. Ознаки перелому.
3. ПМД при переломах. Транспортна іммобілізація.
Студенти мають знати:
– види переломів;
– класифікація травматичних переломів;
– ознаки перелому;
– принципи транспортної іммобілізації.
Студенти повинні засвоїти терміни і поняття:
– перелом, транспортна іммобілізація.
Місце заняття: клас захисту Вітчизни.
Час: 80 хв.
Метод проведення заняття: практичне заняття
Обладнання: медична сумка.
Структура заняття
I. Організаційний момент – 2 хв.
II. Актуалізація опорних знань і умінь студентів – 8 хв.
III. Вивчення нового матеріалу – 50 хв.
IV. Закріплення нових знань і умінь студентів – 10 хв.
V. Підсумок заняття – 5 хв.
VI. Домашнє завдання – 5 хв.
Хід заняття
I. Організаційний момент – 2 хв.
Шикування групи в одну (дві) шеренги черговим групи, перевірка за списком та зовнішнього стану студентів, віддача рапорту викладачу, привітання викладачу (тренування декілька раз – в разі потреби ).
II. Актуалізація опорних знань і умінь студентів – 8 хв.
1. Перевірка вивчення і виконання домашнього завдання.
2. Оголошення теми, мети та порядку вивчення матеріалу.
III. Вивчення нового матеріалу – 50 хв.
1. Поняття про перелом. Класифікація переломів.
Переломомназивається порушення цілості кістки. Розрізняють переломи травматичні і патологічні. Виникнення останніх обумовлене наявністю патологічного процесу в кістці (туберкульоз, остеомієліт, пухлини), при яких на певному етапі лікування хвороби звичайне навантаження на кістки призводить до перелому. Травматичні переломи діляться на:
Переломи без зміщення — це переломи, під час яких не виникає зміщення відламків кісток один відносно одного.
Тріщини — це переломи, в результаті яких порушується яка-небудь частина поперечника кістки. Найчастіше виникає поздовжня щілина.
Переломи зі зміщенням — це переломи, коли зміщуються поверхні відламків.
Переломи одиничні — це переломи, внаслідок яких утворюються тільки два відламки.
Переломи множинні — це переломи з утворенням трьох або більше відламків чи осколків кісток.
Переломи закриті — це переломи, під час яких не розривається шкірний покрив.
Переломи відкриті — це переломи, під час яких у місці травми утворюється рана. Такий перелом завжди супроводжується кровотечею.
Переломи кісток: а — закритий одиничний; б — закритий множинний; в — відкритий.
Переломи бувають найрізноманітнішої форми: поперечні, косі, спіральні, поздовжні. Часто спостерігаються уламчасті переломи, коли кістка розбита на окремі уламки. Перелом, що виникає від стиснення або сплющення, називається компресійним.
Більшість переломів супроводжується зміщенням уламків, що обумовлено, з одного боку, напрямком механічної сили, яка викликала перелом, з іншого боку – тягою м’язів, які прикріплюються до кістки, внаслідок їхнього скорочення після травми. Залежно від характеру травми, локалізації перелому та сили м’язів зміщення кісткових уламків можуть бути різних видів: зміщення по довжині, під кутом, бічні. Нерідко трапляються вбиті переломи – коли один з уламків впроваджується в іншій.
2. Ознаки перелому.
Для перелому характерні:
– різкий біль, що підсилюється при будь-якому русі і навантаженні на кістку,
– зміна положення і форми кінцівки,
– порушення її функції,
– поява набряклості і синця в зоні перелому,
– укорочення кінцівки,
– патологічна (ненормальна) рухливість.
При обмацуванні місця перелому виникає різкий біль, при цьому вдається визначити нерівність кістки, гострі краї уламків і хрускіт (крепітацію) при легкому натисненні. Проводити обмацування кінцівки, особливо при визначенні патологічної рухливості, треба обережно, двома руками, не заподіюючи додаткового болю, намагаючись не викликати розвитку ускладнення (ушкодження уламками кістки кровоносних судин, нервів, м’язів, слизових оболонок і шкіри).
