Перелом кісток черепа ознаки
Серйозні травми можуть нести загрозу життю і здоров’ю людини. Але від них, на жаль, не застрахований ніхто. До одних з найбільш небезпечних травм відносяться переломи черепа. Вони можуть виникнути при падінні з висоти, особливо на голову, при безпосередньому ударі або при серйозному ДТП та ін. Такі стани вимагають до себе особливо пильної уваги, так як можуть ускладнюватися і призводити до різних порушень здоров’я. І їх своєчасна діагностика та адекватна терапія часто дозволяють уникнути виникнення таких проблем. Давайте поговоримо про те, що собою являє перелом кісток склепіння та основи черепа, обговоримо ознаки таких станів і їх можливі наслідки.
Всі переломи кісток черепу поділяються на переломи зводу черепа і основи черепа.
При переломі основи черепа відбувається порушення цілісності мозкової коробки, а при переломі основи черепа – пошкоджуються кістки, які входять у підставу мозкового відділу черепа (скронева, клиноподібна, потилична або решітчаста).
Ознаки переломів кісток склепіння черепа
При переломі кісток склепіння черепа у потерпілого можуть спостерігатися місцеві прояви отриманої травми, приміром, гематома на волосистій частині голови, рана, вдавлення, які видно неозброєним оком або помітні при пальпації.
Загальні симптоми такого стану визначаються ступенем ураження головного мозку. Вони можуть бути представлені порушеннями свідомості, починаючи від короткочасної втрати і аж до глибокої коми.
У хворого можуть вражатися черепні нерви, розвиватися дихальні розлади і паралічі.
Для визначення складності отриманої травми доктора намагаються оцінити стан потерпілого. Він може бути повністю у свідомості, але зовсім не пам’ятати, яким чином була отримана травма, і які події, що їй передували. Такий стан фахівці класифікують як ретроградну амнезію. Іноді у хворого розвивається ступор або кома. Варто відзначити, що ступінь порушення свідомості безпосередньо пов’язана з тяжкістю травми черепа. При переломі такого роду у потерпілого фіксується брадикардія.
Досить часто перелом кісток склепіння черепа виникає у людей, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння. Для постановки точного діагнозу часто доводиться дочекатися їх витвереження і тільки після цього проводити огляд нейрохірурга або невропатологом.
Досить часто переломи склепіння черепа призводять до формування внутрішньочерепних гематом. Такі стани часто розвиваються підгостро. Хворий спочатку втрачає свідомість, потім приходить в себе і настає період уявного благополуччя, після якого потерпілий знову впадає в несвідомий стан.
Перелом кісток основи черепа – ознаки стану
Прояви таких травм багато в чому залежать від місця локалізації пошкодження. Так найчастіше лікарі стикаються з переломами середньої черепної ямки. Вони дають про себе знати кровотечею з вуха, а також закінченням спинномозкової рідини через вухо з причини того, що сталася перфорація барабанної перетинки. У постраждалого знижується слух, в районі скроневої м’язи, а також соскоподібного відростка виникають синці.
При поперечному переломі слух втрачається повністю, також порушується вестибулярна функція і зникає здатність відчувати смак передньою частиною мови через травмування барабанної струни.
При стався перелом передньої черепної ямки у хворого відбувається витікання крові і спинномозкової рідини через ніс. Крім того виникають виражені синці в районі нижніх і верхніх повік, що класифікується фахівцями як симптом «окулярів».
Якщо відбувається перелом задньої черепної ямки, у хворого спостерігаються односторонні або двосторонні синці за вухами. Також відбувається одночасне ураження відвідного, слухового і лицьового нерва. Крім того може відбутися розрив каудальних нервів і виникнути бульбарні симптоми: параліч або парез м’язів неба, мови, а також гортані. Можливо порушення діяльності життєво важливих органів.
Перелом кісток склепіння, перелом кісток основи черепа – наслідки
Наслідки переломів кісток черепа залежать від їх тяжкості, індивідуальних особливостей пацієнта, правильності та своєчасності надання першої допомоги.
Так, якщо стався перелом склепіння черепа без зміщення кістки, прогноз є сприятливим.
