Переломами кісток називають

Перелом (fractura) – порушення цілісності кістки, що спричинене механічною дією або патологічним процесо у кістці (пухлина, запалення).

Класифікація кісток

Розрізняють довгі, короткі та плоскі кістки.

Довга кістка (Рис. 3.15) має два кінці (епіфізи), тіло (діафіз) та перехідну частину між ними – метафіз. Ділянки на кістці, до яких прикріпляються сухожилки м’язів, називаються апофізами. Діафіз утворюють компактні пластини. Всередині діафізу знаходиться кістково- мозковий канал, що в дитячому віці виповнений червоним кістковим мозком, а у дорослих-жиром. У кістково-мозковому каналі знаходяться артерії, які живлять кістку. Епіфізи представлені губчастою кісткою, а зовнішня та внутрішня поверхні покриті пластинчастою кісткою. Епіфізи покриті гіаліновим хрящем і беруть участь в утворенні суглоба. У дитячому віці епіфіз розмежовується з метафізом хрящовою ростковою пластиною, за рахунок якої кістки ростуть в довжину. Зовнішня поверхня кістки покрита окістям, за рахунок якого кістки ростуть в товщину. Внутрішня поверхня покрита ендоостом (середкістя). Окістя в дитячому віці товсте і міцне, побудоване з зовнішнього фіброзного і внутрішнього клітинного шарів. З віком окістя втрачає своє первинне призначення і потоншується до плівки.

Рисунок. 3.15. Відділи довгої трубчастої кістки (1 – діафіз, 2 – метафізи, 3 – епіфізи, 4 – апофізи)

Короткі та плоскі кістки, як правило, побудовані з губчастої кістки, покриті різної товщини пластинами.

З віком кістки зазнають кількісних та якісних змін: зменшується товщина кортикального шару, зменшується кількість кісткових балок та їх товщина. У міру змін на молекулярному рівні наступає порушення міцності окремих елементів кісток і кістки в цілому.

Класифікація переломів

1. За сполученням із зовнішнім середовищем: Відкритий перелом – ділянка перелому сполучається з навколишнім середовищем. У таких випадках висока ймовірність мікробного забруднення ділянки перелому і розвитку інфекції. Тяжкий різновид відкритих переломів – вогнепальні, які часто бувають багатоуламковими з дефектом тканин, кровотечею та розвитком інфекційних ускладнень.

Закритий перелом – ділянка перелому не сполучається з навколишнім середовищем. При цьому зміщення уламків може відбуватися під час перекладання потерпілого та його транспортуванні і шкіра може ушкоджуватися із середини. Такі переломи називаються вторинно відкритими.

2. За походженням:

Вроджені – на грунті патологічних змін кісток плоду або внутрішньоутробного травмування.

Набуті – травматичні, акушерські (переломи – при проходженні плоду через родові шляхи матері), патологічні (на грунті остеомієліту, пухлини, туберкульозу, сифілісу кісток).

3. За ступенем ушкодження:

Повний перелом – порушення цілісності кістки з повним порушенням анатомічного зв’язку між відламками.

Неповний перелом (тріщина) – порушення цілісності кістки з частковим порушенням анатомічного зв’язку між відламками; надлом – підокістний перелом зі збереженням цілісності окістя (перелом у дітей за типом “зеленої гілки”),

4. За ушкодженнями внаслідок перелому та стану оточуючих органів і тканин:

Неускладнені.

Ускладнені – відкриті переломи, коли ушкоджена шкіра або слизова оболонка, що сприяє проникненню мікрофлори та розвитку інфекції, переломи, що супроводжуються ушкодженням великих судин, нервових стовбурів, внутрішніх органів (легень, органів тазу, головного та спинного мозку, суглобів).

• 5. За локалізацією – діафізарні, епіфізарні та метафізарні.
• 6. За відношенням лінії перелому до поздовжньої осі кістки – поперечні, косі та гвинтоподібні (спіральні). (Рис. 3.16).
• 7. За положенням кісткових уламків по відношенню один до одного – без зміщення та зі зміщенням (по ширині, довжині, осі, периферії) уламків. За кількістю уламків: одинарні, множинні, багатоуламкові.

Рис. 3.16. Окремі види переломів: 1. косий; 2. роздроблений; 3. гвинтоподібний; 4. підокістний (по типу “зеленої гілки”); 5. Сегментований (багатоуламковий, багатоскалковий); 6. поперечний

Механізми виникнення переломів: згинання (у т.ч. відривні переломи), скручування (ротація при фіксованій кінцівці), стискання, прямий удар (в т.ч. вогнепальне поранення). Стискання довгих трубчастих кісток в повздовжньому напрямку спричиняє вколочення тонкого та міцного діафізу в широкий і менш міцний губчастий метаепіфіз. Наприклад, при падінні на зігнутий ліктьовий суглоб виникає вколочений перелом хірургічної шийки плеча. Стискання поперекового відділу хребта за сильного згинання при обвалах або падіння на сідниці спричиняє компресійний перелом зі сплющенням тіл хребців.

