Перелом малогомілкової кістки без зміщення

Перелом гомілкової кістки

Гомілкові кістки є частиною скелета гомілки і розташовані в нижньої кінцівки ноги. Великогомілкова кістка – це найбільша складова частина гомілки і одна з найбільш міцних кісток в скелеті людини. Її призначення – забезпечувати опорну і рухову функцію кінцівок. До неї примикає, будучи її складовою частиною, мала гомілкова кістка. Вгорі гомілкові кістки кріпляться до стегнової кістки, утворюючи колінний суглоб, а знизу складають голеностоп.

Перелом гомілкової кістки це травма, в результаті якої під впливом зовнішнього впливу повністю або частково порушується цілісність кісток гомілки. Причинами отримання травми можуть бути:

• дорожньо-транспортна аварія, це, так звана, бамперна травма, що супроводжується сильним ударом в верхню частину ноги,
• падіння з висоти або невдале приземлення з висоти на ноги,
• сильний цілеспрямований удар по гомілці,
• спортивні та професійні травми.

Види переломів

Переломи великогомілкової кістки залежать від сили удару і характеру отримання травми. Вони діляться на категорії:

• За характером пошкодження зовнішніх тканин:
• Закритий перелом. Пошкоджена кістка залишається всередині кінцівки. Розрізняють повний, тобто перелом кістки повністю, і неповний, званий також тріщиною.
• Відкритий перелом, при якому присутні внутрішні пошкодження кістки і виступання осколків кісток через шкірний покрив. При такій травмі у потерпілого людини може бути велика крововтрата через внутрішні ушкоджень осколками.

2. По виду зміщення осколків кістки:

• Стабільний (перелом великої гомілкової кістки без зміщення), при якому зміщення зламаної кістки незначний або відсутній. Ця найбільш легка з можливих травм.
• Перелом гомілкових кісток зі зміщенням, для якого характерно поділ уламків кістки в різних напрямках за рахунок мимовільного скорочення м’язів при травмі. Зсув уламків поділяють на первинне, тобто отримане під час трави, і вторинне, в результаті подальшого скорочення м’язів.
• осколковий перелом, або роздроблення пошкодженої кістки на відламки (більше двох). Це найскладніший з переломів, що характеризується сильним пошкодженням навколишнього м’язової маси, здавленням і (або) пошкодженням кровоносних судин і нервів.

3. У напрямку розлому кістки:

• поперечний,
• косою зі зламом по діагоналі виникає в разі нанесення удару під кутом,
• гвинтоподібний або скручується, що утворюється при фіксуванні нижній частині кінцівки в нерухомому положенні при одночасному нанесенні травми.

Симптоми

Відразу після травми потерпілий відчуває сильний біль в місці травми ноги, яка посилюється при спробах спертися на кінцівку, тобто при збільшенні тиску на гомілку або п’яту ноги. Рухливість ноги буде істотно обмежена або бути відсутнім. Про наявність перелому свідчать також неприродно вигнуте положення ноги, вкорочення травмованої ноги по відношенню до здорової, порушення або повна втрата чутливості кінцівки, набряк, крововилив. При відкритому переломі гомілкової кістки виступаючі осколки видно у відкритій рані. Переломи гомілкової кістки у дитини не так яскраво виражені і не виглядають, як у дорослої людини, проте необхідно звернутися до лікаря у разі скарги дитини на дискомфорт в кінцівки.

Діагностування

Після отримання пошкодження хворого потрібно терміново відвезти в лікарню. Перелом великогомілкової кістки спочатку діагностується на підставі візуального обстеження пацієнта наявність і вид набряків, положення кінцівки, рухливість. Уточнюється також вид і характер ушкоджує сили. За призначенням лікаря в лікарні проводять рентгенографію в декількох площинах, на підставі якої уточнюється характер травми і ступінь складності. Додатково лікар може призначити комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію. Після проведених обстежень призначається лікування.

Перша допомога

При отриманні травми хворого потрібно доставити в лікарню, бажано в машині швидкої допомоги. Перед приїздом лікаря хворого слід покласти на рівну поверхню, для зняття напруги в ступні через набряк зняти взуття, на місце набряку покласти холодний компрес, дати знеболююче.

При відкритому переломі необхідно зупинити кровотечу, наклавши джгут вище місця пошкодження з запискою про час накладення джгута. Якщо видно кісткові фрагменти у відкритій рані, їх краще не чіпати. Слід продезінфікувати рану і закрити її стерильною пов’язкою або бинтом. Ні в якому разі не можна самостійно намагатися вправити осколки кістки таким чином можна додатково зламати її. Якщо лікар не може приїхати на місце травми, пошкоджену кінцівку хворого треба зафіксувати шиною (палицею, дошкою чи іншим твердим предметом) від гомілковостопного суглоба до середини стегна, замотавши таку шину бинтом, щоб знерухомити ногу. При необхідності пошкоджену кінцівку слід прибинтувати до другої ноги. Перевозити потерпілого в машині можна тільки в положенні лежачи.

