Перелом реабілітація

Перелом – це повне порушення цілісності кістки, викликане впливом зовнішньої сили, яка перевищує межі її міцності. Травми переслідують людину все життя, з моменту народження і до самої старості. Переломи кісток вимагають не тільки кваліфікованої медичної допомоги, діагностики та лікування, а й тривалого періоду реабілітації.

Види неповного порушення цілісності кістки:

злам;
тріщина;
дірчастий перелом;
крайовий перелом.

У травматології одним з видів повного перелому є вбитий перелом, коли один з фрагментів кістки впроваджується в інший. Така ситуація часто спостерігається при переломах в області метафізів трубчастих кісток. У дітей при травмі можуть виникати поднадкостнічні переломи (зі збереженням цілісності окістя), а також епіфізеоліз – роз’єднання невеликих уламків на місці росткової зони кісткової тканини.

Реабілітація після перелому

Зміст:

Класифікація переломів
Механізм переломів
Реабілітація
Профілактика

Класифікація переломів

Патологічні (настали на місці, зміненому болючим процесом кісткової тканини: пухлини, кісти).
Травматичні (викликані зовнішнім впливом сили)

Залежно від наявності зв’язку перелому з зовнішнім середовищем розрізняють:

закриті: поодинокі, множинні, поєднані, комбіновані (переломи, які сполучаються з термічними, хімічними, радіаційними ураженнями)
відкриті;
вогнепальні;
невогнепальні.

Відкриті переломи характеризуються:

Наявність поверхні рани;
Ознаки зовнішньої кровотечі;
Ризик мікробного забруднення.

Закриті переломи – це пошкодження кістки, які не супроводжуються пораненням шкірних покривів.

Закриті переломи у постраждалих, як правило, супроводжуються кровотечею, яка залежить від тяжкості перелому кістки і його локалізації. Так, наприклад, закритий перелом стегнової кістки супроводжується крововтратою в обсязі 1500- 2000 мл.

Види переломів кісток:

поодинокі;
множинні;
поєднані (переломи кісток опорно-рухового апарату поєднуються з пошкодженням внутрішніх органів і черепа);
комбіновані (при впливі на організм людини двох або більше факторів: термічне, хімічне, радіаційне ураження).

Механізм переломів

Прямий (перелом кістки у людини виникає на місці прикладання сили)
Згинання (на опуклій частині кістки відбувається поперечний перелом, а на її увігнутій частини утворюється невеликий трикутний уламок);
Стиснення (таким чином виникають компресійні переломи);
Скручування (утворюються гвинтові переломи);
Зрушення (при впливі на кістку двох паралельних і протилежно спрямованих сил).
Непрямий (кістка ламається трохи віддалік від місця впливу травмуючої сили).

Види зміщення кісток:

По довжині;
По ширині;
Під кутом (по осі);
По периферії.

Симптоми перелому:

біль;
припухлість;
крововилив;
скорочення або деформація кінцівки;
патологічна рухливість;
крепітація;
порушення функції кінцівки.

Діагностика

Анамнез (факт травми);
Скарги потерпілого;
Дані об’єктивного огляду;
Рентгенологічне обстеження (обстежують кістка як мінімум в двох проекціях з захопленням поруч розташованого суглоба).

Невідкладна допомога

Перша медична допомога при переломах кісток включає в себе заходи по виведенню потерпілого зі стану шоку, лікар проводить знеболювання, зупинку кровотечі і заповнює об’єм циркулюючої крові у потерпілого.

Лікування

Після стабілізації загального стану потерпілого лікар повинен провести репозицію уламків , потім хворому накладають гіпсову пов’язку або виконують операцію остеосинтезу.

Реабілітація

Реабілітація – це комплекс заходів, спрямованих на відновлення фізіологічних функцій пошкодженої кінцівки і підтримання загального тонусу організму.

Програма реабілітації пацієнта після перелому включає:

лікувальну фізкультуру;
масаж;
фізіопроцедури;
повноцінне харчування.

Лікувальна фізкультура

Лікувальна гімнастика призначається пацієнту якомога раніше після лікування перелому.

Основні цілі лікувальної гімнастики:

Відновити втрачені фізіологічні функції;
Попередити розвиток контрактур в суглобах;
Профілактика атрофії м’язів і трофічних порушень тканин;
Активні дозовані руху покращують крово- і лімфообіг;
Зменшують застійні явища в організмі, в тому числі і в легеневій тканині, є профілактикою пневмонії;
Створює сприятливі умови для зрощення уламків кісток при переломах;
Попереджає різні ускладнення (тромбофлебіти, пролежні).

У періоді реабілітації після переломів кісток застосовуються активні і пасивні руху. Пасивні руху здійснюють за допомогою спеціальних механічних апаратів і виконувати їх допомагає методист з лікувальної фізкультури або лікар-реабілітолог. З кожним пацієнтом в стаціонарі або в реабілітаційному центрі проводять щоденну гігієнічну ранкову гімнастику, а також спеціальні групові або індивідуальні заняття в залі.