Різкий поворот тіла за повздовжньою віссю при фіксованій стопі або передпліччі спричиняє гвинтоподібний гвинтоподібний перелом. Відривний перелом спостерігають в місцях прикріплення до кістки сухожилків та зв’язок. Вони виникають при раптових сильних скороченнях м’язів та рухах у незвичній для суглобу площині. Особливість переломів від зсуву (удар в стегно) – поперечне розміщення площини надлому та зміщення одного з уламків в напрямку дії травмуючого предмету. При різних комбінаціях та особливостях основних механізмів травми, залежно від будови окремих кісток, віку хворого можуть виникнути косі, Т-подібні, У-подібні, повздовжні, за типом “зеленої гілочки” (у дітей) та епіфізіоліз (у віці до 25 років).

При переломі можливе зміщення уламків. Зміщенним вважають дистальний уламок. Чинники зміщення – травмуюча сила, скорочення м’язів (реакція на біль), тяга дистальної частини кінцівки, недостатня іммобілізація. Види зміщеннь – по довжині (dislocatio ad longitudineum), по ширині (dislocatio ad latum), ротаційне (dislocatio ad rotati), кутове (dislocatio ad axin).

Важливе значення для діагностики та лікування переломів мають дані про патологічний процес у кістці, який мав місце до отримання травми (пухлини, остеомієліти, туберкульоз тощо).

Підручник з Захисту Вітчизни. «Основи медичних знань». Дівчата. 10 клас. Гудима – Нова програма

Чи відомі вам приклади випадків переломів з вашого досвіду. І якщо так, то що вам відомо про причини травми, надання домедичної допомоги

Переломом називають часткове або повне пошкодження цілісності кістки, що спричинене впливом на неї механічної сили: насильно або в результаті падіння, удару, а також він може бути наслідком запалення чи ураження кістки патологічним процесом, пухлиною тощо.

У бойових умовах у результаті поранень кулями або уламками виникають вогнепальні переломи, які супроводжуються пошкодження цілісності м’яких тканин і шкірних покривів.

Залежно від причини виникнення розрізняють травматичні й патологічні (нетравматичні) переломи руки. Травматичні переломи руки утворюються внаслідок інтенсивного травматичного впливу на кістку, що має нормальну структуру. Патологічні переломи виникають унаслідок вроджених і набутих патологічних станів, що супроводжуються порушенням структури і міцності кісток, у тому числі за остеопорозу (це захворювання кісткової системи, пов’язане зі зменшенням маси і щільності кісток, витонченням їх каркасної структури); остеомієліту кістки (це запальний процес, який уражає кісткову тканину, окістя, що її оточує, і кістковий мозок); доброякісних та злоякісних пухлинах кістки і деяких інших захворювань.

Є кілька класифікацій переломів, найбільш важливою є та, що поділяє їх за пошкодженням зовнішніх покривів тіла на відкриті та закриті. Закритими називають переломи з частковим або повним порушенням цілісності кістки без пошкодження цілісності шкіри і слизових оболонок у ділянці перелому (іл. 32.1).

Ознаками закритого перелому кісток кінцівки є неприродне положення кінцівки; біль в ділянці рани, деформації кінцівки; патологічна рухливість в кінцівці; крепітація (хрускіт) — тертя уламків кісток у місці перелому; гематома (збільшення кінцівки в об’ємі, що виникає унаслідок скупчення крові в тканинах у ділянці травми, яка утворюється від розриву кровоносних судин); порушення функцій ушкодженої кінцівки.

Відкритий перелом — це пошкодження цілісності кістки з одночасним пошкодженням шкірних покривів (появою рани або декількох ран) у ділянці перелому. За відкритих переломів шкіра може пошкоджуватися як від зовнішнього впливу, так і внаслідок травми кістковими уламками. Рана в цьому випадку стає вхідними воротами для збудників інфекції, тому для людини відкриті переломи значно небезпечніші, ніж закриті (іл. 32.2). Також може бути ушкодження нервів, м’язів, кровоносних судин з кровотечою та виникненням стану шоку в постраждалого (патологічного процесу, що гостро розвивається та загрожує життю).

Ознаки відкритого перелому кісток кінцівки: наявність рани в місці перелому; кровотеча з рани; біль у ділянці рани; порушення функції ушкодженої кінцівки; неприродне положення кінцівки; патологічна рухливість у кінцівці: крепітація (своєрідний хрускіт) у місці перелому; наявність уламків кістки в рані.

Переломи залежно від положення кісткових відламків стосовно один до одного, можуть бути без зміщення відламків (іл. 32.3) або з їх зміщенням. Частіше відбуваються переломи зі зміщенням, бо відламки рідко залишаються на місці (іл. 32.4).

