Перша допомога при пораненнях вивихах переломах

В умовах виробництва очі можуть бути запорошені металевим пилом або стружкою. Настає сильне подразнення, біль, різь, сльозотеча і почерво­ніння очей. Неприпустимо намагатися самостійно видалити сто­роннє тіло з ока. Необхідно накласти на око м’яку пов’яз­ку (рис. 1) і негайно відпра­вити потерпілого до лікарні, найближчого пункту швидкої допомоги чи викликати ме­дичного працівника.

Рис. 1. Накладання пов’язки при травмуванні ока

Поранення — це ушкодження з порушенням цілісності шкіри або слизової оболонки. Неприпустимо доторкатися до рани руками, промивати її водою. Забруднену шкіру навколо рани протирають стерильною ватою, марлею, бинтом або тампоном з перев’язочного пакету.

Після обробки рану накривають стерильною серветкою або марлею, поверх кладуть вату та бинтують.

Вивих — це стійке зміщення суглобних кінців костей за межі їх нормальної рухомості, інколи з розривом суглобної сумки і виходом однієї з кісток з сумки.

Ознаки: біль в області ушкодженого суглоба,втрата звичайної рухливості в суглобі.

Якщо є підозра на вивих, досить обмежитися створенням спокою: на нижню кінцівку накласти шину, а верхню за допомогою хустки підвісити на шию і якомога швидше доставити потерпілого до медичної установи.

Для зменшення болю можна дати потерпілому таблетку анальгіну чи іншого обезболювального засобу. Ні в якому разі не слід вправляти вивих самостійно.

Рис. 2. Підвішування руки на хустині

Перелом— це порушення цілісності кістки. Розрізняють закриті переломи, коли не відбувається пошкодження шкіри, та відкриті, коли зламана кістка виходить назовні.

Ознаки: біль постійний чи такий, що виникає в разі навантаження на ушкоджену кінцівку або при обмацуванні області перелому, неможливість рухів в ушкодженій області, зміна форми частини тіла (кінцівки) в області перелому, крововиливи, ненормальна рухомість кістки в області перелому.

Допомога полягає в забезпеченні повного спокою пошкодженої частини тіла (кінцівки) та усунення рухомості уламків кісток у місці перелому.

Для забезпечення нерухомості зламаної кінцівки застосовують, спеціальні дротяні або фанерні (дерев’яні) шини.

Шина повинна бути накладена так, щоб були надійно іммо­білізовані два сусідні з місцем пошкодження суглоби (вище і нижче), а якщо перелом плеча або стегна — то три суглоби. Накладають шину поверх одягу або кладуть під неї щось м’яке: вату, шарф, рушник.

Рис. 3. Накладання шини при переломі плеча

Накладену шину необхідно прикріпити до кінцівки бинтом, рушником, паском.

Фіксація відкритого перелому вимагає дотримання додаткових умов. Не можна накладати шину на місце відкритого перелому, а слід прибинтовувати її поверх одягу (взуття).

Під шину при відкритому переломі підкладають що-небудь м’яке, попередньо зупинивши кровотечу.

Переломи деяких кісток вимагають особливого підходу до надання першої допомоги.

Переломи ключиці виникають від удару, а також від падіння вперед чи на витягнуту руку.

Ознаки: ключиця стає мовби коротшою, біль у місці перелому, плече і вся рука приспущені донизу, рухи руки обмежені.

Допомога. В пахвову ямку кладуть великий жмут щільно скрученої вати, руку згинають у лікті під прямим кутом і щільно прибинтовують до тулуба, пе-редпліччя підвішують на косинці до шиї (рис. 4.). 

Рис. 4. Іммобілізація в разі перелому ключиці 

Рис. 5. Фіксація кінцівки при переломі кісті

Рис. 6. Застосування підручних засобів: прутів та ременя

Рис. 7. Накладання шини при переломі гомілки

Рис. 8. Накладання шини при переломі стегна

Особливо небезпечні травми хребта.

