Перелом кісток носа тяжкість тілесних ушкоджень
Судово-медична експертиза з метою визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження виконується експертом шляхом медичного обстеження потерпілого (опосвідчення). Виконання цієї експертизи лише за медичними документами (історія хвороби, амбулаторна карта тощо) можливе як виняток у разі наявності оригіналів цих документів із повними відомостями про клінічний перебіг патологічного процесу. Експерт пересвідчується за паспортом чи іншим документом, що на опосвідчення з’явилась саме та особа про яку йде мова в направленні.
Тілесні ушкодження – порушення анатомічної цілісності та фізіологічної функції органів та тканин, що виникає внаслідок дії чинників зовнішнього середовища, у т.ч. внаслідок травми.
Тяжкість тілесних ушкоджень – міра завданої шкоди здоров’ю людини; визначається судово-медичним експертом у відповідності до чинних “Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень” та залежить від виду тілесних ушкоджень – ступеня порушення анатомічної цілісності або фізіологічної функції органів та тканин, що виникли внаслідок травми.
Згідно із КК України тілесні ушкодження бувають; тяжкі; середньої тяжкості; легкі з короткочасним розладом здоров’я або короткочасною втратою працездатності; легкі без короткочасного розладу здоров’я та без втрати працездатності.
Читайте статтю: Хуліганство чи тілесні ушкодження (розмежування)
Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень – порівняльна величина, що характеризує розмір шкоди, яка завдана здоров’ю внаслідок тілесного ушкодження. Для визначення ступеня тяжкості за характером тілесного ушкодження постановою слідчого, прокурора, дізнавача або суду призначається судово-медична експертиза. Визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень виконується відповідно до кримінального та кримінально-процесуального законодавства судово-медичним експертом за “Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень”.
Ознаки тяжких тілесних ушкоджень:
- • небезпека для життя;
- • втрата певного органа або втрата органом його функції;
- • розвиток психічного захворювання;
- • розлад здоров’я зі стійкою втратою працездатності не менше ніж на 30%;
- • переривання вагітності;
- • незгладне спотворення обличчя.
Ознаки ушкоджень середньої тяжкості:
- • відсутність небезпеки для життя;
- • відсутність наслідків, що визначають тілесне ушкодження як тяжке;
- • тривалий розлад здоров ‘я (більше 21-го дня);
- • стійка втрата працездатності від 10% до 30%.
Ознаки легких тілесних ушкоджень;
- • короткочасний розлад здоров’я (до 21-го дня);
- • незначна стійка втрата працездатності (до 10%);
- • відсутність ознак, що зазначені вище, за наявності тілесних ушкоджень.
Для визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень досить наявності однієї із кваліфікувальних ознак.
Під час експертизи тілесних ушкоджень у висновках експерт засвідчує: характер тілесних ушкоджень із медичної точки зору (садно, синець, рана, перелом тощо), зазначає локалізацію та характеристику їх; вид знаряддя або засобу, яким могли бути заподіяні ушкодження; механізм утворення ушкодження; давність заподіяння ушкодження; ступінь тяжкості тілесного ушкодження із зазначенням кваліфікувальної ознаки – небезпечність для життя, розлад здоров’я, стійка втрата працездатності тощо. За наявності в однієї особи кількох ушкоджень різних за походженням або за строком утворення кожне з них експерт характеризує окремо за наведеною схемою.
Користуйтеся консультацією: Що таке тілесні ушкодження: кваліфікація та види
Судово-медичний експерт повинен утриматися від визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у разі: невиразної клінічної картини або недостатнього клінічного, чи лабораторного обстеження; неясності щодо того, чим закінчиться ушкодження; відмови потерпілого від додаткового обстеження; відсутності оригіналів медичних документів. У разі необхідності експертом призначається дата повторного опосвідчення. Мотивований висновок про неможливість зробити висновок про ступінь тяжкості тілесного ушкодження не звільняє експерта від необхідності відповідати на інші поставлені перед ним питання, що передбачені “Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень”.
Визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень вимагає від експерта враховувати не лише наявність певних ушкоджень, що мають місце, а й скарги на розлад здоров’я, біль, розвиток певних ускладнень, порушення функції органів тощо.
