Компресійний перелом хребта лфк

ЛФК, фізіотерапія і масаж при компресійному переломі хребта – три головних складових системи реабілітації постраждалих. Завдяки їм вдається усунути результати тривалої нерухомості, підтримувати м’язи в тонусі і зберегти гнучкість хребта.

В чому особливість компресійного перелому хребта

Компресійний перелом хребта відбувається не від удару по хребетному стовпа, а від його стиснення. При такій травмі хребець не стільки ламається, скільки деформується. Його передня пластинка ламається, в результаті чого хребець сплющується, стає клиновидним, а вище знаходиться хребець зміщається вперед і вниз.

Компресійний перелом більше характерний для поперекового або нижнегрудного відділу хребта, в залежності від характеру травми. Якщо сила удару припала на ноги чи сідниці (наприклад, при приземленні після стрибка), то страждає поперековий відділ, а якщо на голову або шию (як при пірнанні вниз головою), то нижній грудній. При значних деформаціях задня частина хребця вдавлюється в хребетний канал, здавлюючи або навіть пошкоджуючи спинний мозок.

Найчастіше, якщо деформація незначна, хребець продовжує виконувати свої функції, і людина може навіть не підозрювати про травму, особливо якщо у нього вже є інші проблеми з хребтом.

Періоди лікувальної фізкультури при компресійному переломі

Якщо деформація хребта не перевищує третини його висоти, то такі травми можна лікувати консервативними методами. В такому лікуванні велике значення мають ортопедичні заходи. Вони спрямовані на додання тілу хворого оптимального положення.

Пацієнта треба покласти на ліжко, обов’язково жорстку. Сама постіль повинна перебувати під ухилом, з таким розрахунком, щоб голова лежачого людини перебувала на 0,4–0,6 м вище рівня ніг. Хворого пропущеними під мишки спеціальними ременями прикріплюють до узголів’я ліжка, а для розвантаження напруги в хребті під шию або поперек підкладають ватно-марлеві валики. Таке положення тіла дозволяє максимально розвантажити вісь хребта і допомагає розтягнути передню поздовжню зв’язку. Все це сприяє розтягуванню хребців у хребетному стовпі, зменшуючи тим самим їх здавлювання.

При компресійних травмах хребта ЛФК складається з 4-х періодів. Кожен з цих періодів має певні завдання.

Періоди

Цілі занять

1-й період триває перші тиждень–півтора після отриманої травми.
Головною метою ЛФК в цей період є поліпшення самопочуття травмованого і максимальне збереження його працездатності м’язів.

2-й період протікає близько місяця після отриманої травми.
Основною метою ЛФК стає стимулювання кровообігу в травмованому місці, що дозволяє максимально прискорити процеси регенерації, вироблення т. н. м’язового корсета і підготовку хребта до більш інтенсивного режиму руху. Зазвичай в середині другого періоду хворому дозволяють лягти на живіт, що дає можливість додати в ЛФК вправи з цього вихідного положення.

3-й період подальшого відновлення рухливості.
Мета ЛФК – подальше відновлення рухливості хребців. У цей час збільшується інтенсивність і тривалість занять ЛФК. В гімнастичний комплекс починають вводити вправи з обтяженням, а також деякі елементи вправ з посиленням, щоб сприяти подальшому зміцненню його м’язів.

4-й період – з моменту відновлення самостійного руху хворого фактично до повного його одужання.
Комплекс гімнастичних вправ спрямований на відновлення повної рухливості хребта, закріплення порушених через травми навичок руху та вироблення правильної постави.

Під час занять відбувається плавний перехід до повної осьовому навантаженні травмованого хребта.

Особливості ЛФК на початковому етапі

Основу ЛФК в початковому періоді складають різні дихальні вправи, а також загальнорозвиваюча гімнастика дрібних і середніх груп м’язів і суглобів. Самостійно активно рухати ногами в цей час можна виключно в полегшеному варіанті, не відриваючи стопи від ліжка. І обов’язково по черзі, оскільки навіть при простім піднятті прямої ноги довгі м’язи спини відчувають напругу, небезпечне для травмованого больовим синдромом. Підняття одночасно обох прямих ніг категорично заборонено, оскільки це рух у декілька разів збільшує навантаження на передні відділи хребців, постраждалих від компресії.

Проводять ЛФК в цей період виключно індивідуально і обов’язково під безпосереднім контролем лікаря. Одне заняття триває від 10 до 15 хв. Вправи підбираються такі, щоб їх можна було виконувати, лежачи на спині.

Основний упор в 1-му періоді робиться на почергові ковзаючі рухи стопами ніг по площині ліжка. Також показаний своєрідний «місток». Під час його виконання хворий, спираючись на лопатки і стопи, піднімає на кілька секунд таз.