Ознаки: різкий біль в області виступаючих позаду відростків, неможливість рухів в області хребта. Коли внаслідок перелому пошкоджено спинний мозок, то спостерігається параліч кінцівок, втрата чутливості тіла нижче місця пе-релому, розлад функцій тазових органів (затримка сечі та калу).

Допомога. Потерпілого необхідно дуже обережно піднімати та переносити. Не допускати згинання хребта, тому що в цьому випадку можна пошкодити спинний мозок. Найважливіше — забезпечити нерухомість хребта. У таких випадках необ­хідно обережно, не піднімаючи потерпілого, підсунути під його спину дошку, щит, лист фанери, двері тощо

При переломі шийної частини хребта голову у потерпілого, який лежить долі, фіксують ватною пов’язкою у вигляді нашийника або великої підкови довкола голови, а потім кладуть його на ноші.

Переломи кісток тазу виникають від сильного стискання тазу, наприклад, між стіною та транспортним засобом, що рухається, а також під час падіння з висоти. Переломи нерідко супроводжуються пошкодженням тазових органів (сечового міхура, прямої кишки та інших).

Ознаки. Потерпілий не може стояти, сходити, а лежачи — не може підняти витягнуту ногу; в місці перелому з’являється припухлість, сильні болі, кро-вовиливи в пахову область та порожнину. Як правило, потерпілий лежить в позі «жабки», на спині з розведеними напівзігнутими ногами. Такі переломи здатні викликати дуже тяжкий загальний стан (шок).

Допомога. Покласти потерпілого на жорсткі ноші обличчям догори, його ногам надати положення «жабки», для чого під коліна підкласти товсті валики. Широким рушником чи простирадлом стягнути таз та верхні частини стегон і терміново доставити потерпілого в медичний заклад.

У разі травми голови необхідно покласти потерпілого, зро­бити йому на голову охолоджуючий компрес. Щоб запобігти задушення потерпілого у несвідомому стані від западання язика або блювотних мас, його кладуть на бік або на спину, при цьому голова має бути повернута вбік. Рот потерпілого, у разі необхід­ності, швидко і обережно звільняють від блювотних мас, висову­ють вперед нижню щелепу, витягують язик. Транспортують потерпілого на спині з трохи піднятою на подушці головою.

При переломі нижньої щелепи накладають пов’язку, що забез­печує її нерухомість. Для цього беруть дві хустки, з яких одну проводять під підборіддя та зв’язують на тім’ї, а другою охоплюють підборіддя спереду і зав’язують на потилиці (рис. 9).

Рис. 9. Накладання пов’язки при черепно-мозковій травмі

Переломи ребер виникають в результаті ударів чи в разі здавлювання грудної клітки. Одночасно можливе пошкодження внутрішніх органів.

Ознаки: різко виражений біль у місці перелому, що посилюється під час вдихання повітря, кашлю, рухах грудної клітки.

Допомога. Накласти тугу пов’язку навколо нижньої частини грудної клітки під час видиху з метою обмеження її рухливості під час дихання. Для зменшення болю можна дати потерпілому обезболювальну таблетку.

ПЛАН

 ЗАНЯТТЯ ПО МЕДИЧНІЙ  ПІДГОТОВЦІ

ТЕМА-№9:  Перша медична допомога при вивихах та переломах.

УЧБОВА МЕТА:  Вивчити надання першої медичної допомоги при вивихах та переломах.

МЕТОД: Розповідь

Висновки:____________________________________________________________________________

ПЕРЕЛОМИ.

Переломи це порушення цілісності кістки що супроводжується пошкодженням тканин, м¢язів, кровоносних судин, сухожиль, нервів. Переломи виникають під впливом зовнішніх травм або хворобливою зміною кістки.

Переломи бувають закритими – при яких цілісність шкіряних покривів не порушена, рани не має, та відкриті – коли перелом супроводжується пораненням м¢яких тканин.

По ступеню пошкодження переломи бувають повними – при яких цілісність кістки порушено повністю та неповними – коли є тільки надлом кістки або її тріщина.

