Перелом плечової кістки перша допомога

Переломи плечової кістки становлять 7-12% від усіх переломів кісток і поділяються на переломи проксимального епіметафіза – 65 %, діафіза – 20 %, дистального епіметафіза –15%.

Переломи проксимального відділу плечової кістки

Механізм травми. Частіше виникають внаслідок непрямого механогенезу травми.

Класифікація переломів за сегментами:

• анатомічної шийки;
• великого горбика;
• малого горбика;
• хірургічної шийки.

До великого горбика кріпляться м’язи – зовнішні ротатори та елеватори плеча: надостьовий, підостьовий, малий круглий. До малого горбика: підлопатковий м’яз – внутрішній ротатор плеча. Між горбиками лежить борозна, в якій рухається сухожилок довгої головки двоголового м’яза плеча. Нижче хірургічної шийки до плечової кістки кріпиться великий грудний м’яз.

Різнонаправлена дія цих м’язів створює широкий спектр зміщень вищеперахованих сегментів проксимального відділу плеча.

Кількість зміщених сегментів складає класифікацію переломів проксимального відділу плечової кістки за Neer:

• однофрагментний;
• двофрагментний;
• трифрагментний;
• чотирифрагментний.

Ізольований перелом великого чи малого горбика виникає внаслідок відривного механогенезу (авульсивний перелом).

Переломи хірургічної шийки виникають найчастіше, особливо в старшому віці, і поділяються на три типи (рис. 4.13).

Абдукційний перелом хірургічної шийки утворюється при падінні на відведену руку, кут деформації між головкою та плечем відкритий назовні. При падінні на приведену руку утворюється привідний перелом з кутом деформації, відкритим внутрішньо.

Клініка. Залежно від виду перелому та характеру зміщення наявні наступні ймовірні симптоми: вимушене положення кінцівки, активні рухи неможливі, пасивні – різко загострюють біль, значно обмежені, ділянка плечового суглоба овальна, рівномірно дефігурована, контури згладжені, локальний біль. Достовірні симптоми: патологічна рухомість, крепітація кісткових фрагментів, осьове натискування на плече загострює біль, можливе підшкірне випинання кісткового фрагмента. Специфічним симптомом є пальпація краю розвернутої головки. Рентгенограми у двох проекціях (друга проекція – трансторакальна або аксіальна) уточнюють вид перелому та ступінь зміщення уламків.

Лікування. Комплекс заходів першої медичної допомоги передбачає знеболення, транспортну іммобілізацію однією з можливих методик: відмодельованою задньою драбинчастою шиною Крамера або косинковою пов’язкою.

Фіксація кінцівки пов’язкою-бандажем або косинковою пов’язкою можуть бути і лікувальними заходами у хворих, особливо у старшому віці, з переломами проксимального відділу плечової кістки з допустимим зміщенням (рис. 4.14, 4.15). При переломах без зміщення у активних пацієнтів кінцівку фіксують задньою гіпсовою лонгетою від здорового надпліччя до головок п’ясткових кісток. При привідному типі перелому хірургічної шийки, відривному переломі великого горбика кінцівку фіксують на клиноподібній подушці або в торакобрахіальній гіпсовій пов’язці в положенні відведення руки (рис. 4.16).

Рис. 4.13. Типові переломи хірургічної шийки плеча: А – вклинений, Б – аддукційний, В – абдукційний

Рис. 4.14. Рентгенограма 3-фрагментного перелому проксимального відділу плечової кістки зі зміщенням: 1 – головка плечової кістки; 2 – діафіз плечової кістки; 3 – великий вертлюг

Рис. 4.15. Пов’язка-бандаж для верхньої кінцівки

Рис. 4.16. Методи консервативного лікування переломів плеча: а, б – відвідні шини для верхньої кінцівки; в, г – задня гіпсова лонгета, торакобрахіальна гіпсова пов’язка

Іммобілізація триває до ознак зрощення перелому протягом 4-7 тижнів.

