Перелом та їх класифікація

Перелом – это травма, при которой происходит повреждение костной ткани. При этом прочность кости оказывается ниже, чем сила воздействующего фактора. Существует классификация переломов, которая помогает врачам точно поставить диагноз и назначить правильное лечение.

Переломы и их симптоматика

Симптомы варьируются в зависимости от типа перелома. Например, при травме позвоночника болевой синдром может появиться не в месте удара, а в нижних конечностях. Травма со смещением всегда приводит к появлению деформации и нетипичной подвижности. Большинство переломов сопровождаются сильным непрекращающимся со временем болевым синдромом, появлением отечности, покраснения, синюшности кожи в месте травмы, образованием гематом. При травмировании конечности утратятся её опорная и двигательная функции.

Открытый перелом легко распознать по открытой кровоточащей ране, часто с торчащими из нее обломками костей. При закрытом отломки кости могут выпирать сквозь кожу, не пробивая её. Травма ребер всегда сопровождается затрудненным дыханием, болезненностью, кашлем, иногда – кровохарканием. Перелом со смещением всегда вызывает заметную деформацию кости, если повреждена конечность, она может показаться длиннее или короче нормальной.

Зависимость травмы от возраста

Структура костей ребёнка более гибкая и не такая прочная, как у взрослых, из-за чего их опорно-двигательный аппарат более уязвим к травмам. Кроме того, повышенный риск травмы у детей связан с высокой активностью и недостаточными навыками самосохранения. У пожилых людей в процессе возрастных изменений из костной ткани вымываются соли кальция, из-за чего скелет также становится более хрупким. Кроме того, ухудшенное в силу возраста кровообращение может приводить к ухудшению равновесия, головокружениям, повышая риск падения.

У зрелых людей риск травмы связан с сезонными погодными условиями, физическим трудом, спортивной деятельностью.

Основные симптомы

Почти все виды переломов имеют сходную, довольно яркую клиническуюкартину. Признаки могут варьироваться в зависимости от разных факторов, но выделяют общие симптомы повреждения костной ткани: сильная боль, не проходящая со временем, покраснение, отек, образование гематом, синюшность кожи в месте травмы.

Некоторые из этих симптомов являются абсолютными признаками перелома, некоторые – относительными. Преобладание тех или иных признаков зависит от типа травмы.

Классификация переломов костей

Для упрощения работы медицинских работников существует классификация переломов костей. Повреждения отличаются по разным факторам, включая форму и размещение обломков кости, а также причину травмы.

Причины травмы

В зависимости от причины повреждения переломы бывают патологическими или травматическими. Среди патологических выделяют следующие разновидности:

1. Истончение костей после хирургического вмешательства.
2. Наличие хронических патологий.
3. Остеопороз.
4. Кисты костей.
5. Наличие опухолей.

Травматические повреждения делятся на прямые и непрямые. К прямым относят любые травмы, при которых место воздействия на ткани совпадает с местом нарушения целостности кости. В противном случае перелом называется непрямым.

Сообщение отломков кости

В зависимости от расположения отломков костей, различают 2 вида переломов. Если целостность мягких тканей нарушена, перелом называется открытым. Если таких повреждений нет – закрытым.

Открытые переломы, в свою очередь, подразделяют на первичные и вторичные. В первом случае повреждение мягких тканей образуется в момент травмы. Вторичный возникает, когда обломки кости травмируют кожу, пробивая её и образуя рану.

Закрытые переломы делятся на следующие типы:

• Комбинированный. Характеризуется возможным наличием повреждений висцеральных органов.
• Сочетанный. Причиной повреждения стали химические, радиационные и механические факторы.
• Множественный. В этом случае наблюдаются повреждения нескольких костей сразу.
• Единичный. Наблюдает повреждение только одной кости.
• Полный. Происходит полное отделение концов кости, наблюдается их смещение.
• Неполный. Обломки кости не разделяются. К таким дефектам относят надломы, трещины, дырчатые и краевые переломы.

Самые сложные, опасные и долго заживающие типы травм – это переломы со смещением. Они могут провоцировать тяжелые осложнения: потерю чувствительности, паралич, кровотечения, застойные процессы. Травмы крупных мышц и кровеносных сосудов способны привести к летальному исходу.

Место расположения

В зависимости от расположения травмы делят на следующие типы:

1. Эпифизиолизы – травмы зон роста костной ткани у детей.
2. Эпифизарными – повреждения в полостях суставов.
3. Метафизарными – в области сустава.
4. Диафизарными – травмы концов трубчатых костей.
5. Вколоченными – травмы губчатых элементов костей.
6. Повреждения трубчатых костей.