Для переломів характерні слідуючи ознаки:

–  біль та болючість при торканні безпосередньо в області перелому;

–  деформація можлива бути викликана як зміщенням відламків кістки, так і за рахунок пухлини яки розвились в наслідок кровотечі в м¢язи біля місця перелому;

–  порушення функції (відсутність руху);

–  ненормальна порушність кінцівки в місцях де не має суглобів;

–  крепітація (хруст) на місці перелому, виникає за рахунок тертя обломів кісток одна з одною.

ПЕРША  МЕДИЧНА  ДОПОМОГА.

–  надати для хворого найбільш сприяючого стану;

–  зробити фіксацію переломленої кістки, НІ-ЗАЩО не слід вправляти перелом;

–  не знімаючи одяг та взуття оглянути місце перелому та накласти пов¢язку на рану, при цьому одяг розрізати;

–  зупинити кровотечу та накласти на рану асептичну пов¢язку;

–  для зменшення болю ввести під шкіру промедол з шприц-тюбику чи дати таблетку промедолу;

–  для створення нерухомості зло манної кінцівки використовують стандартні шини або підручні матеріали.

ВИВИХИ.

Вивихами – називаються повне або часткове зміщення кінців кісток, складаючи суглобів, супроводжується розривом суглобної капсули. Найчастішою причиною вивиху є травма або різке скорочення м¢язів, а також комбінація цих факторів. Вивих також з’являється через чрезмірне миттєве скорочення м¢язів, наприклад при подачи кидаючих кінців, при електротравмі.

При огляді пошкодженого необхідно завжди порівнювати пошкоджений суглоб з здоровим на протилежної стороні тіла.

Для вивиху характерні слідуючи ознаки:

–  деформація області суглобу – кінці кісток та вся кінцівка знаходиться у незвичайному положенні;

–  різні по довженні здорова та пошкоджена кінцівки – пошкоджена кінцівка може бути довше або коротше здорової;

–  різке скорочення руху у суглобі;

–  порушення функції, причиною чого являється неправильне положення кінців кісток;

–  біль виникаюча у зв¢язку з розривом зв¢язок, суглоба та пошкодження окрема суглобових тканин.

ПЕРША  МЕДИЧНА  ДОПОМОГА.

–  надати кінцівки положення найбільш зручне для пошкодженого;

–  фіксують пошкоджений суглоб (використовують м¢яку шину, тугу пов¢язку з косинки або бинту);

–  виконують протишокові міроприємства (вводять знеболюючи засоби з шприц-тюбику);

–  постійно слідкують за пульсом, за станом кровообігу в кінцівки;

–  транспортують на ПМД.

ПРАВИЛА  НАКЛАДАННЯ  ШИН.

1.  Для створення непорушності відламків кісток шину потрібно накласти так щоб стали неможливими рухи у двох  сусідніх суглобів (вище та нижче перелому).

2.  гострі краї та кути шини повинні бути зглаженні. Металеву шину перед накладенням вигибають по формі кінцівки.

3.  під шину підкладають м¢ягку підстілку, особливо в місцях кісткових виступів, щоб не визвати болю при транспортуванні.

4.  при переломі ноги шину рекомендується накладати з двох сторін.

5.  при відкритих переломах не можна накладати шину до того місця, де на поверхню виступає зламаний кінець кістки.

6.  пов¢язки поверх шини слід накладати рівномірно, плотно, але не дуже туго.

ОСОБЛИВОСТІ  ІММОБІЛІЗАЦІЇ  ТА  СПОСОБИ  ТРАНСПОРТУВАННЯ  ПРИ   РІЗНИХ ПЕРЕЛОМАХ.

ПЕРЕЛОМИ КЛЮЧИЦІ ТА ЛОПАТКИ.

Для іммобілізації в цих випадках накладають пов¢язку Дезо та руку підвішують на хустинці або бинті.

ПЕРЕЛОМИ КІСТОК ПРЕДПЛІЧЧА.