Розлад здоров’я – порушення структури або функції окремих органів, чи систем, одна з ознак легкого та середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Поняття “розлад здоров’я” не є аналогічним поняттю “тимчасова непрацездатності”. Розлад здоров’я може супроводжуватися, а може й не супроводжуватися втратою працездатності. Визначаючи ступінь тяжкості тілесних ушкоджень експерт визначає розлад здоров’я за тривалістю часу, необхідного для одужання потерпілого, наприклад, за часом зрощення кісток (табл. 57). У разі ускладненого перебігу зрощення кісток, строк наведений у таблиці збільшується в 2-2,5 рази.
Таблиця 57
Середнє значення строків неускладненого зрощення кісток скелета
(Хохлов В.В., Кузнецов Л.Е., 1998)
Назва кістки та рівень перелому | Строк зрощення (тижнів) | |
1 | 2 | |
ХРЕБЕТ | ||
Тіла шийних хребців | 14-18 | |
Відростки шийних хребців | 8-9 | |
Тіла грудних хребців | 18-22 | |
Відростки грудних хребців | 5-6 | |
Тіла поперекових хребців | 18-22 | |
Відростки поперекових хребців | 5-6 | |
Криж, куприк | 8-11 | |
ТАЗ | ||
Крайові переломи | 9-10 | |
Перелом таза без порушення безперервності тазового кільця | 14-18 | |
Перелом таза з порушенням безперервності тазового кільця | 20 | |
Перелом вертлюжної западини | 14-20 | |
ГРУДНА КЛІТКА | ||
Груднина | 3-4 | |
Ребра | 3-3,5 | |
ВЕРХНЯ КІНЦІВКА | ||
Ключиця | 6-8 | |
Лопатка | 4,5-7 | |
Плечова кістка: | ||
• головка | 4-6 | |
• шийка анатомічна | 4-6 | |
• шийка хірургічна | 6-8 | |
• діафіз (верхня та середні 1/3) | 12 | |
• діафіз (нижня 1/3) | 10 | |
• виростка зовнішнього та внутрішнього, головчастого підвищення | 4-6 | |
• надвиростковий | 8-10 | |
• черезвиростковий | 6-8 | |
Ліктьова кістка: | ||
• ліктьовий відросток | 6 | |
• вінцевий відросток | 4 | |
• діафіз | 6 | |
• шилоподібний відросток | 3 | |
Променева кістка: | ||
• головка та шийка | 4 | |
• діафіз | 8 | |
• у типовому місці | 3-4 | |
Обидві кістки передпліччя: | ||
• діафіз | 12 | |
Зап’ясток: | ||
• човноподібної | 8 | |
• півмісяцевої | 6-8 | |
• тригранної | 6 | |
• горохоподібної | 4 | |
• інших кісток | 6 | |
П’ясткові кістки | 4 | |
Фаланги пальців: | ||
• основа проксимальної фаланги 1-го пальця | 5-6 | |
• фаланги решти пальців | 3-4 | |
НИЖНЯ КІНЦІВКА | ||
Стегнова кістка: | ||
• шийка стегна | 20-24 | |
• вертлюжна ділянка | 8-12 | |
• діафіз | 12-16 | |
Надколінок: | ||
• поперечний | 6 | |
• уламковий | 8-10 | |
• крайовий | 4-6 | |
Великогомілкова кістка: | ||
• виростки зовнішній чи внутрішній | 8-12 | |
• діафіз | 10-14 | |
• внутрішня кісточка | 4-6 | |
• заднійкрай | 4-6 | |
Малогомілкова кістка | 4-6 | |
Обидві кістки гомілки (діафізи) | 14-16 | |
Двокісточковий перелом: | ||
• двокісточковий перелом | 6-10 | |
• двокісточковий перелом із переломом заднього краю великогомілкової кістки | 10-12 | |
Кістки заплесни: | ||
• таранна (надп’ясткова) | 6-8 | |
• п’яткова | 8-10 | |
• човноподібна | 6-60 | |
• кубоподібна | 6-10 | |
• клиноподібна | 4 | |
Кістки плеснові | 4-6 | |
Фаланги пальців | 3 | |
Біль – своєрідний психофізіологічний стан людини, що виникає внаслідок дії надпотужних та руйнівних подразників, які спричинюють органічні та функціональні порушення в організмі. Виникнення болю супроводжується рядом об’єктивних змін в організмі, які стосуються різних функціональних систем (дихання, кровообігу, забезпечення статики та кінетики організму тощо). Інтенсивність болю залежить від ряду чинників: типу вищої нервової діяльності людини, її психологічного настрою, емоційного фону, умов у яких перебуває людина. Можлива також уроджена відсутність болю – аналгія.
