Допомога при переломах кісток

Переломом називається часткове або повне порушення цілості кістки. Залежно від походження переломи поділяють на природжені й набуті.

Природжені переломи виникають у внутрішньочеревному періоді розвитку і є результатом неповноцінності кісткового скелета плоду. Виділяють акушерські переломи, що є наслід­ком родової травми.

Набуті переломи бувають травматичні (механічні) й патологічні.

Патологічні переломи виникають найчастіше внаслідок розвитку в кістці метастазу злоякісної пухлини, ураження туберкульозом або остеомієлітом, вони з’являються іноді після незнач­ної травми.

Травматичні (механічні) переломи виникають під впли­вом механічних факторів під час падіння, від ударів, здавлюван­ня, згинання кісток та інших травм.

Переломи називають відкритими, якщо порушена цілість шкіри, і закритими, якщо вона збережена. Відкриті переломи дуже небезпечні, оскільки існує загроза попадання інфекції. Близько 80 % усіх переломів становлять переломи кінцівок. З переломів довгих трубчастих кісток виділяють діафізарні, епіфізарні й метафізарні.

Залежно від механізму розрізняють переломи при здавлюван­ні або стисканні кістки по осі (наприклад, компресійні переломи хребта), переломи при згинанні, скручуванні (гвинтоподібні), від­ривні, вбиті, тріщини, що виникають при ушкодженнях плоских кісток (черепа, лопатки). Залежно від ступеня еластичності кіст­кової тканини переломи бувають повні і неповні. Розрізняють також поперечні, повздовжні, косі й гвинтоподібні або спіральні види переломів.

Вогнепальні переломи характеризуються значним руйну­ванням кістки і тканин, що її оточують. Розриви м’язів нерідко супроводжуються ушкодженням великих судин і нервів. Ці переломи здебільшого бувають багатоосколковими, часто спричинюють значні дефекти кістки. Найпоширеніші вогнестрільні переломи кісток кінцівок.

Основні симптоми переломів: деформація, патологічна рухомість і крепітація (кістковий хруст), біль, порушення функцій ушкодженої кінцівки. При відкритих переломах – порушення цілості шкірних покривів або слизових оболонок та наявність уламків у рані.

Найбільш небезпечні при переломах травматичний шок, гостра крововтрата, ушкодження життєвих органів (серця, легень, нирок, печінки, мозку) і жирова емболія.

Перша медична допомога при переломах полягає в зменшенні болю й створенні спокою ушкодженої кінцівки. При відкритих переломах потрібно спинити кровотечу і попередити вторинне ін­фікування рани. З метою зменшення болю внутрішньом’язово ввести ненаркотичні анальгетики. Якщо наявна рана, то на неї накласти асептичну пов’язку. Кісткові уламки, що виступають, не можна запихати в рану. При відкритих переломах з артеріаль­ною кровотечею накласти кровоспинний джгут. Дуже важливим моментом при закритих і відкритих переломах є створення неру­хомості кісткових уламків шляхом іммобілізації. Іммобілізацію застосовують при переломах кісток, ушкодженнях суглобів, нервів, великих ушкодженнях м’яких тканин, пораненні великих су­дин та опіках великої площини.

Транспортну іммобілізацію здійснюють за допомогою стандартних та імпровізованих шин. До стандартних транспортних шин належать дротяна шина Крамера (рис. 28,29.;буває двох розмірів — 120х10 і 80×10 см) зі стального дроту, яка має форму драбини; сітчаста шина, виготовлена з м’якого тонкого дроту; фанерні ши­ни, виготовлені з тонкої фанери (використовують для іммобіліза­ції верхніх і нижніх кінцівок): дерев’яна шина Дітеріхса(рис. 34), яку застосовують для фіксації перелому стегна й при ушкодженні кульшового суглоба; пластмасові шини різних розмірів і пневма­тичні шини. Імпровізовані шини — це такі, які можна виготови­ти з підручного матеріалу (палиці, парасолі, дошки, картону, лиж тощо). Можна також прибинтувати верхню кінцівку до тулуба,а нижню до здорової ноги (автоіммобілізація).