Розвиток ускладнень інфекційного характеру може спричинити виникнення енцефалопатії і неконтрольованих стрибків артеріального тиску. Також можливі епілептичні припадки. Крім того багато хворих, у яких трапився перелом кісток черепа, стикаються з проблемою часто з’являється головний біль, мігрень.
Відсутність адекватної та своєчасної медичної допомоги може призвести до розвитку коми і летального результату.
У ряді випадків травми основи черепа призводять до викривлення хребта (різного рівня та різної локалізації).
Пошкодження головного мозку може призвести до порушення різних функцій організму (рухової, зорової, слухової, нюхової, порушення дихання та інші), також можуть порушуватися психічні функції. Іноді розвивається частковий або повний параліч тіла.
Народні засоби
Впоратися з наслідками переломів кісток черепа допоможуть засоби народної медицини. Так велика частина пацієнтів, які перенесли таку травму, стикаються з проблемою головних болів. Для їх корекції медики часто радять застосовувати ліки на рослинній основі.
Так непоганий ефект дає рослина півонія.
Настій півонії для ванни. Жменя подрібнених пелюсток цієї рослини заваріть літром окропу. Наполягайте такий засіб протягом п’ятнадцяти-тридцяти хвилин, після вилийте у підготовлену ванну. Приймайте ванну з півонією протягом п’ятнадцяти хвилин, після чого вирушайте в ліжко.
Для успішного відновлення після переломів кісток черепа знахарі радять застосовувати шипшина. Вам знадобляться плоди цієї рослини, подрібніть їх.
Відвар з плодів шипшини. Столову ложечку отриманої сировини заваріть чотириста мілілітрами окропу і проваріть на вогні мінімальної потужності протягом десяти хвилин. Такий відвар перелийте в термос і залишіть на добу. Приймайте готове проціджене ліки по сто мілілітрів двічі на день. Напій з шипшини цілком можна підсолоджувати медом.
Доцільність застосування засобів народної медицини потрібно обов’язково обговорити з лікарем.
Катерина, www.mednarodna.com.ua
Источник
Перелом черепа – это нарушение целостности костей черепа. Чаще его причиной становится тяжелая прямая травма. Патология сопровождается локальной болью в месте повреждения. Остальные симптомы зависят от тяжести травмы, поражения мозговых структур и развития осложнений. Диагностика базируется на жалобах, данных анамнеза и объективного осмотра, результатах рентгенографии, КТ, МРТ и других исследований. Лечение определяется видом перелома и тяжестью черепно-мозговой травмы, может быть как консервативным, так и оперативным.
Общие сведения
Перелом черепа – травматическое нарушение целостности черепа. Обычно сопровождается повреждением мозга и его оболочек, поэтому относится к группе состояний, представляющих опасность для жизни. Тактика лечения зависит от вида перелома черепа и особенностей повреждения мозговых структур и может быть как консервативной, так и оперативной.
Переломы черепа составляют около 10% от всех переломов и около 30% от общего количества тяжелых черепно-мозговых травм и чаще наблюдаются либо у активных людей молодого и среднего возраста, либо у социально неблагополучных граждан (алкоголиков, наркоманов и т. д.). Высокая частота подобных повреждений у первой группы пациентов объясняется их активностью (травмы на производстве, поездки на автомобилях, занятия спортом, в том числе – экстремальным и т. д.). Травмы представителей второй группы чаще связаны с криминалом, либо с несчастными случаями в состоянии алкогольного или наркотического опьянения.
Перелом черепа
Причины
Как правило, перелом черепа возникает в результате тяжелых травм: падений с большой высоты, автомобильных аварий, ударов по голове твердым массивным предметом и пр. Выделяют два механизма перелома черепа:
- Прямой. В этом случае кость ломается непосредственно в месте приложения силы,
- Непрямой. Действие удара передается на поврежденную кость с других отделов черепа или других костей скелета.
Переломы свода черепа обычно формируются в результате прямой травмы. При этом кости черепа прогибаются внутрь, а первой повреждается внутренняя пластинка черепной кости. Однако, возможны и непрямые переломы свода черепа, при которых поврежденная кость выпячивается кнаружи.
