Гомілкова кістка перелом

На думку багатьох уболівальників, лідерство серед видовищно-жахливих спортивних травм впевнено утримує перелом кісток гомілки. Складність травм полягає не стільки у лікуванні чи відновленні (хоча певні складності є і у цьому), скільки у механізмі нанесення ушкодження та сам вигляд кінцівки у момент отримання травми.

Такі спортивні жахи завжди емоційно сприймаються глядачами, викликають психологічний шок у самого спортсмена, а у стрічку новин відео з нанесенням травми часто потрапляє з позначкою 18+. Я давно хотів описати усі нюанси, що пов’язані з такими травмами, але не знаходилося зручного моменту. При цьому завжди у голові виринав образ Люка Шоу, але ця трагічна історія відбулася ну надто вже давно. Проте недавно до думки написати про цю спортивну травму мене повернув Демба Ба з жахливим епізодом у китайській Суперлізі, а останньою краплею стала важка травма французького атлета у Ріо, у якого також діагностували подвійний перелом кісток гомілки.

Отож, що відбувається з ногою під час цієї жахливої травми? Які існують методи лікування? Скільки часу необхідно для відновлення після такого складного перелому? Про все це, і навіть більше, Вам розповість блог “Спортивний медик” у черговому матеріалі.

Анатомія

Перелом гомілки − це ушкодження великогомілкової або малогомілкової кісток, а інколи і їх обох, внаслідок впливу певних пошкоджуючих факторів. Ця травма є доволі поширеною, і загалом становить біля 20% від загальної кількості переломів.

Гомілка – частина скелета між стегном і стопою, що складається з двох трубчастих кісток (великої і малої гомілкових). Основне навантаження бере на себе великогомілкова кістка. Виростки (виступи у верхній частині великогомілкової кістки) з’єднуються зі стегновою кісткою, утворюючи нижню суглобову поверхню колінного суглоба. Своєю нижньою частиною великогомілкова кістка сполучається з таранною кісткою, утворюючи гомілковостопний суглоб.

Малогомілкова кістка розташовується із зовнішнього боку, збільшуючи стабільність і міцність гомілки. Обидві кістки гомілки з’єднуються між собою (вгорі – за допомогою загального зчленування, в середній частині – за допомогою міжкісткової мембрани, внизу – за допомогою зв’язок). На нижніх кінцях обох кісток гомілки є виступи (кісточки), які з двох боків охоплюють гомілковостопний суглоб і надають йому поперечну стабільність.

Як правило, причиною перелому стає зовнішній чинник. Це може бути як акцентований удар у ділянку діафізу кістки, так і значний тиск ззовні при зафіксованому положенні стопи. Також подібні переломи можуть виникати і під час серйозних системних захворювань організму, таких як саркома чи остеомієліт.

Мехаізм травми та її види

Як вже зазначалося вище, причини таких складних переломів найрізноманітніші. Так Люк Шоу та Демба Ба отримали цілеспрямований удар у ділянку діафізу великогомілкової кістки, що призвело до перелому обох анатомічних структур гомілки. А французький гімнаст Самір Аїт Саїд спровокував перелом кісток гомілки невдалим приземленням після складного стрибка, який на завершальній фазі виконання вимагав стабільності у гомілковостопному та колінному суглобах.

Залежно від локалізації травматологія розрізняє:

• переломи кісток гомілки в її верхній частині (переломи шийки і головки малогомілкової кістки, переломи горбистості і виростків великогомілкової кістки);
• переломи кісток гомілки в її середній частині (ізольовані діафізарні переломи великогомілкової та малогомілкової кістки, переломи діафізів обох кісток гомілки);
• переломи кісток гомілки в її нижній частині (переломи кісточок).

Слід зазначити, що найстрашніші для ока пересічного уболівальника переломи − діафізарні, тобто переломи обох кісток гомілки, яких і зазнали вищезгадані спортсмени.