При відкритому переломі нерідко в рані виступає уламок кістки, що прямо вказує на перелом. У цьому випадку додатково проводити обмацування і дослідження області перелому не треба.
Переломи кісток таза та хребта часто спричинюють розлади сечовиділення і порушення функцій нижніх кінцівок. Переломи кісток черепа супроводжуються кровотечею з вух. Під час тяжких переломів нерідко настає шоковий стан, особливо у випадках відкритих переломів, що супроводжуються артеріальною кровотечею.
Переломи не завжди легко розпізнати, тому в сумнівних випадках допомогу слід подавати як при переломах, з метою уникнення можливих ускладнень.
3. ПМД при переломах. Транспортна іммобілізація.
Перша медична допомогаполягає в проведенні заходів, спрямованих на зменшення болю: холод на ушкоджений суглоб, застосування знеболюючих, іммобілізація кінцівки в тому положенні, якого вона набула після травми. Руку підвішують на косинці або пов’язці з бинта, ногу — іммобілізують за допомогою шин або підручних засобів. Свіжі вивихи вправляти значно легше, ніж застарілі. Уже через 3-4 години після травми в області ушкодженого суглоба розвивається набряк тканин, який утрудняє вправляння. Вправляння вивиху – лікарська маніпуляція, тому постраждалий повинен бути направлений в лікувальну установу. При вивихах верхніх кінцівок постраждалий сам може дійти до лікарні або його доставляють на будь-якому транспорті у положенні сидячи. Постраждалого з вивихом нижніх кінцівок транспортують у положенні лежачи.
Не слід намагатися вправити вивих, самотужки, тому що іноді буває важко встановити, вивих це чи перелом, тим більше, що часто вивихи супроводжуються тріщинами і переломами кісток.
Правильна та своєчасна допомога при переломах є одним з найважливіших моментів їх лікування. Швидко надана перша медична допомога багато в чому обумовлює швидке зрощення переломів, дозволяє попередити розвиток багатьох ускладнень (кровотеча, зміщення уламків, ушкодження нервових стовбурів тощо).
Транспортна іммобілізація— заходи щодо забезпечення нерухомості кісток у місці перелому. Здійснюється накладанням відповідних шин, виготовлених з табельних чи підручних матеріалів, фіксацією двох розміщених поряд суглобів тощо. Такі заходи зменшують біль, що попереджає розвиток шоку.
Будь яка транспортна іммобілізаційна пов’язка складається з трьох частин:
– шини;
– прокладки;
– фіксу вальної пов’язки.
Основними заходами першої медичної допомоги при переломах кісток є:
– створення нерухомості кісток в області перелому (іммобілізація);
– проведення заходів, які спрямовані на боротьбу із шоком або його попередженням;
– організація найшвидшого транспортування постраждалого в лікувальну установу.
Основну масу переломів становлять переломи кінцівок. Правильно проведена іммобілізація попереджає зміщення уламків, зменшує загрозу можливого поранення магістральних судин і нервів гострими краями кісток і виключає можливість ушкодження уламками кісток шкіри (перехід закритого перелому у відкритий) під час транспортування постраждалого. Іммобілізація кінцівки проводиться за допомогою транспортних шин або підручного матеріалу.
Загальні принципи транспортної іммобілізації:
• транспортну іммобілізацію треба проводити в найбільш ранні строки;
• одяг і взуття з травмованого, зазвичай, не знімають;
• при ушкодженні будь-якого сегмента кінцівки знерухомлюють два сусідні суглоби, а при травмах плечової кістки та плечового суглоба, стегнової кістки й кульшового суглоба — усі основні суглоби верхньої (плечовий, ліктьовий, променево-зап’ястковий) або нижньої (кульшовий, колінний і гомілковостопний) кінцівок;
• транспортну шину перед накладенням моделюють відповідно до форми та положення основних сегментів кінцівки, накладають шину поверх ватно-марлевої прокладки.