Переломи зі зміщенням, особливо у дітей, вправляють одномоментно або лікують методом скелетного витягнення з наступною остаточною фіксацією в гіпсовій пов’язці. Якщо репозиція не вдається або тривала іммобілізація є небажаною, здійснюють відкриту репозицію та металоостеосинтез пластинками на гвинтах у дорослих (рис. 4.17 а, б), у дітей – шпицями Кіршнера. При 4-фраг- ментних переломах проводять первинне ендопротезування плечового суглоба (рис. 4.17 в).

Протягом лікування виконують контрольні рентгенограми. Особливу увагу приділяють ранній, етапній комплексній реабілітації шляхом розробки пасивно-активних рухів з 4-5 дня. Працездатність відновлюється через 6-8 тижнів.

Рис. 4.17. Металоостеосинтез пластинками та гвинтами (А), (Б), однополюсне ендопротезування плечового суглоба (В)

N. В. Можливі ускладнення переломів проксимального відділу плечової кістки:

• контрактура плечового суглоба;
• неправильне зрощення;
• аваскулярний некроз головки плечової кістки (при переломах анатомічної шийки);
• незрощення хірургічної шийки плечової кістки.

Источник

Лечение перелома головки и анатомической шейки плеча

Показания к госпитализации

В амбулаторных условиях допустимо лечение больных с вколоченными переломами анатомической шейки и головки плеча. При более сложных повреждениях больных направляют в стационар.

Первая медицинская помощь

Перед транспортировкой пострадавшего в стационар вводят обезболивающие средства и накладывают транспортную иммобилизацию.

Консервативное лечение перелома головки и анатомической шейки плеча

Начинают лечение вколоченных переломов с пункции плечевого сустава и введения в его полость 20 мл 1% раствора прокаина. Конечность иммобилизуют гипсовой лонгетой по Турнеру – от здорового надплечья до головок пястных костей. Рука согнута в локтевом суставе, несколько отклонена кпереди и отведена на 40-50°. В подмышечную впадину помещают клиновидную подушку, заполняющую пространство. Внутрь назначают метамизол натрия. Также показаны УВЧ на область перелома с 3-го дня и ЛФК для кисти.

На 7-10-й день гипсовую повязку превращают в съёмную, начинают активные движения в лучезапястном и локтевом суставах, пассивные – в плечевом. После гимнастики и физиотерапевтических процедур (электрофорез прокаина, в дальнейшем – препаратов кальция и фосфора, аппликации озокерита и т.д.) лонгету надевают вновь (снимают окончательно через 3 нед). Руку подвешивают на косынке и продолжают восстановительное лечение.

При переломах без смещения, если они даже многооскольчатые, производят пункцию сустава, устраняют гемартроз и вводят 20 мл 1% раствора прокаина. Конечности придают положение с отведением плеча до угла 45-50°, передней девиацией от фронтальной оси туловища на 30° и фиксируют гипсовой торакобра-хиальной повязкой или отводящей шиной ЦИТО.

При переломах со смещением отломков необходимо выполнить репозицию под местной анестезией или, что лучше, под общим обезболиванием. Суть сопоставления состоит в тракции по длине в функционально выгодном положении с ручным моделированием отломков головки плеча. После манипуляции конечность фиксируют гипсовой торакобрахиальной повязкой или отводящей шиной.

При оскольчатых переломах с небольшим смещением отломков или при неудавшейся попытке закрытой ручной репозиции следует применить метод скелетного вытяжения за локтевой отросток на шине ЦИТО.

Срок постоянной иммобилизации при переломах со смещением отломков составляет 6-8 нед, съёмной – 2-3 нед.

Хирургическое лечение перелома головки и анатомической шейки плеча

Хирургическое лечение при внутрисуставных переломах проксимального конца плечевой кости показано в следующих случаях:

повреждение сосудисто-нервного пучка;
открытый перелом, оскольчатый перелом переломовывих;
интерпозиция мягких тканей между отломками (наиболее часто это бывает сухожилие длинной головки двуглавой мышцы плеча);
крупно-оскольчатый перелом со смещением отломков, когда возможно восстановление анатомической формы костей;
безуспешность закрытой репозиции.

Операция заключается в открытой репозиции и фиксации отломков одним из способов: длинными шурупами или металлическими спицами, проведёнными перекрёстно. При переломах по линии анатомической шейки плеча головку можно фиксировать трансоссальными швами или же балкой Климова.