Лікувальна гімнастика в відновлювальному періоді після переломів кісток включає спеціально розроблені комплекси активних, а також пасивних рухів у вільних від іммобілізації великих і дрібних суглобах верхніх і нижніх кінцівок.

Хворий подумки здійснює посилку імпульсів на скорочення певної групи м’язів, які знаходяться під фіксує гіпсовою пов’язкою.

Найголовнішою умовою при проведенні лікувальної гімнастики є те, що вправи не повинні викликати неприємних відчуттів і болю у пацієнта, а також порушувати стан нерухомості кісткових уламків (в зоні фіксації).

При переломі кісток нижніх кінцівок особливе значення надають навчання хворих ходьбі з милицями, з паличкою і без них. Лікар-реабілітолог повинен стежити за тим, щоб навантаження було для пацієнта адекватної і дозованої. Так, наприклад, після операції остеосинтезу гвинтами і штифтами великогомілкової кістки заборонено давати фізичне навантаження на пошкоджену кінцівку до підтвердження факту освіти міцної кісткової мозолі (яку видно на рентгені). Будь-які рухи пацієнта в пошкодженої кінцівки можуть порушити міцність фіксації уламків.

Особлива увага приділяється відновленню складної функції кисті, з цією метою лікар-реабілітог застосовує різні пристосування (гумові м’ячі, гімнастичні палиці, ручні гумові експандери) для розробки суглобів, підвищення еластичності зв’язок і зміцнення дрібних м’язів. Механотерапію в періоді реабілітації проводять на спеціальних апаратах, які сприяють повному відновленню обсягу фізіологічних рухів в суглобах нижніх і верхніх кінцівок.

Дихальну гімнастику в стаціонарі починають з перших годин після травми або операції. У постраждалих у важкому стані першу добу можливе виконання переважно статичних дренуючих положень (щогодини хворому змінюють положення тулуба і кінцівок на 5-6 хвилин). Одночасно в стаціонарі у хворого застосовують вібраційний масаж грудної клітки, який дозволяє уникнути застійних явищ в легеневої тканини і є профілактикою пневмоній.

При ортостатичній іммобілізації потерпілих з множинними переломами кісток кінцівок необхідно при проведенні лікувальної фізкультури враховувати ряд особливостей. Наприклад, вони можуть бути пов’язані з фіксацією декількох великих суглобів верхніх і нижніх кінцівок, з застосуванням великих і об’ємних гіпсових пов’язок, а також з використанням комбінованих засобів фіксації (у пацієнта є різні поєднання пов’язок з гіпсу, металевих конструкцій та апаратів зовнішньої фіксації).

Ідеомоторні і аутогенні вправи широко застосовуються в періоді реабілітації пацієнтів після переломів. Ідеомоторні вправи є своєрідною рефлекторної «грою» м’язових волокон в результаті уявного уявлення про будь-якому активному русі. Аутогенні вправи в періоді реабілітації побудовані на принципах фізіологічного рефлекторного відповіді м’язів (по черзі проводяться розслаблення і тонізації) під впливом самонавіювання.

Види активних вправ в періоді реабілітації

Полегшені (вони виконуються за допомогою лікаря-реабілітолога, використовуються різні амортизатори, блоки і противаги);
Вільні;
Вправи з подоланням дозованого опору;
Ізометричні (вправи, які необхідні для збереження м’язового тонусу при тривалій іммобілізації кінцівок).

Велике значення в періоді реабілітації надається ходьбі. Вона стимулює всі життєві функції організму, значно прискорює процеси відновлення після травми, підвищує психологічний і емоційний тонус у хворого.

Пацієнтам, яким була проведена операція остеосинтезу і штифт проходить всередині кістки, можна застосовувати в період реабілітації гімнастику у воді. При цих заняттях температура води повинна бути комфортною для хворого, потрібно уникати надмірного фізичного навантаження.

Масаж

Роль масажу в періоді реабілітації

Роль масажу в періоді реабілітації у пацієнтів з переломами кісток:

Покращує місцевий лімфо- і кровообіг;
Зміцнює зв’язковий апарат кінцівки;
Зменшує застійні явища в тканинах;
Підсилює метаболітного процеси в м’язовій тканині;
Підвищує тонус і скоротливу здатність м’язів;
Покращує венозний відтік (за рахунок роботи клапанного апарату вен нижніх кінцівок);
Зменшує набряки м’яких тканин;
Підвищує працездатність гіпотрофірованних м’язів.

Основні прийоми масажу, що застосовуються в періоді реабілітації:

погладжування;
розтирання;
розминка;
биття;
вібрація.

Різновиди ручного масажу:

сегментарний;
точковий;
масаж фасцій.

Види апаратного масажу:

вібраційний масаж;
гідромасаж;
пневмомассаж.