Надаючи допомогу, дотримуйтеся таких правил:
• ушкоджену кінцівку потрібно обкласти ватою чи будь-якою тканиною;
• фіксувальні засоби закріплюють на ушкодженій кінцівці за допомогою бинта, хустини, косинки, мотузки, ременя тощо;
• шину слід кріпити надійно, добре фіксуючи ділянку перелому;
• при переломі стегна фіксуються всі суглоби ушкодженої кінцівки (кульшовий, колінний, гомілковостопний);
• за відсутності іммобілізаційних засобів зламану руку можна фіксувати до тулуба, зламану ногу — до здорової ноги за допомогою косинок, одягу, бинта;
• при відкритому переломі слід обов’язково обробити рану та накласти стерильну пов’язку, а потім іммобілізувати кінцівку;
• слід дати постраждалому знеболювальні засоби.
Для транспортної іммобілізації використовують табельні та підручні засоби:
– іммобілізаційні шини (металеві драбинчаті, сітчаті, фанерні, спеціальні (наприклад, шина Дітеріхса));
– транспортні пов’язки;
– підручні засоби іммобілізації (фанера, палки, тонкі дошки та ін.).
Промисловість випускає кілька видів табельних шин:
• драбинчаста шина Крамера — виготовляється з гнучких металевих дротів і використовується для іммобілізації верхніх кінцівок;
• сітчаста металева шина — застосовується для іммобілізації верхніх кінцівок, під час переломів у ділянці гомілкового суглоба, їй легко надати необхідну форму;
• фанерна шина — виготовляється різної довжини, не піддається моделюванню, у випадку використання обгортається ватно-марлевими серветками;
• транспортна шина Дитеріхса — виготовляється з деревини; складається з двох розсувних планок різної довжини, рухомої підошви і палички-закрутки для витягування кінцівки. Використовується для іммобілізації нижніх кінцівок.
Транспортна іммобілізація залежно від локалізації перелому
При переломах кісток черепа потерпілого вкладають на ноші животом донизу, під обличчя підкладають ватно-марлеве коло.
При ушкодженні щелеп накладають пращеподібну пов’язку, голову повертають набік, щоб уникнути западання язика.
При переломах ключиці на ділянку плечей накладають два ватно-марлевих кільця, котрі зв’язують на спині. Руку підвішують на косинці.
При переломах ребер грудну клітку в стані видиху туго перев’язують або стягують її бинтами, простирадлом чи рушником і зашивають їх. Транспортують постраждалого в положенні сидячи.
При переломах кісток кисті та пальці. у долоню вкладають щільну купку вати, обмотану марлею, щоб надати пальцям напівзігнутого положення. На передпліччя, кисть і пальці накладають шину, руку підвішують на косинці. Шина повинна бути накладена щільно, але не дуже туго, щоб не порушувати кровообігу в кисті. Якщо пальці посиніли та холодні на дотик або постраждалий відчуває поколювання в кінчиках пальців, потрібно послабити пов’язку.
При переломі кісток передпліччя руку потрібно обережно зігнути в ліктьовому суглобі під прямим кутом, повернути долонею до грудей і в такому положенні зафіксувати шиною (від основи пальців до верхньої третини плеча), щоби зробити нерухомим ліктьовий і променево-зап’ястковий суглоби.
Якщо немає матеріалу, який можна застосувати як шину, достатньо скористатися трьома косиночними пов’язками чи зафіксувати травмовану руку за допомогою підвернутої поли піджака. Для підвішування руки використовуйте косинку, бинт або ремінь.
При травмі плечового суглоба та переломі плечової кістки шину моделюють таким чином, аби вона проходила від здорової лопатки через надпліччя ушкодженої кінцівки на плече та передпліччя до пальців. Руку підвішують на косинці. Якщо немає шини для іммобілізації, руку підвішують на косинці та прибинтовують до тулуба.
При переломі кісток стопи й ушкодженні гомілково-стопного суглоба шину згинають таким чином, щоб її можна було накласти на підошву стопи й задню поверхню гомілки до її верхньої третини. Для п’яти роблять заглиблення, в яке кладуть вату, щоб не було тиску на п’яткову кістку. Стопа повинна бути зафіксована під прямим кутом до гомілки. При використанні підручних засобів їх накладають із зовнішнього та внутрішнього боків гомілки, добре фіксуючи стопу. У місцях прилягання підручного засобу до кісткових виступів підкладають вату.