Під час патологічних процесів у внутрішніх органах біль виникає внаслідок порушення кровотоку; спазму гладкої мускулатури, розтягання стінок порожнистих органів; у разі запальних процесів у органах та тканинах. Патологічні процеси в паренхімі печінки, нирок, селезінки не викликають болю, у м’язах біль виникає внаслідок удару. У випадку пошкодження окістя та кісток біль має нестерпний характер. Об’єктивно оцінити біль у людини важко.
Заподіяння болю можна виділяти як самостійний вид ушкодження лише тоді, коли немає анатомічних ознак травми. У таких випадках експерт констатує відсутність ушкоджень та визначає, чи могло те насильство, яке доведене шляхом слідства (під час слідчого експерименту), дійсно заподіяти біль та не залишити морфологічних слідів.
Іррадіація – поширення больового відчуття за межі безпосередньо ураженої ділянки або органа; напр., біль у лівій руці під час стенокардії.
Ускладнення травми чи захворювання – вторинний відносно наявної хвороби (травми) патологічний процес, що виникає в зв’язку з особливостями патогенезу первинного (основного) захворювання в даного хворого або як непередбачений наслідок лікувальних заходів, що проводилися.
Значення ускладнення полягає в тому, що воно іноді є причиною смерті. Ускладнення поділяють на ранні та пізні. Між основним захворюванням та ускладненням завжди є причинний зв’язок (причинність). Вони виникають найчастіше через приєднання інфекції з розвитком флегмони, абсцесу, сепсису, остеомієліту тощо, а також процесів, пов’язаних із патологічною регенерацією кісток (несправжній суглоб) або неправильним співставленням уламків тощо. Незвичайний перебіг процесу через ускладнення зазначається у висновках експерта.
Самооборона – захист себе власними силами та засобами. Внаслідок самооборони, на тілі того, хто захищається, можуть виникати ушкодження, напр., рани на долоні (внаслідок хватання за клинок ножа), рани на тилі кисті (внаслідок ударів тупими або рубальними предметами під час самозахисту), дугоподібні садна та круглі або овальні синці біля рота, на шиї (у разі закривання рота нападником), садна та синці на плечах, руках, внутрішній поверхні стегон у жінок, яких ґвалтували, тощо.
Небезпечні для життя ушкодження (син. смертельне поранення) – ушкодження, що загрожують життю потерпілого в момент заподіяння або у випадку звичайного перебігу їх закінчуються смертю. Запобігання смерті шляхом надання медичної допомоги не береться до уваги в разі визначення рівня небезпеки для життя таких ушкоджень. До ушкоджень, небезпечних для життя, належать: проникні поранення черепа, у т.ч. без ушкодження мозку; вивихи шийних хребців; рани живота, які заходять у черевну порожнину тощо. Міра небезпеки визначається за відповідними “Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень”.
Втрата органа та його функцій – належить до ушкоджень, які не становлять небезпеки для життя, але є тяжкими за наслідками.
Під втратою органа слід розуміти: втрату язика (мови), тобто втрату здатності висловити свої думки членороздільними звуками, зрозумілими для оточуючих; втрату руки, ноги, тобто відділення їх від тулуба, або втрату функцій внаслідок паралічу тощо (відділення всієї кінцівки або ампутацію на рівні не нижче ліктьового та колінного суглобів); втрату плідної спроможності. Під функцією слід розуміти специфічну діяльність певного органа чи організму.
Втрата зору – ушкодження, внаслідок якого людина стає сліпою, або не може розрізняти контури предметів із близької відстані – гострота зору 0,04 та менше. Мається на увазі невиліковна сліпота, а не тимчасова втрата зору. За цією ознакою втрата зору належить до тяжких тілесних ушкоджень не лише в разі втрати зору на обоє очей, а й на одне. Але тоді кваліфікувальною ознакою буде не втрати зору, а стійка втрата працездатності більше ніж на 1/3, бо втрати зору на одне око – це втрата працездатності на 35%.