Протипоказання для застосування масажу в періоді реабілітації

Гарячковий стан;
Інфекційні захворювання;
Запальні процеси;
Гнійничкові захворювання шкіри і підшкірної клітковини;
Шкірні висипання;
Алергічні захворювання;
Загострення хронічних захворювань;
Тромбофлебіт;
Варикозне розширення вен нижніх кінцівок і трофічні виразки;
Збільшення і болючість регіонарних лімфатичних вузлів;
Злоякісні новоутворення;
Захворювання крові;
Порушення згортання крові і підвищена кровоточивість;
Порушення цілісності шкірних покривів.

Масаж необхідно починати найближчим часом після травми або зняття гіпсової пов’язки. Він призначається курсами в середньому по 10 процедур.

Фізіотерапія

Роль фізіотерапії в періоді реабілітації:

Зменшує больовий синдром;
Сприяє прискоренню загоєння ран;
Сприяє швидкому зрощенню перелому і розсмоктуванню ран;
Зменшує набряклість тканин;
Попереджає м’язову атрофію і контрактуру суглобів;
Прискорює період відновлення фізіологічної функції верхньої або нижньої кінцівки.

При переломі кісток в періоді реабілітації застосовуються

Електропроцедури (діатермія, УВЧ терапія);
Парафінові аплікації;
Грязелікування;
Електрофорез кальцію і фосфору;
Озокеритотерапія;
Водолікування;
Ультразвук.

З метою профілактики спаєчних процесів і зменшення рубця призначається електрофорез з гіалуроновою кислотою. Якщо у хворого виражена гіпотрофія м’язів, то показано проведення місцевої електростимуляції, а також проведення теплових процедур.

Якщо пацієнт переніс операцію остеосинтезу і у нього є металевий штифт у верхній або нижньої кінцівки, це не є протипоказанням для призначення физиолечения.

У пацієнтів похилого віку з хронічними серцево-легеневі захворювання фізіопроцедури проводять по щадить методикою. Їм призначають менші дози препарату або зменшують тривалість проведеної процедури.

Протипоказання для призначення фізіолікування:

Злоякісні новоутворення;
Доброякісні пухлини;
Збільшення щитовидної залози або порушення її функцій;
Гострі інфекційні захворювання;
Генералізований дерматит;
Психічні захворювання і судомний синдром в анамнезі;
Порушення функції серцево-судинної системи.

Профілактика

Багатьох пацієнтів в періоді реабілітації цікавить питання: «Як зміцнити кістки після переломів?»

Для того щоб кістки були міцними, людина повинна повноцінно харчуватися і включати в свій щоденний раціон продукти, збагачені кальцієм і вітамінами, більше перебувати на свіжому повітрі і дозовано на сонці. В організм людини має надходити достатня кількість білкової їжі і хондоетілсульфатов (холодець). Жінки в періоді менопаузи і люди похилого віку повинні вживати молочні і кисломолочні продукти, морську рибу.

Доброю профілактикою переломів кісток є активний спосіб життя, відмова від шкідливих звичок, дотримання техніки безпеки в побуті та на виробництві.

Людина, яка працює на виробництві і має високий ризик отримання різних травм, повинен дотримуватися інструкції по експлуатації та обслуговуванню техніки, а також при виконанні ремонтних, будівельних та господарських робіт. На заводі і на будівництві кожен робітник повинен бути забезпечений спеціальними засобами захисту.

При наявності у людини ознак остеопорозу йому призначаються таблетовані форми кальцію і вітаміну Д і полівітамінні комплекси.

Ефективність періоду реабілітації дуже часто залежить від бажання і зусиль пацієнта. Для того щоб відновити обсяг активних рухів в ушкодженій кінцівці, потрібен правильний медичний підхід – призначення цілого комплексу реабілітаційних заходів, а також регулярність проведення занять і процедур.

Багатьох пацієнтів після перелому направляють в спеціалізовані реабілітаційні центри або санаторії, які мають програму відновлювальних заходів і професійно підготовлений медичний персонал.

Источник

Ĳ 1. Ͳ Բί ˲ֲ

1.1

1.2

Ĳ 2. Ͳֲ ˲

2.1

2.2

2.3

2.4

Ĳ 3. ˲ Ҳ ˲ί Բί ˲ в

3.1

3.2

3.3

Ĳ 4. Ҳ ˲

ί ˲

. . 0,4 – 0,5% . – . 20-40% . . 95%. – 30% (.. , .. 뺺, .. ).

, , i i i . P , [52].

– , , . , , , . , , , , .

x i . , ‘ . , . – , , , . . (.. ).

, (, 20 95%) (.. ). ‘ , , , , .. .

: , . . , , , (.. , .. ) [9].

ճ, , , i , i . , , , (.. ).

a ‘, ‘ . , , ‘ ‘ . ‘ ‘ , , . ‘, – , (, , .), ( . , .. ) [14]. , – – , , , ‘ (.. , 2001). () . (.. ) [36].

, , . , , – . , , .

i i .

Oᒺ .

– .

– ;

– io ii i ;

– i i i i ;

– .

i i i i i:

: ai, i – i i ;

: c i i ;

: ii i .

i. () . .

e . – 㳺.