Основні принципи транспортної іммобілізації:

– шина обов’язково повинна захоплювати два суглоби (вище і нижче перелому), а деколи і три (при переломах стегна, плеча);

– при іммобілізації кінцівки потрібно, по змозі надати їй фізіологічне положення (якщо це не можливо, то таке положення, при якому кінцівка найменше травмується);

– при відкритих переломах не можна запихати уламки у рану, треба накласти стерильну пов’язку і фіксувати кінцівку транспортною шиною у такому положенні, в якому вона перебувала в момент ушкодження;

– транспортні шини накладають, як правило, поверх одягу і взуття;

– якщо при відкритому переломі наявна артеріальна кровотеча, то на кінцівку накладають джгут, стерильну пов’язку і проводять транспортну іммобілізацію;

– перед накладанням шин на оголене тіло їх потрібно спочатку обгорнути ватою і бинтом і лише після того проводити транспорт­ну іммобілізацію;

– іммобілізуючу шину фіксують до кінцівки бинтами, спочатку над місцем перелому, а потім від пальців до основи кінцівки;

– при перекладанні потерпілого з ношів ушкоджену кінців­ку треба підтримувати так, щоб вона не рухалася;

– слід пам’ятати, що неправильно виконана транспортна іммо­білізація може спричинити додаткову травматизацію, закритий перелом може перейти у відкритий.

Переломи ребер становлять 10—15% усіх переломів. їх поділяють на повні й неповні (тріщини, піднадкісничні переломи), поодинокі й множинні, зі зміщенням і без зміщення улам­ків. Прямі переломи виникають під час дії травмувального фак­тора на обмежену ділянку грудей, непрямі — далі від місця прикладання травмувального агента в результаті здавлювання грудної клітки. Унаслідок здавлювання по діагоналі часто виникають подвійні або потрійні переломи одного ребра. При пере­ломах ребер зі зміщенням можуть ушкоджуватися м’язи, судини, плевра й легені. Переломи нижніх ребер можуть поєднуватися з ушкодженням органів черевної порожнини, насамперед печінки й селезінки.

При поодиноких переломах потерпілий скаржиться на силь­ний біль у місці перелому, що посилюється при кашлі, диханні й зміні положення тіла. При пальпації проявляється локальна бо­лісність, іноді патологічна рухомість уламків і хрускіт у місці пе­релому. Віддалене від перелому натискування на ушкоджене ребро посилює біль. При множинних переломах стан хворих важ­кий, при пальпації виразно проявляється патологічна рухомість кісткових уламків і крепітація в ділянці перелому. Нерідко наявні симптоми ушкодження легень і плеври, пневмотораксу, гемоторак­су, а також повітря під шкірою над місцем перелому (підшкірна емфізема).

Перша медична допомога. Дати потерпілому знеболювальні речовини, туго забинтувати (фіксуюча пов’язка, що накладається у момент максимального видиху) широким бинтом, рушником або іншим матеріалом та направити до лікувального закладу у напівсидячому положенні.

Переломи ключиці є найпоширенішими як у дітей, так і в дорослих (4—16% усіх переломів). У дітей бувають неповні, піднадкісничні переломи ключиці, у дорослих — багатоосколкові переломи з ушкодженням судинно-нервового пучка, іноді з по­рушенням цілості шкіри (відкриті переломи). Діагноз ставлять на підставі деформації в ділянці ушкодженої ключиці, локальної болісності, порушень активних рухів у плечовому поясі.

Перша медична допомогаполягає в накладанні пов’язки типу Дезо або підвішуванні руки на косинку. Такі потерпілі можуть самі добратися до лікувального закладу.

Переломи лопатки характеризуються болісністю в ділянці перелому, що збільшується під час рухів рукою. Виникає також припухлість, крововилив на місці перелому. Плече спущене внаслідок болісності, рухи кінцівки обмежені.

При наданні першої медичної допомогипотрібно дати потер­пілому знеболювальні препарати, накласти здавлювальну хрестоподібну пов’язку на грудну клітку і транспортувати до лікуваль­ного закладу на ношах у напівсидячому положенні.

Читайте також:

1. Адресна соціальна допомога
2. Анатомічна будова кісток вільної нижньої кінцівки
3. Анатомія кісток верхньої і нижньої кінцівок та їх з’єднання
4. Антидоти і порядок їхнього використання. Само і взаємодопомога при ураженні ОР.
5. В Харкові відбулася перша персональна виставка творів художника, на якій було виставлено 120 творів.
6. Взаємне положення площин. Перша позиційна задача
7. Види кровотеч і перша допомога
8. Види ушкодження опорно-рухової системи і перша допомога при них
9. Вихідна допомога
10. Відкриті пошкодження кісток і суглобів
11. Вікові особливості та ріст кісток
12. Державна допомога сім’ям з дітьми

Найважчою травмою не без підстав вважається перелом. Перша допомога, надана вчасно і в необхідному обсязі, може знизити ризик ускладнень, зменшити час непрацездатності, а іноді і врятувати людину від інвалідності або смерті. Для цього всього лише необхідно відразу забезпечити спокій постраждалим кісткам, знеболити і доставити травмовану в лікарню.