Эпифизарная травма представляет собой совмещение перелома и вывиха. Это осложняет процесс лечения, и делает период восстановления более длинным.

Форма линии перелома

В зависимости от линии перелома, они делятся на следующие типы:

1. Поперечный.
2. Продольный.
3. Косой.
4. Винтовой.
5. Оскольчатый.

При поперечных переломах повреждение считают стабильным, так как не возникает смещения. В других случаях кости тянутся за мышцами, и их отломки начинают расходиться, если их сразу же не зафиксировать.

При оскольчатом повреждении кости образуются несколько острых осколков, которые впиваются в мягкие ткани, нанося повреждения. Такие травмы требуют длительного лечения и реабилитации.

Возможные осложнения переломов

Осложнения при травме кости подразделяют на три группы:

1. Нарушения со стороны костной ткани. Неправильное заживление, патологическое изменение длины поврежденной конечности, образование ложного сустава.
2. Нарушения со стороны мягких тканей. Кровотечения, атрофия мышечной ткани, ухудшение иннервации и кровотока.
3. Распространение инфекции в ране или по всему организму.

Перелом может не срастись, если неправильно расположить отломки кости. Если между отломками кости попадут мягкие ткани, может образоваться ложный сустав, из-за чего конечность потеряет возможность нормально двигаться.

Повреждение нервных стволов при травме может вызвать образование крупной костной мозоли, что приведет к возникновению параличей и парезов, а также нарушению обменных процессов в тканях. Все эти осложнения, в конечном счете, могут стать причиной инвалидности.

Длительная иммобилизация конечности приведет к атрофическим процессам в мышцах и нарушению подвижности суставов. А также при снятии гипса могут наблюдаться отеки, синюшность кожных покровов. Чтобы избежать этого назначают лечебные процедуры, курсы специальных упражнений.

Инфекционные осложнения возникают при открытых повреждениях кости, когда патогенные микробы попадают в рану и распространяются по организму. Чтобы их предотвратить, рану обеззараживают и закрывают повязкой, раны зашивают, проводят лечение антибиотиками.

При неправильном или затянувшемся лечении возможно формирование рубцов, которые начинают давить на сосуды и нервы, что приводит к появлению хронических болей после окончания лечения. При этом пациент не может долго ходить, переносить тяжести, чувствует боль при смене погодных условий.

Диагностика перелома кости

Диагностировать травму можно, опираясь на симптомы, однако есть вероятность перепутать его с сильным ушибом или трещиной из-за похожей симптоматики. После оказания первой медицинской помощи нужно доставить пострадавшего в больницу, где его сможет обследовать квалифицированный специалист.

Наиболее точный способ определить перелом – сделать рентгеновский в разных проекциях. Это позволит не только определить место повреждения, но и хорошо изучить его со всех сторон. Как правило, для постановки точного диагноза этой процедуры достаточно. После неё врач может назначить лечение и наложить гипс.

Относительные признаки перелома

Почти любые повреждения костной ткани сопровождаются следующими относительными признаками:

• сильный болевой синдром, не ослабляющийся со временем;
• утрата двигательной функции;
• отечность и покраснение кожи;
• появление кровоподтеков.

Важно: эти признаки проявляются не всегда и могут оказаться симптомами другой травмы. Точно диагностировать её может только врач.

Абсолютные признаки перелома

Абсолютными признаками травмы костей являются крепитация – характерный хруст отломков кости при попытке двигать поврежденной конечностью или прощупать её, деформация, а также патологическая подвижность в месте травмы. Эти симптомы не всегда становятся доминирующими, но при их наличии перелом можно определить точно.

Первая помощь при переломах конечностей

Пострадавшему нужно сразу же оказать первую медицинскую помощь. Важно: правильные действия в первые моменты после травмы помогут избежать травматического шока, а также осложнений при дальнейшем лечении.

Что нужно сделать в первую очередь:

• Оценить повреждения, их тяжесть и общее состояние пострадавшего.
• Остановить кровотечение, обеззаразить рану.
• Дать пострадавшему обезболивающее.
• При необходимости переместить пострадавшего в более удобное положение, в котором он сможет дождаться скорой помощи. Перед этим важно оценить, возможна ли транспортировка: нельзя как-либо двигать пациентов при переломе позвоночника.
• Обездвижить поврежденный участок, наложить шину из подручных средств.