Ĳ 1. Ͳ Բί ˲ֲ

1.1

䳿. McAfee , x – , . i 6 [McAfee, [48]: ; ; ; , ; -i ie ‘, ; .

: , ;

, a;

;

, , .

: i; i; i; ; (o) i; ; .

Harris [45] , :

I. i : ) i; ) i ( o );

) ; ) “” – ; ) i ( ).

II. o- : ) ioa ( ). III. ó- : ) . IV. : ) aa; ) . V. ó : ) ; ) aa; ) y; ) y; ) ;

) – ( );

) i o-.

VI. : ) i . VII. ( ): ) o-i ; ) i (Harris, 1999).

o . . i , . , ; , , . -Ѳ 50% -糿 , Ѳ-Ѳ 50% (.. ) [21].

, x . , . , – , i . – , i o , , (.. ..).

, , . . (.. , .. , .. Գ):

1 – . . 䳿 , .

2 – i .

3 – i . – , x, .

4 – i . ‘ x i. i. i .

5 – . , ‘. , .

6 – . y. , . – [32].

White Panjabi [48] , (.1.1).

1.1

ii (White Panjabi)

e – x 2,5 ʳ , e e

2 2 1 4

2 1 1

5 , .

F. Denis [49]:

– ;

– ; – ; – o-.

, El-Khoury, Daffner [46], , : ) i i ; ) 3 ; ) a o 3 ; ) a i i .

– , ‘ , ‘ . . , , , .

. y -y i, – – (.. ). – , 䳿 . e , ‘ . . Holdswort [46] a Denis [49](.1.1), o .

‘, . ‘, . ( , ii , i ) ‘ (a, i- a, a ).

, ‘ a. , y . o [46], a. . C1 C11 i 4 , – 2 . ϳ 11 111 – 8 . , , : -, , , – -.

P- : 䳺 , , y iii ii i . , , , . – i .

P . . Pi . P . ‘, i , o. y (McAfee, Oertel. J) [48]. , . . ( ). (.. , 2005).

– , -y y i. -oy , i, i . i i . e – . , .

, i , ii . e o . , [47].

– : . . . (. , 2002). y a. . , i . i a i, – . i i (burst fractures) [50].

. a , , a a y . o-, i .

䳿, . , , . , , y. , .

: i . x . , i i , , i i . (.. ).

. i i , . , , – i [19].

, ‘ , , (), [8].

, , . , – , , , . e (.. ). , .

, .

, . , . i . . , . ϳ , – , . , (.. ).

cy. , . 85% iii -iv , iv -v v -vi . , , e e. 20-40% (A.H. , 2000). , . y o . , , ‘, , .

– ;

– ( ‘, , , );

– e ( ‘, , ).

. : (, ); : 1 – ; 2 – ; 3 – ; 4 – ( ); 5 – i; 6 – -i; 7 – .

1 – ;

2 – ( 1/3, 1/2, 2/3);

3 – i ( 1/3, 1/2, 2/3).

– i y, y , i. : 1 – ; 2 – ; 3 – ; 4 – . : , . i : 1 – a i; 2 – ; 3 – . , , .

Գ o e . 䳿 . : , , o; , (.. ).

1.2

‘ . . : i 2-6 , – 8-9, — 11-12 1-2 .

, , . , , ‘ . ‘ .

: , . , .. 1940 [5]. ‘ . ϳ – . . , , – ‘ , , 15-35 . ‘ , . . i o ‘ i . 2-2,5 . 6-8 (.. , 2003).

i , . . , ( 3-4 ), 1,5- 2 . 1,5-2 ( .., 2000).

, – . ﳿ, , . . . ﳿ, ﳺ . ˳ -o- . 䳿 (.. , 2005).

, – . , , – . . ³ , , . , . – . , , [2].

i , ao .

, , . , , . . Գ , – ‘, ‘ (.. , 2005).

y i y i y . , . Գ , (.. , 2004).

: , , , . ﳺ, , , ﳺ, . .

: – , ‘ ;

– ‘ ‘ ;

– , .

˳ , , , – . [6], y .

– ;

– , .

– , .. ֳ [7]. – .

x :

( i ‘o, , , o );

, , 1/3;

, .

x :

;

o- ;

( y);

. o i i , . ii, , , . [3].

. , i . i i, i (i). o. ‘ , oi . [7].

‘ i . , ‘ ‘. , , i.

i – , , (.. ).

i 49,8% [50]. . г, 4,7% o o o ox – i [21]. , . , o .

– ii y. . – , ‘ (.. ֳ ).

– i-, , , .

i – , 12,3% (.. , .. , .. Գ) [32]. . , , , , i .

ҳ , , , , [4].

, , , , – (.. ). . , , , i . O, [3].

. – , , 㳿 [20].

i .. [31]:

1 – ; 2 – ; 3 – ; 4 – ; 5 – i .

(), ‘ ( , ‘, ‘, , ) .

i – , ‘ [3].