Перший період вважається завершеним, коли хворий може підняти вгору під кутом 45 градусів пряму ногу, не відчуваючи болю в травмованому місці.

Комплекс вправ у другому відновлювальному періоді

На цьому етапі відбувається поступове збільшення загального навантаження на організм. Для цього тривалість занять поступово збільшують з 10-15 до 20-25 хв. Також поступово ускладнюють виконувані вправи і збільшують число повторів.

Основу ЛФК в цей час становлять статичні та динамічні вправи для рук, а також зміцнюють вправи для м’язів спини і черевного преса. Щоб створити комфортні умови для відновлення пошкоджених хребців, упор робиться на виконання різноманітних вправ на прогинання хребта в грудному і поперековому відділі. Виконання таких вправ сприяє похиле положення ліжка, оскільки воно здатне передати значну частину тяжкості піднесеного тулуба залишилися лежати на ліжку іншими частинами тіла, для яких поверхня ліжка служить упором.

Разом з вправами на прогинання хребта у цьому періоді практикуються і вправи для зміцнення м’язів спини і черевного преса. Допускаються також активні рухи відірваними від площини ліжка ногами. Але вони повинні обов’язково виконуватися з перемінним чергуванням ніг.

Коли хворий у змозі підняти одночасно обидві ноги під кутом 45 градусів, не відчуваючи при цьому русі болю, можна переходити до третього періоду ЛФК.

Лікувальна гімнастика в третьому періоді

В 3-му періоді йде підготовка травмованого хребта до поступового переходу на осьову навантаження. В цей час до старих вправ можна додавати вправи з вихідних положень на четвереньках і на колінах. Перше положення дозволяє вигинати шийний і поперековий відділи хребта, зменшуючи його загальну навантаження.

Друге призначене для поступової адаптації тіла до вертикального положення. При виконанні вправ з цього положення тулуб потрібно трохи відхиляти назад, щоб центр ваги доводився на область не передніх, а задніх відділів хребців. На початковому етапі роботи з цього вихідного положення обов’язково потрібно дотримуватися руками за спинку ліжка.

Обидва ці вихідні положення дають можливість виконувати вправи для зміцнення м’язів спини і всього тулуба, а також вправи на координацію рухів. В основному це легкі нахили тулуба вперед, назад і в сторони, які до середини 3-го періоду замінюються на невеликі пересування рачки, а на завершальному його етапі – і на колінах.

В цьому періоді вже можна виконувати вправи з одночасним відривом обох ніг від площини ліжка. Хоча піднімати прямі ноги вгору під кутом 90 градусів до лежачого тілу все ж ще не рекомендується. З положення лежачи на спині гімнастику можна робити на горизонтально опущеною ліжка.

Для виконання вправ з вихідного положення лежачи на животі здійснюють корекцію тіла, підкладаючи під груди марлево-ватний валик (т. зв. гиперекстензионная поза).

Заключний період лікувальної фізкультури

Починається він, коли хворий може самостійно стати на ноги. На початковому етапі цих занять хворому потрібно навчитися правильно вставати. Робити це потрібно з положення «на животі», оскільки положення «сидячи» для хворого все ще залишається під забороною. З цього положення потрібно зрушити до краю ліжка, спертися об підлогу однією ногою, потім, використовуючи силу рук, випрямити тулуб і опустити з ліжка, іншу ногу.

У цьому періоді поступово ЛФК вводяться вправи, що виконуються з положення стоячи. Спочатку це нескладна гімнастика: легкі нахили назад, повільні перекати стопи з носка на п’ятку і назад, почергове відведення ніг в сторони. По мірі зміцнення хребта й відновлення рухових навичок комплекс урізноманітнюють більш складними вправами: напівприсіданнями з прямою спиною, активними рухами в гомілковостопному суглобі, а також заняттями біля гімнастичної стінки або з різними гімнастичними предметами.

Надалі хворому дозволяють здійснювати піші прогулянки, поступово збільшуючи їх тривалість. Коли хворий через 1,5–2 години такої прогулянки не відчуває навіть найменшого дискомфорту в травмованій ділянці хребта, йому дозволяють приймати сидяче положення.

Компресійний перелом хребта – травма дуже серйозна, і до її лікування потрібно підходити відповідально. Комплекс вправ для кожного періоду лікування повинен підбирати виключно лікар, виходячи з тяжкості травми та загального фізичного стану хворого. Також завжди слід пам’ятати, що лікування не закінчується моментом виписки з лікарні.

Регенерація ушкоджених відділів хребта триває не менше 10-12 місяців, і весь цей час потрібно строго дотримуватися приписи лікаря. Тільки в цьому випадку можливе повне відновлення працездатності зламаних хребців.