Если самостоятельная транспортировка пострадавшего невозможна, после оказания помощи необходимо сразу же вызвать скорую помощь.

Остановка кровотечения

При открытом повреждении костей может открыться сильное венозное или артериальное кровотечение. Его нужно остановить, используя медицинский жгут или использовать для этого подручные средства: ремень, галстук, кусок ткани от одежды.

Перед тем как накладывать жгут, нужно определить тип кровотечения. Сделать это можно по цвету крови и скорости её выделения:

1. Венозное кровотечение — кровь течет медленно, равномерно, имеет темный окрас. Жгут нужно наложить под местом травмы.
2. Артериальное кровотечение — кровь ярко-красная, бьет из раны рывками. Жгут накладывают сверху травмированной зоны.

Важно: скорая помощь может приехать не сразу после вызова. Чтобы не дать конечности отмереть, жгут нужно ослаблять каждые 1,5 часа, а потом снова затягивать. Поэтому время наложения жгута следует записать и не забыть сообщить его врачам скорой помощи.

Обработка ран

Чтобы избежать заражения крови, рану при открытой травме нужно быстро обработать антисептическим средством и наложить стерильную повязку. Для этого подойдет обычная перекись водорода. После этого место травмы нужно обездвижить.

Иммобилизация

Иммобилизация или фиксация поврежденной кости – основной вид медицинской помощи при переломах. На травмированные конечности накладывают шину – твердую накладку, которую можно сделать из подручных средств, например, деревянной доски. При отсутствии подходящих материалов нижние конечности можно связать вместе, при этом здоровая будет служить шиной для поврежденной, а верхнюю подвесить на платке, шарфе или бинте, обвязав его вокруг шеи. Это позволит избежать смещения обломков кости и дальнейших осложнений при транспортировке больного.

Обезболивание

При сильном болевом синдроме необходимо дать пациенту обезболивающие препараты – анальгин, кеторол, ибупрофен. Перед тем как проводить какие-то манипуляции с поврежденной областью: накладывать шину или пытаться её пальпировать, сделать это нужно обязательно иначе пострадавший может потерять сознание от болевого шока.

К какому врачу обратиться

При переломе за помощью нужно обращаться к травматологу или хирургу, также можно обратиться к терапевту. Врач проведет осмотр, определить тип травмы и выберет тактику лечения. На реабилитационный период пациента могут направить к игло- или рефлексотерапевту, врачу-реабилитологу, специалисту по лечебной физкультуре.

Видео по теме

Разные виды переломов костей характеризуются разной симптоматикой и требуют разных тактик лечения. Для облегчения диагностики была создана классификация, учитывающая локализацию, форму и расположение отломков кости, а также причины травмы. Следуя этой классификации, врач может поставить точный диагноз и определить лучшую тактику лечения.

Перелом – це травма, при якій кістки людини деформуються. Їх анатомічна цілісність порушується з-за зовнішнього впливу. Кісткові тканини пошкоджуються, якщо їх фізична міцність нижче сили травмуючого чинника. Найчастіше від цих травм страждають діти та літні люди. Правильно діагностувати тип травми лікарям допомагає класифікація переломів.

Переломи та їх симптоматика

У деяких випадках пошкодження може спричинити тяжкі ускладнення: сепсис, кровотеча, травми внутрішніх органів кістковими осколками, травматичний шок і т. д. Тому дуже важливо надати допомогу потерпілому як можна швидше.

Залежність травми від віку

В дитячому і дитячому віці кісткові тканини ще не дуже міцні і досить еластичні. З-за цього скелет дитини більш вразливий до впливу зовнішніх факторів, ніж у дорослої людини. Крім цього, високий травматизм у дітей пов’язаний з їх рухливим способом життя і тим, що у них ще слабо розвинений інстинкт самозбереження. У дітей найчастіше зустрічаються два види пошкоджень: епіфізеоліз (в паросткової зони роз’єднуються фрагменти кістки) і поднадкостнічний перелом.

В організмі літніх людей починають відбуватися специфічні зміни. З віком солі кальцію поступово вимиваються з кісткових тканин, розвивається остеопороз кістки втрачають свою природну міцність. У похилому віці підвищується ризик падіння, так як мозковий кровообіг порушено, а, отже, можуть виникати запаморочення. Порушується і координація рухів.