За першого виду переломів не потрібно проводити репозицію (відновлення нормальної анатомічної конфігурації кістки для правильного її зрощення), а за другого виду — треба.

Залежно від напрямку, у якому площина перелому перетинає кістку, розрізняють такі переломи: поперечні, косі, повздовжні, гвинтоподібні, уламкові, роздроблені (іл. 32.5).

Площина перелому перетинає кістку в разі поперечних — перпендикулярно кістці, косих — під кутом до кістки, поздовжніх — паралельно кістці, гвинтоподібних — лінія зламу подібна до спіралі, уламкових — утворюється три або більше уламка, роздроблених — утворюється велика кількість дрібних уламків.

За порушенням цілісності кістки переломи класифікують як повні (іл. 32.6.), так і неповні (іл. 32.7).

За повних переломів кістка розламується, як мінімум, на два відокремлених уламки, а за неповних — утворюється тріщина у кістці або її надлом, але кістка залишається з одного боку цілою. Особливий вид неповного перелому, коли кістка зламана, а її окістя залишається цілим і утримує уламки кістки від зміщення.

За кількістю переломів у людини розрізняють переломи одиночні та множинні. Вогнепальні переломи класифікують за видом снаряда, що ранить: кульові, осколкові, мінно-вибухові, унаслідок дії вибухової хвилі; за локалізацією перелому: посередині кістки чи на її кінцях; за характером поранення: відкриті, закриті, наскрізні; сліпі: дотичні, проникаючі та не проникаючі у суглоб; а також за іншими ознаками. Вони можуть бути як відкриті (іл. 32.8), так і закриті. До останніх відносять переломи внаслідок впливу дії вибухової хвилі, враховуючи її специфічні особливості, що має чимало схожого із загальним впливом кулі або уламку.

Ознаки переломів кісток поділяють на абсолютні, які достовірно указують на наявність перелому, та відносні, що свідчать про вірогідність перелому.

Абсолютними ознаками перелому можуть бути:

• виражена деформація кінцівки, коли чітко виражене неприродне положення кінцівки, наприклад, передпліччя руки вигнуте під кутом;

• рухливість кістки не в суглобі, а в місці пошкодження, нижній уламок кінцівки може вільно рухатися нижче за ділянку перелому;

• відчуття своєрідного хрусту (кісткова крепітація) під час випадкового руху кінцівок. Спеціально робити пошук крепітації категорично заборонено, це може спричинити травматизацію м’язів, судин і нервів у ділянці перелому.

Відносні ознаки перелому:

• відчуття постраждалим сильного болю в ділянці травми, особливо під час руху травмованої кістки або навіть бережного обмацування її, а також за осьового навантаження, наприклад, для підтвердження перелому гомілки — унаслідок спроби натискання на п’яту чи постукуванні по п’яті кулаком;

• наявність припухлості, набряку в ділянці травми, що свідчить про крововилив (гематому). Пульсація в місці травми є ознакою підшкірної кровотечі, яка ще триває; виникнення протягом короткого часу (15 хв – 2 год) набряку в місці перелому не є точним симптом, так як і удар по кінцівці може супроводжуватися набряком м’яких тканин;

• намагання повністю обмежити рухи ушкодженою кінцівкою зазвичай самим постраждалим та спротив напруженням м’язів кінцівки при спробі її рухати іншими;

• укорочення кінцівки.

За наявності лише одного з указаних вище симптомів не можна стверджувати про достовірність перелому, тому що вони можуть бути також і ознакою забою.

У сумнівних випадках щодо наявності перелому в постраждалого необхідно проводити всі заходи домедичної допомоги, як за точно визначеного діагнозу перелому. Ліпше перестрахуватися і надати її, ніж завдати шкоди без надання невідкладної допомоги постраждалому.

Основними ознаками вогнепальних переломів є наявність рани, кровотеча, сильний біль у місці перелому, зміна форми і положення кінцівки — деформація, поява рухомості в нетиповому місці з крепітацією (тертям) кісткових відламків, набряк тканин, а також порушення функції пошкодженої кінцівки.

Поняття про переломи кісток, їх класифікація. Ознаки переломів.

1. Що називають переломом?

2. Які виділяють переломи залежно від причини їх виникнення?

3. Як поділяють переломи за пошкодженням зовнішніх покривів тіла?

4. За якими ознаками переломи називають закритими?

5. За якими ознаками переломи називають відкритими?

6. Які бувають переломи залежно від взаємного положення кісткових відламків?

7. Які розрізняють переломи залежно від напрямку, у якому площина перелому перетинає кістку?

8. Як класифікують переломи за порушенням цілісності кістки?

9. Як класифікують вогнепальні переломи за видом снаряда, що ранить?

10. Назвіть ознаки переломів кісток, зокрема ознаки вогнепальних переломів.