, i . . , . . , . y (.. ).

‘ : 1) ; 2) , V ; 3) a; 4) i ; 5) .

, , , . , i , , i i . i , i. , , , .

y i , . – . , . [4].

, , o. – .

i o a ( ) ( ). , . . .

i . , . , . I .

i ‘ – ‘ . Th LV . . (.. ).

. – . , ; . , , , ; i, .

, , .

: . , . ‘ , . ̳i , , , ; ii , .

P : 1) ; 2) ; 3) (.. ֳ).

i a , ea. a, ea . ya o y, i , i . x o y .

p y . o y. o i . y, . o y, [8].

, , ‘ i . ‘ XII . ‘ . XII . . ‘ ; ‘, , , , . ; . [9]. : , , , , , , , , .

(, , , ..), x [30].

1. : i. , i , i i .

2. , – .

3. ˳ -o- . 䳿 : , , , .˳ , , , – . , y . , o .

Ĳ 2 Ͳֲ ˲

2.1

ۥ , , .

, . : .. , .. , ..ֳ, .. , .. , .. , .. Գ, .. , . , .. , .. , .. , .. , .. , .. , .. , .

a , ‘ , , .³ ii , ‘ic; oi i ii . a o eo . (, , . .) , , i. i .

2.2

, ‘ () . , , . , . , 㳿 , . , .

, , .

– ‘ . – ‘. – ‘ – . – , .

, , – , ‘ :

1. – , , ;

2. – , , ;

3. – – , ,

‘ . 2 : -, ‘ , -, . , , , . , .

, , ‘ . .

ii :

– ii

–

– ( )

–

– Eii ( ISCSCI)

. ‘ . , . 2 : -, ‘ , -, . , , , . , . .

‘ , , . , , . ‘ . ‘ , . , , , . , , , ‘ . , , , (, , . .), . , ( , . .), . . , ‘ ( , , , . .), . , ‘ (‘, , . .), , , , . . , ‘ , , .

. , . . (, ) , , , . , , , . .

, , . , , – . . , , . , , , – , .

, . – , , , , . . , , , , . , , . , , , , . .

. . , .

‘ , . ‘ , – , , , , . ‘ : , , , .

‘ , , , , , – , , , , . , , , , , .

‘ . ‘ ‘ . ‘ , – .

3.2

‘

( )	‘a (%)
	³ ‘a ( – – ).
1	³ ( ‘a, )	10
2	( – , )	25
3	i (‘ )	50
4	䳿 i i 䳿 (‘ , e )	75
5	䳿 i i 䳿	100

– , , .

– , ‘ .

– , , , .

– .

– ‘ () 1 – 2 .

– , ( ).

– ‘ 1-2 . , ‘ , “”.

5- :

5 – ‘ , ‘ ;

4 – , ‘ ;

– ‘ , ‘ , ;

2 ‘ ‘ ;

1 ‘ , , ‘;

0 ‘ , , ‘.

( ISCSCI) 10 ‘, ; ‘ :

5 – 6 – ‘ 7 – 8 – 1 – 5- L2 – L3 – L4 – L5 – S1 –

: , , ‘ . . , , . 180 ( ). , , . : ) ( ); ) ( ); ) ( ). 3 : 1. ; 2. – 0 .

, ‘ 㳿, , . ‘ , ‘, ???? .

. . . . : . .

, . . , – .

2.3

t . :

(2.1)

: – ;

;

(2.2)

: – ;

– ;

– .

(2.3)

: – ;

– ;

–

2.4

. , : , , , , , , , , ., , , , , .

, , , , , .

, . .

, (t- ).

78 , 47 31 . i ii i – (43,7%). ʳ 37,5%, 18,8%. 21 (26,8%) , 38 (48,7%) i 19 (24,5%). – 41 : 29 12 . 8 ( 14 42 ) 2 (33 37 ). 14 (23-46 ) 6 (35-53 ). 7 (30-58 ) 4 (39-75 ). . 2.1 . 2.1.

2.1.

i i i

B	C
B	i	i
Ta	8	2
Ta	14	6
Ta	7	4

ϳ , , , .

Ĳ 3 ˲ Ҳ ˲ί Բί ˲ в ˲ֲ

3.1

: , , ‘ , .

– ‘ , , ‘;

– i ( , , .);

– ;

– x ; : 㳺 , , , , , .

: 10-15 , 2 ; 10-15 ; 45 , ; , , , ᒺ , , 1 , .

, , 10-15 , 45-60 .

: i , i , i .

i i , ix 4 i. i i i i, iii i i .

i i i . x i ii i – ‘ , . ϳ – .

35- 1014 . ‘ (, ), ‘ , .

10 14 ( ) 2- , 45, . 2- ( 1- ) ‘ .

2,5 . . o , ( 20 ). , ‘ . o, . i 45, , 3- .

3- ‘ , , , . 2- ( ). o , ix – , , . i , i ‘, , , . i o, . ‘ ( ), ‘ 45 . , 23 .