Переломы основания черепа чаще развиваются вследствие непрямой травмы, например, в результате падения с высоты на ноги и таз (в этом случае травматическое воздействие передается через позвоночник) или в результате падения на голову (при этом удар передается с костей свода на кости основания черепа).
Классификация
Выделяют переломы мозгового и лицевого черепа. Изучение и лечение переломов лицевого черепа представляет собой отдельный раздел медицины, находящийся в ведении челюстно-лицевых хирургов. Лечением переломов мозгового черепа занимаются врачи-нейрохирурги, а в деревнях и небольших городах, не имеющих собственных нейрохирургических отделений – травматологи или хирурги.
Все переломы мозгового черепа подразделяются на две большие группы: переломы свода и основания. Переломы основания в травматологии и ортопедии встречаются относительно редко и составляют около 4% от общего количества черепно-мозговых травм. По своему характеру переломы свода, в свою очередь, делятся на:
- Линейные переломы. Повреждение кости напоминает тонкую линию. Смещение костных фрагментов отсутствует. Такие переломы сами по себе наименее опасны, однако они могут становиться причиной повреждения оболочечных артерий и образования эпидуральных гематом.
- Вдавленные переломы. Кость вдавливается в черепную коробку. Из-за этого может повреждаться твердая мозговая оболочка, сосуды и мозговое вещество, следствием чего становятся ушибы и размозжения мозга, внутримозговые и субдуральные гематомы.
- Оскольчатые переломы. При повреждении образуется несколько осколков, которые могут повреждать мозг и мозговые оболочки, вызывая те же последствия, что при вдавленных переломах.
Переломы основания черепа подразделяются на переломы передней, средней и задней черепной ямки. Возможно также сочетание переломов свода и основания черепа.
КТ головы (3D-реконструкция). Перелом лицевого черепа (скуловой дуги) и перелом в области лобно-скулового шва.
Симптомы перелома черепа
Перелом свода черепа
При повреждениях свода черепа обнаруживается рана или гематома волосистой части головы. В области перелома могут иметься видимые или выявляемые при ощупывании вдавления. Следует учитывать, что при линейных переломах такие вдавления отсутствуют. Общие симптомы зависят от тяжести травмы и степени повреждения мозговых структур. Возможны любые нарушения сознания, от его кратковременной потери в момент травмы до комы. При поражении мозга и черепных нервов возникают нарушения чувствительности, парезы и параличи. Может развиваться отек мозга, сопровождающийся тошнотой, рвотой, распирающими головными болями, нарушением сознания и появлением очаговой симптоматики. При сдавлении ствола мозга отмечаются нарушения дыхания и кровообращения, а также угнетение реакции зрачков.
Обычно выявляется закономерность: чем тяжелее черепно-мозговая травма, тем сильнее выражено нарушение сознания. Однако из этого правила есть исключение – внутричерепная гематома, для которой характерен период просветления, сменяющийся потерей сознания. Поэтому удовлетворительное состояние больного не стоит расценивать, как свидетельство отсутствия или незначительной тяжести травмы.
Еще один фактор, который необходимо принимать во внимание – пациенты с переломом черепа нередко находятся в состоянии алкогольного опьянения, которое может затруднять диагностику. Поэтому объективные подтверждения травмы головы (ушибы, раны, гематомы) и свидетельства очевидцев в таких случаях должны становиться поводом для направления больного на немедленное обследование в специализированное отделение.
Перелом основания черепа
При переломах основания черепа симптоматика зависит от сопутствующего повреждения мозга. Кроме того, выявляются признаки, характерные для повреждения определенной черепной ямки. О переломе передней черепной ямки свидетельствует симптом «очков» – кровоизлияния в клетчатку вокруг глаз и истечение спинномозговой жидкости с примесью крови из носа. Иногда наблюдается экзофтальм (выпучивание глаз вследствие кровоизлияния в клетчатку, расположенную позади глаза). При повреждении воздухоносных полостей может выявляться подкожная эмфизема.