Молоді люди найчастіше страждають від таких травм у зимовий сезон і при надмірних фізичних навантаженнях.

Існує міжнародна класифікація хвороб, за якою переломи віднесені до 19-му класу. Це отруєння, травми та інші ушкодження, які є наслідками фізичного впливу ззовні.

Основні симптоми

Визначити пошкодження скелета у постраждалого відразу непросто. Але існує кілька ознак переломів, за якими їх можна розпізнати:

• Неприродна рухливість.
• Збільшення розміру і форми кінцівки.
• Сильні болі при русі.
• Синець і пухлина на місці травми.
• Неможливість здійснювати певні види рухів (при порушеннях функцій кінцівок).

Після травми кісткова тканина, порушується не повністю. Травма може призвести до появи надломів, тріщин, крайових і дірчастих зламів. Крім цього, може утворитися вколочений перелом, який відносять до повним. В основному він спостерігається в місцях розташування кісткових метафизов. При такому пошкодженні одна частина кістки щільно входить в інший.

Класифікація

Поставити правильний діагноз дозволяє поділ видів переломів за класами. Завдяки існуючій класифікації травм кістяка, можна легко підібрати оптимальний метод проведення терапії і зробити подальший прогноз. Пошкодження кісткових тканин поділяють за типом осколків кістки, зміщення її фрагментів, формі дефектів кісткових тканин, причини появи пошкодження і т. д.

Причини травми

В першу чергу лікарі виявляють етіологію перелому, який може бути патологічним або травматичним. Патологічні види:

• Потоншення кістки після хірургічного втручання.
• Наявність у потерпілого остеопорозу кісткової кісти і серйозних хронічних захворювань.
• Недосконалий остеогенез.
• Злоякісні і доброякісні пухлини.

Травматичні ушкодження поділяють на прямі і непрямі. Прямі виникають із-за сильних ударів, падінь, насильницьких дій і т. д. До них також відносять вогнепальні поранення (в цьому випадку перелом класифікується як відкритий). Якщо місце впливу зовнішнього фактора не збігається з місцем утворення перелому, то його називають непрямим.

Повідомлення відламків кістки

В залежності від того, як кісткові відламки сполучаються з навколишнім середовищем, розрізняють 2 типи переломів. Якщо на місці перелому утворюється рана, то він вважається відкритим. При відсутності ушкоджень зовнішніх тканин – закритим.

а — закритий перелом, б — відкритий

При відкритих переломах м’які тканини і шкіра ушкоджуються, у потерпілого утворюється рана, що повідомляється із зовнішнім середовищем. Це призводить до кровотеч, виникає ризик потрапляння на ранову поверхню хвороботворних мікроорганізмів. Відкриті переломи бувають первинні та вторинні.

При первинному дефект кісткової тканини рана утворюється в момент пошкодження. Вторинний може виникнути через деякий час, якщо транспортування потерпілого до медичного закладу була некоректною або, під час некваліфікованого вправлення кісткових фрагментів, їх гострі частини розірвали м’язову тканину, кровоносні судини та епідерміс.

Закритий перелом може бути:

• Комбінованим. Крім дефектів кістки у потерпілого ушкоджені вісцеральні органи.
• Поєднаним. Травма виникла під впливом хімічних, радіаційних та механічних факторів.
• Множинним. Зламані відразу кілька кісток.
• Одиничним. Зламана одна кістка.
• Повним. Кінці травмованої кістки повністю відділяються, відбувається її зміщення.
• Неповним. Відламки кістки залишаються на місці. До таких травм відносять надломи, тріщини, дірчасті і крайові переломи.

Часто зустрічаються види переломів кісток зі зміщенням відламків – найскладніші і небезпечні травми. Процес лікування і відновлення займає дуже багато часу. При зміщенні відламків кістки можуть розвинутися тяжкі ускладнення: знижується чутливість, настає параліч, виникають кровотечі (закриті і відкриті), порушується іннервація кінцівок. Якщо ушкоджені великі кровоносні судини і м’язова тканина, то настає геморагічний або больовий шок, що може призвести навіть до смерті потерпілого.

Місце розташування

Переломи, в залежності від місця їх локалізації, бувають такими:

• Эпифизиолизы – травма кістки у дітей в зонах росту.
• Эпифизарными – розташовані в порожнинах суглобів.
• Метафизарными – в області суглоба.
• Діафізарними – травми між кінцями трубчастих кісток.
• Импрессионными (вколоченными) – переломи губчастих елементів скелета.
• Окремо виділяють пошкодження трубчастих кісток.