4- ‘ , , . . 4560 . ϳ i i, , , , , , , .

, . ϳ , ix : , , , , . , , , .

, , , , , (, – , , , ). , , .

– ( , B- ), , , , o , () , (-, -, – .) .

, , , . , ‘ x.

, . (, , ).

– x :

1. . , , , , i i .

2. . ҳ a a , . 3. : , , , , , , .

4. – – , a . ҳ , , , .

5. . ( , ).

6. ( ), ‘ .

7. , 10-15% , 85-90% .

8. , , , , .

, . , PWC150 (Phisikal Working Capacity) . . : . , , . , – 3 . 5 . . 30 . . 150 . , . – ‘ .

, (3.1)

W1 W2 – ,

F1 F2 – . 850-1100 / 750 – 850 / – . . . (1985) 3 : (PWC150 = 150-250 /), (PWC150 = 25-400 /), (PWC150 i 400 /.). . p i 䳺.

, ; 30-40% . , . , 15-20% . , , . ‘ (y) , .

3.1

, ‘ i

г	–
ii, -,
ii, -, , a
,
,

: – ii, -, ; – ii, -, , a ; – , ; – , (. 3.1). . , iy i – , ( ‘, ..).

, . , ‘ ‘, . , ‘. y , (, o ), , , i . . , . . , a [6]. . – , – , , , ‘.

, – . ( ), o 1:2, 3:1, 4:1, – , , , . . , ii .

3.2

N	i	i	i i
i . i .
1	i	30 c.	i
,	4 5	i	i
2	o	4 5	i	i
3	i	30 c.	i

5	o	4 5	i	i
6	e a	4 5	i	i
7	e i-i i	4 5	i	i

9	ĳ	30 c	i

ϳ i i: 4-5 ; , ‘ , ( o ) ; 5-7 ; – 3-5 .

3.3

i i

N	i	i	i i
i . i .
1	i	30 c.	i
2	e i	4 5	i	i
3	o	4 5	i	i

4	i	4 5	i	i
5	4 5	i
6	e , a	4 5	i	e
7	ĳ	30 c	i
8	4 5	i	i

9	e	4 5	i	i
10	4 5	i	i
11	ĳ	30 c	i

ii i , (3.2). 3.2, . 3.3 . 3.4.

3.4

i i

N	i	i		i i
i . i .
1	i		30 c.	i
2	, e i-i. i ,		5 6 i	i	i
3	, p	ǳ , io ,		6-7	i	i

4	, p	ϳ – ,		4-6	i	i
5	³ , , -; i-i		4-6	i
6			, , – ,	5 6 i	i
7			, , ( , ).	5-6
8	i		i	i i
9			i	30 c.	i	i
10			i	4 5	i	i
11			i	30 c.	i

. , , ‘, , .

iii . 8-10 o . .3.5.

3.5

i i

N	i	i	i i
i . i .
1	i	30 c.	i
2	, p	ǳ i. i,	6-8	i	i
3	i ,	4 5	i	i

4	, p	8-10	i	i
5	i	i	i i
6	. , , ,	6-8	i
7	, p	. i	6 8	i	e
8	ϳ – , ‘ –
9	i	i	i i
10	i	30 c.	i	i

11	, , ‘ , – , –	6 8 i	i	i
12	, p , ,	i i , , , , ,	6 8 i	i	i
13	i	30 c.	i

˳ () . . .

i i i , , , – , , . , .

i , . , , , , – , – (. , 2002).

– , . Գ , ( ) . , (, ) , , ‘, , x (.. , 2005).

, , . , .

, , :

1. ‘.

2. i ‘ 䳿.

3. .

‘ , , , . (.. , .. , .. , 1999).

, . , . . , -‘i . i , .

i :

‘ , ‘ ;

‘ax.

‘ , , , ‘ ‘. , . x x . , – (.. , .. , 2005). i ‘- [50].

‘, i , . , , , i ‘.

i i :

– ‘ ;

– , ‘ , , , , , ;

– e ‘ ;

– , ;

– .

, ‘ , . . ‘ ‘ , , , ‘, ‘ [25].

. – ( ).

30 60 e e , , (.. , .. , 2001). , , e . i , , [11].

³, . , , , , . , -‘ ; . ֳ (, ), ( ), ( , , ). , – [23].

˳ , , y , , . ; – ‘o , , , . [26].

˳ ; – ; – i; ; , ; (.. , 2002).

– , , ‘ () ;

– () ,

, (, , , i . .);

– , ‘, , , , o ;

– e , ‘ [2].

䳿 , ; 1-2 . i i , (.. , .. , 2005) [20].

– ( );

– ‘ ‘ , ;

– ‘ , .

i .

o ( 15-20 ) , . , o , ‘ , i’ . i . ia o . , , 3-5- [19].

3 a.

– . . . , . ‘ , . 6-12 . . , , 2 ; 10-15 (.. , 1999) [39].

() ; ‘ .

, x . ‘ ‘ – i .