Симптоми

Діафізарний перелом кісток гомілки супроводжується такими симптомами:

• різкий біль в області ушкодження;
• набряк та синюшність гомілки;
• значна та помітна деформація гомілки;
• відхилення стопи назовні;
• крепітація (звук хрускоту уламків кісток);
• патологічна рухливість уламків кістки;
• неможливість опори на ушкоджену ногу.

Перша допомога під час перелому гомілки

Перша допомога під час перелому гомілки полягає в її надійній фіксації, що допомагає уникнути додаткових ускладнень. За будь-яких переломів даної локалізації проводять накладання шини. Осколковий перелом гомілки вимагає особливої обережності під час транспортування до стаціонару, оскільки надмірна рухливість кісток може спровокувати відкритий перелом. За відкритого перелому пацієнту необхідно накласти джгут, оскільки в цьому місці проходять артерії, які під час пошкодження провокують сильну кровотечу.

Діагностика та лікування

Діагностування діафізарного перелому не складає значних труднощів для знаючого травматолога, адже зазвичай зовнішніх ознак вистачає, щоб зрозуміти, яка проблема трапилася зі спортсменом. Не зважаючи на це, лікарі обов’язково роблять рентгенографію дистального відділу ноги у двох проекціях задля підтвердження діагнозу та встановлення нюансів перелому, а також визначення місця розташування основних уламків.

/Рентгенографія ноги Демби Ба після отриманого перелому гомілки/

Як правило, травми, що стали темою нашої розмови, не заліковуються консервативним шляхом, адже супроводжуються утворенням уламків кісток та їхнім подальшим зміщенням, які вимагають репозиції. Таким чином, методом вибору у лікуванні таких переломів для більшості провідних травматологів-ортопедів є остеосинтез.

Остеосинтез − (грец. osteon (кістка) + synthesis (з’єднання)) – це хірургічне з’єднання уламків кісток у правильному положенні з метою стабільної фіксації аж до повної їхньої консолідації (кісткового зрощення) і досягнення відновлення цілості й функції кістки.

В свою чергу методи остеосинтезу поділяються на такі:

1. Внутрішній (занурювальний):

– внутрішньокістковий (інтрамедулярний);

– на зовнішньо кістковий;

– із застосуванням інших фіксаторів (гвинти, спиці та ін.);

– комбінований, коли застосовується декілька варіантів фіксації.

2. Зовнішній (зовнішній черезкістковий) – остеосинтез, обов’язковим елементом якого є зовнішня, розташована над шкірою, конструкція та елементи її зв’язку з кісткою (спиці, стрижні).

/Нога Люка Шоу після проведеного остеосинтезу/

Ця процедура задля успішності її проведення вимагає доволі довгого періоду часу, адже остеосинтез може проходити біля 4-6 тижнів. Після цього постраждалому накладають гіпсову лангету на період від 3 до 5 місяців. Всі терміни залежать від виду травми, особливостей розташування уламків, фізіологічних особливостей пацієнта та інших факторів.

Якщо ми говоримо про відновлення травм у спортсменів, то тут важливою є професійна реабілітація під наглядом спортивного лікаря та відновлення загальної спортивної підготовки хворого. Однак тільки після піврічного терміну лікування, розпочинається ранній етап реабілітації, що включає мобілізацію м’язів, які розташовуються поруч і відіграють важливу роль у рухах гомілки.

Після тривалого періоду реабілітації, метою якого є повернення пацієнта до нормального соціально-активного життя, розпочинається період спортивної фізичної підготовки спортсмена. Загалом відновлення після таких травм складе біля року. Тільки тоді спортсмен зможе знову набути хорошої спортивної форми, яка допоможе йому продовжити свою спортивну кар’єру.

Як підсумок хочу зазначити, що легких травм не буває. Кожна з них вимагає не стільки лікування, скільки довготривалої індивідуальної реабілітаційної програми під професійним наглядом спортивного реабілітолога, який би зміг її розробити і застосувати з опорою на передові технології у спортивній галузі.