Источник

ЛФК при компрессионном переломе позвоночника (поясничного и грудного отдела) – упражнения для восстановления

ЛФК при компрессионном переломе грудного отдела позвоночника — самый эффективный способ реабилитации пострадавших с нарушениями опорно-двигательного аппарата. Среди различных травм, с которыми ежедневно сталкивается множество людей, нередко встречаются травмы позвоночника с весьма серьезными последствиями. Лечебная физкультура зарекомендовала себя как самый эффективный и, в то же время, не требующий больших материальных затрат, метод.

Реабилитация после перелома позвоночника с применением лечебной гимнастки предназначена для повышения силы и выносливости мышечной структуры, а также увеличения подвижности позвоночника. Помимо этого ЛФК при переломе позвоночника применяется как часть профилактических процедур, которые предотвращают возникновение пролежней, уменьшают проявления астенического синдрома и нормализуют пищеварительные процессы.

Описание

Компрессионный перелом позвоночника — повреждение в отделе спины, при котором нарушается один из позвонков. Последствия после такой травмы бывают весьма серьезными, потому что есть вероятность сдвига травмированного позвонка в канал со спинномозговой жидкостью, что приводит к параличу. Причиной повреждения становятся случаи, при которых позвонки очень сильно сжимаются, сгибаются или сдавливаются. Нередко нарушения грудного, либо поясничного отдела позвоночника возникают после дорожно-транспортных происшествий или от падения с большой высоты. Патологической причиной для возникновения этого повреждения может стать остеопороз.

Признаки

При переломах позвоночника существует ряд основных симптомов:

боль в спине;
боль в верхних и нижних конечностях;
головная боль;
онемение пальцев, на руках и ногах;
тошнота.

Болевые ощущения часто возникают позже происшествия, поэтому после несчастного случая, например, при ударе или производственной травме, стоит обратиться в больницу для тщательного осмотра. Пациентам с диагнозом остеопороз необходимо стабильно наблюдаться в клинике для предотвращения сжатия позвонков, которое может возникнуть спустя некоторое время.

Чтобы восстановление после перелома позвоночника было максимально эффективным, необходимо сразу после обнаружения первых признаков этой травмы обратиться за помощью квалифицированных сотрудников больницы. Точный диагноз ставит исключительно травматолог.

Проведение ЛФК

В ходе восстановления ЛФК при компрессионном переломе позвоночника применяется, если степень тяжести повреждения незначительная. Тогда пациенту назначают лечебную терапию, в которую входят:

Обезболивающие препараты;
Физиотерапия (лечебная гимнастика);
Укладки;
Иммобилизация;
Корсет (при переломе поясничного отдела) и др.

При незначительной компрессии (меньше третей части позвоночника) повреждение грудного или поясничного отдела чаще лечится консервативным способом. Пациент укладывается исключительно на жесткую кровать, при этом голова находится в приподнятом положении (50-60см). Для обеспечения максимальной разгрузки позвонков, используется продольное вытяжение за подмышечные впадины. Чтобы расправить сдавленный позвонок, необходимо подкладывать валики под поврежденный участок. Таким образом, растягивается передняя продольная связка, тем самым уменьшая компрессию.

Физиотерапия назначается индивидуально, исходя из физиологических особенностей, характера повреждения и возраста больного. Очень важна локализация и интенсивность травмы. Чаще наблюдаются нарушения поясничного отдела позвоночника.

Реабилитация после перелома требует длительного периода времени. Занятия необходимо проводить не менее шести месяцев со времени получения травмы. Лечебная гимнастика применяется для создания надежной мышечной опоры (корсета), которая в дальнейшем будет удерживать позвоночник в правильной позиции.

Весь комплекс упражнений при компрессионных переломах позвоночника делится на несколько этапов. Первые пару месяцев все упражнения необходимо выполнять для поддержания мышц организма в тонусе, так как во время обездвиживания они могут ослабнуть. Следующим этапом является наращивание массы мышечной ткани вдоль травмированного позвоночника. Заключительным этапом является полное укрепление организма, чтобы пациент снова встал на ноги.

Противопоказания

ЛФК при переломах подходит практически всем людям, но есть некоторые противопоказания:

боль, которая усиливается в ходе физической нагрузки при упражнениях;
повышение температуры в ходе занятий;
перепады артериального давления;
плохое самочувствие пациента.

В случае наблюдения каких-либо из этих признаков, необходимо обратиться к врачу, чтобы изменить комплекс упражнений.

Первый этап ЛФК

В течение месяца после получения травмы позвоночника ЛФК состоит из несложных осторожных движений конечностями, например, движения кистями или упражнения для дыхательной системы.

В период этого этапа рекомендованы такие упражнения:

вращение кистей, стоп и рук;
сгибание и разгибание пальцев;
отведение ног в сторону;
сгибание нижних конечностей в области коленного сустава;
дыхание диафрагмой.