После вмешательства конечность фиксируют гипсовой торакобрахиальной повязкой на 6 нед.

Источник

Причини, механізм та наслідки

Пошкодження органів руху є переважно наслідком механічної травми і значно рідше — результатом патологічних процесів у кістках (патологічні переломи). Переломи завжди супроводжуються кровотечею до оточуючих тканин. Втрата крові при переломах: ребро ≥100 мл, стегнова кістка ≤1–1,5 л, таз ≤2–2,5 л (≈500 мл на 1 ділянку перелому) може спричинити гіповолемію і навіть шок. Кровотеча може бути більшою при відкритих переломах, тобто з одночасним пошкодженням шкіри; зламану кістку не завжди видно в рані. Інші наслідки переломів: пошкодження артерій та ішемія периферичної частини кінцівки, переривання нерва (парез та порушення чутливості).

Перша допомога

1. Якщо показано, викличте допомогу (тел. 103 або 112), оцініть стан пацієнта за схемою ABCD →розд. 23.1 та підтримуйте функції життєво важливих органів.

2. Проведіть швидке травма-обстеження →розд. 23.1, попередньо переконавшись, що життю жертви нічого не загрожує, ретельніше оцініть кінцівку. Перелом можна запідозрити на підставі: болю, втрати функції або зміни контуру та набряку кінцівки. Діагноз перелому є точним тільки у випадку видимої деформації осі кістки або при відкритому переломі. В інших ситуаціях без РГ не можливо відрізнити перелом від розтягнення або розриву зв’язок, але завжди слід підозрювати гіршу можливість. Вивихи, тобто зміщення суглобових поверхонь, супроводжуються неправильною конфігурацією ураженого травмою суглобу, болем та пружним опором при спробах виконання руху; без рентгенографії не можна виключити супутнього перелому. Оцініть периферичну чутливість та кровопостачання кінцівки.

3. При відкритих переломах зупиніть кровотечу →розд. 23.4 перед іммобілізацією кінцівки.

4. Іммобілізуйте кінцівку — при переломі (або підозрі перелому) діафізу кістки також 2 сусідні до неї суглоби, а при переломах у ділянці суглобу — 2 кістки, що його утворюють. Перед іммобілізацією кінцівки, деформованої по осі, можете спробувати випрямити її після попереднього розтягування. Якщо це важко зробити, іммобілізуйте її в такій позиції, у якій вона є. Якщо надаєте першу допомогу без необхідного обладнання, використайте все, що є легко доступним. Зламане плече можна іммобілізувати, накладаючи пов’язку або прив’язуючи його до тулуба; одночасно підвішуючи передпліччя на хустці, щоб запобігти можливим ротаційним рухам. Під зламане передпліччя покладіть складену в кілька разів газету або друге передпліччя (але в такій ситуації пацієнт буде якби позбавлений рук). Нижню кінцівку можна іммобілізувати разом із здоровою, вкладаючи між ними частину одягу або складену ковдру; потім з’єднайте та зафіксуйте обидві стопи, щоб запобігти ротаційним рухам зламаної кістки. Якщо доступні шини для іммобілізації, використайте їх. Подбайте про те, щоб вони були м’яко вистелені і не спричиняли місцевого стискання. При переломі нижньої кінцівки накладіть шину по зовнішній стороні, загинаючи кінець шини навколо стопи; в разі підозри на перелом в ділянці стегна шина повинна досягати тулуба. Іммобілізація перелому зменшує біль та запобігає додатковим ушкодженням оточуючих тканин, знижуючи, таким чином, крововтрату.

Алгоритм дій в кареті швидкої допомоги та в лікарні

1. Підтримуйте функції життєво важливих органів.

2. Якщо іммобілізація не полегшує біль в достатній мірі → призначте (найкраще в/в) анальгетичний ЛЗ (при сильному болі опіоїд, при слабшому — парацетамол, але не НПЗП).

3. У разі потреби коригуйте гіповолемію (лікуйте шок) інфузією розчинів (на початку зазвичай 0,9% NaCl) в/в; не ставте внутрішньовенних катетерів на кінцівці, у якій підозрюєте перелом.