Перелом средней черепной ямки сопровождается истечением спинномозговой жидкости из слуховых проходов и образованием кровоподтека на задней стенке глотки. Для перелома задней черепной ямки характерны тяжелые расстройства дыхания и кровообращения (свидетельство повреждения ствола мозга) и кровоподтеки в области сосцевидного отростка (костного выступа за ухом). Следует учесть, что симптом «очков» и кровоподтеки в область сосцевидного отростка появляются не сразу, а через 12-24 часов после травмы.
Диагностика
Перелом черепа положено исключать у всех пациентов с черепно-мозговой травмой. Врач опрашивает больного, выясняя обстоятельства травмы, оценивает его общее состояние, проводит неврологическое обследование (оценивает чувствительность и силу мышц, проверяет рефлексы и т. д.). В ходе осмотра он проверяет состояние зрачков (реакция на свет, равномерность, ширина), наличие или отсутствие отклонения языка от средней линии и равномерность оскала зубов, а также измеряет пульс, чтобы выявить брадикардию, характерную для черепно-мозговой травмы.
Обязательно выполняется обзорная рентгенограмма черепа в двух проекциях, а при необходимости – и в специальных укладках. Назначается компьютерная томография черепа и магнитно-резонансная томография (МРТ головного мозга).
На аксиальной КТ в костном окне определяется перелом затылочной кости со смещением отломков
Существует ряд объективных обстоятельств, затрудняющих диагностику переломов черепа, в том числе – тяжелое состояние больного, из-за которого невозможно провести ряд исследований, особенности строения черепа из-за которых на обзорных снимках повреждение костей основания выявляется менее чем у 10% пострадавших и т. д. Поэтому диагноз перелома черепа в ряде случаев выставляется на основании клинической картины и в последующем, после улучшения состояния больного, подтверждается данными объективных исследований.
Лечение перелома черепа
Первая помощь
Всех пациентов с черепно-мозговой травмой необходимо немедленно доставлять в стационар. На этапе первой помощи больного укладывают в горизонтальное положение. Если пострадавший находится в сознании, его кладут на спину. Пациентов в бессознательном состоянии укладывают вполоборота. Для создания такого положения под спину с одной стороны можно подложить небольшие подушки или верхнюю одежду. Голову больного поворачивают в сторону, чтобы при рвоте он не захлебнулся рвотными массами.
Голове создают покой, используя подручные средства: одежду, подушки или валики. Останавливают кровотечение, накладывая на рану давящую повязку. К месту травмы прикладывают холод. Проверяют проходимость дыхательных путей, при необходимости устраняют западение языка, освобождают дыхательные пути от рвотных масс и т. д. По показаниям вводят аналептики (цитизин, диэтиламид никотиновой кислоты) и сердечные гликозиды.
Консервативная терапия
На этапе стационара лечение переломов черепа чаще консервативное, операции проводят по строгим показаниям. Консервативную терапию назначают пациентам с переломами основания черепа, закрытыми переломами свода черепа, субарахноидальными кровоизлияниями, сотрясением и ушибом головного мозга. Всем больным показан постельный режим, длительность которого зависит от тяжести травмы, и гипотермия головы (используются пузыри со льдом). Проводится дегидратационная терапия, назначаются антибиотики и обезболивающие. При переломах основания черепа выполняются повторные люмбальные пункции либо накладывается люмбальный дренаж.
Тактика лечения в каждом конкретном случае определяется тяжестью и особенностями черепно-мозговой травмы. Так, при сотрясениях головного мозга пациентам назначают вазотропные и ноотропные препараты. При ушибах мозга спектр лечебных мероприятий расширяется и включает в себя не только средства для улучшения мозгового кровотока и энергообеспечения мозга, но и метаболическую и противовоспалительную терапию и т. д. В восстановительном периоде применяют ноотропные препараты и лекарственные средства для улучшения мозговой микроциркуляции (циннаризин, винпоцетин).
Хирургическое лечение
Хирургическое лечение может потребоваться при тяжелых переломах черепа, особенно – вдавленных. Под общим наркозом выполняется трепанация, в ходе которой врач создает отверстие в черепе, удаляет из мозга внедрившиеся осколки, инородные тела и разрушенные ткани. Образование внутричерепных гематом в подавляющем большинстве случаев является показанием для срочной операции, в процессе которой хирург удаляет скопившуюся кровь, промывает полость, выявляет и устраняет источник кровотечения.