Источник

Зміст

• Причини травми
• Класифікація
• Ознаки перелому
• діагностика
• Лікування
• Ускладнення
• Прогноз
• найважливіше
• Відео по темі

Перелом гомілкової кістки – поширена і важка травма. Після шкідливого впливу виникає різкий біль, набряк, пошкоджена кінцівка деформується, виникає специфічний хрускіт при терті кісткових уламків. Пошкодження часто поєднується з іншими серйозними травмами, наприклад, перелом таза, ребер, грудної клітки.

Щоб уточнити діагноз, потрібно надати потерпілому першу допомогу і госпіталізувати його. Травматолог проведе діагностику, щоб визначити подальшу тактику дій. Стаціонарне лікування може бути консервативним або оперативним.

Причини травми

Щоб краще зрозуміти механізм перелому гомілкової кістки ноги, потрібно згадати анатомію цієї ділянки. Гомілка складається з великої і малої гомілкової кістки. Перша – велика, довгих трубчастих кісток, яка витримує вагу всього тіла. Друга – має менші габарити, вона теж відноситься до трубчастих кісток. Її роль допоміжна, до неї прикріплюються м’язи, забезпечує ротацію гомілки і стопи.

Анатомія гомілковостопного суглоба

Велика і мала гомілкова кістка прилягають до суглобової поверхні таранної кістки. Це рухоме з’єднання утворює голеностоп. Також гомілкова кістка разом з стегнової і надколенником бере участь у формуванні колінного суглоба.

Довідка. У більшості випадків при порушенні цілісності великої гомілкової кістки (ББК) відбувається пошкодження малогомілкової кістки (МБК). Але опорну функцію виконує перша, тому при лікуванні більше уваги приділяється цій кістковій структурі.

Перелом ББК нерідко ускладнюється зміщенням фрагментів кістки. Травма часто супроводжується пошкодженням таза, інших кісток ніг, ребер, грудної клітки і т. Д. Отломки кістки часто порушують цілісність оточуючих м’язів, зв’язок, кровоносних судин. Щоб уточнити ступінь тяжкості травми, потрібно обстежитися у травматолога.

Трубчасті кістки досить еластичні, проте існують ситуації, при яких вони пошкоджуються:

• Дорожньо-транспортні пригоди.
• Падіння з висоти.
• Нещасний випадок на виробництві.
• Велика аварія на технічному об’єкті.
• Стихійні лиха.
• Спортивні травми у бігунів, а також при заняттях небезпечними контактними видами спорту, наприклад, регбі.
• Підвищена крихкість кісткової тканини при остеопорозі.

травми гомілкостопа виникають під впливом значної травмуючої сили. Пряме, изгибающее, скручує вплив призводить до важкого пошкодження кісткових структур (відкриті, осколкові, косі або гвинтові переломи). Як наслідок, нерідко відбувається вкорочення, деформація кінцівок через те, що уламки кістки неправильно зростаються, їх цілісність не відновлюється, формуються хибні суглоби і т. Д.

Класифікація

Медики розрізняють різні види переломів гомілкових кісток за кількома критеріями.

В залежності від причини розрізняють травматичні і патологічні переломи. Перші виникають в результаті зовнішнього впливу, а другі – на тлі патологічного процесу, наприклад, остеопорозу.

Види травми за ступенем тяжкості:

• Неповні. У цю групу відносять тріщини, злами.
• Повні: без зміщення і зі зміщенням. У першому випадку кісткові уламки зберігають нормальне положення. Перелом гомілкової кістки зі зміщенням супроводжується зрушенням фрагментів кісток. Другий варіант зустрічається набагато частіше.

Переломи гомілкової кістки розрізняють в залежності від форми і напрямки лінії зламу

Перелом БК ( гомілкова кістка) в залежності від форми і напрямки перелому:

• Поперечний – лінія перелому розміщена під прямим кутом до осі кістки. Якщо пошкоджена велика і мала БК, то кісткові уламки нестабільні. При збереженні цілісності останньої фрагменти майже не зміщуються.
• Поздовжній – лінія зламу паралельна осі.
• Косий – злам проходить під гострим кутом.
• Гвинтоподібний перелом великогомілкової кістки або МКБ – лінія перелому виглядає як спіраль. Цей вид травми викликаний впливом скручує сили. Гвинтовий перелом характеризується обертанням кісткових уламків.
• осколковий – лінія зламу відсутня, кістка на пошкодженій ділянці дробиться на множинні відламки.
• вбитому – фрагменти кістки зсуваються ближче до центру осі кістки.
• Компресійний – лінія перелому відсутня, БК на ураженій ділянці роздроблена на дрібні фрагменти.
• внутрішньосуглобове – лінія зламу проходить в суглобової порожнини.