Мова – одна з вищих психічних функцій людини, друга сигнальна система; складний умовно-рефлекторний динамічний процес, що реалізується голосовим апаратом. Мова тісно пов’язана з мисленням та свідомістю людини. Поряд із власне мовою (т.зв. зовнішньою мовою) є внутрішня мова; окремий вид мови – читання. Травма, що веде до втрати мови кваліфікується, як тяжке тілесне ушкодження.
Втрата слуху – повна глухота або такий незворотний стан, коли потерпілий не чує мови на відстані 3-5 см від вушної раковини. Втрата слуху належить до тяжких тілесних ушкоджень за наслідком травми. Втрата слуху на одне вухо викликає стійку втрату працездатності менше ніж на 1/3 та за цією ознакою належить до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Спотворення обличчя незгладне – ознака тяжкого тілесного ушкодження. Судово-медичний експерт не кваліфікує ушкодження обличчя як спотворення, бо це поняття не є медичним. Експерт визначає лише характер та ступінь тяжкості тілесного ушкодження, виходячи зі звичайних ознак, та визначає, чи є ушкодження згладним.
Під згладжуваністю ушкодження слід розуміти значне зменшення вияву патологічних змін (рубців, деформацій, порушення міміки тощо) із часом або під впливом не хірургічних засобів. Якщо для усунення необхідне оперативне втручання (косметична операція), то ушкодження обличчя вважається незгладним.
Источник
Степень тяжести травмы после полученных повреждений определяется с помощью судебно-медицинской экспертизы. Перелом может быть как со смещением, так и без него. Если спинка носа сместилась во время удара, что повлекло за собой трудности в осуществлении дыхательных функций, то такая травма относится к средним повреждениям.
Легкой степенью вреда принято считать перелом носа, при котором смещение не было установлено. Тяжкое повреждение определяется в том случае, когда лицо деформировалось. Если брать во внимание предумышленное нападение, то именно от степени тяжести травмы зависит, какое наказание понесет злоумышленник.
Оказываем юридическую помощь. Звоните ???? .
Признаки перелома костей носа
В случае нанесения телесных повреждений в области носа пострадавший ощущает онемение в месте удара, которое сопровождается обильным кровотечением. Если есть место перелому, то кости становятся чрезмерно подвижными. Единственным правильным решением при наличии подобных признаков будет незамедлительное обращение за помощью в больницу, чтобы травма не усугубилась.
Окончательный диагноз и результаты обследования по перелому носа могут отличаться друг от друга.
Это обусловлено влиянием следующих факторов:
- Размер поврежденной части тела (носа). Стоит отметить, что это обстоятельство на прямую связано со степенью повреждения.
- Степень нанесенного удара.
- Место локализации.
- Предмет, которым был совершён ущерб органу.
Перелом носа можно распознать по следующим признакам:
- Потерпевший от удара ощущает острую боль в области повреждения, иногда доходящую до шокового состояния.
- Характерное кровотечение. Чаще всего останавливается без медицинского вмешательства.
- Накапливание слизистой жидкости в носу, что затрудняет осуществление дыхательной функции.
- Сильная отечность в месте локализации удара.
Данные признаки обобщены и могут быть разными, в зависимости от характера повреждения, наличия смещения или возникновения порезов и открытых ран.
Через некоторое время появляются дополнительные признаки:
- Отечность разрастается и охватывает все большую часть лица.
- Возникновение гематомы в месте удара.
- Потерпевший постоянно ощущает боль, а дыхание через поврежденный орган все больше затрудняется.
Различают несколько видов перелома носа. Он может быть открытый или закрытый, а также со смещением или без него. Бывает так, что сильно-выраженные повреждения от удара не всегда свидетельствуют о серьезных нарушениях данной части тела.
Юридическая консультация. Гарантия результата. Звоните ???? .
Какое наказание предусмотрено за причинение вреда здоровью?
Большинство преступлений и обращений в полицию связаны с воздействием физической силы на потерпевшего. Это могут быть драки, грабежи, бытовое насилие. В половине таких случаев страдает лицо пострадавшего, а именно нос. Однако мало кто знает, что перелом носа является уголовно наказуемым. Обидчик может попасть в тюрьму за совершенное им деяние на весьма внушительный срок.
Уголовная ответственность
Уголовный кодекс РФ предусматривает уголовную ответственность за совершение преступления подобного рода.