Показанием к хирургическому вмешательству при переломах основания черепа в остром периоде может стать повреждение лицевого или зрительного нерва, а в отдаленном – продолжающееся истечение спинномозговой жидкости из ушных проходов или носовых ходов. Прогноз при переломах черепа зависит от тяжести черепно-мозговой травмы. Возможно как полное восстановление, так и тяжелые последствия, становящиеся причиной инвалидности больного.
Источник
Перелом черепа, як порушення цілісності його кісток, зустрічаються досить часто. Якщо розглядати співвідношення цієї травми до всіх переломів, то число наближене до десяти відсоткам. Череп має певну еластичність. Якщо механічний фактор діє сильніше еластичності, виникає перелом.
Зазвичай при такому переломі відбувається пошкодження мозку, а також його оболонок, тому стан становить небезпеку для життя. Зважаючи на такі серйозні наслідків дуже важливо вміти розпізнати симптоми такої травми і вчасно надати першу медичну допомогу. Однак для початку необхідно зрозуміти, які причини призводять до такого серйозного пошкодження.
Причини
Зазвичай черепні переломи виникають через таких важких травм, як падіння з висоти, удари по голові масивним твердим предметом, автомобільні аварії і так далі. Найчастіше цього піддаються активні люди середнього або молодого віку, а також неблагополучні громадяни, такі як алкоголіки і наркомани.
Частота переломів пояснюється активністю пацієнтів, при цьому мають значення такі ситуації, як заняття спортом, поїздка на автомобілях, травми на виробництві та інше. Травми в іншої групи постраждалих зазвичай пов’язані з криміналом або нещасними випадками, що сталися в результаті наркотичного або алкогольного сп’яніння. 
Черепної перелом може статися і у дитини, причому це є досить поширеним явищем. Зазвичай таке відбувається через удар по голові, падіння з велосипеда або зі спортивного снаряда, а також в результаті ДТП. Так як організм дитини слабкіше, ніж у дорослої людини, наслідки можуть бути ще важчими.
Класифікація
Класифікація черепних переломів включає в себе різні види цієї травми. Спочатку розглянемо дві основні групи переломів черепа.
За характером перелому можна виділити три види переломів.
Симптоми
Симптоми залежать від конкретного пошкодження. Дуже важливо зуміти визначити перші ознаки, щоб знати, як надавати першу допомогу і діяти далі, особливо якщо потерпілим є дитина.
Найчастіше походячи лінійні переломи. Зазвичай вони супроводжуються епідуральними або субдуральним гематомами. Більшість лінійних переломів — неускладнені, однак, є ймовірність виникнення ліквореї, каротидного-кавернозної фістули або пневмоцефалии. Часто відбувається крововилив в середнє вухо, і спостерігаються гематоми там, де розташовується соскоподібного відросток або окологлазничной клітковина. Такі ознаки допомагають тоді, коли лінійний перелом кісток черепа не визначається рентгенограммой. 
Через додаткові носові пазухи або гратчасту пластину гратчастої кістки закінчується спинномозкова рідина, що призводить до лікворної ринореї. Якщо відбувається перелом піраміди скроневої кістки, спостерігається пошкодження лицьового нерва. Може статися руйнування слухових кісточок, а також виділення з вух спинномозкової рідини.
Важкими травмами вважаються переломи лобної кістки. Зазвичай це відбувається при ударі. В такому випадку в лобовій області виникає сильний головний біль. При цьому майже завжди відбувається забій або струс головного мозку. Переломи лобної кістки виявляють себе такими ознаками, як виражена підшкірна гематома в лобовій області, деформація, головний біль, нудота, блювота, запаморочення, порушення зору, втрата свідомості. Може спостерігатися кровотеча з вух, скупчення повітря під шкірою обличчя і чола, про що говорить припухлість цих областей. Перелом лобної кістки — серйозна травма, яка вимагає негайного лікування.