Драбинкову шину загибають під прямим кутом так, щоб один кінець її відповідав довжині передпліччя та кісті до основання пальців, а друга – довжині 2/3 плеча. Руку, зігнуту під прямим кутом, кладуть на шину; шину прибинтовують.

ПЕРЕЛОМИ БЕДРА ТА ВЕРХНЬОЇ ТРЕТИНИ ГОЛЕНІ.

Забезпечують нерухомість у тазобедреному, колінному та голеностопному суглобах, накладаючи шину Дітіріхса.

ПЕРЕЛОМИ ЧЕРЕПУ.

Пораненого обережно укладають на носилки, під голову підкладають м¢яку підстілку з углубленням. По бокам голови кладуть м¢яки валки.

ПЕРЕЛОМИ РЕБЕР.

Туго бинтують нижні відділи грудної клітини, при цьому перед початком бинтування поранений повинен видохнути повітря. В момент доху бинтування тимчасово зупинити, але при цьому натягують свобод ний кінець бинту.

ПЕРЕЛОМИ ХРЕБТУ.

При пошкодженні грудної або поясненої частини хребту пораненого потрібно обережно покласти на жорстку поверхню сурово у горизонтальному положенні.

ОЗНАКИ  ПЕРЕЛОМІВ  КІСТОК  ГОЛОВИ, КЛЮЧИЦІ, РЕБЕР, ХРЕБТУ, ТАЗУ.

Переломи черепа.

Перелом костей черепа звичайно буває трудно встановити, за виключенням випадків наявності великої рани з баченим в неї зломанимим кістками або кровотечею з вух, носу, рота, свідкую чого о переломі кісток основання черепу. Основну небезпеку при переломах кісток черепа уявляє собою пошкодження головного мозку. При наявності рани її перев¢язують стандартною перев¢язкою. Проводять протишокові заходи. Пораненого обережно укладають на носилки, під голову підкладають м¢яку підстілку (шинель, бушлат, вату) з углубленням. По бокам голови кладуть м¢яки валки. Якщо пораненого треба піднімати в вертикальному положенні з будь якої  споруди, йому попередньо накладають на шию ватно-марлевий комірець (шию обертають декілька слоями сірої вати та поверх неї сильно, але не туго, накладають бинт). Такій же ватно-марлевий ворітник накладають при переломі шийних хребтів.

Переломи ключиці та лопатки.

При переломі ключиці або лопатки шину не накладають. З метою створення спокою руку підвішують на хустинку. У підмишечну впадину з хворої сторони кладуть плитний камок вати або туго звернуту хустинку. Другою, пошир складеною хустинкою закріпляють до тулуба, захоплюючи ліктеві суглоб, або туго прибинтовують.

Переломи ребер.

Переломи ребер спостерігаються задовільно часто та виникають, як правило, в результаті прямого влучення. Частіше всього зустрічаються переломи IV-VIII ребер. Ознакою перелому являється біль, з¢являючаяся в області його, різко посилюючаяся при глибокому подиху. Перша медична допомога заключається в утворенні максимального спокою для пошкодженнях ребер. Це досягається накладанням тугої пов¢язки обертом грудної клітини в момент видиху. Під час видиху бинтування тимчасово припиняється, однак тримають при цьому свобод ний кінець бинту натягнутим.

Переломи хребту.

Поранений у хребет потребує виключно у обережному ставлення з ним. При пошкодженні грудного або поясного відділів хребту пораненого слідує обережно покласти на жорстку поверховість, суворо у горизонтальному положенні.

Переломи тазу.

Виникають при здавлені чи падінні з висити. Спостерігаються сильний біль, ускладнюючийся шоком та пошкоджений не може стояти на ногах. При переломі тазу пораненого евакуюють в положенні на спині з полузігнутимі в тазобедрених суглобах та колінних суглобах нижніх кінцівок та злегка розведеними стегнами. Для цього під коліна підкладуть шинель, а поміж колінними суглобами накладають 1-2 ходи бинту, щоб не допустити через мірного розведення ніг.