Согласно статьям УК РФ, перелом носа можно отнести к преступлениям, которые подразумевают причинение вреда здоровью.
Учитывая некоторые факторы и особенности определяют, какую именно статью необходимо задействовать.
На первое что обращают внимание, является степень тяжести повреждений, которая может быть разной.
Можно ли самому (до суд.мед.экпертизы) определить примерную степень тяжести исходя из симптомов?
Стоит отметить, что степень тяжести нанесенных повреждений можно определить только с помощью врача. Однако до визита в больницу можно обезопасить себя от нанесения большего вреда здоровью.
Существует несколько правил, которые запрещено нарушать в случае перелома:
- Ни в коем случае не запрокидывайте голову назад с целью остановить кровотечение.
- Запрещается сморкаться.
- Не пытайтесь заниматься самолечением. Попытки собственноручно вправить перелом могут оказать непоправимый вред.
- Не оттягивайте визит в больницу, а лучше сразу же после инцидента обратитесь за помощью.
Под какие статьи УК РФ за нанесение телесных повреждений человеку попадает перелом носа
Однозначно сказать какая именно статья предусмотрена Уголовным кодексом РФ за нанесения телесных повреждений человеку сказать невозможно. Вынесение приговора зависит от нескольких факторов.
Учитывается степень тяжести нанесенных повреждений, намерения и мотивы обвиняемого, личность пострадавшего и другие особенности. Досконально разобраться в квалификации совершенного преступления с применением физического воздействия или возможного незаконного обвинения помогут статью УК Российской Федерации.
Основной критерий, на который обращают внимание судебные представители для определения наказания, является степень тяжести причинённого вреда здоровью потерпевшего.
Она определяется заключением судмедэкспертизы. Существует несколько вариантов развития событий, в зависимости от которых используется та или иная статья УК РФ:
- В том случае если нанесенные повреждения, согласно результатам судебного медицинского эксперта, не стали причиной ухудшения здоровья пострадавшего, берется во внимание статья 116 УК РФ. Данная статья предусматривает небольшое наказание в виде принудительных или исправительных работ.
Решаем юридические вопросы любой сложности. Звоните ????.
Статья 116 УК РФ. Побои
Побои или иные насильственные действия, причинившие физическую боль, но не повлекшие последствий, указанных в статье 115 настоящего Кодекса, совершенные из хулиганских побуждений, а равно по мотивам политической, идеологической, расовой, национальной или религиозной ненависти или вражды либо по мотивам ненависти или вражды в отношении какой-либо социальной группы, – наказываются обязательными работами на срок до трехсот шестидесяти часов, либо исправительными работами на срок до одного года, либо ограничением свободы на срок до двух лет, либо принудительными работами на срок до двух лет, либо арестом на срок до шести месяцев, либо лишением свободы на срок до двух лет.
Лишение свободы (до 2 лет) для подсудимого рассматривается в силу наличия отягощающих обстоятельств, таких как: хулиганство, побуждения на фоне расизма и т.д. Если нанесение увечий происходит систематически, то обвиняемый привлекается согласно статье 117 УК РФ с лишением свободы сроком до 3 лет.
- Согласно статье 115 УК РФ, которая предусматривает умышленные действия с целью нанесения легкого вреда здоровью пострадавшего, результатом наказание может быть штраф, или вынесение приговора со сроком лишения свободы до 4 месяцев.
- Статья 111 УК РФ – Умышленное причинение тяжкого вреда здоровью – предусматривает наиболее строгое наказание для обвиняемого с возможностью лишиться свободы сроком до 8 лет. Назначение такого приговора рассматривается в том случае, если виновник намерено избил потерпевшего с причинением тяжелых увечий, которые повлекли за собой значительное ухудшение здоровья.
Максимальный срок лишения свободы может быть назначен в случае смерти пострадавшего. Однако данная статья, в отличие от статьи за убийство, предусматривает только нанесение телесных повреждений, впоследствии которых произошла смерть пострадавшего по неосторожности.
Не редки случаи, когда в роли потерпевшего выступает малолетний ребенок. Это является отягощающим фактором в принятии приговора для подсудимого. Такие обстоятельства могут значительно увеличить размер наказания.
Кроме этого, данное обстоятельство влияет на увеличение наказания, в случае совершения преступления (в том числе избиения), относительно родителей или лиц, на которых возложены обязанности по воспитанию несовершеннолетнего ребенка. Иногда это может в значительной мере повлиять на размер наказания.