4. Призначте РГ кінцівки, в якій підозрюєте перелом, та передайте пацієнта під опіку хірурга.

Источник

Перелом плечевой кости является тяжёлой травмой. Плечевой сустав самый подвижный. Его травмы заметно сказываются на трудоспособности и активности человека. Переломы плеча бывают открытыми и закрытыми, со смещением и без смещения. В зависимости от локализации нарушения целостности костной ткани различают следующие виды переломов плечевой кости:

перелом головки, хирургической, анатомической шейки, бугорков;
перелом тела плечевой кости;
перелом блока, наружного и внутреннего надмыщелков.

Пациент после перелома плеча долгое время воздерживается от любой деятельности, вызывающей боль. Врачи рекомендуют избегать тянущих и толкающих движений, подъёма тяжестей, а также действий, сопряжённых с поднятием рук. Лечебная физкультура позволяет пройти процессу заживления без осложнений. Реабилитологи Юсуповской больницы индивидуально подбирают комплекс упражнений, учитывая время и место перелома, состояние пациента и наличие сопутствующих заболеваний. Для ускорения восстановления функции верхней конечности физиотерапевты проводят комплексное лечение, включающее массаж, электропроцедуры.

ЛФК при переломе плечевой кости

В Юсуповской больнице созданы все условия для быстрого восстановления пациентов с переломом плечевой кости. ЛФК при переломе плеча начинают как можно скорее. Пациенты выполняют упражнения под руководством старшего инструктора по ЛФК. Во время реабилитации больных консультирует невролог, травматолог. Реабилитологи применяют инновационные методики физической реабилитации.

Лечебная физкультура при переломе плечевой кости

ЛФК после перелома плеча проводят на иммобилизационном этапе лечения, в первые 3 недели после перелома. Реабилитологи Юсуповской больницы индивидуально подбирают комплекс физических упражнений, которые пациент выполняет по 30 минут 6-8 раз в день. Рука постоянно должна быть в повязке, за исключением занятий. Активные движения (вращения, сгибания и разгибания, повороты внутрь и наружу) в кисти, лучезапястном и локтевом суставах стимулируют кровообращение в руке, уменьшают отёк и снижают риск образования тромбов.

Маятникообразные движения руками отлично помогают снять болевой синдром в любое время. Пациент может вынуть больную конечность из повязки и в положении стоя с наклоном вперед сделать рукой несколько маятникообразных покачиваний. В комплекс ЛФК после перелома плечевой кости реабилитологи включают следующие упражнения:

отведение и приведение верхней конечности или локтя к туловищу;
скрещивание рук перед грудью;
хлопок сначала перед грудью, а затем за спиной;
повороты туловища с руками, сцепленными в замок перед грудью.

При выписке домой пациент получает список упражнений, которыми необходимо заниматься ежедневно.

Лечебная физкультура после перелома плеча

Функциональный этап реабилитации длится 3-6 недель. Спустя 3-4 недели после травмы плеча пациенту рекомендуют регулярные занятия лечебной физкультурой. Реабилитологи Юсуповской больницы для восстановления функции конечности применяют современные аппараты ведущих европейских производителей. Целью реабилитации на этом этапе является восстановление прежнего объема активных и пассивных движений. Комплекс упражнений постоянно расширяется, но исходное положение остаётся прежним.

Пациенту следует стремиться к постепенному разгибанию руки и выполнению упражнений стоя без наклона вперёд. Он ежедневно должен 4-6 раз выполнять следующие физические упражнения:

подъём прямой руки перед собой;
махи руками вперёд, назад и в стороны из исходного положения «стоя с небольшим наклоном вперёд»;
отведение рук за спину со сведением лопаток (согнутые в локтях руки вначале должны находиться перед грудью).