Також розрізняють відкриті і закриті травми. При закритому переломі цілісність м’яких тканин не порушена, при відкритому – присутній рана, через яку можна побачити кістку.

Перелом виростків великогомілкової кістки

Види травм по локалізації:

• Перелом проксимального відділу (епіфізарний або внутрішньосуглобове), наприклад, травма головки або шийки МКБ, бугристости, межмищелкового піднесення або виростка (внутрішнього або зовнішнього) ББК. Складність внутрішньосуглобової травми пояснюється різким порушенням конфігурації зчленування, і стійким порушенням рухів в ньому. Іноді вона супроводжується відривом епіфіза (розширений, кінцевий відділ кістки).
• метафізарний (навколосуглобових) перелом. Після травматичного впливу виникають фіксовані (зчеплення кісткових уламків) переломи, які виглядають як тріщини, поздовжні, променисті або спіральні лінії.
• Діафізарні травми найбільш поширені. У цю групу входять відривні, гвинтові, косі, поздовжні, поперечні, вколоченние травми і т. Д.

В залежності від перебігу виділяють ускладнені і неускладнені переломи гомілкової кістки. У другому випадку травма ускладнюється травматичним шоком, сильною кровотечею, інфікуванням рани, остеомієліт (гнійний процес в кістки), неправильним зрощенням або його відсутністю, підвивихи або вивихом.

Ознаки перелому

Відразу після травми потерпілий відчуває різкий біль на пошкодженій ділянці, швидко утворюється набряк, через який може змінитися забарвлення шкіри. Також може з’явитися характерний хрускіт при русі або пальпації, а також рана.

Після порушення цілісності БК потерпілий не може самостійно встати, обмежується рухливість ноги, спостерігається надмірна рухливість кістки. При візуальному обстеженні лікар може виявити осколки, вкорочення кінцівки.

Фрагменти кістки можуть пошкоджувати малогомілкової нерв, що призводить до звисанням стопи і втрати здатності активно її згинати. Також порушується чутливості гомілки і стопи.

Перелом двох щиколоток зі зміщенням

Іноді після травми відламки ушкоджують кровоносні судини. Щоб перевірити це, потрібно прищепити пульс на магістральних судинах гомілки і стопи. Якщо він відсутній, значить судини травмовані. Тоді шкіра кінцівок під місцем перелому блідне або синіє.

При переломі діафіза ББК пацієнт не може спертися на хвору ногу. На пошкодженій ділянці з’являється деформація, біль, набряк.

При порушенні цілісності діафіза великої і малої гомілкової кістки потерпілий скаржиться, що пошкоджена нога сильно болить. Також деформується гомілку, з’являється набряклість, синіє шкіра. Присутній крепітація, відламки кістки надмірно рухливі.

При травмуванні внутрішнього або зовнішнього виростка ББК збільшується колінний суглоб через скупчення крові в його порожнини. Деформація незначна або відсутня. Якщо пошкоджений внутрішній мищелок, то гомілку відхиляється всередину, а якщо зовнішній – назовні.

Діагностика

Про те, що зламана гомілкова кістка можна дізнатися за допомогою рентгенографії. На знімку можна порахувати кількість уламків, визначити вид зміщення кісткових уламків, виявити перелом МКБ, а також пошкодження структурних елементів голеностопа або колінного суглоба.

При пошкодженні суглобів потерпілому призначають КТ з функцією реконструкції об’ємних зображень.

Якщо пошкоджені нерви або судини, то до лікування підключається судинний хірург, невропатолог або нейрохірург.