ЛФК при переломе на первом этапе имеет одно очень важное правило, которое необходимо соблюдать обязательно: выполняя упражнения, конечности пациента не должны отрываться от постели. Очень важно соблюдать это правило, чтобы предотвратить перенапряжение мышц расположенных в области таза и плечевого пояса. Благодаря этому риск того, что сместятся позвонки или возникнут другие побочные эффекты, сводится к минимуму. Первый этап длится до двух недель, при этом пациент должен выполнять упражнения два раза в сутки. Каждая зарядка длится примерно пятнадцать минут под наблюдением медицинского сотрудника.

При компрессионном переломе позвоночника, реабилитация на первом этапе включает самую легкую гимнастику, после чего занятия усложняются более сложными упражнениями. Тазовый пояс подвергается минимальной нагрузке, но в это время активно работают мышцы плечевых суставов. Упражнения, направленные на восстановления мышц спины, вовлекаются постепенно и осторожно.

Спустя полмесяца после получения травмы, пациент может выполнять движения с поворотами на живот. Для этого больному необходимо подкатиться к краю постели, после чего одной рукой взяться за ее изголовье, а при помощи второй аккуратно перевернуться. Выполнять это упражнение первый раз необходимо под обязательным присмотром доктора.

Восстановление после компрессионного перелома позвоночника на первом этапе физиотерапии длится в течение месяца. Если в дальнейшем пациент себя чувствует лучше, плавно начинается второй этап ЛФК.

Второй этап ЛФК

Спустя месяц можно приступить ко второму этапу ЛФК. При этом занятия становятся более интенсивными: число повторений становится больше, возрастает амплитуда движений. Основная цель на этом периоде — укрепление мышц, поддерживающих позвоночник. Длительность занятий становиться больше, вначале до двадцати минут, после до сорока пяти минут.

Разведение рук в стороны;
Касания плеч кистями;
Напряжение бедренных мышц;
Упражнение «велосипед»;
Подъем ног до угла сорок пять градусов.

На втором этапе ЛФК пациент должен выполнять упражнения не меньше, чем два раза в день. Цель следующего этапа, это тренировки гибкости и разгибания спины. В ходе занятий включается мышечная масса в области таза, а так же поясничного и грудного отделов позвоночника.

Если у пострадавшего наблюдается перелом средней степени тяжести, он может подняться с постели не ранее чем через два месяца. Так же при подъеме пациенту запрещается садиться, поэтому чтобы занять вертикальное положение, необходимо выполнить действия по следующей схеме:

встать на четвереньки;
сместиться на край постели;
поочередно спустить ноги на пол;
разогнуться в ровное положение.

Пациенту разрешают встать на ноги только если:

у него нет болезненных ощущений в поврежденной области;
при простукивании травмированных позвонков нет неприятных ощущений;
на месте перелома не наблюдается выступ;
пациент чувствует себя хорошо во время занятий.

В тот момент, когда пациент успешно впервые поднялся с постели, можно перейти к третьему этапу курса восстановления.

Третий этап ЛФК

Последний этап восстановления при помощи физиотерапии длиться не меньше чем два месяца. В это время пациенту рекомендовано выполнять упражнения с более интенсивной нагрузкой, с использованием сопротивления и отягощения. Так же включаются мышцы в области таза, ног и поясничного отдела.

Поднятие головы и плеч лежа на животе;
Отведение ног связанных между собой резиновым шнуром;
Перемещение на четвереньках;
Наклоны корпуса в разные стороны, стоя на ногах.

В начале последнего этапа восстановления при переломе грудного отдела или после травмы позвоночника поясничного отдела пациенту разрешено подниматься не чаще, чем четыре раза в течение дня. При этом каждый подъем должен занимать не более двадцати минут. Спустя пару недель период времени для занятий увеличивается. По истечению трех месяцев физиотерапии, больной сможет самостоятельно ходить до двух часов без отдыха. Сидеть пациенту разрешается только тогда, когда он сможет самостоятельно ходить не меньше одного часа. При этом очень важно во время всех занятий придерживаться правильной осанки. Чтобы этого добиться, к стулу, где в дальнейшем находиться больной, на уровне поясницы подвешивается круглый валик.

Лечебная гимнастика является обязательным условием для эффективного выздоровления при травмах позвоночника.

Выполнять упражнения следует не только во время лечения в стационаре, но и в дальнейшем в домашних условиях для восстановления травмированной области. Если проводить регулярные «зарядки» можно полностью восстановить все функциональные возможности позвоночника, вернуть ему гибкость и подвижность, которая была до травмы, за сравнительно короткий отрезок времени.

Источник статьи: https://vseotravmah.ru/perelomy/reabilitaciya/lfk-pri-kompressionnom-perelome-pozvonochnika.html

Источник