Лікування

Лікування травми призначається тільки лікарем в залежності від характеру і тяжкості перелому, ускладнень при пошкодженні і інших факторів, в тому числі стану пацієнта. Пошкодження малогомілкової кістки, як правило, лікується накладенням гіпсового лангету. Зрощення кістки відбувається протягом 4-5 тижнів.

Перелом великої гомілкової кістки, в залежності від характеру ушкоджень, лікується консервативним або радикальним методом.

До консервативному методу лікування вдаються у випадках крайового перелому кістки (тріщини), закритого перелому без зміщення або з мінімальним зміщенням, а також при неможливості проведення операції. В цьому випадку для фіксації пошкодженої кінцівки накладається гіпсова пов’язка, яка фіксує коліно, голеностоп і стопу. Якщо присутній сильний набряк кінцівки, спочатку накладається шина або лангету. Після спадання набряклості пошкоджена нога підлягає обов’язковому гіпсуванню. Перед зняттям гіпсу призначається контрольний знімок. Якщо ускладнень немає, і кісткова мозоль з’явилася, гіпс знімається. Для додаткової підтримки пошкодженої кістки до повного зрощення на кінцівку одягається шина зі спеціальними механізмами для кріплення. Після зняття гіпсу призначаються реабілітаційні заходи. Повне відновлення може настати через 4 місяці.

При невеликому зміщенні кісткових фрагментів, в результаті якого кісткова мозоль НЕ буде утворена, проводиться репозиція. Ця процедура є анатомічним конструюванням пошкодженої кістки, за методом виконання ділиться на:

• внутрішню або закриту,
• зовнішню або відкриту.

Закрита репозиция використовується при травмах з невеликим зсувом уламків через ручне вправлення з подальшим контролем рентгенографией. На кінцівку накладають гіпс.

Відкрита репозиція – це зіставлення кісткових уламків хірургічним методом, коли осколки укладають на місце з обов’язковою хірургічної фіксацією кістковим трансплантатом, узятим з іншої кістки, або металоконструкцією (металлоостеосинтез).

У медичній практиці більше застосовується металлоостеосинтез. Залежно від характеру пошкодження кінцівки використовуються різні методики.

Остеосинтез пластинами

накістковий фіксація, яка використовується на великих кістках, при якій фіксація пластин різної конфігурації і товщини здійснюється спеціальними гвинтами безпосередньо на самій кістки. Пластина після зрощення кістки видаляється.

Остеосинтез гвинтами

Зовнішній остеосинтез є введення в кістку металевих спиць Кіршнера вище і нижче місця перелому. Зовнішні частини спиць фіксуються апаратом Ілізарова або Гудушаурі. За допомогою такого пристрою на підставі рентгенографії відбувається контроль за зрощенням осколків кістки.

Остеосинтез стрижнями

інтрамедулярні остеосинтез – найменш травматичний вид фіксації кісткових відростків, що дозволяє через кілька днів після операції приступити до реабілітації. Досягається це шляхом безпосереднього введення і закріплення стрижнів всередині кісткової тканини. Додатково можуть накладатися скоби, щоб не було зсуву кісток.

Можливі наслідки

Такий вид пошкодження кістки довго зростається і характеризується великою кількістю ускладнень. Терміни відновлення залежать безпосередньо від тяжкості перенесеного перелому і особливостей організму, але, в середньому, відновлення функцій відбувається протягом півроку. Однак після перелому великої гомілкової кістки у частини пацієнтів можуть спостерігатися больові відчуття, пов’язані з перепадами атмосферного тиску, набряк і можливе порушення функцій голеностопа і колінного суглоба.

Умовою успішної реабілітації є проведення сеансів масажу, лікувальної фізкультури, фізіопроцедур, що призначаються безпосередньо лікарем, а також дотримання дієти, багатої кальцієм і вітамінами.

Источник статьи: https://www.a-betka.in.ua/2018/07/perelom-gomilkovoi-kistki.html

Перелом малогомілкової кістки

Малогомілкова і великогомілкова кістки є складовою частиною гомілки людини. Гомілка починається в коліна і закінчується стопою. Малогомілкова кістка має два кінці: верхній і нижній. Верхній кінець малогомілкової кістки має голівку і шийку, нижній кінець має назву зовнішньої або латеральної щиколотки і бере участь у формуванні гомілковостопного суглоба.