лікування

Етапи консервативного лікування

При переломі гомілкової кістки потрібно надати першу допомогу потерпілому:

• Травмованому дають знеболюючий препарат.
• іммобілізірующую гомілку за допомогою шини, також можна використовувати підручні засоби, наприклад, рівні дошки. Шина повинна паралізувати ділянку над і під місцем травми, тобто голеностоп і верхню третину стегна.
• При відкритому переломі, який супроводжується сильний кровотечею, потрібно накласти джгут на стегно, а потім закрити рану стерильною пов’язкою.

Важливо, якомога раніше госпіталізувати постраждалого для проведення стаціонарного лікування.

Обережно. До прибуття медиків не намагайтеся вправити перелом, очистити рану (при відкритій травмі) або пересувати потерпілого. Завдання першої допомоги – послабити біль, заспокоїти людину, запобігти пошкодження м’яких тканин.

Точна програма лікування буде озвучена після діагностики і оцінки ступеня тяжкості травми. Якщо перелом гомілкової кістки стабільний (зміщення уламків мінімальне або відсутнє), то застосовуються консервативні методики. Безопераційна терапія показана тяжкохворим пацієнтам (наприклад, з остеопорозом), у яких високий ризик ускладнень після хірургічного втручання.

Етапи консервативного лікування перелому БК:

• Знеболювання за допомогою препаратів для місцевої або загальної анестезії.
• Іммобілізація проводиться з застосуванням гіпсової пов’язки. Цей варіант підходить для травми без зміщення. Лікар формує гіпсову лонгету, обробляє пошкодження антисептиком і накладає пов’язку. Спеціаліст точно скаже, скільки ходити в гіпсі, але зазвичай цей строк не менше 3 тижнів.
• Спостереження. Лікар контролює процес загоєння перелому за допомогою рентгена.

Після рентгенологічного підтвердження зрощення уламків гіпс знімають. Реабілітація після перелому великої гомілкової кістки складається з 3 періодів:

• 1 етап триває 2 – 3 тижні після зняття гіпсової пов’язки.
• 2 етап триває 2 – 3 місяці після закінчення першого .
• 3 етап триває 4 тижні після закінчення другого.

Реабілітація допоможе розробити ногу після перелому, швидше відновити її функціональність. Досягти цих цілей дозволяють такі методики:

• Лікувальна фізкультура проводиться під контролем лікаря. ЛФК при переломі дозволяє попередити атрофію м’язів, зміцнити їх, нормалізувати кровообіг, усунути застійні процеси і запалення.
• Масаж рекомендується проводити щодня, щоб запобігти тугоподвижность, слабкість, дегенерацію м’язів гомілки, а також формування рубців на м’яких тканинах.
• Физиолечение дозволяє уникнути наслідків запалення, прискорює регенерацію, нормалізує обмінні процеси і кровообіг. Для цього застосовують УВЧ-терапію, магнітотерапію, лазерне лікування, електрофорез і т. Д.

Також пацієнт повинен дотримуватися дієти, яка наситить його організм корисними речовинами. Раціон потрібно поповнити продуктами, багатими на кальцій, вітамін Д, елементи групи В, залізо і т. Д.

Читайте також:

Реабілітація після перелому променевої кістки руки

Оперативне лікування

лікування і реабілітація при переломах гомілкової кістки зі зміщенням більш складне і тривале. Після надання першої допомоги і госпіталізації потерпілому проводять репозицію – вправлення кісткових уламків. Вона може бути ручний (лікар зіставляє фрагменти руками) або апаратної (скелетневитягування).

Скелетневитягування

При скелетномувитягненні відламки поступово справляються з допомогою вантажів, до утворення кісткової мозолі їх утримують в правильному положенні. Під час процедури під місцевою анестезією проводиться спиця через кістку п’яти, яку закріплюють у спеціальній конструкції. Потім через систему блоків лікар встановлює вправляти вантаж (підбирається індивідуально), дорослому пацієнту достатньо 4 – 7 кг. Кінцівка знаходиться в вимушеному положенні 4 – 6 тижнів.