Загальні ознаки залежать від того, наскільки важка травма і як пошкоджені мозкові структури. Можуть відбуватися будь-які порушення свідомості, включаючи короткочасну його втрату і кому. Поразка черепних нервів і мозку призводять до порушення чутливості, паралічів і парезів. Може розвинутися мозкової набряк, при якому спостерігається нудота, блювота, порушення свідомості і розпирають головні болі. Здавлення мозкового стовбура призводить до порушення кровообігу і дихання, крім того, пригнічується реакція зіниці. 
Важливо розуміти, що порушення свідомості виражено тим сильніше, чим важче травма мозку. Однак при внутрішньочерепної гематомі може відбуватися період просвітлення, які змінюється втратою свідомості. Зважаючи на це задовільний стан пацієнта не потрібно оцінюватися як незначну травму або її відсутність. Діагностика і оцінка симптомів може утруднятися станом алкогольного сп’яніння потерпілого, тому будь-які пошкодження голови повинні підлягати негайному і ретельному обстеженню.
У разі переломів у дитини є одна особливість — віддалені прояви травм. Часто буває так, що після трагічної події дитина якийсь час відчуває себе добре. Порушення стають помітні згодом, коли він втрачає свідомість як наслідок різкого підвищення артеріального тиску. Лобові частки у дітей розвиваються до 16 років, саме в цьому віці стають помітними наслідки раніше перенесених травм.
Діагностика
Переломи кісток черепа визначаються спочатку на підставі клінічної картини. Лікар оцінює загальний стан пацієнта, проводить неврологічне дослідження, перевіряє стан зіниць і так далі. Однак обов’язково необхідно провести більш конкретні дослідження, наприклад, рентгенограма черепа. Корисно провести комп’ютерну томографію та МРТ. 
Є обставини, які ускладнюють постановку діагнозу, наприклад, особливості будови черепа і важкий стан пацієнта. У таких випадках діагноз виставляється на підставі клініки, а в подальшому проводяться інші дослідження.
Лікування
Спочатку дуже важливо надати першу медичну допомогу. Пацієнта необхідно помістити в горизонтальне положення, якщо він у свідомості, то на спину, якщо без свідомості, то боком. Голову слід повернути в сторону, щоб в разі блювоти людина не захлинувся. Голові потрібно створити спокій за допомогою підручних засобів, валиків, подушок і ковдр. Зупинити кровотечу можна за допомогою накладання на рану, що давить. До місця пошкодження слід прикласти лід. Також потрібно перевірити прохідність дихальних шляхів і при необхідності усунути западання язика, блювотні маси і так далі. Звичайно, ще до всього цього необхідно викликати швидку допомогу.
Надалі перелом черепа лікується в основному консервативним шляхом. Бувають випадки, коли потрібно зробити операцію. Всім хворим призначається постільний режим. Його тривалість залежить від травми. Якщо стався перелом основи черепа, накладається люмбальний дренаж або робляться повторні люмбальна пункція. Лікування призначається залежно від типу і тяжкості травми. Його слід ретельно дотримуватися.
Наслідки
Переломи не проходять без наслідків, а у випадку з черепом, все може бути дуже серйозно. У спинномозкову рідину можуть проникнути бактерії, що здатне привести до розвитку менінгіту. Якщо туди проникне повітря, розвинеться пневмоцефалія. Це лише кілька прикладів ускладнень. Насправді може бути серйозна загроза для життя людини. 
При відкритому переломі, в спинномозкову рідину можуть проникнути бактерії і викликати менінгіт
Переломи кісток черепа у дитини роблять сильний вплив на фізичний і емоційний стан. Також це впливає на його розумові здібності. Найсерйознішим наслідком є повний параліч тіла, ризик чого великий при переломі основи черепа, тому що ця частина є сполучною ланкою між спинним і головним мозком.
І дорослим і дітям необхідно завжди бути уважними, щоб знизити ризик перелому. Якщо уникнути його не вийшло, важливо докласти всіх зусиль, щоб зменшити ймовірність серйозних наслідків і швидше повернутися в нормальний ритм життя.
Загрузка…
Источник