При переломах кісток гомілки іммобілізацію проводять так само, як і при переломах в ділянці гомілковостопного суглоба, фіксуючи гомілковостопний і колінний суглоби. Шину накладають від стопи до верхньої третини стегна. За відсутності іммобілізаційних засобів ушкоджену кінцівку можна прибинтувати до здорової.
При переломах кісток стегна використовують спеціальні шини (Дітеріхса). Шина Дітеріхса складається з двох дерев’яних розсувних планок різної довжини, фанерної підошви та палички-закрутки. Зовнішня планка довша від внутрішньої. При використанні шини планки розсовують до необхідної довжини, щоби внутрішня впиралась у промежину, а зовнішня — в пахвову западину; вони мають на 3 см виступати за кінцівку.
До стопи прибинтовують фанерну підошву. Нижні кінці обох планок вставляють у дротові скоби підошви, після чого нижній кінець зовнішньої планки — в паз поперечної планки, з’єднаної з внутрішньою. Планки шини прибинтовують до кінцівки й тулуба. Закруткою витягають кінцівку.
При переломах кісток таза травмованого необхідно покласти на тверду рівну поверхню (фанеру, дошки) та, якщо необхідно, зафіксувати його. Ноги постраждалого повинні бути зігнуті в колінах і трохи відведеш в боки, під коліна підкладають валик. При транспортуванні ноги в колінах і ділянці гомілковостопних суглобів необхідно не туго зв’язати.
При переломі в шийному відділі хребта спостерігається сильний біль, неможливість рухати головою. При ушкодженні спинного мозку настає частковий або повний параліч рук і ніг. Маніпуляції з потерпілим виправдані в разі неможливості викликати “швидку допомогу” й зумовлені необхідністю транспортувати постраждалого до лікувального закладу. При цьому необхідно зафіксувати шийний відділ хребта. Коли ж немає порушення дихання, можна накласти ватно-марлевий комір (при цьому обкладають шию ватою та акуратно бинтують). Якщо стан постраждалого унеможливлює найменші рухи головою, декілька чоловік повинні припідняти його та покласти на щит або широку дошку й зафіксувати на ній пов’язкою за нижню щелепу чи обкласти голову травмованої людини поліетиленовими пакетами з піском, землею, водою. Піднімати потерпілого необхідно в абсолютно горизонтальному положенні, фіксуючи тіло руками в ділянці шиї, спини, таза, гомілки та стопи.
Так само акуратно необхідно надавати допомогу постраждалому з переломами в інших відділах хребта. Навіть незначне зміщення хребців може призвести до травми спинного мозку, аж до його розриву, з огляду на що категорично забороняється садити потерпілого чи ставити на ноги. За відсутності дошки переносити постраждалого можуть декілька людей на простирадлі чи ковдрі, діючи по команді одного з них. Дуже важливими при цьому є акуратність, плавність і синхронність рухів. Якщо неможливо значно підняти людину, необхідно підкласти під неї широку дошку.
При переломах у поперековому відділі хребта постраждалий може лежати животом на жорсткій поверхні з валиком під грудьми.
Закріпити навчальний матеріал практичним відпрацюванням.
IV. Закріплення нових знань і умінь студентів – 10 хв.
– Що таке перелом?
– Види переломів?
– Класифікація травматичних переломів.
– Які ознаки перелому?
– Що таке транспортна іммобілізація?
– Розповісти принципи транспортної іммобілізації.
V. Підсумок заняття – 5 хв.
Наголошення темі та % досягнення поставленої меті заняття.
Оголошення оцінок, особисті зауваження, щодо відповіді студентів та термін усування недоліків.
VI. Домашнє завдання – 5 хв.
Підручник «Захист Вітчизни» ст.
, Основи медичних знань. К., 2006, ст.34-40
Источник