. , 8-10- , . eei : , , ; , , i’, o, , eei . . ϳ ( ) i . . . e [28].

2- . , – i . 45 ( ). 2 . , 2 . 60 , . (c ) ( ) , . : , , , , ᒺ , .

, , , (.. , . , 1988) [16].

, : coy , y , y o , ( ).

3-4 , (20-30 ). 3- 1/2-2 . ҳ ( 3 ), . (.. , 2003). . ϳ .

i i , :

) ;

) – .

, y , i . , – i i. i . , , , , , . , .

3.2

, . ‘ , . ‘ ‘ : , , ‘, .

, . , .

, . . 㳿㳿 . .

. , i i , ‘ .

: ???? . ϳ o i, o . – . ‘ . .

. i , ‘ . , o , ‘ y .

, ; . o , , i yy . .

, , . a, y, 2-3 , 2- ( .. ., 2002).

, , i i , .

ISCSCI (International Standards for Neurological and al Classification of Spinal Cord Injury). ISCSCI, a (. 3.2) (28 , C SV-V ). ISCSCI: 0 – ; 1 – ; 2 – . – 56 , 112 o , , o (.. , 2003).

3.3

o 78 , 47 31 . ֳ i: , , . i ii 2 : o . i , (37 ). 37 -19 18 . 9 (27 %) , 18 (47,2%) 10 (25,8%).

O () (41 oa, 29 i, 12 i). 10 (24,4%) , 20 (48,8%) i 11 (26,8%), .i ii i i – (43,7%). ʳ 37,5%, 18,8%. . , : – 2 3 4 , 5 3 , 4 9 3 , 2 5 2 ; 4 7 4 .

0 ( ‘, ); 1 ( , ‘ ); 2 ( – , ); 3 ( ); 4 ( 䳿䳿, , ); 5 ( 䳿䳿).

‘ . , (. 3.1).

‘ , i i i: 65, 70, 69 i, i 67, 69, 68, 84, 92, 91

77, 75, 76. ‘ i i i ii o ,a a

3.6

pi ‘

B	i	i		(r)		– –

652,1	841,7	+19		0,67		p≤0,01
701,6	921,5	+22		0,69		p≤0,01
691,8	911,7	+22		0,69		p≤0,01
B	i		(r)		– –

671,9	771,8		+10		0, 21	p≤0,001
692,2	751,6		+6		0,18	p≤0,001
681,7	762,0		+8		0,19	p≤0,001

i – i i i i, i i i ii (P≤0,01) i i i ii i ( 3.3).

, , .

ISCSCI, 0 , 1 , 2 . 56 , 112 , .

³ i oi ISCSCI ii 69 , , 71 (. 3.2).

i oi i ISCSCI , : 89 , 93 , (. 3.3). i i oi i i ISCSCI i , i i i i i ii i , i 0,54; 0,59; 0,62 (r), ii a i, , i .

. , . i i , ‘ , , . i i ‘ , ‘ , i .

i i i , i a i. i i i x i . i ii, i , – ; .

i i: x, x, ix, x, x. , i i .

. 3.5.

, , . . . 3.5 . , i i iii : i i; ii i ; i i i i i i- ; i i i; i i – ; i i i ‘i; i i ; i , – . , ‘ . 쳿, , .

, . , , . 50 % , 70%. , . 30 , 22. . 80 . 40-45 , 50-55 . , , , . ( ) 50 . ( ) 25 , 30-35 . , , . 3.7.

3.7

,˚

, -70,

35,

– 80

43-48

17-21

31-33

41-46

16-20

28-31

25,

– 70

14-18

26-28

12-17

24-27

, -80,

70,

65-70

32-35

21-23

17-19

31-36

24-25

18-19

, -70,

35,

– 80

61-65

29-30

48-52

52-55

24-27

34-37

25,

– 70

21-22

43-45

17-19

29-35

, -80,

70,

65-70

50-55

36-39

40-45

29-33

26-28

– : – , . Գ , , .

i i , , .

, , , . i , i i i . ‘ – ‘. ‘ : ‘ , ‘ , , , , (. 3.8). , . i , i i ii , i i i i i, 96,4% i i, ‘ ( 79,8%), i ( 92,2%), (67,4%) (26,7%), ‘ (84,6%).

3.8

i (%)

K
96,4	38,2
ϳ ‘	79,8	7,4
ϳ	92,2	34,5
³	67,4	12,3
26,7	2,2
‘	84,6	28,2

‘, ax.

a i ‘ , , . , , , ‘- (. 4.2).

3.9

‘i

–	i i i		i ‘		i ‘
–	ϳ –	–	ϳ –	–	ϳ –	–
,	1-8	1-6	10-15	4-12	5-20	1-15
, /	6-30	5-20	30-50	15-30	12-40	10-30
,	50-300	45-200	1000-3000	275-1500	320-500	100-350
( )	II-III	IIa	I-III	II-III	II-I	IIa-II
ʳ	14	10	12	15	15	12

. i i , i i i i iii ii i i ii i i ii ii .