На этом этапе восстановления реабилитологи используют блочные тренажёры. Пациенты выполняют на них подъём и опускание травмированной конечности, разведение рук в стороны. Лечебная физкультура дополняется водными процедурами. Пациенту рекомендуют в бассейне выполнять разнообразные движения конечностями, скрещивание рук перед грудью, упражнения, имитирующие плавание вольным стилем и брассом. Пребывание в воде повышает эффективность тренировки, даёт дополнительную нагрузку на мышцы, улучшает кровообращение в них. Физиотерапевты включают в комплекс реабилитации по 10-12 процедур магнитотерапии, бальнеологического лечения.

Тренировочный этап реабилитации

Через 7-8 недель после перелома плечевой кости пациент под наблюдением реабилитологов Юсуповской больницы полностью восстанавливает функциональность травмированного плеча и верхней конечности. Дальнейшие физические упражнения направлены на укрепление мышц и полное восстановление амплитуды движений. Занятия ЛФК должны проходить 3-4 раза в день. Пациенту составляют комплекс упражнений, каждое из которых ему рекомендуют повторять 10-12 раз.

Лечебная физкультура на этом этапе восстановления после перелома плеча состоит из следующих упражнений:

подъём перед собой рук из положения стоя;
отведение, приведение, вращение, пронация и супинация верхней конечности;
упоры на руки и отжимания;
вис на перекладине или шведской стенке;
манипуляции гантелями весом не более 5 кг и с медболами.

Эффективны упражнения на растяжку: заведение гимнастической палки или полотенца за спину, «ходьба» пальцами по стене в стороны и вверх. Эти манипуляции позволяют добиться полного восстановления подвижности руки во всех направлениях.

При рационально подобранной схеме реабилитации полное восстановление пациента с переломом плеча происходит через 2-3 месяца. Только после этого реабилитологи назначают упражнения, рассчитанные на развитие растяжки, физической силы, выносливости.

Лечебная физкультура после перелома плечевого сустава

Лечебную физкультуру при переломе плечевого сустава начинают через 10-14 дней после наложения повязки. Сначала пациенты выполняют пассивную гимнастику, а потом и активную с дальнейшим увеличением нагрузки. Задачи ЛФК после перелома плечевого сустава следующие:

восстановить объём движения травмированной конечности;
вернуть эластичность тканей;
укрепить мышечный аппарат.

Реабилитолог составляет комплекс упражнений индивидуально для каждого пациента. Вначале пациент выполняет следующие упражнения:

покачивание верхней конечности вперёд и назад в плечевом суставе при расслабленных мышцах, наклонив туловище в сторону травмированной руки;
сжимание и разжимание пальцев;
сгибание и разгибание конечности в локтевых суставах, взявшись здоровой рукой за нижнюю треть предплечья больной конечности.

В конце второй недели реабилитолог рекомендует выполнять небольшие по амплитуде маятникообразные качательные движения в сторону, небольшие круги прямой рукой. С пятнадцатого дня начинают применяться упражнения, которые подготавливают руку к подниманию до горизонтального уровня: увеличивается амплитуда маятникообразных движений прямой рукой, выполняются качательные движения конечности в сторону, подталкивая короткими толчками больную руку здоровой. Известно много разных упражнений для лечебной физкультуры при переломе плечевого сустава. Видео есть в интернете. Реабилитологи Юсуповской больницы не рекомендуют выполнять их без консультации специалиста.

Пациент может сделать небольшой наклон туловища в сторону больной руки, лёгким маховым движением забросить руку за спину, сгибая её в локте, постепенно увеличивая амплитуду. Рекомендуется выполнять медленное поднимание локтей, уменьшая нагрузку на дельтовидную мышцу за счёт опоры ладонями о туловище. Эффективны вращательные движения в плечевом суставе при наклоне туловища в сторону больной конечности (рука свободно свисает при разогнутом локте). Можно отводить локоть до горизонтального положения при поддержке здоровой конечностью за нижнюю треть предплечья травмированной руки. При выполнении этого упражнения больная рука должна быть согнутой в локтевом суставе под острым углом.

Реабилитологи Юсуповской больницы составят индивидуальный план занятий лечебной физкультурой после перелома плечевой кости. Для эффективного восстановления функции конечности специалисты клиники реабилитации используют современные тренажёры и авторские методики. Звоните по телефону Юсуповской больицы и врач-координатор запишет вас на прием к врачу.

Источник