Види переломів

Перелом — це порушення цілісності кістки (повне або неповне), що виникає під впливом фізичної сили або патології. Розрізняють:

1. За позиції уламків щодо один одного:

• зі зміщенням;
• без зміщення.

1. За повноті перелому:

• повний, коли кістка розділяється на 2 і більше частин;
• неповний, або тріщина, при якому кістка надламується, але повністю не розривається.

1. За ознакою наявності пошкодження шкіри:

• закритий;
• відкритий.

Насправді класифікація переломів досить обширна, однак знання всіх її нюансів потрібно тільки фахівцям-травматологів, тим більше, що вони ніяк не впливають на правила надання першої медичної допомоги на місці події.

Симптоми перелому

Існує кілька ознак, наявність яких з великою часткою ймовірності дозволяє запідозрити перелом .

Перший з них — біль, що виникає безпосередньо в момент травми, посилюється при русі постраждалої кінцівкою або при її обмацуванні.

Наступний симптом — функціональні порушення. При переломах кісток ніг людина не може встати на постраждалу кінцівку, при травмі руки — не здатний нею користуватися. Перелом ребер не дозволяє адекватно дихати, а при пошкодженнях хребта потерпілий часто втрачає здатність рухатися взагалі.

Деформація — це ознака, актуальний переважно при переломах кінцівок. Наявність змін форми ноги або руки однозначно свідчить про зміщення відламків.

Патологічна рухливість — четвертий симптом, який характеризує перелом. Пот цим терміном розуміється рухливість кінцівки в тому місці, де його у здорової людини не може бути.

Крепітація — це звуковий феномен, що виникає при терті кісткових уламків один про одного. Чути вона як хрускіт при русі пошкодженої кінцівки.

Далеко не завжди при переломі з’являються всі ці ознаки. Існують, наприклад, вбиті переломи, при яких одна частина кістки як би входить в іншу. При цьому може не бути деформації і крепітації. Компресійний перелом хребта — варіант цієї травми: іноді проходять годинник, поки проявляться його основні симптоми і людина звернеться до лікаря. Зазвичай візит в травмпункт наносять при наростанні ознак пошкодження нервових корінців або самого спинного мозку (німіє шкіра рук і ніг, з’являється слабкість в кінцівках і т. Д.)

Надання першої медичної допомоги при переломах має починатися негайно, так як гострі кінці кісткових уламків можуть пошкодити магістральні артерії, перерізати великі нервові стовбури, травма може викликати шок.

Перша допомога при переломах

Обсяг заходів першої допомоги залежать від безлічі факторів:

• відкритий перелом у потерпілого або закритий;
• єдиний він або є множинні пошкодження;
• стабільні чи життєві показники;
• які саме кістки були пошкоджені.

Перша допомога при закритому переломі

Забезпечення безпеки потерпілого й рятувальника — це першочергове завдання. Слід переконатися у відсутності загрози здоров’ю або життю оточуючих, при необхідності перемістивши травмованого в безпечне місце.

Іммобілізація — кращий спосіб запобігти подальшому погіршенню стану людини. Будь-яке зміщення кісткових уламків щодо один одного викликає сильний біль, може привести до падіння артеріального тиску, розриву судин і нервів. Тому необхідно забезпечити повну нерухомість потерпілого сегмента тіла.

Переломи кінцівок

Найпростіше це робити при переломах кінцівок. З цією метою використовують або спеціальні шини, або імпровізовані — дошки, палиці, картон, можна навіть взяти скорочення в трубку глянцеві журнали. Шина повинна лежати так, щоб накривати мінімум два суглоба, прилеглих до зламаної кістки — верхній і нижній. Винятків всього два:

Накладати шину на голу шкіру не можна: краще, щоб між нею і кінцівкою знаходився хоча б один шар тканини — одяг або ганчірка. Прибинтовувати її необхідно на всьому протязі. У виняткових випадках досить прив’язати її в вище і нижче місця перелому — це краще, ніж взагалі не иммобилизировать.

Увага! Ніколи не намагайтеся вирівняти пошкоджену кінцівку! Це може посилити травму, викликати пошкодження тканин і шок. Якщо кінцівку в місці перелому викривлена, слід підкласти під неї змотаний з одягу валик і лише тоді прибинтовувати шину.

Альтернативні способи іммобілізації

Можливі ситуації , коли імпровізовану шину виготовити ні з чого. У цьому випадку слід використовувати анатомічні особливості тіла. Так, при переломі ноги постраждалу кінцівку прибинтовують до здорової, а при переломи руки — до тіла.