Витягування знімають, коли зникає патологічна рухливість на місці перелому, а на рентгенограмі виявлено ознаки кісткової мозолі. Після цього кінцівку фіксують гіпсом ще приблизно на 10 тижнів. Після цього пацієнтові призначають знеболюючі засоби. Сприяє якнайшвидшому відновленню ноги лікувальна гімнастика і фізіотерапія, які застосовують на всіх етапах лікування. Спеціальні вправи і процедури дозволяють уникнути тривалих застійних процесів, зменшити запалення, нормалізувати кровопостачання ноги, стимулює регенерацію тканин.

Довідка. Тривалість іммобілізації при травмах зі зміщенням – 8 тижнів, працездатність відновлюється через 3 – 3.5 місяці. Перелом заднього краю великогомілкової кістки вимагає більш тривалого знерухомлення – 12 тижнів, функціональність ноги відновлюється через 4 – 5 місяців. При порушенні цілісності переднього краю БК кінцівку фіксують на 5 – 6 тижнів.

Після зняття гіпсової пов’язки проводиться реабілітація. Важливо розробляти кінцівку за допомогою спеціально розробленого комплексу. А масаж і фізіотерапія підвищать ефективність лікування і допоможуть швидше відновити функції пошкодженої ноги.

Операція призначається при многооскольчатих переломах. Також хірургічне втручання застосовується, щоб швидше відновити функціональність кінцівки і попередити тугоподвижность суглоба після травми. Як правило, ногу оперують не раніше, ніж через тиждень після госпіталізації потерпілого. Цей період витримують, щоб стан пацієнта нормалізувався, набряк спав, а лікарі провели ретельну діагностику, яка дозволить виявити можливі протипоказання до операції. Перед хірургічним втручанням проводиться лікування перелому методом скелетного витягнення.

Хірургічна фіксація уламків кістки апаратом Ілізарова

Під час операції фрагменти кістки з’єднують металевими конструкціями (штифти , пластини, стрижні). Хірург обирає метод остеосинтезу (хірургічна репозиція уламків) в залежності від характеру і локалізації перелому. Як правило, застосовується внутрішній (занурювальний) остеосинтез – фіксація уламків імплантатами, розміщеними всередині кістки. Також широко застосовується позавогнищевий остеосинтез з використанням апарату Ілізарова. Цей метод дозволяє відновити цілісність БК навіть після складних роздроблених переломів.

Ускладнення

При несвоєчасному або недостатньому лікуванні перелому гомілкової кістки підвищується ризик ускладнень:

• інфікування місця перелому.
• Тугоподвижность гомілковостопного суглоба.
• Посттравматичний артроз – дегенерація ураженого кісткового з’єднання.
• Порушення процесу зрощення кісток.
• Дискомфорт і біль на ділянці фіксації кістки металоконструкціями.
• Тривале загоєння післяопераційної рани.
• Пошкодження нервів і судин кісткових уламків.

Уникнути таких ускладнень вдасться при грамотній першої допомоги і правильному лікуванні з урахуванням всіх рекомендацій лікаря.

Прогноз

В середньому велика гомілкова кістка після неускладненого перелому зростається 4 місяці. Осколкові, відкриті, ускладнені або комбіновані травми заживають приблизно 6 місяців і більше.

Найважливіше

Перелом гомілкової кістки – це поширена і небезпечна травма. Часто вона виникає після ДТП, падіння з висоти, нещасних випадків на виробництві. При появі болю, деформації гомілки, крепітації, набряку, слід надати першу допомогу потерпілому. Щоб відновити повноцінну функцію кінцівки, пацієнт повинен дотримуватися всіх рекомендацій лікаря: рання, але помірна рухова активність, регулярне виконання спеціальних вправ, зниження навантаження на хвору кінцівку, проведення физиолечения, відвідування масажиста. Для профілактики перелому БК потрібно намагатися уникати травматизму в побутових умовах, під час водіння транспорту і на виробництві.

Оцінити статтю

[Усього: Середній: ]

Источник