, i i i i ii i i ii ii .

1. ii i i i i .

1. i i . i ; ISCSC; a i ‘.

2. i ‘ i , i , i i ‘. 䳺 i , , , , , .

Ĳ 4 Ҳ ˲

– . ; io ii i ; i i i i ; . , , .

, i, y . , , . 78 , .

, . ‘ i i i i i, i (≤0,01). i i oi ISCSCI i , i i i i i i . , ii, , .

, , , ‘ , , , , ‘ , ‘ , .

1. , .

2. , , , , .

3. (78 ) () . .

Ͳ ֲ

1. i a , , , , ‘e .2. , , : , .

3. i, ( ), i (o: ; : , , ). i (, ).

4. , , – , , . , . 5. . . , .6.Գ o e . 7. : , , o; , .8.˳ -o- .9. , , – . .10. i i , ao .

11. , , . . . Գ , – ‘, ‘ .

12. y i y i y . , .13.i i i i ii i i .

ί ˲

1. .. / ..// – : . . .. . : , 1998. . 232-248.

3. : . .. / [.. , .. , .. .]. –: , 2005. . 399-416.

4. .. – / .. // : .., .. , .. .: -, 1994. . 252-253.

5. .. / .. // : .. , .. , .. .: -, 1994. . 292-294.

6. : . ./ [.. , .., .. .].- : Ӕ, 2005. 141-159.

7. .. / .. : , 1982. . 90-95.

8. .. . .: , 1991.

9. – / [.. , .. , .. .]. : , 1997. .496-506.

10. .. : . / .. , .. . , 2002. . 194.

11. .. : ./ .. // – . : , 1987. . 284.

12. .. . . : , 1988, – .72-74.

13. ..69 , / .. – , 2007. – 127 c.

14. : . / .. , .. . – , 2002. 194 c.

15. .. : / .. .: , 2002. 224 .

16. .. / .. – .: . , 1999. – 607 .

17. .. / .. // .: , 2004. 560 .

18. .., .. / .., .. // . 2003. 3. – . 46-48.

19. .. . [ ] / .. – 1. .: 2002. https://www.paralife.narod.ru.

20. .. – / .. – : – : , 2002. 240 .

21. . . / . . , 1999.153 .

22. .. : – / .. : . .., 2001. 112 .

23. .. / . .. , .. , .. . , 2003. . 299335.

24. .. , 1. / . //- , 2005. – . 131-136.

25. : / . . .. //. .: , 2001. 528 .

26. .. / .. //. – : -є, 2002. 800 .

27. .. Գ : . / ..// .: , 2004. 599 .

28. .. Գ : ϳ / ..//. .: , 2005. 473 .

29. .. Գ / ..//. – .: , 2000. 424 .

30. .. / .., .., .. – , 1999. 120 .

31. .. / .. – .: . , 2003. 259 .

32. . : . / .; . . ., … , 2002. 232 .

33. / [.. , .. , .. , .. ]. : , 1998. 100 .

34. .. / .. – ., 2000. 164 c.

35. .. (, , , ) / .., .., .. : , 2001. 388 .

36. . . . – , , – / . . – www.mtj.ru

37. .. / .., .. // .: , 2005. 152 .

38. .. / .. – .: , 2001. – 172.

39. .. : .-. / .., .. , 2001. 124 .

40. .. . . . / .. – . : -, , 2001. – 520 .

41. .. / .., .. – , 2000. – 190 .

42. .. : . / .. , .. : .. .1. – 2003. 95.

43. : / . . … – –: – , 1999. – 405 .

44.. . : / .. , .. ] – . 2- . , . ., 1999. 336 .

45. .. / .. – , 1993. 182 c.

46. .., .., .. : . / .., .., .. ]. – ʳ: , 2004. 238.

47.Denis Briem D. Factors influencing the quality of life after burst fractures of the thoracolumbar transition / [Denis Briem D, Lehmann W, Ruecker AH, Windolf J, Rueger JM, Linhart W.]. // Arch Orthop Trauma Surg. Jul 9, 2004. P. 234-6.

48.Harris, Ditunno J. Predicting recovery after spinal cord injury: a rehabilitation imperative / Harris, Ditunno J. // Arch.Phys.Med.Rehab, 1999 – Vol.80 – 4 – P. 361-364.

49.McAfee Limitations of dorsal transpedicular stabilization in unstable fractures of the lower thoracic and lumbar spine: an analysis of 133 patients /[ McAfee, Oertel. J, Niendorf. W.R, Darwish N, Schroeder H.W, Gaab M.R.] // Acta Neurochir (Wien) 2004 Jul; 146 (8), 2004. – P. 771-7.

50.White Panjabi, Carlson S., Parrish M.. Springer J., Doty K., Dosset L. Acute inflammatory response in spinal cord following impact injury / [White Panjabi, Carlson S., Parrish M.. Springer J., Doty K., Dosset L.] // Exp.Neurol.-1998.- nq151 – P. 77 – 88.

Источник