Эпифизарная травма, по своїй суті, є не тільки переломом, але і вивихом. З-за цього лікування пацієнта проводити набагато складніше, а період відновлення триває дуже довго. Особливу увагу потрібно звернути на випадки эпифизиолиза, так як при неправильній терапії зони росту скелета передчасно закриваються. Це помітно проявляється в тому, що з часом ушкоджена кінцівка стає значно коротша від здорової.

Форма лінії перелому

Переломи поділяють і по лінії пошкодження кісткових тканин. Травма може бути:

• Оскольчатой.
• Гвинтовий.
• Поздовжній.
• Поперечної.
• Косий.

При поперечних переломах травма вважається стабільною. Зміщення відламків кістки найчастіше не відбувається. В інших випадках кістка після травми зміщується, так як її тягне м’язова тканина.

Осколковий вид перелому характеризується відокремленням від кістки одного або кількох гострих осколків, які потрапляють у м’які тканини. При такому пошкодженні хворому знадобиться хірургічне втручання і тривалий реабілітаційний період. Така травма може бути крупно – і мелкооскольчатой.

Допомога при переломах

Надання першої допомоги при переломах – дуже важливий етап. Надавати її треба швидко і точно. Проте варто пам’ятати, що при різних видах травм необхідно проводити різні маніпуляції. Які бувають переломи і як правильно себе поводити, щоб не нашкодити потерпілому?

Закритий перелом кінцівки

Насамперед необхідно зафіксувати травмовану кінцівку за допомогою шини, яку можна виготовити самостійно. Якщо підходящих матеріалів під рукою немає, то одну нижню кінцівку можна щільно примотати до іншої, а верхню – підвісити, використовуючи хустка, шарф або хустку.

Завдяки цим діям травмована кінцівка буде знерухомлена. Це дозволить уникнути погіршення стану потерпілого під час його транспортування. Крім цього, до місця травми бажано додати кубики льоду або інший холодний предмет, щоб зняти набряклість, і дати хворому знеболюючий препарат.

Відкритий перелом кінцівки

Відкритий вид перелому дуже небезпечний. Кінцівка постраждалого сильно деформується, часто відкриваються сильні кровотечі. Ранову поверхню необхідно як можна швидше обробити антисептиком і накрити стерильною пов’язкою. Звичайно, як і при закритому переломі, кінцівку треба зафіксувати.

Ні в якому разі не можна намагатися самостійно випрямити місце пошкодження. Цю процедуру виконує тільки кваліфікований фахівець, після проведення рентгенографії. При таких пошкодженнях у хворого може наступити травматичний шок. Щоб уникнути цього людині необхідно дати лікарський препарат, який допоможе зняти больовий синдром, і як можна швидше доставити в травмпункт.

Перелом кісток щелепи

Головний ознака перелому щелепи – деформація овалу обличчя. Також людині стає важко ковтати, його мова стає невиразною.

Потерпілий повинен прийняти горизонтальне положення. У такому вигляді його потрібно доставити в лікарню. При транспортуванні можна акуратно притримувати зламану щелепу руками або заздалегідь підв’язати її.

Перелом хребетного стовпа

Самими небезпечними є пошкодження хребта. Після цієї травми у людини може розвинутися частковий або повний параліч. У деяких випадках може бути пошкоджено спинний мозок, що призводить до розвитку важких ускладнень. Перші симптоми перелому хребта – неможливість здійснення певних рухів і сильний біль.

Потерпілого необхідно максимально знерухомити і помістити на тверду поверхню в горизонтальному положенні. При відсутності нош можна використовувати дошки, двері і т. д. Тягнути його за руки або ноги не можна ні в якому разі – це може призвести до сильних пошкоджень спинного мозку. Після цього хворого потрібно максимально швидко і акуратно доставити в медичний заклад.

Переломи ребер

Один з найпоширеніших видів переломів. Якщо у людини зламане ребро, він буде відчувати біль при глибокому вдиху, покашлюванні, чханні і різких рухах. Якщо у потерпілого при диханні виділяється кров і піна, з’являються напади задухи і сильна спрага, то значить у нього травмовані внутрішні органи. Найчастіше зустрічаються ушкодження легень.

Після травми потерпілого необхідно привести в лежаче або напівсидяче положення і дати йому знеболюючий препарат. Потім хворий повинен видихнути, в цьому положенні йому перебинтовывают грудну клітку.