Перелом пальця

Іммобілізація тут досить проста — потерпілий палець прибинтовують до сусіднього здорового на всьому протязі.

Перелом ребер

Мабуть, єдиний перелом, який не потребує фіксації. Раніше при цій травмі потерпілому накладали пов’язку, що давить на грудну клітку. В даний час від цього методу відмовилися, так як він погіршує перебіг травми, сприяючи розвитку пневмонії на тлі зниження функцій дихання.

Перелом кісток тазу

Іммобілізація не проводиться . Постраждалого слід укласти на спину, підклавши під коліна тугий валик і розвівши стегна хворого в сторони ( «поза жаби», в якій людина залишатиметься протягом усього періоду відновлення).

Перелом хребта

Ця травма вважається найбільш небезпечною. Найменше зміщення уламків хребця може призвести до перетину нервових корінців або спинного мозку. Це зробить людину інвалідом, а в деяких випадках може і вбити його. Якщо людина говорить, що не відчуває рук або ніг, якщо він впав з висоти або потрапив в автокатастрофу — слід підозрювати у нього перелом хребта. Такого потерпілого укладають на спину на дошку довжиною в його зростання, надійно прив’язують і транспортують з усіма пересторогами до лікарні.

Зверніть увагу: при пошкодженнях грудного і поперекового відділів хребта хворого укладають на спину на жорстку, непрогибающуюся площину (положення «б» на малюнку). Якщо немає можливості створити непрогибающуюся площину або в області попереку є велика рана, то потерпілого укладають на м’які носилки на животі (положення «а» на малюнку).

Після установки шини потерпілому, що знаходиться в свідомості, дають саме сильне знеболююче, яке є в наявності (декскетопрофен, кеторолак, баралгін). Це потрібно для того, щоб знизити шанс розвитку травматичного шоку . Допомагає обезболиванию і холод, прикладений до місця перелому. Пузир з холодною водою, грілка з льодом, пляшка прохолодного напою, витягнута з холодильника — будь-який з цих предметів знижує ступінь набряку і обсяг гематоми і зменшує інтенсивність болю.

Перша допомога при відкритому переломі

Травматологи кажуть «При відкритому переломі спочатку лікуємо рану, потім займаємося переломом». Такий підхід — оптимальний, адже поки ви будете шукати матеріал для шини або давати потерпілому знеболюючі таблетки, він може просто стекти кров’ю.

При відкритому переломі перша допомога полягає в негайній зупинці кровотечі. Найпростіше боротися з капілярним кровотечею — досить просто перев’язати рану і воно припиниться. У разі пошкодження магістральних судин (особливо артерій), накладають пов’язку, що давить, а якщо вона не допомагає — то вище рани встановлюють кровоспинний джгут.

До відома!

як джгута можна використовувати все, що завгодно — мотузку, краватка, ремінь. Шнурки, дроти і т. Д.

Правила накладення джгута:

1. Накладають джгут завжди вище місця кровотечі:
   • при пошкодженнях плеча, передпліччя або кисті — на плече;
   • при травмах стегна. Гомілки або стопи — на стегно.
2. Під джгут необхідно підкласти тканину — так можна уникнути додаткового травмування шкіри.
3. Під джгут слід помістити записку, в якій повинно бути зазначено точний час його накладення та контактні дані наклав.
4. Термін накладення джгута — не більше 2 годин влітку і 1-1,5 годин взимку.
5. Якщо транспортування потерпілого затягується, палять слід послабляти кожні 20-30 хвилин на 3-5 хвилин, притискаючи на цей термін місце кровотечі марлевим тампоном, бинтом, індивідуальним перев’язочним пакетом.

Після повної зупинки кровотечі слід зайнятися иммобилизацией місця травми, знеболенням і транспортуванням потерпілого до найближчого медичного закладу.

Що робити при переломі у дитини

Правила надання першої допомоги дітям аналогічні тим, які ми описували вище. Детальна відео-інструкція по наданню допомоги дитині, зламав кістку, наведена нижче:

Від своєчасності і якості наданої першої медичної допомоги при переломі залежить дуже багато чого. Неправильна тактика або взагалі її відсутність може зробити людину інвалідом, надовго укласти його на лікарняне ліжко, а іноді і привести до його смерті. Надавши першу допомогу при переломі кісток, ви дасте людині величезний шанс на швидке, а головне — повне одужання.

Бозбей Геннадій Андрійович, лікар швидкої медичної допомоги