Обидві ці кістки як би склеєні між собою межкостной мембраною. Всі ці анатомічні особливості відіграють не останню роль при виникненні переломів малогомілкової кістки. Найчастіше малогомілкова кістка ламається в нижньому її відділі, тобто в районі латеральної щиколотки. При переломі цієї кістки часто додається вивих і підвивих стопи. Переломи бувають закриті і відкриті, коли кость прориває шкіру в місці перелому, ізольовані та поєднані з іншими переломами. Найчастіше зустрічається поєднання переломів малогомілкової кістки з переломами великогомілкової, оскільки об’єднує їх мембрана передає удар з однієї кістки на іншу.

За типом поверхні перелому розрізняють:

Виділяють переломи:

Крім того, за місцем додатки спричинив перелом впливу, можна говорити про прямих і непрямих переломах. При непрямому переломі травма в одному місці малогомілкової кістки викликає перелом в іншому

Причини виникнення

• Сильний удар
• Надлишкові навантаження на ногу
• Незручне рух під час занять спортом, особливо футболом
• Захворювання кісток (остеопороз, остеомієліт, остеосаркома)

Симптоми

Біль безпосередньо в місці травми, біль у гомілковостопному суглобі, біль при ходьбі і навантаженні, обмеження обсягу рухів, крововиливи.

При переломах головки і шийки малогомілкової кістки трапляється пошкодження малогомілкового нерва, це викликає порушення чутливості по зовнішній поверхні гомілки і стопи. У разі повного розриву нерва стопа відвисає, її неможливо зігнути.

Переломи діафіза малогомілкової кістки найпоширеніші, причиною їх може бути прямий удар по зовнішній поверхні гомілки, а також падіння з висоти або подворачивание стопи, що викликає скручування гомілки. Переломи діафіза теж можуть викликати пошкодження малогомілкового нерва.

Переломи гомілки провокує різке рух при нерухомій, зафіксованої чимось стопі, різке повертання стопи назовні або всередину. Чути хрускіт уламків кістки, опухає гомілковостопний суглоб

Діагностика

Обов’язково робиться рентгенівський знімок в передбачуваному місці перелому в двох проекціях, прямий і боковий, а також при складних множинних переломах комп’ютерна томографія. Вона дозволяє точно визначити місце перелому в сумнівних випадках

Способи лікування

Як і при будь-якому переломі кісток, лікування починається з відновлення нормального положення кістки, тобто такого, яким воно було до перелому. Якщо частини зламаної кістки не змінилися і залишилися на колишньому місці, досить накласти гіпсову пов’язку на 4-6 тижнів.

Залежно від місця перелому гіпс може накладати до середини гомілки, якщо перелом відбувається в нижній частині кістки, або до середини стегна при переломах головки і шийки. Однак при зміні положення частин зламаної кістки відносно один одного завдання стає більш складною. Потрібно провести репозицію, тобто відновлення колишньої позиції, і утримати частини кістки у потрібному положенні. Іноді це вдається зробити руками.

В іншому випадку застосовують скелетне витяжіння. Сенс його полягає в тому, що в тій кістки стопи, до якої прикріплюється малогомілкова кістка, просвердлюється отвір, куди вставляється металева спиця, до якої потім підвішується вантаж. Вантаж тягне п’яткову кістку донизу і дає можливість прийняти нормальне положення фрагментів зламаною малогомілкової кістки. Якщо результату не вдається досягти, необхідно оперативне втручання, під час якого досягається утримування частин кістки за допомогою штифтів, гвинтів і пластинок. Після зрощення кістки їх видаляють. До операції вдаються і в тих випадках, коли після накладення гіпсу відбувається зміщення кісткових фрагментів і вона не зростається.

При пошкодженні нерва застосовується вітамінотерапія, прозерин. При повному розриві нерва роблять неврорафию, тобто його відновлення. Іноді вдаються навіть до пересадки м’язів. Паралельно усуваються супутні перелому вивихи та підвивихи суглобів. В періоді реабілітації рекомендують масаж, фізіотерапевтичні процедури, лікувальну фізкультуру.

Хороший ефект дає застосування ортопедичного взуття. Лікування переломів малогомілкової кістки проходить досить успішно. Однак коли кістки переломи множинні, супроводжуються переломом інших кісток, виникає потреба у складних методики оперативного лікування

Які наслідки-

У випадку відкритого перелому можливе інфікування рани. Те ж саме може відбутися і під час післяопераційного періоду. Іноді це закінчується ампутацією кінцівки або її частини. При неправильно обраній тактиці лікування або при наявності супутніх захворювань одужання може не наступити, і людина в тій чи іншій мірі втрачає здатність нормально пересуватися.

Источник статьи: https://supermg.com/zdorov-ja/jak-likuvati/22233-perelom-malogomilkovoi-kistki.html