Также, на окончательный приговор оказывает влияние такой фактор, как групповое избиение потерпевшего. Данная особенность в деле увеличивает строгость решения.
Действия потерпевшего после нападения
В силу шокового состояния или по другим причинам не все осведомлены, что нужно делать, если человек оказался на месте потерпевшего и ему сломали нос. Для начала следует обратиться в больницу для снятия побоев и фиксирования полученной травмы. После осмотра врачом обычно необходимо сделать рентгеновский снимок перелома.
Все полученные результаты и степень тяжести будут подробно описаны в заключение врача. Таким способом определяется полученный вред здоровью пострадавшего.
После прохождения обследования, полученные результаты в виде заявления с медицинским заключением отправляются в полицию.
Медицинское заключение содержит критерии, по которым определяется степень тяжести полученных повреждений в результате перелома:
- Легкий вред здоровью свидетельствует о незначительном смещение носовой перегородки и образовании маленьких трещин на костной ткани, в результате которой определяется потеря трудоспособности до трех недель.
- Самым распространенным результатом заключения является потеря трудоспособности, превышающая 21 календарный день. Это обусловлено тем, что переносица достаточно хрупкая и лечение занимает продолжительное количество времени, а наложение гипса не представляется возможным.
- Полная потеря трудоспособности после получения такой травмы встречается не часто. Это влечёт за собой не только повреждение костей носа, но и проблемы с дыхательным аппаратом. Такие повреждения наносят серьезный вред общему здоровью потерпевшего.
Написание заявления
Как только потерпевший получит первую медицинскую помощь и пройдет обследование, в результате которого будет составлено заключение врача, необходимо посетить правоохранительные органы. В полиции пострадавшему предложат составить заявление о нападении.
В документе следует, как можно развернуто рассказать обо всех деталях произошедшего (место преступления, причина, нахождение возможных свидетелей). Если личность нападавшего не установлена, то необходимо подробно описать его внешность и отличительные особенности.
Составленное заявление вместе с медицинским заключением передается следователю с целью расследования. Кроме этого потерпевший должен предоставить показания для следствия в письменной форме с личной подписью. Показания должны включать в себя описания нападавшего, характер полученных травм и все необходимые обстоятельства дела.
После даче показаний потерпевшим, работники правоохранительных органов приступают к выполнению мероприятий с целью нахождения и поимки преступника для привлечения к уголовной ответственности. Все собранные и привлеченные к делу документы направляются в суд для рассмотрения.
Скачать образец заявления в полицию о нападении
Судебное заседание
В случае поимки подозреваемого в совершение преступления проходит судебное заседание. Во время данного процесса судья выносит решение о назначение меры наказания относительно подсудимого. В зависимости от обстоятельств дела и тяжести нанесенных травм потерпевшему назначается штраф или срок заключение под стражу.
Также осуществляется подача иска со стороны пострадавшего на обвиняемого с целью возмещения ущерба в денежном эквиваленте.
Обвиняемый может смягчить наказание или доказать свою невиновность путем самостоятельного обращения в полицию для дачи показаний до момента составления заявления пострадавшим.
Такое сотрудничество со следствием может значительно улучшить положение гражданина, который нанес вред здоровью потерпевшему с применением физической силы.
В том случае если обвиняемый докажет отсутствие преднамеренного умысла в нанесение телесных повреждений можно выстроить грамотную линию защиты указывая на то, что действия направленные против потерпевшего были совершены по неосторожности.
Для этого лучше заранее заручиться поддержкой опытного юриста. Тем более такой вариант возможен, если степень повреждения нанесенных травм классифицирована как легкий вред здоровью потерпевшего. Ведь при таких обстоятельствах обвиняемому грозит только уплата штрафа, а не лишение свободы.
Таким образом, заключение судмедэксперта и степень тяжести нанесенных повреждений играет определяющую роль в назначение наказания для обвиняемого.
Для решения вашего вопроса – обратитесь за помощью к юристу. Мы подберем для вас специалиста. Звоните ????
Автор статьи
Ведущий юрист сайта. Стаж – 26 лет. Закончил Московский государственный юридический университет имени О. Е. Кутафина. Все виды юридической поддержки для физ.лиц, ИП, организаций.
Источник